Дії в дозорному відділенні.
Дозорне відділення висилається від підрозділів (розвідувальних дозорів, розвідувальних загонів), що ведуть розвідку, від органу похідної охорони (головного дозору, ГПЗ), або від підрозділів, що виконують бойові завдання у відриві від своїх головних сил, з метою своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості.
Дозорне відділення в залежності від характеру місцевості і часу доби веде розвідку на відстані, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем у разі вступу його в бій з противником. При неможливості використовувати штатну техніку особовий склад дозорного відділення виконує завдання в пішому порядку, а взимку на лижах.
Дозорне відділення (піший дозор) добуває відомості спостереженням з місця, з ходу, з коротких зупинок, підслуховуванням і опитуванням місцевих жителів, інколи воно може облаштовувати розвідувальну засідку. Командир відділення повинен вести розвідку з темпом, що забезпечує просування підрозділу, від якого виділено дозорне відділення.
З отриманням бойового завдання командир відділення (танка) повинен: зрозуміти його, провести бойовий розрахунок відділення, визначити завдання підлеглим і порядок дій, віддати бойовий наказ. При необхідності командиру дозорного відділення визначаються: порядок дій при зустрічі з противником, порядок підтримання зв’язку, сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій по них, а також відомості про сусідніх і що діють попереду, підрозділах або органах розвідки і способи взаємного впізнання.
Під час постановки бойових завдань підлеглим командир дозорного відділення вказує:
механіку-водію – маршрут і швидкість руху, порядок подолання небезпечних ділянок;
навіднику-оператору (навіднику кулемета, гармати), черговому вогневому засобу – порядок спостереження, відкриття і ведення вогню;
пішим дозорним – порядок огляду місцевості (об’єктів), дії при зустрічі з противником;
решті особового складу – сектори спостереження і порядок доповіді; дії під час руху, на привалах, при зустрічі з противником.
Приклад завдання на дії в якості дозорного відділення приблизно в такій послідовності:
“Противник дрібними групами відходить в напрямку вис. “Фігурна”, Дубове. Наше відділення призначено дозорним, веде розвідку в напрямку вис. “Фігурна”, яр “Довгий” і далі на Дубове із завданням встановити наявність противника на маршруті руху.
Водій солдат Іваненко, машину вести в напрямку вис. “Фігурна”, міст через р. Біла і далі на Дубове зі швидкістю до 30 км / год. Солдат Петренко, спостерігати вперед і вправо, бути готовим до відкриття вогню по моїй команді. Солдат Сидоренко, спостерігати вліво і назад за командиром розвідувального дозору (головного дозору). Про все помічене доповідати мені голосом. Мій заступник — солдат Петренко”.
Перевіривши, як особовий склад засвоїв отримане завдання, командир відділення командує: “По машинам. У напрямку вис. “Фігурна” – вперед. Приступити до ведення розвідки”.
Дозорне відділення діє, як правило, поза доріг, просуваючись стрибками від одного зручного для спостереження укриття до іншого. При цьому темп ведення розвідки повинен бути таким, щоб не затримувати підрозділ, якій висувається за ним. На шляху руху дозорної машини ретельно оглядаються місцевість і місцеві предмети, особливо місця, де можливе приховане розташування противника і його раптові дії із засідок.
Спостереження за місцевістю та огляд місцевих предметів дозорне відділення здійснює з бойової машини на ходу або з коротких зупинок. При ускладненні ведення розвідки з техніки, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох стрільців), призначивши одного з них старшим, а командир танку – одного з членів екіпажу. Бойова машина при цьому розташовується в укритті. Решта особового складу веде спостереження за місцевістю і діями дозорних у готовності підтримати їх вогнем. Під час огляду місцевості (об’єкту) дозорні діють на відстані 20-30 м один від одного в готовності до взаємної підтримки вогнем своєї зброї.
Особлива увага приділяється місцям, де можливі приховане розташування противника і його раптовий напад із засідки – висоти, ділянки лісу, населені пункти, перевали, і дефіле. Прийоми і способи огляду цих місць в залежності від обстановки можуть бути різними.
Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливі приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти ретельно оглядаються, у разі потреби командир механізованого відділення висилає піших дозорних або проводить огляд усім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям бойової машини.
Для проведення огляду об’єкту піші дозорні приховано наближаються до нього під прикриттям відділення, старший дозорний пересувається, як правило, за дозорним у готовності підтримати його вогнем. При діях у складі відділення або бойової групи, особовий склад, прикриваючи один одного і використовуючи складки місцевості, почергово просувається до об’єкту і здійснює його огляд.
Якщо противника не виявлено, командир дозорного відділення (танка) доповідає про це (подає встановлений сигнал) і продовжує рух. Виявивши противника він доповідає про нього і продовжує спостереження, діючи приховано. У разі раптової зустрічі з противником відділення (танк) відкриває вогонь і знищує його або обходить і продовжує виконання завдання. При наближенні невеликої групи противника (окремої машини) за вказівкою командира взводу дозорне відділення (танк) може влаштувати засідку.
У разі виявлення засідки противника дозорне відділення вступає в бій (займає позицію) і забезпечує висування і вступ у бій основних сил ГПЗ (ГД), розвідувального органу.
У разі блокування ділянок маршруту руху вороже налаштованим місцевим населенням дозорне відділення, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону, яка охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони похідна охорона сковує дії вороже налаштованого цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців (взяття їх у заручники), вживає заходи щодо просування встановленим маршрутом або у зворотному напрямку.
Коли зустріч з противником малоймовірна, дозорне відділення рухається у вказаному йому напрямку на максимально можливій або встановленій швидкості попереду розвідувального дозору (ГД, ГПЗ) (рис. 1). При необхідності зробити коротку зупинку для спостереження командир дозорного відділення вибирає на напрямку руху пункт (місцевий предмет) з найширшим оглядом місцевості попереду. Для зупинки машини найдоцільніше використовувати тіньові сторони дерев, будов і інших місцевих предметів, що полегшує маскування і ускладнює її виявлення противником (рис. 2). Не можна зупинятися для спостереження на відкритих гребнях висот і пагорбів. Екіпаж швидко оглядає місцевість (місцеві предмети) попереду, і переконавшись, що противника немає, по команді свого командира на як можна більшій швидкості продовжує рух у вказаному напрямку.
У районі можливої зустрічі з противником дозорне відділення веде розвідку шляхом послідовного заняття вигідних для спостереження пунктів, пересуваючись приховано, скачками, на максимальній швидкості від одного укриття до іншого. Для скритності руху використовуються лощини, балки, кущі та інші природні укриття і складки місцевості.
Найбільш зручними місцями для спостереження є височини з кущами і узлісся гаїв, а також інші височини, що мають природні укриття. Місце для спостереження не повинно різко виділятися на загальному фоні місцевості. При виборі місця для спостереження необхідно пам’ятати, що окремі дерева, кущі і інші місцеві предмети, що різко виділяються, завжди привертають увагу спостерігачів противника (рис. 3).
При неможливості скрито вести спостереження з машини, командир відділення (залежно від складу його) зазвичай спішується сам з одним – двома солдатами і займає вигідний для спостереження пункт на місцевості або висилає двох – трьох піших дозорних, вказуючи їм порядок дій і пункт для спостереження. При цьому дозорне відділення розташовується в укритті, а склад екіпажу, що залишився, веде спостереження за навколишньою місцевістю і діями розвідників, що спішилися, в готовності підтримати їх дії вогнем.
Якщо при огляді місцевості і місцевих предметів противник не виявлений, командир дозорного відділення подає сигнал «Шлях вільний» і продовжує виконувати завдання (рис. 4). Виявивши противника, він встановленим сигналом негайно доповідає командиру розвідувального дозору (ГД, ГПЗ) і продовжує вести спостереження за противником.
Загальні правила огляду місцевості і місцевих предметів
Розвідка місцевості і місцевих предметів здійснюється спостереженням з бойових машин в русі або з місця і оглядом. Для безпосереднього огляду закритих ділянок, підозрілих місць, місцевих предметів, перешкод, загороджень, окремих об’єктів призначаються піші дозорні. Зазвичай дозорні діють парами (парні дозорні), але можуть призначатися і три-чотири військовослужбовця. Один з дозорних призначається старшим.
На відкритій середньо-пересічній місцевості дозорні пересуваються один за іншим на відстані 20-30 метрів (вночі ближче), при цьому старший дозорний знаходиться позаду в готовності прийти на допомогу дозорним. Рух здійснюється приховано, від одного наміченого для спостереження пункту до іншого (рис. 2). Пункти вибираються з хорошим оглядом місцевості і необхідними умовами для маскування. Досягнувши наміченого місця, дозорні ретельно оглядають його і навколишнє місцевість. Не виявивши противника, старший дозорний подає сигнал “Шлях вільний”. Після подачі сигналу дозорні висуваються до наступного пункту або очікують підходу ядра (діють за вказівками командира). Дозорне відділення (ядро дозору) розташовується приховано, постійно спостерігає за дозорними в готовності прикрити їх вогнем (рис. 4).
При спостереженні з місця дозорні розташовуються лежачи у пагорба, дерева, за будівлею, в чагарнику (рис. 3). Спостереження слід вести збоку з тіньового боку укриття (місцевого предмета), не піднімаючи високо голови. При спостереженні з канави, яру потрібно прагнути, щоб їх край, звернений до противника, був нижче краю, розташованого за спиною. Не можна виглядати з-за паркану (огорожі), краще відшукати для спостереження щілину. З вікна слід спостерігати збоку з глибини кімнати.
Дозорні повинні швидко і обережно розвідувати будь-який місцевий предмет або укриття (будівлі, групу дерев, чагарників, яр, висоту і тощо), звертаючи особливу увагу на розвідувальні ознаки, за якими можна виявити противника і його сліди. Виявити противника дозорні можуть не тільки спостереженням, а й підслуховуванням.
Огляд місцевості та місцевих предметів слід починати з граничною дальності за допомогою бінокля (приладу спостереження), а ближче 400 м – неозброєним оком. Встановивши відсутність підозрілих ознак, дозорні приступають до безпосереднього огляду. Про все помічене вони негайно доповідають (подають умовний сигнал) командиру дозорного відділення.
Умовні сигнали встановлюються заздалегідь; їх повинен твердо знати весь особовий склад дозору (табл. 1). Всі сигнали повинні подаватися приховано від противника, але чітко і помітно для приймаючих їх. Під час подачі сигналів спостереження в бік противника не припиняється. Старший дозорний що подає сигнал повинен переконатися, що його сигнал зрозумілий.
Призначаючи сигнали, необхідно враховувати, що сигнали, що подаються рукою або автоматом, видно вдень на дальності 300-1000 м, сигнальними прапорцями – на 800-1500 м, ліхтарем вночі – на 1000-1500 м, ракетою вдень – до 5000 м, вночі – до 15 000 м. Траса 7 , 62-мм кулі спостерігається вночі на відстані до 1000 м, снаряда — на 2000-3000 м.
Розвідники повинні не тільки добре розуміти встановлені сигнали, але і вміти діяти за ним.
Наприклад:
За сигналом “Бачу противника” потрібно негайно зупинитися і зайняти найближче укриття (при діях на бойовій машині, крім того, зупинити двигун), уважно спостерігати за дозорними, які подали сигнал, підсилити спостереження в сторону появи (виявлення) противника і бути в готовності до відкриття вогню. Командир дозорного відділення заздалегідь визначає порядок дій кожного солдата за сигналами і тренує особовий склад до тих пір, поки не переконається, що усі засвоїли свої дії.
Огляд висоти
Огляд висоти ведеться шляхом спостереження здалеку. При відсутності противника на висоті проводиться огляд її зворотних схилів. Висоту рекомендується оглядати двома парами дозорних, які обходять її по протилежних схилах, просування повинно бути по її схилах або в обхід біля підніжжя (рис. 5). Тільки після їх сигналу командир дозорного відділення висувається для особистого огляду попереду лежачої місцевості. Наявні на висоті балки, яри, гаї, чагарники, будови, руїни оглядаються особливо ретельно, так як в таких місцях противник найчастіше влаштовує укриття і засідки. На височинах і гребнях висот з’являтися і затримуватися не слід
Приклад команди дозорним:
“Солдати Петренко і Сидоренко — дозорні. Оглянути висоту і доповісти! Іншим спостерігати за діями дозорних в готовності підтримати їх вогнем”.
Після огляду висоти намічається наступне укриття для спостереження, і дозорне відділення висувається до нього, обходячи висоту у її підошви або по одному з схилів.
Огляд яру (лощини, балки
При розвідці яру, лощини, балки спочатку потрібно оглянути прилеглі висоти і місця, зручні для розташування противника, а потім обстежити балку декількома парами дозорних. Одна пара йде по дну, інші – по сторонам або найближчим бічним дорогам. Якщо огляд всього яру (балки, лощини) неможливий, необхідно оглянути найбільш важливі ділянки, які можуть бути використані противником в якості укриття, при цьому особлива увага приділяється входам і виходам. При огляді невеликого яру старший дозорний рухається по краю яру, а дозорець – по його дну.
Приклад команди дозорним:
“Солдати Петренко і Тодоренко – дозорні. Старший – Петренко. Рухатися в напрямку окремого куща, оглянути яр, звернувши особливу увагу на східний схил. Водієві солдату Іваненку вести машину по східному схилу в напрямку двох дерев, солдату Захарченку спостерігати за діями дозорних в готовності підтримати їх вогнем”.
Ядро до закінчення огляду яру (балки, лощини) дозорними залишається біля його входу або рухається уздовж схилу. Дозорні, пройшовши яр (балку, лощину) і не виявивши противника, займають у його виходу зручні для спостереження і ведення вогню місця, а потім подають сигнал “Шлях вільний”. Після цього ядро розвідувального органу швидко проходить яр (балку, лощину).
Огляд мосту
При виході до мосту з’ясовується, чи не обороняється він противником. При виявленні противника необхідно визначити його сили, розташування вогневих засобів і негайно доповісти командиру; в подальшому діяти за його вказівкою.
Якщо міст не обороняється, встановлюються його вантажопідйомність, розміри основних елементів (довжина і ширина) і матеріал, з якого він виготовлений. Залізобетонні, бетонні, кам’яні та металеві мости забезпечують, як правило, пропуск гусеничних машин масою 60-80 т. При огляді необхідно встановити, чи не підготовлений він противником до вибуху. Якщо міст зруйнований або замінований, то відшукуються зручні місця для подолання річки. При цьому виявляється характер берегів, дна і швидкість течії річки. Для виконання цих завдань висилаються дозорні, які ведуть розвідку під прикриттям відділення.
Для огляду мосту командир наказує: “Солдати Сидоренко і Русін – дозорні. Старший – солдат Сидоренко. Оглянути міст. Вперед. Іншим вести спостереження за підступами до мосту і бути в готовності підтримати дії дозорних вогнем”.
Огляд лісу
Огляд лісу необхідно починати при підході до нього. Спочатку оглядається опушка лісу здалеку, по можливості з більш високих місць, і по розвідувальним ознаками визначається наявність противника в ньому. Такими ознаками можуть бути: часті злети і крики птахів, поламані гілки, погнуті дерева, дим, вогні багать, шум моторів, блиск стекла і металевих частин машин і бойової техніки. Не виявивши противника, дозорні доповідають своєму командиру і висуваються до опушки, а потім в глиб лісу.
Якщо противник на опушці лісу (гаю) невиявлений, дозорні висуваються до опушки. Невеликий гай оглядають, проходячи по його опушці і в глибині. Великий, але рідкісний ліс (ділянка лісу) проглядається ланцюгом піших дозорних і машин (рис. 6). У лісі дозорні пересуваються, не втрачаючи з виду один одного. Дерева на галявині і в глибині лісу слід уважно оглядати знизу вгору з метою виявлення спостерігачів і снайперів противника. Видалення дозорних один від одного і від ядра дозорного відділення в лісі скорочується. Бойова машина просуваються уздовж дороги по її краю, а якщо можливо, то лісом і по просіках. Ретельному огляду піддаються не тільки опушки, вершини дерев, а й густі зарості, завали, входи і виходи у вузьких місцях (мости, гаті, яри, долини) і інші місця, зручні для влаштування засідок противником.
Виявлені перешкоди і загородження дозорні позначають покажчиками або зарубками на деревах, відшукують і показують шляхи обходу. Завали в першу чергу необхідно розвідати на наявність мін.
При веденні розвідки в лісі слід періодично зупинятися (при діях на бойових машинах зупиняти двигуни) і прислухатися. При цьому слід враховувати, що в лісі хороша чутність, але звук найчастіше поширюється у вигляді відлуння, тому може створюватися викривлене уявлення про напрям і кількості джерел звуку.
Ведучи спостереження в лісі, не слід зосереджувати увагу на деревах і чагарниках, що знаходяться поблизу. Дивитися потрібно за межі того, що оточує дозорного, через просвіти в деревах, чагарниках, листві. У великому лісовому масиві для огляду місцевості дозорні вилазять на високі дерева. Противника при цьому можна виявити по диму, що піднімається пилу, встановленим антенам та іншими ознаками, видимим над вершинами дерев.
При діях в пішому порядку рухатися в лісі потрібно безшумно, не ламаючи гілля, обходити або переступати сушняк, так як хрест гілок в безвітряну погоду чути в лісі на відстані 100 м і більше.
При пересуванні по лісу рекомендується прикриватися стовбурами дерев, обходити лісові галявини; просіки і відкриті простори долати кидком, а при необхідності і повзком. У тиху погоду потрібно бути обачним, щоб коливаннями рослинності не видати свою присутність. При вітру, коли кущі і гілки дерев колишуться, противнику важче помітити розвідників.
Перш ніж виходити з лісу, слід уважно оглянути виходи і прилеглу місцевість з опушки лісу або з дерева. При цьому дерево потрібно вибирати не саме крайнє до узлісся, а прикрите гілками інших дерев і за ним не повинно бути просвіту. Якщо є підозра, що опушка і виходи з лісу проглядаються противником, слід пошукати інший шлях в стороні від дороги, просіки або стежки.
Огляд населеного пункту
Розвідку населеного пункту дозорні починають з огляду його здалеку, з відстані, що дозволяє за характерними ознаками визначити, чи є в ньому противник.
Особлива увага звертається на дахи високих будинків, дзвіниці, сади, городи, яри, зарослі, окремі будівлі, де можуть знаходитися спостерігачі, засідки противника або його охорона.
Наявність військ противника в населеному пункті можна виявити по посиленому гавкоту собак, диму похідної кухні, топці печей в незвичайний час, відсутності людей на полях і городах, особливо в період польових робіт. Сліди танків, бойових машин при в’їзді (виїзді), звуки роботи двигунів видають присутність механізованих частин і підрозділів.
Після огляду здалеку дозорні, прикриваючись деревами, кущами, каналами з боку городів, садів, виноградників, надвірних будівель і тильної частини житлових будинків, проникають в населений пункт і оглядають будови на околиці (рис. 7), якщо в них є жителі, опитують їх.
Приклад:
Розпорядження на безпосередній огляд населеного пункту: “Рядові Сидоренко і Карпенко — дозорні. Старший — Сидоренко. Оглянути населений пункт. Вперед. Іншим продовжувати вести спостереження за населеним пунктом і дозорними в готовності підтримати їх вогнем”.
У населеному пункті сільського типу дозорні просуваються по городах, садах, дворах. Не слід рухатися впритул до споруд і по ділянках, що проглядаються з вікон і дверей.
При огляді будівель зсередини старший дозорний залишається зовні, перебуваючи в готовності надати допомогу дозорним і підтримуючи зоровий зв’язок з командиром. Дозорні, оглядаючи зсередини будову, вхідні двері залишають відкритими. Увійшовши в житловий будинок, потрібно в першу чергу опитати господаря і не відпускати його до тих пір, поки не буде закінчено огляд. Особливу увагу при огляді треба звертати на горища і підвали. У порожньому приміщенні, на вулиці і у дворі чіпати речі, предмети не рекомендується, так як вони можуть бути заміновані.
При підготовці до відходу і при відході противник часто встановлює міни-пастки, мінує входи в будівлі, споруди, двори і тощо. У цих випадках рекомендується двері відкривати за допомогою мотузки з-за укриття або проникати всередину через вікна. Якщо дозволяє обстановка, для проникнення в будівлю з наглухо закритими дверима можна застосовувати заряди вибухової речовини, постріл з гранатомета або знаряддя бойової машини, ручну гранату.
Входити в приміщення потрібно обережно в готовності до відкриття вогню або негайно слідом за вибухом кинутої туди гранати.
За діями дозорних, що оглядають населений пункт, повинен спостерігати командир. Після закінчення огляду він висуває в населений пункт дозорне відділення. Якщо похідна охорона діє на бойових машинах, то дозорне відділення проскакує населений пункт після огляду дозорними на підвищеній швидкості і лише потім його проходить ядро РД (ГД).
Виявлені в населеному пункті міновані будівлі і загородження позначаються покажчиками або написами на стінах. Зроблені противником написи, умовні знаки, покажчики доріг зарисовуються (фотографуються) і разом зі знайденими (захопленими) документами направляються старшому начальнику.
При виході з населеного пункту місцевість, що лежить попереду, ретельно проглядається і подальший рух організовується так, щоб місцеві жителі не змогли визначити дійсний напрямок дій похідної охорони.
Виявлення мінно-вибухових пристроїв на маршруті руху
В разі виявлення підозрілої ділянки дороги, на маршруті руху, командир відділення зупиняє бойову машину та дає команду дозорним на її перевірку на наявність мін (фугасів) на дорозі, в кюветі, і по боках дороги.
Перед спішуванням дозорних з машини (транспортного засобу) вони повинні перевірити з середини машини методом огляду місцевість навколо машини в радіусі 5 м на наявність вибухонебезпечних предметів та їх ознак, після спішування з машини здійснюється перевірка на наявність вибухонебезпечних предметів під днищем машини після чого розпочинається огляд місцевості в радіусі 25 м. В разі виявлення СВНП, фугасу або мін дозорні встановленим сигналом доповідають командиру, позначають місце встановлення ВНП. За командою командира розвідують обхідний шлях замінованої ділянки дороги.
Дії при виявленні противника.
У всіх випадках, якщо в ході розвідки дозорне відділення виявить противника, командир відділення встановленим порядком доповідає про це командиру і продовжує спостерігати за противником до отримання вказівки від командира.
Якщо противник виявив відділення і уникнути зіткнення з ним неможливо, відділення діє рішуче і зухвало, сміливо атакує противника, прагнучі захопити полоненого, і потім швидко відходить.
При раптовій зустрічі з поодинокими солдатами противника відділення повинно намагатися захопити їх в полон, а при неможливості зробити це, знищити вогнем.
При раптовій зустрічі з противником дозорне відділення (дозорні) відкриває по ньому вогонь, обходить його і продовжує виконувати поставлене завдання.
Виявивши прохід дрібної групи (одиночної машини) противника, дозорне відділення за вказівкою командира взводу може влаштувати засідку.
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
