Оборона в місті (населеному пункті)
Характер бойових дій в населеному пункті
Місто — система, що складається з трьох взаємопов’язаних елементів:
місцевість, населення, інфраструктура, яка з’єднує елементи в єдиний міський простір бою.
На відміну від площинного уявлення про класичне “поле бою” (фронт, тил, фланги), бій в місті ведеться в просторових вимірах.
До характеристик довжини і ширини додається висота і глибина.
Сформований таким чином “міський простір бою” буде включати в себе:
повітряний простір над містом;
дахи будівель і споруд;
внутрішні приміщення будівель і споруд;
поверхню землі, вулиці, площі і поверхню водойм;
підземні споруди та об’єкти.
В місті доведеться зіткнутися з величезною кількістю небезпек і проблем.
Місцеве населення, зовсім не обов’язково вороже налаштоване до нашої присутності, неминуче буде заважати веденню бойових дій. В ролі противника крім військових підрозділів виступатимуть кримінальні банди, засоби масової інформації, напіввійськові формування, політичні організації та об’єднання місцевого населення. Дуже важко буде відрізнити ворога від друга або від того, хто дотримується нейтралітету.
Дії в містах вимагають відповідної організаційної структури підрозділів: вони повинні бути самостійними, здатними протягом досить тривалого часу діяти ізольовано від головних сил. У боях в місті високо зростає роль і значення молодших командирів.
Деякі характеристики населених пунктів
Незалежно від свого місцезнаходження, розмірів та особливостей всі міста світу мають багато спільних рис. Це, перш за все, штучне утворення: місцевість яка освоєна і значним чином перетворена людиною. Це — будівлі та споруди різного призначення.
Кожне велике місто має (рис. 1):
центральну частину — місцевий центр,
комерційний район,
житловий район,
індустріальний район,
висотні райони,
економічні, соціальні та інші об’єкти.
Комерційні райони складаються з складів, закладів, ресторанів, тощо які побудовані обабіч головних вулиць, що проходять через населені пункти. Звичайна ширина таких вулиць — 25 метрів або більше. Будівлі заввишки два — три поверхи.
Житлові райони у великих містах можуть мати великі житлові масиви з багатоповерховими будинками.
індустріальні райони складаються з низьких будівель заввишки від 1 до 3 поверхів. Будівлі розташовані окремо один від одного і розміщені безсистемно вулицями при наявності великої кількості відкритих просторів.
Стадіони, парки, спортивні поля та шкільні (дитячі) майданчики можуть використовуватись як зони збору цивільних осіб, центри опитування місцевих жителів, області фільтрації та збору військовополонених, а також місця забезпечення продуктами харчування,
Заводи, комерційні організації та залізничне медикаментами тощо. Ці відкриті області також можуть використовуватись як тимчасові вертолітні посадочні майданчики. Вони можуть бути галузями матеріального забезпечення і дозаправки, так як часто розташовуються в центрі міста.господарство служать первинним джерелом матеріалів для створення інженерних загороджень, у випадку коли перешкоди (руйнування) створити неможливо, або їх недостатньо. Додатково перешкоди (руйнування), також можуть встановлюватися інженерними підрозділами з використанням різних інженерних загороджень для посилення існуючих перешкод зі зруйнованих будівель, наприклад: використання протитанкових їжаків для посилення блокування дороги.
Планування вулиць
Райони міської забудови можуть відображати будь-яке з трьох основних планувань і їх комбінації:
сітчаті (прямокутні)
Оборонятися краще за все у «неправильному» місті, але саме така конфігурація міста перешкоджає здійсненню швидкого маневру своїх сил та засобів.
Розташування підземних мереж на території міста
Інженерні комунікації бувають підземними, надземними та наземними і являють собою сукупність систем водо-, електро-, газо-, теплопостачання і каналізації, які забезпечують безперервне функціонування та подальший розвиток міста. Крім того, до окремих систем належать організації збору, переробки, транспортування і знешкодження твердих побутових відходів.
Підземні інженерні мережі, які використовують в містах, є одним з найважливіших елементів інженерного благоустрою міських територій. До них належать трубопроводи, кабелі та колектори.
Трубопроводи використовують для водо-, газо-, теплопостачання, каналізації, міських водостоків, облаштування поливального водопроводу, а також дренажів, паропроводів, нафтопроводів, пневматичних систем та інших спеціальних трубопроводів.
На міських територіях розміщують напірні та самопливні мережі. До самопливних належать мережі водостоків, каналізації, дренажів.
Колектори — це закриті канали, в яких прокладають різні трубопроводи та кабелі.
Наступ противника в населеному пункті
(Особливості дій збройних сил російської федерації в наступі, вимоги бойових статутів та інструкцій)
Оволодіння великими населеними пунктами (промисловим районом) здійснюється, як правило, з ходу. Якщо це не вдалося, місто оточується і блокується спеціально виділеними силами. При необхідності організовується штурм населеного пункту.
Зона відповідальності (смуга наступу):
бригада зс рф — три-п’ять магістральних вулиць або один район до 4 км по фронту (рис. 2);
полк зс рф — дві-чотири магістральні вулиці або район до 3 км по фронту.
батальйон (батальйонна тактична група) — одну — дві магістральні вулиці з прилеглими кварталами, при цьому ширина району відповідальності (смуги наступу) може складати — 2 км.
Для захоплення великих споруд або важливих об’єктів населеного пункту, підготовлених до оборони, у бойовому порядку створюються штурмові загони (до посиленого мотострілецького батальйону) та штурмові групи (в складі мотострілецької роти). Крім того, можуть створюватися спеціальні групи для ведення бойових дій в підземних комунікаціях населеного пункту.
Перед початком штурму артилерія при підтримці авіація в ході вогневої підготовки наступу знищує гарнізони в опорних пунктах і будівлях, а також руйнують фортифікаційні споруди і будівлі, які пристосовані до оборони. Гармати, виділені для стрільби прямою наводкою, і протитанкові ракетні комплекси руйнують будівлі, пристосовані до оборони, знищують вогневі засоби і спостережні пункти, розташовані в них.
Пророблення проходів в загородженнях, завалах і руйнуваннях на напрямах дій штурмових груп здійснюється групами розгородження, до складу яких включаються підрозділи інженерних військ, посилені підрозділами родів військ для прикриття їх дій.
Після захоплення важливих об’єктів і перехресть вулиць проводиться закріплення на досягнутих рубежах.
Бойовий порядок при оволодінні населеним пунктом штурмом створюється в два або три ешелони.
Штурм міста здійснюється після вогневого подавлення вогневих точок противника з одночасними ударами з декількох напрямів з розрахунку розділити противника, що обороняється, ізолювати та послідовно знищити їх по частинах. Військові частини (підрозділи), що наступають, повинні оволодіти кварталами або важливими об’єкти оборони, із захопленням яких порушується стійкість оборони міста в цілому.
Штурмові загони (групи) можуть вводитися з початком бою або просуватися за першим ешелоном і вводитися у бій при неможливості оволодіння будівлею (об’єктом) військовими частинами (підрозділами) першого ешелону. Штурм ведеться безперервно вдень і вночі до повного оволодіння населеним пунктом.
У місті з прямокутним плануванням наступ ведеться уздовж вулиць по коротким напрямкам до протилежної його околиці. У містах з радіально- кільцевим плануванням ударів завдаються переважно по концентричним напрямкам від околиць до центру і уздовж головних магістралей. Особливо міцні вогневі споруди і великі будівлі повинні блокуватися і підриватися разом з тими, хто їх обороняє. Для виходу в тил тих, хто чинить наполегливий опір, використовуються підземні комунікації.
Підрозділи інженерних військ, окрім дій у складі підрозділів розвідки, штурмових загонів і груп, проробляють проходи в загородженнях та руйнуваннях, підривають будівлі, прикривають загородженнями підземні комунікації.
Основа штурму населеного пункту — дії штурмових загонів та штурмих груп.
Штурмовій групі вказується об’єкт атаки та напрямок продовження наступу.
Об’єкт атаки — споруда на напрямку наступу.
Напрямок подальшого наступу визначається так, щоб захопити або знищити наступну (іншу) споруду противника.
За штурмовою групою можуть діяти група прикриття та загальновійськовий резерв.
Група прикриття призначена для закріплення захопленого об’єкта, прикриття флангів і тилу штурмової групи.
Загальновійськовий резерв призначений для посилення штурмової групи, групи прикриття, а також для розвитку успіху.
Використання будівель під час оборони населеного пункту
В населених пунктах оборона займається, як правило, в будівлях та уздовж вулиць. Оборонний бій ведеться:
у будівлях,
між ними,
у підвалах і підземних спорудах,
на верхніх поверхах і дахах (горищах) будівель.
Елементи будівлі
Основними елементами будівлі є:
а) Фундамент — витримує навантаження будівлі і забезпечує стійкість.
б) Конструкція — витримує весь вантажі і розподіляє його на фундамент.
в) Зовнішні стіни та дахи — можуть або не можуть бути частиною несучої конструкції.
г) Несучі стіни — тримають вагу будівлі.
д) Ненесучі стіни — це каркасні конструкції, які не несуть навантаження.
е) Дахи — як правило, підтримуються несучою стіною або рамою.
ж) Внутрішні стіни — можуть бути або не бути частиною несучої конструкції.
к) Системи екологічного контролю — опалення, вентиляція, кондиціонування та освітлення.
л) Вертикальне транспортування — ліфти, ескалатори та сходи.
м) Системи зв’язку — внутрішні, зовнішні та телевізійні системи.
н) Водопостачання і каналізація — водонагрівачі, туалети та відкриті труби.
Характеристика будівель
Усі будівлі характеризують чотири взаємопов’язаних аспекти:
призначення,
розмір,
висота,
матеріали.
За призначенням будівлі поділяються на чотири категорії:
а) Житлові. Житлові включать одноповерхове, багатоповерхове та багатоквартирне житло.
б) Громадські та муніципальні. Громадські та муніципальні об’єкти включають урядові та церковні будівлі, школи та спортивні зали, аеропорти, мости, парки та площі, стадіони тощо.
в) Комерційні. Комерційні включають готелі, ресторани та магазини.
г) Змішаного використання. Змішане використання включає поєднання комерційних і житлових будівель.
За розміром будинки поділяються: малі, середні, великі і масивні. Ці чотири розміри не мають чітких розмірів і часто відносяться до призначення будівлі та розмірів інших споруд у навколишньому районі забудови. Житлові будівлі, зокрема одноповерхові будинки, класифікуються окремо від інших будівель.
Прийнято класифікувати будинки за такими розмірами:
малі будівлі мають розмір менше 180 м2;
середні будівлі від 180 м2 до 2000 м2;
великі будівлі від 2000 м2 до 4000 м2.
Висота. Висота приміщень надземних поверхів громадських будинків від підлоги до стелі відповідно до технологічних вимог, повинна бути не менше 3,0 м. У коридорах і холах в залежності від об’ємно-планувального вирішення будинків при врахуванні технологічних вимог допускається зменшення висоти до 2,5 м; в допоміжних коридорах і складських приміщеннях — до 2,2 м, а в окремих приміщеннях допоміжного призначення без постійного перебування людей — до 1,9 м. Висоту приміщень громадського призначення, що вбудовуються у житлові будинки, якщо їх місткість не більше 40 осіб, а закладів роздрібної торгівлі торговельною площею до 250 м2 допускається приймати за висотою приміщень житлових будинків за умови забезпечення нормативних показників мікроклімату, що підтверджені розрахунком.
За висотою будинки поділяється на:
малоповерхові — як правило до 3-х поверхів включно, з висотою будівлі до 9 м;
багатоповерхові — як правило до 9-ти поверхів включно, з висотою будівлі від 9 м до 26,5 м;
підвищеної поверховості — як правило до 16-ти поверхів включно, з висотою від 26,5 м до 47 м;
висотні — як правило понад 16-ть поверхів, з висотою понад 47 м.
Матеріали будівництва. Командири повинні розуміти основні наслідки, які виникають у конструкціях після застосування по них різної зброї, в результаті вибуху чи пожежі. Командири також повинні розуміти ймовірність пожежі або розповсюдження вогню, а також потенційний вплив пожеж на тепловізори, інші прилади нічного бачення, здоров’я військовослужбовців і місцевого населення.
Загалом є чотири категорії будівельних матеріалів:
а) Деревина. Деревина обмежується своїми легкозаймистими характеристиками, коли інші менш горючі матеріали легко доступні в будівництві громадських, цивільних і комерційних будівель.
б) Цегла (блок, камінь). Цегла забезпечує більшу несучу здатність і вогнестійкість. Цегла використовується для житлових будинків, в той час як блок використовується в комерційних цілях. Камінь для культурно важливих будівель.
в) Залізобетон. Залізобетон є основним будівельним матеріалом у більшості будівель. Використовується у всіх фундаментах і зазвичай використовується як опорні колони, несучі та ненесучі стіни, внутрішні стіни та дахи. Залізобетон дуже міцний, стійкий до вітру, підземних поштовхів. Завдяки своїй твердості і зміцненню сталевими прутами стає важко пробивним.
г) Сталь або метал. Сталь або метал є основним будівельним матеріалом у більшості каркасних будівель.
Оборона будівлі
Для оборони використовуються найбільш міцні будівлі, що розташовані на:
перехрестях основних магістралей,
на виходах до майданів, парків, мостів та інших важливих об’єктів, які забезпечують можливість кругового спостереження та обстрілу противника навколо будівлі.
Взвод обороняє один-два будинки або частину великої будівлі, частину будівлі або її поверх, проміжок між будівлями, який входить в опорний пункт роти. У залежності від характеристики споруд кількість об’єктів, які обороняються підрозділом, може бути іншою.
Механізоване відділення може обороняти невеликий будинок (споруду), поверх будинку або проміжок між будинками.
Підрозділам можуть додаватись гармати (міномети), вогнемети, протитанкові ракетні комплекси й інші вогневі засоби.
Опорний пункт з використанням будівель обладнується так, щоб підступи до нього прострілювалися фланговим і перехресним вогнем з усіх видів стрілецької зброї, БМП (БТР), танків та інших засобів.
Підступи до будинків і виходи з підземних комунікацій прикриваються інженерними загородженнями і вогнем.
Окремі споруди й будинки опорного пункту з’єднуються між собою ходами сполучення, проломами в стінах суміжних будинків, а також підземними тунелями.
У підземних комунікаціях (спорудах), які не використовуються, влаштовуються загородження, а виходи з них охороняються, прикриваються вогнем або мінуються.
Опорний пункт поза будинками повинен перекривати вулиці, виїзди з майданів, парків і скверів, для цього на вулицях будуються барикади з обладнаними бійницями і місцями для позицій вогневих
Рис. 4. Оборона будинку (варіант 1)
Для маневру підрозділів і руху транспорту залишаються проходи, пристосовуються підземні комунікації й обладнуються ходи сполучення між будівлями, які ретельно охороняються, перекриваються переносними загородженнями і прикриваються вогнем.
Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим і перехресним вогнем. Будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, розбираються або руйнуються.
Бойовий порядок підрозділу у населеному пункті повинен забезпечити ведення кругової оборони протягом тривалого часу. Він будується зазвичай у лінію і має ярусне розміщення.
Більша частина сил, які обороняють будинки, розміщується на нижніх поверхах і в напівпідвалах.
На верхніх поверхах встановлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. ПТКР, гранатомети розташовують переважно на нижніх поверхах так, щоб забезпечувалася можливість ведення вогню вздовж вулиць і майданів, а міномети — на верхніх поверхах і дахах або у дворах (рис. 4, 5).
Система вогню будується з урахуванням сполучення фронтального, флангового і перехресного вогню з усіх видів зброї й організовується так, щоб будинки знаходились у вогневому зв’язку між собою, при цьому у багатоповерхових будівлях вогонь готується кількома ярусами. Особлива увага приділяється веденню вогню вздовж вулиць, по перехрестях, підходах до мостів і мостах, виходах з майданів, парків і скверів, у проміжки між будинками.
Вогневі позиції БМП (БТР), танків вибираються, як правило, на околиці населеного пункту або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на велику відстань, насамперед за мурованими стінами (парканами) або іншими міцними спорудами і повинні прикриватися вогнем механізованих підрозділів.
Для боротьби з танками й іншими броньованими машинами противника широко застосовуються гранатомети і ПТКР.
Під час підготовки будівель до оборони в них:
закладаються вікна і двері цеглою або мішками з піском (землею);
обладнуються бійниці й амбразури для стрільби, оглядові щілини для ведення кругового спостереження;
закладаються додаткові переходи на поверхах,
пророблюються ходи в міжповерхових перекриттях і на даху;
підвали будинків обладнуються під сховища;
створюються додаткові запаси боєприпасів, продовольства, медичного майна і питної води;
з будівель й інших споруд вилучаються горючі речовини, дерев’яна підлога засипається піском (землею), готуються засоби пожежогасіння.
Сходові клітини барикадуються (мінуються) або руйнуються, для зв’язку між поверхами у стелях улаштовуються люки і готуються приставні драбини. Коридори всередині будівлі барикадуються і готуються для ведення вогню зі стрілецької зброї.
В умовах міського бою важлива роль відводиться снайперам, які розташовуються на горищах, в глибині приміщень, в зруйнованих будівлях та у пошкодженій бойовій техніці.
Для організації безпосередньої охорони і спостереження за противником на даху будинку можуть обладнуватися спостережно-вогневі точки.
Командир взводу управляє діями підлеглих з командно-спостережного пункту, який обладнується у такому місці будинку, звідки проглядаються підступи до нього, а при розміщенні поза будівлею — позиції підлеглих.
Бій ведеться в будівлях, між ними, в підвалах і підземних спорудах, на верхніх поверхах і дахах (горищах) будівель.
На рис. 6-14 наведені варіанти підготовки вогневих позицій різних вогневих засобів, а також порядок дії військовослужбовців під час оборони будівлі (та прилеглої території).
Оборона вулиці
Ключовими районами (об’єктами) в місті звичайно є: великі підприємства, вокзали, мости, основні магістралі міста, найбільш великі адміністративні будівлі, вузли зв’язку, електростанції, станції метро, будівлі, що прикривають підступи до цих об’єктів.
Для просування по місту противнику треба, як правило, рухатися вулицями, долати площаді (майдани).
Основу оборони складає система опорних пунктів і вогневих позицій, які прикривають найважливіші магістралі, широкі вулиці, майдани і об’єкти населеного пункту. Опорні пункти повинні готуватись до кругової оборони, мати вогневий і тактичний зв’язок між собою і з’єднуватися ходами сполучення.
Рота у населеному пункті діє у складній обстановці, часто ізольовано від сусідів. Для ведення оборонного бою роті (взводу) можуть додаватися гармати (міномети), вогнемети, ПТРК й інші вогневі засоби. Додані танки використовуються централізовано для дій з підготовлених вогневих позицій або додаються механізованим підрозділам для їх безпосередньої підтримки.
Рота обороняє опорний пункт, що включає квартал або декілька будинків, пристосованих до кругової оборони. Рота може обороняти широку вулицю, площу (рис. 15) або невеликий населений пункт (рис. 16).
Система вогню в місті будується на поєднанні флангового і перехресного вогню стрілецької зброї, танків і інших вогневих засобів, виділених для стрільби прямою наводкою, з вогнем артилерії із закритих вогневих позицій, ударами авіації і загородженнями всіх видів.
При цьому особлива увага надається вогню всіх засобів і видів уздовж вулиць, по перехрестях, підходах до мостів і шляхопроводів, підступах до водних перешкод, виходах до площ, у проміжках між будівлями.
Вогневі засоби розташовуються розосереджено і приховано в найміцніших, у першу чергу кутових, будівлях і спорудах, переважно в напівпідвальних приміщеннях і нижніх поверхах, а також у довготривалих вогневих спорудах, встановлених на перехрестях, у парках та інших незабудованих місцях; частина вогневих засобів розташовується в середніх і верхніх поверхах будівель і споруд. Протитанкові й інші засоби, виділені для стрільби прямою наводкою, ешелонуються в глибину уздовж вулиць і бульварів. При цьому вогневі позиції переважної більшості цих засобів розташовані безпосередньо в опорних пунктах.
На рис. 17 наведений варіант оборони вулиці
Вогневі позиції БМП (БТР), танків вибираються, як правило, на околиці населеного пункту або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на велику відстань, насамперед за мурованими стінами (парканами) або іншими міцними спорудами і повинні прикриватися вогнем механізованих підрозділів.
Велике значення в системі вогню має вогонь з протитанкових засідок, які влаштовуються в провулках, біля шляхопроводів і важливих перехресть, а також у складках міської місцевості. У зв’язку з тим, що небезпека атак противника вночі і в інших умовах обмеженої видимості збільшується, особлива увага приділяється підготовці зброї всіх видів до стрільби в цих умовах, а також світловому забезпеченню.
Рис. 19. Послідовність знищення противника на вулиці (1 – в першу чергу)
Мобільний протитанкові групи (резерви) на автомобілях з підвищеною прохідністю – елементи бойового порядку, яку дозволяють достатньо ефективно знищувати танки та інші броньовані об’єкти на загрозливих напрямках. танки та інші броньовані об’єкти на загрозливих напрямках.
Для ефективної боротьби з авіацією противника створюються Мобільні групи ППО (стрільці-зенітники на автомобілі). Мобільні групи 1П1О мають високу маневреність, що дозволяє їм швидко реагувати на появу штурмовиків та вертольотів противника.
Результативність маневрених груп ППО та протитанкових груп (резервів) може бути значно підвищена за рахунок використання протитанкових засобів та ПЗРК, які надаються Україні партнерами.
Інженерне забезпечення традиційно є дуже важливим в умовах бойових дій в населеному пункті.
Для затримки та зупинки противника використовуються різні загородження (рис. 22).
Для знищення противника та дорогах і вулицях можуть встановлюватися керовані фугаси.
Велике значення слід приділяти мінуванню шляхів просування противника.
Оборона мікрорайону (кварталу)
Оборонний бій за утримання мікрорайону (кварталу) включає в себе бої за утримання:
будівель,
вулиць;
інших елементів міста.
Атака противника відбивається зосередженим і загороджувальним вогнем артилерії, вогнем танків і бойових машин піхоти, протитанкових засобів і стрілецької зброї з широким застосуванням гранатометів і ПТРК.
З вклиненням противника в перші квартали міста, зовнішня межа яких складає передній край оборони, бій розчленовується на місцеві бої за кожну будівлю, опорний пункт і район оборони. Успіх оборонного бою бригади залежить від самостійних, сміливих і рішучих дій невеликих підрозділів.
Стійке утримання будівель, які обороняються, і опорних пунктів навіть в умовах повного оточення має вирішальне значення для оборони міста в цілому, тому що примушує противника розпорошувати свої сили, понижувати темпи його просування, примушує його вже на початку бою усередині міста вводити другі ешелони і резерви.
Противник, що атакує, повинен бути затриманий на інженерних загородженнях і знищений на підступах до опорних пунктів вогнем усіх засобів підрозділів, сусідів, вогнем артилерії і мінометів.
Перед штурмом міста противник завдає удару авіацією по окремих об’єктах і проводить вогневу підготовку.
Безпосередньо перед завданням ударів і початком вогневої підготовки противника особовий склад підрозділів укривається в підготовлених укриттях у готовності швидко зайняти свої місця для відбиття атаки противника.
На верхніх поверхах залишаються лише спостерігачі, які ведуть спостереження за противником. У ході вогневої підготовки противника командири вживають заходів щодо відновлення бойового порядку, системи вогню і загороджень, боєздатності підрозділів, що зазнали авіаційних ударів противника, і підготовки підрозділів до відбиття його атаки.
Сусідні підрозділи своїм вогнем забороняють підхід до опорних пунктів нових груп противника. Противник, що вклинився в проміжки між опорними пунктами, уражається вогнем з цих опорних пунктів. Знищення противника, що вклинився, може завершуватися контратакою другого ешелону (резерву) батальйону і частиною сил сусідніх опорних пунктів.
Якщо батальйони, що обороняють першу позицію, не в змозі своїми силами відновити положення, підрозділи, що перебувають в опорних пунктах, продовжують бій з противником навіть в умовах оточення. По противнику, що вклинився в другу позицію і розвиває успіх вглибину, зосереджується вогонь усіх засобів з тим, щоб спираючись на утримання ключових об’єктів міста, розсікти його, зупинити і знищити контратакою.
Для повернення захоплених противником вулиць, будівель, як правило, проводяться контратаки силами других ешелонів (резервів). При цьому для досягнення раптовості, прихованого виходу у фланг і тил противнику широко використовуються різні підземні споруди, особливо лінії метро і підвали крупних будівель, що з’єднуються між собою, а також інші приховані шляхи маневру.
Контратаки в місті проводяться порівняно невеликими силами, як правило, з різних напрямків і в той момент, коли противник ще не встиг закріпитися в захоплених будівлях. Дуже ефективні в місті контратаки, що проводяться вночі і в інших умовах обмеженої видимості.
Засоби протиповітряної оборони, що обороняють місто, відбивають нальоти засобів повітряного нападу противника, особливо діючих з малих висот, ведуть боротьбу з вертольотами вогневої підтримки і десантами, що намагаються захопити об’єкти на околицях й усередині міста.
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
