Загальні відомості про комплекс 9К38 «ІГЛА»
- Головна
- Підготовка зенітників
- Загальні відомості про комплекс 9К38 «ІГЛА»
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КОМПЛЕКС 9К38 «ІГЛА»
Переносний зенітний ракетний комплекс 9К38 «Ігла» є засобом безпосереднього прикриття військ і об’єктів від ударів засобів повітряного нападу противника (малюнок 1). Він перебуває на озброєнні зенітних відділень, зенітних ракетних взводів і батарей, що входять до складу зенітних дивізіонів, а також інших підрозділів родів військ видів Збройних Сил з 1983 р.
Комплекс призначений для ураження реактивних, турбогвинтових і гвинтокрилих літаків, а також вертольотів на зустрічних і догонних курсах в умовах природних (фонових) і штучних теплових перешкод при візуальній видимості цілі.
Бойові засоби:
зенітна керована ракета 9М39 являє собою реактивний літальний апарат, забезпечений двоступеневою твердопаливною руховою установкою, бортовою апаратурою управління польотом за методом пропорційного зближення за рахунок пасивного оптичного самонаведення і бойовою частиною з контактним детонатором;
пускова труба 9П39 (9П39-1) (малюнок 2) забезпечує прицільний і безпечний пуск ракети, а також є направляючим пристроєм при пуску і одночасно служить контейнером при експлуатації ракети;
наземне джерело живлення 9Б238 (малюнок 3) призначене для постачання холодоагентом ОГС та забезпечення електроенергією комплексу в період підготовки до пуску ракети;
пусковий механізм 9П516-1 (без НРЗ-9П516) (малюнок 4) призначений для підготовки до пуску і пуску ракети по обраній для обстрілу цілі. Забезпечує звукову сигналізацію якості захоплення цілі і її приналежності, а також виключає обстріл цілі з приналежністю «свій» при використанні НРЗ 1Л-14.
Засоби прийому цілевказівки та зв’язку:
переносний електронний планшет 1Л15-1 (малюнок 5) забезпечує своєчасне оповіщення стрільця-зенітника про місцезнаходження і напрямок руху повітряних цілей (від 1 до 4), індикацію траєкторії переміщення та приналежності цілей в радіусі 12,5 км. Інформацію про цілі у вигляді кодограми ПЕП отримує на вбудований радіоприймач з батарейного командного пункту (БКП) або командного пункту (КП) зенітного дивізіону.
Засоби технічного обслуговування:
рухомий контрольний пункт РКП 9В866 і контрольно-перевірочна аппаратура 9Ф719 (малюнок 7) служать для проведення технічного обслуговування і регламентних робіт бойових засобів комплексу в польових умовах і на базах (арсеналах).
Малюнок 7 — рухомий контрольний пункт РКП 9В866 і контрольно-перевірочна аппаратура 9Ф719
Навчально-тренувальні засоби:
уніфікований польовий тренажер 9Ф635 призначений для навчання і комплексних тренувань одного, двох або трьох стрільців-зенітників бойовій роботі і стрільбі по імітованим і реальним повітряним цілям в реальній фоновій обстановці із забезпеченням об’єктивного контролю за діями тих, хто навчається.
навчально-тренувальний комплект 9Ф663 призначений для психофізіологічної підготовки одного або двох стрільців-зенітників і виконання навчально-тренувальних задач на місці і під час руху. Забезпечує імітацію пуску ракети на безпечному майданчику.
учбово-розрізний макет 9К38УР призначений для вивчення будови бойових засобів комплексу.
габаритно-ваговий макет 9К38ГВМ призначений для навчання і тренувань стрільців-зенітників виконанню правил поводження з бойовим комплексом, а також виконання нормативів бойової роботи.
комплект електрифікованих стендів 2У438 призначений для вивчення будови бойових засобів комплексу, режимів роботи і взаємодії складових частин, а також правил стрільби і бойової роботи;
модульний електронний тренажер стрільця-зенітника призначений для навчання і комплексних тренувань стрільців-зенітників бойовій роботі і стрільбі по імітованим і реальним повітряним цілям в реальній та імітованій фоновій обстановці із забезпеченням об’єктивного контролю за діями тих, хто навчається
ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМПЛЕКСУ
1 | Максимальна висота вражених цілей на зустрічних/догонних курсах, м: |
|
| реактивні літаки | 2000/2500 |
| інші літаки та вертольоти | 3000/3500 |
2 | Мінімальна висота вражених цілей, м | 10 |
3 | Максимальний параметр вражених цілей на зустрічних/догонних курсах, м: |
|
| реактивні літаки | 2000/2500 |
| інші літаки та вертольоти | 2500/3000 |
4 | Швидкість вражених цілей на зустрічних/догонних курсах, м/с | 360/ 320 |
5 | Нахильна дальність враження, м | від 500 до 5000 |
6 | Маса комплексу, кг | 18 |
7 | Час переведення з похідного положення в бойове, с | не більше 13 |
8 | Час готовності до пуску, с | до 5 |
9 | Діапазон робочих температур, 0С | від – 44 до +50 |
При надходженні команди «До бою» або самостійно після візуального виявлення повітряної цілі стрілець-зенітник займає стартову позицію, приймає зручне для стрільби бойове положення і готується до стрільби. Визначивши вихідні дані для стрільби і момент пуску ракети, він приводить у дію наземне джерело живлення.
Після проведення наколу НДЖ стиснений газ поступає в фотоприймач ракети для охолодження оптичної головки самонаведення. Одночасно спрацьовує батарея електроживлення, і напруга з неї поступає в електронні блоки пускового механізму, ракети і пускової труби. Ротор гіроскопу ОГС ракети розганяється за 5 секунд до 100 обертів/секунду і арретирується (електрично стопориться), тобто відбувається узгодження оптичної осі ОГС ракети з віссю прицілу пускової труби.
Якщо стрілець-зенітник точно супроводжує ціль через механічний приціл пускової труби, а сигнал цілі потужніший за сигнал фону і перешкод, то можливе проведення пуску ракети в одному з режимів («Автомат» або «Ручний») шляхом натиснення на пусковий гачок пускового механізму.
Після спрацьовування стартового двигуна зенітна керована ракета вилітає з пускової труби зі швидкістю 28 м/с і кутовою швидкістю обертання до 20 об/с. Після віддалення ракети на безпечну від стрільця-зенітника відстань (не менше 5,5 м) спрацьовує маршовий двигун ЗКР, який розганяє її до швидкості 570 м/с і підтримує цю швидкість у польоті. Подальше обертання ракети на траєкторії польоту забезпечується за рахунок повернутих під кутом 8030΄ відносно повздовжньої осі ракети крил та дестабілізаторів.
В момент вильоту ракети з труби відбувається розкриття рулів та спрацьовування порохового управляючого двигуна, який здійснює розвертання ракети на початковій ділянці польоту ракети за командами ОГС. Знімається перша ступінь запобігання, а через 1 – 1,9 с і друга, після чого бойова частина готова до дії.
В процесі стеження за ціллю оптична головка самонаведення формує підсумковий командний сигнал, який поступає у рульовий відсік ракети на рульові машини і забезпечує управління ЗКР у польоті.
При влучанні ракети в ціль спрацьовує підривач бойової частини, який підриває бойову частину, а вибуховий генератор підриває рештки палива рухової установки.
У випадку невлучання ракети в ціль по проходженню 14-17 с відбувається самоліквідація ракети.
Наведення ракети на ціль здійснюється по методу пропорційного зближення, при якому управляючий сигнал пропорційний абсолютній кутовій швидкості обертання лінії візування ракета-ціль. Суть методу полягає в тому, щоб звести до нуля кутову швидкість лінії візування, що забезпечить зустріч ракети з ціллю у випередженій точці.
Система управління польотом призначена для реалізації вибраного методу наведення ракети на ціль. В якості вимірювача кутової швидкості лінії візирування використовується одноканальна гіроскопічна головка самонаведення. В основу побудови бортової апаратури закладений принцип одноканального управління ракетою, що обертається, з працюючими в релейному режимі рулями, які дозволяють, використовуючи обертання ракети, створювати управляючу силу в будь-якому напрямку простору.
На початковій ділянці траєкторії ракета летить не в випереджену точку, а кутова швидкість лінії візування не дорівнює нулю. Оптична головка самонаведення вимірює цю кутову швидкість і пропорційно її величині формує команду управління, виконуючи яку, рулі рульового відсіку створюють управляючу силу в потрібному напрямку простору.
Під дією управляючої сили ракета розвертається відносно центру мас. Кути атаки і слизання, що з’являються при цьому, створюють результуючу підйомну силу, яка змінює траєкторію польоту ракети таким чином, щоб звести до нуля кутову швидкість лінії візування.
Метод пропорційного зближення забезпечує влучання ракети поблизу найбільш теплочутливих елементів конструкції цілі. При пусках ракет по реактивним літакам центр потраплянь лежить в районі зрізу сопла двигуна. Однак, конструкція сучасних літаків така, що район зрізу сопла є маловразливою областю для ракети з бойовою частиною малої потужності. Для підвищення ефективності ураження в ракеті передбачена схема зміщення центру групування влучань у напрямку польоту літака, тобто в його корпус. Схема зміщення відпрацьовує додатковий сигнал, який забезпечує відхилення ракети від зрізу сопла в корпус.
Особливості комплексу «Ігла-1»:
— мінімальні вимоги до стрільця при пуску ракети за рахунок застосування автомату пуску, введення необхідних кутів підвищення і випередження;
— зміщення точок влучання ракети в корпус цілі;
— збільшена ефективність ураження;
— працездатність комплексу після випадкових падінь на твердий грунт або перебування під водою і в будь-яких кліматичних умовах.
Особливості комплексу «Ігла»:
— двоспектральна ІЧ головка самонаведення;
— автоматичне введення кутів випередження і підвищення при пуску;
— селекція цілі в умовах постановки нею теплових перешкод;
— програмне забезпечення влучання ракети в корпус цілі;
— підрив залишків палива маршового двигуна одночасно з бойовою частиною;
— блокування пуску ракети по «своїм» цілям.
Переваги ПЗРК «Ігла» над «Ігла-1»:
— можливість боротьби на зустрічних і догонних курсах з сучасними і перспективними повітряними цілями в умовах застосування ними штучних теплових перешкод;
— збільшена дальність ураження цілей на зустрічних курсах за рахунок підвищення передстартової чутливості головки самонаведення ЗКР;
— наявність єдиного пускового механізму, що забезпечував пуски і наведення ракет як комплексу «Ігла», так і ПЗРК «Ігла-1».
Використання нової теплової ГСН з охолодженням дозволило застосувати для зниження аеродинамічного опору не «треножник», який використовували на ракеті комплексу «Ігла-1», а витончену голкоподібну конструкцію. Дане технічне рішення, що дало назву переносному ЗРК, було запропоновано фахівцями КБМ ще до появи у пресі повідомлень про застосування аеродинамічної «голки» на американській ракеті «Трайдент-1». Комплекс забезпечував враження на зустрічних і догонних курсах повітряних цілей, що відстрілюють з проміжками часу від 0,3 с і більше теплові перешкоди, з перевищенням сумарної потужності випромінювання над потужністю випромінювання цілі до шести разів. При відстрілі цілями теплових перешкод на зустрічних і догонних курсах поодиноко або залпами (до шести штук в залпі) середня імовірність ураження цілі однією ЗКР 9М39 за проліт зони ураження становила 0,31 при стрільбі назустріч і 0,24 при стрільбі навздогін. В таких умовах комплекс «Ігла-1» був практично непрацездатний. Основною зовнішньою відмінністю переносного ЗРК «Ігла» стала дедалі ширша конічна передня частина пускової труби.
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.