Пересування механізованого відділення

Головна
Тактична підготовка
Пересування механізованого відділення

ПЕРЕСУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Марш

Підрозділ може пересуватися своїм ходом (маршем) або перевозитися різними видами транспорту (залізничним, повітряним, морським (річковим) транспортом або колісними тягачами на трейлерах). Пересування може здійснюватися комбінованим способом: перевезенням із використанням зазначених видів транспорту та маршем.

Марш – організоване пересування військ у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на визначений рубіж у встановлений час у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.

Основним способом пересування взводу (відділення, танка) є марш. У сучасних умовах марш став одним із основних способів пересування і є складовою частиною високоманеврених бойових дій військ.

Довідково: Досвід війн і збройних конфліктів останніх десятиріч показав, що близько 40% часу бойових дій загальновійськових підрозділів припадало на пересування маршем. У наступні періоди, в міру зростання технічного оснащення військ, масштаби маршових пересувань значно збільшились. Незважаючи на високий рівень зношеності техніки, значні витрати матеріальних засобів, втомлюваність особового складу, особливо механіків-водіїв, марш був найефективнішим способом пересування. Він забезпечував переміщення підрозділів на значну відстань у відносно короткі строки, сприяв збереженню їх організованої цілісності, підтриманню бойової готовності, що дозволило їм швидко розгортатися і вступати у бій з ходу.

Залежно від змісту бойового завдання марш може плануватись як:

окремий основний вид тактичних дій (пересування у складі військової частини з одного району в інший);
складовий елемент здійснення маневру, удару;
допоміжна тактична дія для виконання головного бойового завдання (у наступі — висування на рубіж переходу в атаку, рух у колонах підрозділів другого ешелону, переслідування противника;
в обороні – підвезення та евакуація ОВТ і МТЗ;
висування резервів на вказані рубежі (райони);
допоміжна тактична дія для виконання інших тактичних дій (супроводження колон та вантажів, охорона дорожніх комунікацій та об’єктів, патрулювання району, завдання повсякденної діяльності тощо).

Підрозділ завжди повинен бути готовим до пересування в умовах загрози застосування противником будь-яких засобів ураження, систем дистанційного мінування, десантів, ДРС, НЗФ, РХБ зараження, руйнування доріг і переправ, а також протидії руху колон з боку вороже налаштованого місцевого населення.

Незалежно від способу та умов пересування взвод (відділення, танк) повинен здійснювати його організовано, високими темпами, з дотриманням заходів прихованості.

Залежно від напрямку маршу він може здійснюватися до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. У всіх випадках марш здійснюється приховано, як правило, вночі або за інших умов обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в тилу своїх військ – і вдень.

Відділення може здійснювати марш в умовах передбачення зустрічі з противником і вступу з ним у бій або поза загрозою зіткнення з противником.

Відділення здійснює марш у складі взводу або самостійно.

Самостійно відділення здійснює марш у якості дозорного відділення.

Відділення здійснює марш на штатній техніці, механізоване відділення крім того може здійснювати марш у пішому порядку або на лижах.

Можливості підрозділуу із здійснення маршу визначаються його маршовими можливостями.

Маршові можливості – це здатність підрозділу до пересування з одного району у інший у встановлений час при збереженні боєздатності і повної готовності до виконання поставленого завдання.

Основними показниками маршових можливостей є загальна протяжність маршу, тривалість маршу, величина добового переходу, середня швидкість руху колони. Вони залежать від завдань, стану маршруту, технічного стану машин, підготовки механіків-водіїв і маршового вишколу підрозділу, погоди, пори року і доби, а також від всебічного забезпечення маршу.

Загальна протяжність маршу – це відстань за маршрутом від вихідного рубежу (пункту) до найвіддаленішого пункту у новому районі. Величина переходу визначається за картою шляхом вимірювання маршруту руху в кілометрах з урахуванням поправки на звивистості доріг, які вказані у табл. 1.

Таблиця 1. Коефіцієнт поправки довжини маршруту (ділянок маршруту) на масштаб карти

Характер місцевості	Коефіцієнт поправки на масштаб карти
Характер місцевості	1:200 000	1:100 000	1:50 000
Гірська (сильнопересічена)	1,25	1,2	1,15
Горбиста (середньопересічена)	1,15	1,1	1,05
Рівнинна (слабопересічена)	1,05	1,0	1,0

Тривалість маршу – кількість годин або суток необхідних для здійснення маршу від проходження головою колони вихідного рубежу (пункту) до зосередження у кінцевому районі з готовністю взводу у ньому до виконання отриманого завдання.

Цей час складається з часу, витраченого на рух, часу на привали і часу на втягування у новий район (розгортання на визначеному рубежі):

Т маршу = Т руху + Т прив. + Т розг (втяг.)

Т руху – час, необхідний для здійснення руху від вихідного рубежу (пункту) до найближчого кордону району зосередження (денного, нічного відпочинку), або початку розгортання (зайняття) підрозділів на визначеному рубежі.

Т розг (розгортання) – визначається до прийнятих тактичних нормативів.

Т втяг (втягування) – час необхідний для руху колони взводу від найближчого кордону району зосередження (денного, нічного відпочинку) до місця розташування. Швидкість руху при втягуванні колони підрозділу буде становити 0,5 до 0,75 швидкості від середньої швидкості руху колони підрозділу на марші.

Добовий перехід – відстань, що долається підрозділами за добу при здійсненні маршу.

Його величина залежить від середньої швидкості руху і часу безпосереднього руху колони протягом доби та фізичних можливостей водіїв транспортних засобів.Величина добового переходу може складати: для гусеничних і змішаних колон – до 250 км; автомобільних колон – до 300 км, а добового переходу, який здійснюється в несприятливих умовах – до 200 км і менше. Час руху, в залежності від умов здійснення маршу, може складати 10-12 год. на добу, а в несприятливих умовах і менше.

Середня швидкість руху колони – кількість кілометрів, що плануються для подолання або пройдені в середньому за одну годину.

Середня швидкість руху визначається для добового переходу відношенням планованої (пройденої) протяжності маршу до планованого мого (затраченого) часу, що відводиться на марш, виключаючи час на привали та зупинки.

На середню швидкість здійснення маршу будуть впливати наступні чинники: тактико-технічні можливості бойових машин, фізичні можливості особового складу, підготовка механіків-водіїв, підготовка підрозділів до здійснення маршу, умови здійснення маршу (метеорологічні, тактичні, фізико-географічні та інші). Швидкість руху окремо взятої машини буде завжди вищою, ніж колони. У відповідності з БССВ середня швидкість руху колони гусеничних і змішаних машин повинна бути не нижче 20-25 км/год, колони колісних машин – 25-30 км/год, колони підрозділів, що здійснюють марш у пішому порядку, – 4-5 км/год., на лижах – 5-7 км/год.

Залежно від характеру місцевості і стану доріг під час пересування в гірських районах, лісисто-болотистою місцевістю та в інших несприятливих умовах швидкість руху може бути значно меншою.

Для організованого здійснення маршу підрозділу вказуються: маршрут руху (азимут напрямку руху); вихідний пункт (рубіж), пункти регулювання і час їх проходження; місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку, а під час здійснення маршу в умовах передбачення зустрічі з противником і вступу з ним у бій – рубіж ймовірної зустрічі з противником (рис. 1).

рис.1 Райони та пункти (рубежі), що призначаються підрозділам на марші

Маршрут руху – намічений (встановлений) шлях пересування підрозділів, частин, транспортних засобів. Маршрут руху намічається на карті з вказанням основних населених пунктів, або азимутів.

Маршрут руху вибирається дорогами, що пролягають переважно лісовими масивами, лісопосадками та іншою закритою місцевістю, за можливості, поза великими населеними пунктами, вузлами доріг, підприємств атомної енергетики і хімічної промисловості.

Протяжність маршруту руху вимірюється у кілометрах.

Вихідний пункт (рубіж) – умовний пункт (лінія) на місцевості, від якої підрозділи розпочинають виконання отриманого завдання (здійснення маршу). При здійсненні маршу військами по одному маршруту призначається вихідний пункт, а у разі переміщення за двома і більше маршрутам є вихідний рубіж.

Пункт (рубіж) регулювання – умовний пункт (лінія) на місцевості, на яку підрозділи повинні виходити головою (головами) колони (колон) у визначений час.

Вихідний пункт і пункти регулювання призначаються для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу.

Віддалення вихідного пункту повинне забезпечувати витягування підрозділу з місця розташування у колоні роти і вихід на маршрут руху.

Віддаленість вихідного пункту повинне забезпечувати витягування підрозділу з місця розташування у колону і вихід на нього головою колони з встановленою швидкістю. Віддаленість вихідного пункту для взводу з засобами посилення, що рухається у колоні до 10 машин, доцільно призначати по кордону району розташування або 400—500 м від нього.

Пункти регулювання призначаються для регулювання швидкості пересування колон під час маршу, забезпечення організованого руху та своєчасного прибуття в указаний район. Вони призначаються, як правило, через 3-4 години руху.

Рубежі регулювання визначаються на кордонах ділянок маршрутів з різними швидкостями руху, а також там, де їх легко виявити в нічний час з метою проведення за ними орієнтування.

Часові показники проходження вихідного пункту, рубежів (пунктів) регулювання вказує старший командир.

Привал і денний (нічний) відпочинок — це зупинка підрозділів на визначений час, для перевірки стану ОВТ, їх технічного обслуговування та усунення несправностей, дозаправлення пальним, поповнення боєприпасами та іншими матеріальними засобами, харчування і відпочинку особового складу. Привали призначаються: через 3-4 год руху тривалістю до 1 год, в другій половині добового переходу – тривалістю до 2 год.

Денний (нічний) відпочинок призначається наприкінці кожного добового переходу. Під час здійснення маршу на велику відстань, після 3-5 добових переходів, призначається при необхідності добовий відпочинок.

При здійсненні маршу на велику відстань, завдання підрозділам ставиться, як правило, тільки на перший добовий перехід. На кожний наступний перехід завдання доводять у районі відпочинку.

Рубіж ймовірної зустрічі з противником – умовна лінія, на якій можлива зустріч із противником.

Визначення рубежу ймовірної зустрічі з противником зводиться до вирішення математичного завдання та нанесення результатів на робочу карту. Вихідними даними для цього є: відстань до противника, швидкість колон наших військ і противника. Для визначення ймовірного рубежу зустрічі з противником необхідно визначити: час виходу на рубіж ймовірної зустрічі з противником та відстань, яку пройде за цей час наш підрозділ.

Час виходу на рубіж ймовірної зустрічі з противником визначається як ділення відстані до противника на сумарну швидкість руху колон військ противника та наших військ.

Відстань по маршруту, яку пройде наш підрозділ за розрахований час, буде складати: середню швидкість руху підрозділу, помножену на час виходу на рубіж ймовірної зустрічі з противником. Отриманий результат необхідно відкласти на маршруті руху, і отримана точка буде точкою, через яку пройде рубіж ймовірної зустрічі з противником.

Взвод (відділення у пішому порядку) здійснює марш у визначеній побудові.

Побудова бойових машин, відділень із засобами посилення для здійснення маршу є похідний порядок.

Похідний порядок мв під час здійснення маршу на техніці, як правило, – колона бойових машин.

Колона – стрій бойових машин, інших транспортних засобів, підрозділів, на визначеній дистанції, для здійснення маршу.

Дистанція – відстань у глибину між машинами в похідному порядку.

Під час здійснення маршу у пішому порядку (на лижах) похідний порядок відділення може бути в колону по одному або в колону по два, а похідний порядок взводу може бути в колону по три (у взводі з чотирьох відділень – в колону по чотири), в колону по два або в колону по одному.

Під час здійснення маршу в умовах передбачення зустрічі з противником і вступу з ним у бій, або руху по території з ворожо налаштованим місцевим населенням, похідний порядок взводу (відділення у пішому порядку) буде включати головні сили та похідну охорону.

Похідний порядок повинен забезпечувати високу швидкість руху, зручне розгортання в передбойовий і бойовий порядки, найменшу уразливість від зброї противника, підтримання стійкого управління.

Дистанція у колоні між машинами взводу, колонами взводів, рот у колоні батальйону – 25–50 м.

Під час руху відкритою місцевістю в умовах загрози застосування противником ЗМУ і ВТЗ дистанція між бойовими машинами збільшується і може бути 100–150 м. Під час руху гірськими дорогами, в умовах обмеженої видимості, ожеледиці, дорогами, що мають круті підйоми, спуски, повороти, а також при русі з підвищеною швидкістю дистанції між машинами збільшуються.

Дистанції між підрозділами при здійсненні маршу у пішому порядку визначені Стройовим статутом ЗСУ.

На привалах побудова колони не порушується, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче10 м одна від одної або на дистанціях, які встановлені командиром.

З отриманням сигналу про початок руху командир взводу подає команду на витягування колони. Команда подається зоровими сигналами (прапорцями, ліхтариком), а також голосом.

Командир взводу на марші зобов’язаний суворо дотримуватися встановленого порядку руху і маскування, не допускати затримок на переправах, перевалах, у тіснинах, тунелях і населених пунктах, вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами командира роти, вчасно оповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження.

Залежно від обстановки, завдань, які виконуються, і дорожніх умов взвод за рішенням старшого командира може здійснювати марш „по-похідномуˮ або „по-бойовомуˮ. Машини на марші рухаються тільки правим боком дороги, дотримуючись встановленої швидкості руху, дистанції та вимог безпеки.

За досвідом АТО:

Доповідь про проходження вихідного пункту, рубежів регулювання бажано не здійснювати взагалі або здійснювати із запізненням, необхідним для проходження його усією колоною з використанням документів ПУВ.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, що утворюються складками місцевості і місцевих предметів, а також пришляхова рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускаються скупчення і зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або убік від дороги, де несправність усувається.

Машину, що зупинилася (несправна), об’їжджають тільки ліворуч. Після усунення несправності машина приєднується до колони, яка проходить, своє місце у колоні взводу вона займає на привалі. Обгін колон під час руху забороняється.

Уночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху ділянками місцевості, які проглядаються противником, і світлої ночі – з приладами нічного бачення, які працюють у пасивному режимі, вимкненим зовнішнім і внутрішнім освітленням або повністю вимкненими приладами.

Отримавши сигнал оповіщення про повітряного противника, взвод продовжує рух, збільшує при цьому швидкість і дистанції між машинами.

Вогневі засоби, що виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються для відкриття вогню, люки ББМ, крім люків, з яких буде вестися вогонь, зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення „напоготовіˮ. Напад повітряного противника відбивається вогнем за командою командира взводу або самостійно. Під час руху в пішому порядку механізований підрозділ за командою командира займає найближчі укриття і відкриває вогонь зі стрілецької зброї по повітряних цілях противника.

Під час маршу не виключена можливість раптового нападу наземного противника, а також ведення бою на заздалегідь намічених рубежах ймовірної зустрічі з ним або на інших рубежах.

Ведення бою на рубежі ймовірної зустрічі з противником проводиться за вимогами ведення оборонного бою.

Також на рубежах ймовірної зустрічі з противником, як і на інших рубежах, можливе ведення зустрічного бою.

Під час здійснення маршу взводом самостійно, у складі роти, на взвод можливий напад дрібних груп противника, мінування шляхів висування, блокування маршрутів руху ворожо налаштованим населенням.

Напад на колони, що висуваються, буде здійснюватися приховано, із засад.

Ефективність дій підрозділу, який потрапив у засаду розвідувальної або диверсійної групи противника, безпосередньо залежить від ступеня натренованості особового складу вести бій за даних умов. Відповідними діями підрозділу, як правило, є щільний вогонь по позиціях засади з усіх видів озброєння, захист підрозділу, що потрапив у засаду, встановлення димової завіси та атака позицій противника.

Під час руху в колоні роти на транспортних засобах, якщо є вірогідність потрапляння в засаду, відстань між машинами повинна бути не менша 100 м, це дозволяє зменшити кількість машин, що одночасно попали під обстріл.

Як правило, противник під час руху великої колони техніки нападати на колону з метою її знищення не буде.

Метою нападу буде виведення зі строю окремих машин, ведення тривожного вогню, блокування та зупинка руху колони.

Для досягнення цієї мети він буде використовувати стрілецьку зброю, переносні протитанкові засоби, ворожо налаштоване населення.

Під час руху в колоні головних сил механізований взвод, що був обстріляний з легкої стрілецької зброї, повинен продовжувати рух за визначеним маршрутом, за командою командира підрозділу або самостійно відкрити вогонь у відповідь. Вогонь у відповідь, як правило, відкриває черговий вогневий засіб, що призначається один на взвод. У випадку інтенсивного обстрілу до ведення вогню у відповідь можуть залучатися усі вогневі засоби взводу. Для прикриття руху колони взводу димами, за необхідністю, застосовується система «Туча», термодимова апаратура та інші засоби постановки димової завіси.

При підриві машин, що рухалися попереду, на вибуховому пристрої (міна, фугас), і зупинки колони, техніка, не виїжджаючи з колони та не з’їжджаючи на обочину, приймає вправо і зупиняється, дистанція між машинами 25-50 м.

Організовується кругове спостереження та за необхідністю особовий склад спішується і займає кругову оборону навколо бойових машини. Допомога особовому складу, що підірвався, надається негайно з дотриманням вимог мінної безпеки.

Після перевірки місцевості на наявність вибухових пристроїв, надання допомоги потерпілим і розблокування шляху колона продовжує рух.

Якщо з блокуванням колони слідує вогневий напад, особовий склад діє з його відбиття.

Командири підрозділів повинні вміти діяти у випадках, які не залежать від виду пересування:

̶ противник відкрив вогонь з відстані менше 35 м, і можливий кидок гранати.

̶ противник відкрив вогонь з відстані, яка перевищує 35 м.

Військовослужбовці повинні знати, як потрібно діяти в зоні ураження та поза нею.

Противник відкрив вогонь з відстані кидка гранати (35 м). У цьому випадку частина взводу перебуває під сильним, концентрованим вогнем противника з близької відстані. Без додаткової команди ця частина взводу відповідає вогнем зброї, з максимальним темпом ведення вогню, в напрямку засади, кидає димові та осколкові гранати та атакує позиції засади. Частина взводу поза зоною ураження відкриває вогонь у напрямку позиції засади, прикриває атаку.

Коли противник відкрив вогонь з відстані, яка перевищує кидок гранати (більш як 35 м), та частина взводу, яка потрапила в зону ураження, залягає, ставить димову завісу гранатами і відповідає вогнем у напрямку засади. Друга частина взводу атакує засаду з флангу.

Під час нападу противника із засади екіпажі бойових машин відкривають вогонь, встановлюють аерозольну (димову) завісу, забезпечуючи по можливості вихід військової техніки і озброєння із зони ураження, спішування особового складу і відбиття нападу. Особовий склад спішується, займає вогневі позиції навколо машин і під їх прикриттям відкриває щільний вогонь по виявлених цілях противника і найбільш імовірних місцях їх розташування, сміливими, рішучими діями відбиває напад і, якщо можливо, переходить в атаку.

Командир взводу негайно доповідає командиру роти про місце засади і стан справ.

Під час здійснення маршу у пішому порядку, в складі головних сил, у разі обстрілу зі стрілецької зброї особовий склад займає укриття, організовує кругову оборону, відкриває вогонь у відповідь та, прикрившись димовою завісою, при можливості виходить з—під обстрілу.

Під час руху вогневими (тактичними) групами, частина взводу, яка не потрапила в зону ураження, повинна і зобов’язана атакувати позиції засади з флангу або з тилу вогнем і маневром. Якщо весь взвод потрапив у засаду, він повинен атакувати її, прикриваючись димовими гранатами.

Рух пішим маршем або на лижах в умовах можливого вступу у бій, русі в боковій заставі, взвод здійснює двома колонами по одному чоловіку вздовж дороги. Дистанція між військовослужбовцями – 5 м, відділеннями – 10 м. Якщо є вірогідність нападу із засади, то взвод прямує в складі вогневих групах. Бойовий порядок вогневої групи будується кутом. Старший вогневої групи розташовується попереду на вістрі кута, зліва і праворуч від нього на відстані 5 – 10 м – кулеметник і гранатометник, далі – стрілець, за ним – командир відділення з радистом і друга вогнева група.

У разі блокування ділянок маршруту руху місцевими жителями, за досвідом АТО, рекомендуються наступні дії:

- змінити маршрут руху колони, не зупиняючись, на максимально можливих швидкостях обійти натовп, при спробі заблокувати 
маршрути обходу застосовувати димові засоби та за необхідності попереджувальні постріли (черги) вгору кількома одиницями
стрілецької зброї  ніж за 500 м від натовпу, віддати наказ «ДО БОЮ» (розосередитись, зайняти колову оборону, виставити охорону
та позначки попередити про право застосування військовослужбовцями зброї голосом та викликати організаторів натовпу
на переговори, переговори вести на відстані не ближче 100 м від бойових машин (бойового порядку) підрозділу;
 - у разі невиконання вимог звільнити маршрут руху колони, здійснити попереджувальні постріли (черги) угору зі всієї зброї 
одночасно із застосуванням;

— у разі неможливості здійснення цього − організувати вартову службу, встановити межі постів та призначити варту (діяти згідно з вимогами СГ та ВС до прибуття підрозділів ЗСУ для посилення або підрозділів МВС, СБУ (Національної гвардії)), яка забезпечить зовнішнє кільце ізоляції та подальший рух колони, у разі нападу сепаратистів на колону загін (підрозділ) блокування зав’язує з ними бій на вигідному рубежі та відбиває напад, а колона повинна збільшити швидкість та вийти з-під удару.

Мінне поле, установлене засобами дистанційного мінування противника, взвод позначає та обходить або долає у складі колони роти за головною машиною проробленим нею проходом. Міни, які були виявлені перед машинами взводу, знищуються з використанням возимого комплекту розмінування або іншими способами.

Під час оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження взвод продовжує рух. У бойових машинах перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі зачиняються, вмикаються системи колективного захисту від ЗМУ. Особовий склад, який перебуває в пішому порядку і на відкритих машинах, надягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високими рівнями радіації, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху підрозділ, як правило, обходить.

У разі неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю із обов’язковим використанням засобів індивідуального захисту і систем колективного захисту від ЗМУ.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зони радіоактивного зараження за вказівкою командира роти, а в разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю – негайно.

Повна спеціальна і санітарна обробка проводиться, як правило, у районі спеціальної обробки перед районами денного (нічного) відпочинку або перед входом у район зосередження.

У разі застосування противником запалювальної зброї, а також вимушеного подолання району пожеж люки, двері, бійниці і жалюзі бойових машин зачиняються. У разі необхідності надягаються протигази із вставленими протидимними фільтрами. Після виходу з району пожеж командир взводу організовує гасіння вогню на машинах, рятування особового складу і надання постраждалим першої медичної допомоги, після чого рух відновлюється.

Поранені та хворі після надання їм першої медичної допомоги на місці доставляються в медичний пункт батальйону.

За досвідом АТО:

Варіант розташування особового складу в автомобілях:

— у кабіні: знаходяться по два водія – основний і запасний;

— у кузові:

стрільці – обличчям до бортів,

снайпер – в передній частині машини,

командир – в районі задніх коліс, між мішками з піском,

кулеметник – поруч з ним з боку заднього відкритого борту.

Під час зупинки машини особовий склад покидає її при можливості через відкритий задній борт.

Першим спішується кулеметник, який прикриває вогнем спішування особового складу.

На відкритій місцевості особовому складу доцільно використовувати автомобіль, що зупинився, як укриття від ворожого вогню.

На привалах машини зупиняються на правому або лівому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанціях, що встановлені командиром. Для машин, що відстали, залишаються місця.

Бойові машини розміщуються по можливості під кронами дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості, за наявності часу, маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами. Особовий склад виходить з бойових машин, транспортних засобів тільки за командою командира взводу.

У бойових машинах залишаються спостерігачі і навідники гармат (навідники-оператори), а в командирських машинах є чергові на радіозасобах. Вогневі засоби, що призначені для відбиття нападу повітряного противника, знаходяться в готовності до ведення вогню. Механіки-водії проводять контрольний огляд танків, при цьому башти танків, БМП повертати ліворуч забороняється.

Денний (нічний) відпочинок призначається після нічного (денного) переходу, якщо величина відстані, на яку здійснюється марш, більше одного добового переходу. Підрозділи розташовуються приховано і розосереджено в порядку, що забезпечує швидкий вихід з району для продовження руху. Особовий склад обслуговує техніку, здійснює необхідний її ремонт і заправку, приймає їжу і відпочиває.

У районі денного (нічного) відпочинку особовий склад готує для себе прості укриття (щілини), а для бойових машин і іншої бойової техніки при необхідності за допомогою навісного землерийного обладнання – укриття. При цьому максимально використовуються природні укриття і складки місцевості.

Узимку перед маршем командир взводу зобов’язаний:

— ужити заходів щодо забезпечення особового складу засобами проти відмороження;

— переконатися в наявності зимового дизельного пального і спеціальних рідин у машинах і, в разі потреби, вжити заходів щодо їх дозаправлення;

— перевірити справність засобів підігріву двигунів машин, готовність озброєння до застосування в умовах низьких температур, а якщо буде здійснюватися рух ділянками з глибоким сніговим покривом – і натягування гусениць; оснащення машин засобами підвищення прохідності;

— дати вказівки механікам-водіям (водіям) з проведення заходів щодо запобігання розморожуванню систем охолодження двигунів;

організувати просушування обмундирування і взуття.

У горах під час підготовки до маршу командир взводу приділяє особливу увагу перевірці справності ходової частини і механізмів управління машин. На кожній машині необхідно мати спеціальні пристосування для запобігання скочуванню машин під час зупинок, на підйомах і спусках, мати запас рідини для охолодження двигунів.

Під час подолання тунелів великої протяжності люки, двері та бійниці бойових машин зачиняють. У разі необхідності надіваються протигази з протидимними фільтрами. У випадку зупинки колони у тунелі двигуни машин повинні бути заглушені, особовий склад надягає протигази, а при необхідності виводиться з тунелю. Після подолання тунелю необхідно провести перевірку особового складу, особливо механіків-водіїв (водіїв), стосовно отруєння чадним газом.

Під час здійснення маршу в горах необхідно пам’ятати, що в результаті розрідженості повітря потужність двигунів зменшується. Температура закипання води охолоджувальної рідини зі збільшенням висоти над рівнем моря понижується.

Під час подолання небезпечних місць особовий склад мв, як правило, спішується.

Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, осипи і перевали долаються, як правило, повзводно або відділеннями із дотриманням вимог безпеки та обов’язковою страховкою один одного або самостраховкою. На привалах і під час розташування на відпочинок у гірській місцевості особовий склад і військова техніка розташовуються в місцях, безпечних від обвалів, каменепадів, осипів, снігових лавин і затоплень.

У ближньому бою сторони, які воюють, як правило, розділяє лише декілька десятків метрів.

Дії бронетехніки в такому бою, як правило, неефективні, вогонь артилерії і удари авіації несуть загрозу для своїх підрозділів — тому особовому складу відділення, взводу доводиться вести бій самостійно, використовуючи лише стрілецьку зброю, АГС і СПГ.

Командири не мають можливості управляти своїми підлеглими, оскільки їх чують всього 2-3 солдати, які находяться поруч, а голосно дублювати команди в ближньому бою не завжди доцільно (противник чує команди також).

Тому успіх в ближньому бою визначається не лише умілою організацією бою, а і такими якостями військовослужбовців, як уміння застосовувати зброю, пересуватися на полі бою, сила, мужність, рішучість, стійкість, готовність виконувати завдання в умовах великих психологічних навантажень, особистий бойовий досвід.

Але описані в керівництві і повчаннях порядок дій військовослужбовців при озброєнні і способи пересування на полі бою не завжди повною мірою відповідають умовам обстановки при виконанні бойових завдань.

Тому в бойовій обстановці доцільно використовувати „маленькі хитрощіˮ, які формувалися в ході ведення бойових дій упродовж тривалого часу. Застосування таких „хитрощівˮ за умови їх творчого використання може сприяти військовослужбовцям різних військових спеціальностей у виконанні бойових завдань.

Нижче наведені узагальнені рекомендації командирам і солдатам щодо дій на полі бою в сучасних умовах.

Однією з основних умов успішного виконання бойового завдання є уміла оцінка обстановки. Командири повинні на слух, за щільностю вогню противника, визначати його чисельність, вид і кількість озброєння, приблизне розташування на місцевості і райони (ділянки), де зосереджені основні зусилля противника.

З цією метою, під час проведення занять із бойової підготовки недалеко від військового стрільбища доцільно змушувати тих, хто навчається, на слух визначати види зброї, приблизну їх чисельність і місцезнаходження.

2. Кожного військовослужбовця необхідно навчити самостійно вибирати цілі і уражати їх (гранатометник – техніку, укріплення, скупчення живої сили, снайпер – командирів, водіїв, зв’язківців, тощо)

3. Кожен командир повинен давати своїм підлеглим цілевказівки на ураження найбільш важливих цілей.

Для цього в бойовій обстановці у нього мають бути 1-2 магазини, що споряджені тільки патронами з трасуючою кулею. Для цілевказівки досить приєднати такий магазин і вести вогонь у бік цілі 2-3 поодинокими пострілами, тоді підлеглі, побачивши трасу від першої кулі, по другому і третьому пострілу уточнюють розташування цілі і зосереджують по ній вогонь.

Також бажано, щоб кожен військовослужбовець мав додатково такий самий магазин, яким можна скористатися для позначення свого місцезнаходження або для цілевказівок.

4. Особовий склад підрозділу бажано ділити не на «двійки», а на «бойові трійки», до розрахунків кулеметів, РПГ, АГС, додавати ще по одному військовослужбовцеві.

Утрьох легше взаємодіяти, якщо один поранений, удвох його легше витягнути з—під вогню, якщо у когось сталася затримка під час стрільби (при несправності або перезарядженні), двом його легше прикрити (у такому разі подається сигнал „ПРИКРИЙˮ, на який той, хто прикриває, повинен відповісти „ТРИМАЮˮ).

З метою забезпечення стійкого і прихованого управління і підтримки постійної взаємодії між особовим складом підрозділу (бойових груп) установлюються додаткові сигнали управління, які подаються жестами рук, свистками, положенням зброї тощо.

Прикриваючи один одного, по можливості, доцільно більше використовувати ручні гранати і вогонь з підствольних гранатометів.

Основний закон ближнього бою – „Один за усіх, а усі за одногоˮ. Один виконує завдання, інші прикривають його дії.

5. Щоб сховатися від ручної гранати, яка впала поруч, необхідно впасти на землю головою у бік гранати (якщо немає каски – голову прикрити долонями), рот відкрити (щоб барабанні перетинки не пошкодило від вибухової хвилі).

Перший, хто побачить гранату подає сигнал „ГРАНАТА — ПРАВОРУЧˮ (ЛІВОРУЧ, СПЕРЕДУ, ЗЗАДУ).

6. При раптовому нападі противника необхідно впасти за найближче укриття, одночасно приготувавшись до бою.

Досвід АТО показує, що військовослужбовці цього не виконують. Одні починають стріляти, залишаючись на місці, і стають доброю мішенню для противника, інші падають за укриття, забуваючи зняти автомат, а потім починають возитися, намагаючись дістати зброю, яка опинилася в незручному положенні, і не мають можливості вести вогонь. Є такі, які впадають в стан афекту (переляк, відсутності реакції на обстановку і команди).

Тому підлеглих необхідно психологічно готувати до дій на полі бою під прицільним вогнем противника.

7. Найбільш яскравим з недоліків стрільців є невміння правильно носити зброю і швидко готувати її до бою.

Нижче наведені способи носіння і застосування штатної стрілецької зброї, які дозволять військовослужбовцеві мати вільні руки і швидко готувати зброю до бою:

а) старий мисливський спосіб – на лівому плечі. Щоб автомат не сповзав, необхідно правильно підігнати ремінь зброї. Цей спосіб дозволяє швидко приготуватися до бою, проте якщо має бути рукопашна сутичка, таке положення зброї не зовсім зручне, тому перед рукопашною сутичкою необхідно зняти ремінь із плеча та опустити автомат;

б) на грудях – ремінь зброї необхідно відпустити так, щоб приклад знаходився трохи нижче за праве плече, і перекинути його через шию так, щоб автомат висів стволом вниз. Цей спосіб дозволяє швидко приготуватися до бою, а положення зброї не заважає в рукопашному бою і дає можливість завдавати ударів руками і ногами, звільнятися від захоплень противника, падати і перекочуватися, крім того автоматом можна блокувати удари противника, і завдавати сильних ударів прикладом і магазином;

в) пересуваючись по полю бою стрільці, зазвичай, тримають зброю на рівні живота, направляючи ствол вперед.

Щоб швидше приготуватися до стрільби і не витрачати час на підкидання автомата до плеча, необхідно пересуватися, не відриваючи приклад від плеча, при цьому ствол небагато опустити вниз, з такого положення можна швидше приготуватися для ведення прицільної стрільби.

Звичайно, можна вести вогонь і від живота, але тоді уразити ціль першими пострілами можна лише на дуже коротких дистанціях (5-10 метрів). Хороші стрільці можуть уразити ростову мішень першими пострілами на відстані 2025 метрів. Якщо ж ціль розташована далі, то уразити її, стріляючи від живота, можна лише значною кількістю патронів (5-10), за умови корегування вогню по трасах або по сплесках ґрунту;

г) за досвідом АТО, військовослужбовцям часто доводитися нести службу на блокпостах і КПП. Характер служби на цих об’єктах вимагає тривалого перебування на посту, при цьому необхідно мати вільні руки для подачі сигналів, перевірки документів, огляду машин і обшуку людей.

Зброя повинна знаходитися в положенні, яке забезпечує її швидке застосування, і в той же час люди, які перевіряються, не повинні мати можливості блокувати застосування зброї.

Зазвичай, чатові розташовують автомат на правому боці. З такого положення зброю не можна підкинути до плеча, а стріляти можна тільки з поясу і не прицільно. Коли ж чатовий одягнений в зимову форму одягу, то автомат стає гирею, яка сковує руки. Для зручнішого розташування зброї необхідно відчепити ремінь від ствольної антабки і зачепити його карабін на антабку прикладу, створивши петлю.

Ця петля підганяється за розміром і одягається через плечі і спину. Автомат АКС-74 розташовується під правим плечем і легко підкидається однією рукою. Проводячи перевірку, слід виставляти ліву ногу вперед на півкроку, розгортаючи корпус лівим боком вперед так, щоб автомат був найбільш віддалений від того, кого перевіряють;

д) при веденні бойових дій у населених пунктах, в гористій і лісистій місцевості висока вірогідність зустрічі з противником на близькій відстані. Бійцеві може знадобитися відійти до основної групи або до укриття, а прикрити його у цей момент буде нікому. Бігти спиною вперед, ведучи вогонь по противнику, незручно і неефективно. Тому доцільно використовувати спосіб стрільби з автомата — назад на бігу. Автомат досить стабільно фіксується навіть під час бігу, а, рухаючи приклад правою рукою, можна приблизно навести зброю на ціль (праворуч і вниз). Вогонь буде неприцільним, але на близькій дистанції і він змусить противника помилятися і шукати укриття.

8. У разі, якщо противник з’являється на надкоротких дистанціях (1-2 кроки), можуть допомогти навички рукопашного бою і володіння ножем. Досвід ведення ближнього бою підтверджує необхідність уміло і хитро використовувати допоміжну зброю ближнього бою – пістолет. Його в бою носять так, щоб він не впадав у вічі, при цьому патрон досланий в патронник, а зброя – на запобіжнику. Це дозволяє швидко і несподівано для противника скористатися пістолетом оскільки постріл можна зробити прямо через одяг.

9. Коли військовослужбовець без бронежилета, а на місцевості відсутні укриття, у разі раптової зустрічі з противником можна скористатися речовим мішком, який, швидко знявши, необхідно утримувати перед собою. Навіть така невелика перешкода значно знижує забійну дію куль і дає шанс вижити.

10. Не слід застосовувати пов’язані попарно магазини. Оскільки той, хто стріляє, часто упирає магазин в землю подавач нижнього магазину забивається брудом, що стає причиною затримок при стрільбі, за яку в бойовій обстановці можна заплатити життям.

11. Одне з основних правил на війні ̶ ніколи не розлучатися зі зброєю. Як тільки покинув територію, що охоронялася, — не випускай зброю з рук, завжди будь готовий її застосувати.

12. Оскільки технічна скорострільність АКС-74 дуже висока (магазин на 30 патронів відстрілюється однією чергою за 3 с, 45-патронний магазин — за 4,5 с), то залежно від умов виконання завдання, доцільно стріляти частими поодинокими пострілами, уточнюючи наведення після кожного пострілу, темп стрільби у такому разі досить великий, а кучність – набагато вище порівняно із стрільбою чергами.

13. Стрільба довгими чергами більше доцільна у випадках, коли противник з’явився несподівано перед військовослужбовцем на близькій дистанції (наприклад, у місті). В цьому випадку часу на прицілювання немає і зброя наводитися на ціль по стволу автомата (а не по мушці і цілику).

14. При стрільбі чергами по декількох цілях, які розташовані поруч, слід враховувати, що АКС-74 веде праворуч і вгору, тому обстріл необхідно починати з ближньої лівої цілі. При цьому якщо, наприклад, перед вами три противники, які втікають в повний зріст і лише один заліг за укриттям і стріляє, то в першу чергу необхідно знищити його, не спокушаючись більшою за розміром ціллю.

15. Магазин з патронами необхідно використовувати як бронежилет, прикриваючи ним живіт і грудну клітку (як варіант – закріплювати їх за поясний ремінь або ремінь спорядження).

16. Щоб не витрачати час при перезаряджанні, при спорядженні магазину останніми п’яти патронами доцільно першими вставляти три патрони з трасуючими кулями. Тоді під час стрільби, після вильоту трасуючих куль, ви знатимете, що залишилися всього два патрони. Можна вистрілити ще раз, і, від’єднавши магазин, замінити його новим. Оскільки останній патрон вже досланий в патронник, пересмикувати затвор не знадобиться.

17. Порожній магазин в бою зазвичай кидають на землю, щоб він не заважав і щоб не переплутати його з повними магазинами. При необхідності магазин можна кинути в противника, імітуючи кидок гранати для виграшу часу на перезарядження.

У рукопашній сутичці також можна кинути порожній магазин, прицілюючись в обличчя противника (потренувавшись, можна навчитися кидати магазин так, щоб він своїм зубом потрапляв йому в брову або око, якщо такий кидок сильний і точний — попадання частково виводить противника з ладу).

18. Кріплення магазину в автомата незручне для швидкого перезарядження. Неможливо від’єднати порожній магазин, одночасно тримаючи тією ж рукою новий.Тому в бою не треба чекати повної витрати патронів у магазині. Коли магазин частково звільнився і виникла пауза в бою, перезарядити магазин.

Отже, командири підрозділів та весь особовий склад повиненні знати особливості ведення ближнього бою і вміти діяти у ближньому бою – це може врятувати життя.

Засідка визначається як «раптова атака” з замаскованої позиції по противнику, який рухається або тимчасово зупинився.

Засідка готується ретельно і завчасно.

Розподіл механізованого відділення на бойові групи командир механізованого відділення проводить під час організації бою (тактичних дій). Особовий склад механізованого відділення займає місця в бойовій машині з таким розрахунком, щоб після спішування був створений бойовий порядок у відповідності з рішенням командира відділення.

Під час нападу противника із засідки екіпажі бойових машин відкривають вогонь, встановлюють аерозольну завісу, забезпечуючи вихід із зони ураження озброєння, військової техніки, спішування особового складу і відбиття нападу. Командир відділення негайно доповідає командиру про місце засідки і стан справ.

Особовий склад спішується, у складі бойових груп займає вогневі позиції навколо машин, під їхнім прикриттям створює кругову оборону, відкриває щільний вогонь по виявлених цілях противника і найбільш імовірних місцях їхнього розташування, сміливими, рішучими діями відбиває напад, у разі можливості переходить в атаку.

Навідники-оператори (навідники кулеметів БТР) підтримують вогнем піхоту. Необхідно визначити, звідки противник веде вогонь, виявити його вогневі точки. Про наявність вогневої точки можуть свідчити гілки чагарнику, що хитаються, піднята пострілами пилюка та безпосередньо спалахи пострілів.

Під час ведення вогню в русі необхідно робити поправки шляхом виносу точки прицілювання у протилежний до напрямку руху цілі бік. Під час ведення вогню з правого борту точку прицілювання виносити праворуч від цілі, а з лівого – ліворуч від цілі. По рухомих цілях вогонь ведеться з невеличким (на 0,5 ширини мушки) упередженням, а на дальність 150 — 300 м узагалі— без упередження. Під час стрільби в лісі, населеному пункті можливий сильний рикошет.

Не потрібно розстрілювати весь боєкомплект відразу, вогонь вести короткими чергами лише по виявлених цілях. За командою старшого командира піхота переходить до переслідування, оточення і полонення (знищення) противника.

Визначивши місце в бойовому порядку противника, звідки ведеться найбільш інтенсивний вогонь (через 10-15 с йому буде необхідно перезарядити зброю), завдати удару. Вогонь усіх вогневих засобів зосереджують на цій ділянці.

Навідники-оператори (навідники кулеметів БТР), кулеметники, гранатометники інтенсивним вогнем пробивають пролом у бойовому порядку противника.

Автоматники з ГП-25 ведуть вогонь у цьому ж напрямку так, щоб гранати рвалися над головами противника, що забезпечує велику уражаючу здатність.

Атака здійснюється слідом за киданням своїх гранат. У разі необхідності застосовуються димові шашки або димові гранати.

На привалі бойові групи механізованих відділень висилаються на відстань зорового зв’язку від колони, що охороняється, і можливості їхньої підтримки вогнем. Кругова оборона займається з метою не допустити проникнення противника до військової техніки. Перед початком руху бойові групи, ведучи спостереження, а у разі необхідності і підтримуючи вогнем один одного, послідовно відходять до колони і займають місця на техніці.

За досвідом відповідними та ефективними діями в разі потрапляння в засідку є:

постановка димової завіси;
щільний вогонь по позиціях засідки з усіх видів зброї;
по можливості надання вогневої підтримки тим підрозділам, які опинилися у найкритичнішому стані та атака позицій противника.

За оцінками військових фахівців, щільний вогонь у напрямку позицій засідки противника може призвести до:

знищення ключових вогневих точок противника;
знищення командного складу нападників;
введення противника в паніку та зриву плану проведення засідки.

У момент нападу необхідно екранувати зону ураження димовими шашками і, якщо дозволяє дальність, закидати противника гранатами.

Використовуючи димову завісу, частиною підрозділу, що знаходиться в зоні ураження, атакувати противника. Хоча під час атаки можливі великі втрати, вона все одно повинна бути проведена, щоб запобігти повного знищення підрозділу, який потрапив в засідку.

Атака у фланг засідки вважається більш ефективною, тому що дозволяє легше організувати взаємодію. Вогнева підтримка атаки повинна здійснюватись всіма існуючими засобами ураження.

Навчання „контрзасадним” діям (за матеріалам узагальнення досвіду військових фахівців).

Головним завданням успішних дій підрозділів під час здійснення пересувань є ретельні тренування “контрзасадним” діям особового складу і доведення їх до повного автоматизму. Тобто особовий склад підрозділу повинен бути навчений діяти без команд.

Спочатку відпрацьовуються дії при проходженні пішим порядком, потім – під час маршу на різних транспортних засобах. При цьому слід зазначити, що незалежно від способу пересування особиста і групова зброя повинна знаходитися напоготові до негайного відкриття вогню, тобто бути заряджена і поставлена на запобіжник, а особовий склад при підриві машини або обстрілі міг негайно спішуватися, ставити димову завісу і відкривати вогонь на ураження.

Рух пішим маршем загальновійськові підрозділи здійснюють у дві колони по одному вздовж дороги.

Дистанція між військовослужбовцями – 5 м, між відділеннями – 10 м.

Бойовий порядок вогневої групи будується кутом:

— командир розташовується попереду, на вістрі кута,

— ліворуч і праворуч від нього на відстані 5-10 м слідують кулеметник і гранатометник,

— далі – стрілець,

— потім – командир відділення з радистом і друга вогнева група

Під час руху у колоні на транспортних засобах, якщо існує ймовірність потрапляння в засідку, відстань між машинами повинна бути не менш як 100 м.

Цей захід дозволяє уникнути попадання в зону ураження великої кількості техніки, а також дозволяє не входити в пилову хмару від машини, що йде попереду, і дає можливість спостерігати за обстановкою.

Кожен військовослужбовець повинен чітко діяти в двох ситуаціях незалежно від виду пересування.

Перша – противник відкрив вогонь із відстані кидка гранати (до 35м). У цьому випадку частина підрозділу знаходиться під надзвичайно щільним і концентрованим вогнем. Без додаткової команди ця частина підрозділу відповідає максимально можливим вогнем у напрямку засідки, кидає димові та осколкові гранати та атакує позиції противника.

Ті, хто знаходиться поза зоною ураження, відкривають вогонь у напрямку позицій засідки, прикриваючи атаку.

Друга – противник відкрив вогонь з відстані, що перевищує вищевказану дистанцію (більше 35 м).

Частина підрозділу, що потрапила в зону ураження, залягає, ставить димову завісу і відповідає вогнем в напрямку засідки.

Друга частина підрозділу, що не потрапила в зону ураження, повинна атакувати позиції засідки з флангу або з тилу.

Додаткову підготовку до „контрзасадних” дій загальновійськові підрозділи повинні отримувати шляхом навчання їх самих діяти в засідці, завдяки чому особовий склад отримує можливість зрозуміти тактику і особливості дій противника, уявити себе на його місці.

Перевезення.

Перевезення взводу (відділення, танка) може здійснюватися залізничним, повітряним, морським (річковим) транспортом або колісними тягачами на трейлерах.

Взвод (відділення, танк) може перевозитися в складі підрозділу або самостійно.
Завантаження (посадка) на рухомий склад, судна, в літаки (вертольоти) і розвантаження (висадка) з них проводяться на станції, порту (пристані), аеродромі (площадці) завантаження (посадки) і розвантаження (висадки).

До початку завантаження (посадки) взвод (відділення, танк) може розташовуватися в районі очікування, а після розвантаження (висадки) зосереджуватися у районі збору. Час перебування в районі очікування використовується для завершення підготовки до завантаження (посадки) і подальших дій.

ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРЕВЕЗЕННЯ КРІМ ЗВИЧАЙНИХ ПИТАНЬ КОМАНДИР ВЗВОДУ (ВІДДІЛЕННЯ, ТАНКА) ПОВИНЕН:

уточнити розподіл особового складу , озброєння, техніки і майна по вагонах, платформах (суднах завантаження або судових приміщеннях);
встановити черговість завантаження (посадки) і порядок висування до місць завантаження (посадки);
поставити завдання підлеглим щодо підготовки до завантаження, вказати способи завантаження та кріплення ОВТ на рухомому складі (судні );
встановити порядок здійснення охорони, дій за сигналами оповіщення та управління;
довести вимоги безпеки під час завантаження (розвантаження) і перевезення.

Завантаження ОВТ і посадка особового складу проводяться у визначений час, приховано, з дотриманням заходів безпеки. При цьому ОВТ завантажується з урахуванням черговості їх розвантаження.

Посадка особового складу у вагони (на судна), літаки (вертольоти) проводиться після закінчення завантаження озброєння, техніки і майна безпосередньо перед відправленням військового ешелону (команди) або виходом судна в море, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення.

ОВТ й інші матеріальні засоби, які завантажені на рухомий склад (судна, у літаки, вертольоти), надійно закріплюються, а машини, крім того, ставляться на гальмо і нижчу передачу. Поворотні пристрої башт бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються.

Вогневі засоби, виділені для прикриття військового ешелону (судна) на шляху руху, займають зазначені місця на платформах (верхніх палубах). Вони повинні бути в постійній готовності до ведення вогню.

Для спостереження за повітряним противником і прилеглою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостерігачі.

Під час здійснення перевезення особовий склад взводу (відділення) може залучатись до забезпечення охорони та оборони ешелону під час зупинок (несення вартової служби).

Оповіщення про повітряного противника, РХБ зараження здійснюється сигналами, встановленими на транспорті.

При нападі повітряного противника під час перевезення двері, вікна (ілюмінатори) і люки вагонів (судових приміщень) закриваються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення «напоготові». Вогневі засоби, які виділені для відбиття повітряного противника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону

(капітана судна), а у разі раптового нападу – самостійно.

При РХБ зараженні місцевості на шляху перевезення особовий склад використовує засоби індивідуального захисту. Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозділів та повна санітарна обробка особового складу взводу (відділення, танка) проводиться після розвантаження.

Під час перевезення взвод (відділення, танк) завжди повинен бути готовий до розвантаження (висадки) у непідготовленому місці і здійснення пересування маршем до місця призначення або вступу в бій.

З прибуттям до кінцевого пункту перевезення взвод (відділення, танк) швидко розвантажується (висаджується) і виходить у район збору в готовності до виконання отриманого (нового) завдання.

Похідна охорона

Взвод на марші може призначатися у ГПЗ (БПЗ, ТПЗ), а іноді й нерухому бокову заставу, або ГД із завданням забезпечити безперешкодне просування колони основних сил, унеможливити раптовий напад противника на підрозділи, які охороняються, і забезпечити їм вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника.

Для виконання завдання взводу можуть додаватися засоби посилення у складі танка, ісвід ісв мб, від РХР до зрвід.

Танковому взводу додатково може додаватися мвід.

ГПЗ від основних сил батальйону (роти) може діяти на відстані до 10 км (5 км), а БПЗ (ТПЗ) та ГД – на відстані до 5 км (3 км).

Для безпосередньої охорони, а також для ведення розвідки противника та огляду місцевості від ГПЗ (БПЗ, ГД) у напрямку руху

(від ТПЗ – за нею), а від ГД, головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) на загрозливі напрямки може висилатися

дозорне відділення (танк) на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем.

У ГПЗ (БПЗ, ТПЗ, ГД) організовується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником.

Бокова похідна застава (БПЗ) рухається на рівні голови колони головних сил, по паралельних маршрутах, на відстані до 5 км від неї.

БПЗ висилаються на маршрути при загрозі дій противника з флангів, відсутності інформації про нього та наявності доріг, придатних для пересування.

За досвідом участі підрозділів ЗС України в АТО, рух колон забезпечується охороною маршрутів сторожовими заставами, виставлянням уздовж них секретів, влаштуванням засідок, патрулюванням на окремих ділянках рухомими патрульнокомендантськими постами на бронетехніці, організацією вогневого супроводу руху колон артилерією, прикриттям їх з повітря бойовими вертольотами й штурмовою авіацією, організацією дорожньо-комендантської служби.

У зонах відповідальності на маршрутах руху в обов’язковому порядку необхідно організовувати дорожньо-комендантську службу. Для цього створити диспетчерські пункти (ДП) разом із блокпостами в складі 5-6 чол. ДП мати постійний зв’язок із центральними ДП, сусідніми ДП, сторожовими заставами й рухомими патрульно-комендантськими постами по радіо, а з деякими з них по телефону.

Охорону маршрутів постійно діючими заставами й дорожньо-комендантською службою організовувати тільки на головних дорогах. На інших дорогах забезпечення безпеки руху здійснювати супроводом колон бойовими підрозділами, які розподіляються по всій колоні, сторожовими заставами, що тимчасово виставляють на період проходження колон на небезпечних ділянках.

На кожній заставі призначалися чергові сили й засоби, які перебували в п’ятихвилинній готовності до вибуття на місце нападу на колону або диверсій.

Крім того, на маршрутах можуть нести службу рухомі патрульно-комендантські пости на бронетранспортерах. Можливі шляхи виходу сепаратистів і ймовірні місця засідок мінуються. Перед проходженням колон повинна здійснюватися військова й інженерна розвідка маршруту.

Особовий склад підрозділу, який здійснює переміщення, озброюється штатною зброєю з установленим боєкомплектом, сигнальними ракетами, димовими шашками, наземними сигнальними патронами для позначення свого місця розташування, засобами спостереження (два біноклі на відділення) і екіпірується бронежилетами, шоломами, індивідуальними перев’язними пакетами й джгутами.

Побудова похідного порядку колони повинна бути наступною:

дозорне відділення;

головний дозор;

загін забезпечення руху;

група підтримки;

бокові похідні застави;

машина командира, машина для зв’язку зі старшим начальником;

безпосередня охорона (механізовані відділення на БТР (БМП), розподілені по колоні через 8-10 машин);

замикання колони; тильна похідна застава.

У всіх випадках до складу колон виділяються інженерні сили, засоби розвідки й розмінування (танк з ТБС 86 (КМТ-7), або БМР1 із тралами, щупи, міношукачі, передавач перешкод), які висуваються в голові колони. Колона постійно супроводжується бойовими вертольотами зі зміною пар у повітрі, а при подоланні небезпечних ділянок – штурмовою авіацією.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) у напрямку руху (від тильної похідної застави – за нею), а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) у боки загрозливих флангів (на загрозливі напрямки) може висилатися дозорне відділення на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем.

Дозорне відділення просувається у визначеному напрямку, від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю, не затримуючи рух колони, що охороняється.

За досвідом, особлива увага під час огляду звертається на ознаки обладнання противником засідок, мінування дорожнього покриття і місцевих предметів (рис. 2).

Рис.2 Дії дозорного відділення

Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливі приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти ретельно оглядають, у разі потреби висилають піших дозорних або проводять огляд усім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям БМП (БТР).

Під прикриттям відділення дозорні приховано наближаються до об’єкта, старший дозорний, як правило, пересувається за дозорним у готовності підтримати його вогнем. Під час дій у складі відділення групи дозорних, використовуючи складки місцевості, прикриваючи один одного, по черзі просуваються до об’єкта і здійснюють його огляд. Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який вислав дозор. У разі виявлення засідки противника дозорне відділення доповідає про це командиру дозору, вступає в бій (займає позицію) і забезпечує висування і вступ у бій головних сил дозору.

Дрібні групи противника дозорне відділення, як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання.

Під час зустрічі з силами противника, що переважають, діє залежно від обстановки: раптовим вогнем із вигідної позиції і рішучою атакою знищує його, а якщо головна похідна застава не в змозі самостійно знищити противника, вона стійко утримує зайняту позицію, забезпечує розгортання і вступ у бій колони, що охороняється.

Для забезпечення руху колони, що охороняється, ділянками маршруту, де можливий напад противника, головна похідна застава може переходити до оборони і відновлює рух після проходження колони головних сил. У цьому випадку до складу головної похідної застави повинен виділятися інший підрозділ.

Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями дозорне відділення, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону, яка охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони охорона сковує дії цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців і взяття їх у заручники, здійснює спроби пройти маршрутом або вийти назад.

Взвод, призначений у бокову похідну заставу, висувається на рівні голови колони, що охороняється, на відстані, установленій його командиром (паралельним маршрутом).

Дрібні групи противника, які з’явилися на фланзі колони, що охороняється, бокова похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок, і продовжує виконувати завдання.У разі загрози нападу сил противника, що переважають, вона займає вигідну позицію, вогнем всіх засобів наносить йому ураження, стримує і не допускає раптового нападу противника на колону, що охороняється, з флангу.

Взвод, призначений у нерухому бокову заставу, висувається на вказаний рубіж, займає його, розгортається в бойовий порядок і перебуває на рубежі до визначеного часу або команди (сигналу) командира, який його вислав. Надалі діє відповідно до вказівок командира. Під час нападу противника вступає в бій, забезпечуючи проходження головних сил колони, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух своїм маршрутом.

При виході із бою, відході (здійснення маршу в умовах можливої зустрічі з противником) взвод, призначений у тильну похідну заставу, висувається за колоною, що охороняється, на дистанції, встановленій командиром, що його вислав.

Дрібні групи противника (розвідувальні групи, розвідувально-дозорні групи) тильна похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок. У разі загрози виходу переважаючих сил противника під час переслідування до колони, яка охороняється, застава займає вигідну позицію і несподіваним вогнем усіх засобів наносить ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, після чого відходить на інший рубіж і організовує засідку на ньому.

Тильній похідній заставі може ставитися завдання щодо руйнування переправ, мостів, доріг, обладнання завалів і встановлення мінно-вибухових загороджень.

Під час привалу і в разі розташування колони, яка охороняється, на відпочинок головна (бокова, тильна) похідна застава (головний, тильний дозор, дозорне відділення), зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона.

Похідна застава (дозор, дозорне відділення) зупиняється і відновлює рух за командою (сигналом) командира колони, яка охороняється.

Дозор – орган розвідки або охорони, що висилається від підрозділів і частин в умовах бойової обстановки.

Склад дозору:

— при діях на машинах – від одного танка (бронетранспортера, бойової машини) до взводу;

— у пішому порядку – 2-3 солдати (дозорні), відділення (дозорне) або механізований взвод.

Дозорне відділення просувається в указаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю.

Закриті ділянки місцевості, окремі будови, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти воно оглядає за допомогою пішого дозору і при необхідності позначає попереджувальними знаками.

Про все виявлене на шляху руху і зустріч з противником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який його вислав.

Якщо розвідка будь—якого об’єкта з машини (або з обраного укриття) ускладнена, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох солдатів), призначаючи одного з них старшим, а командир танка — одного із членів екіпажу.

Для безпосередньої охорони під час руху пішим порядком, а також для огляду окремих місцевих предметів під час здійснення маршу на БМП (БТР) командир дозорного відділення висилає дозорних.

На шляху руху дозорні оглядають місцевість і місцеві предмети, звертаючи увагу на ознаки, за якими можна виявити противника. Не виявивши противника, дозорні подають сигнал: «Шлях вільний«.

Командир дозорного відділення дублює цей сигнал командиру, який вислав дозорне відділення, і продовжує виконувати завдання.

При цьому командир відділення визначає час на розвідку і завдання.

Машина розташовується в укритті. Особовий склад, який залишився в ній, веде спостереження за діями дозорних і місцевістю в готовності підтримати їх вогнем.

Піші дозорні при огляді об’єкта діють на відстані 20-30 м один від одного.

При висилці піших дозорних командир відділення вказує їм час на розвідку та завдання. Наприклад: Пішому дозору у складі старшого солдата Петренка та солдата Сердюка (старший Петренко) протягом 10 хвилин провести огляд водної перешкоди, розвідати брід і позначити вказівками. „ДО МАШИНИ”.

Огляд об’єкта пішими дозорними здійснюється під прикриттям бойової машини та взаємним прикриттям.

Під час безпосереднього огляду об’єкта одним дозорним інші повинні бути в готовності підтримати його вогнем своєї зброї.

Витримування напрямку руху здійснюється по орієнтирах і місцевих предметах, вночі – по азимуту.

Отже, під час здійснення маршу необхідно звернути увагу на організацію похідної охорони та вмілі дії пішого дозору при веденні розвідки місцевості та об’єктів.

Дії пішого дозору щодо ведення розвідки місцевості, місцевих предметів (об’єктів) буде залежати від способів виконання завдань дозорним відділенням.

Способи дій дозорного відділення визначаються командиром, який його вислав, та умовами обстановки.

Воно може вести розвідку з ходу, з коротких зупинок або зайняти вигідний для спостереження пункт.

Йому зазвичай задача ставиться усно чи по радіо командиром підрозділу, від якого воно висилається.

При постановці завдання визначається:

короткі відомості про противника;
напрямок руху і завдання;
термін виконання завдання;
порядок підтримки зв’язку та сигнали.

При наближенні до населеного пункту, в нього направляється розвідка. Дозорні починають його розвідку з огляду здалеку, з відстані, що дозволяє за характерними ознаками визначити, чи є в ньому противник.

Наявність військ противника в населеному пункті можна виявити за посиленим гавкотом собак, диму похідних кухонь, топці печей в незвичайний час, відсутності людей на полях і городах, особливо в період польових робіт.

Сліди танків, бойових машин при в’їзді (виїзді), звуки роботи двигунів видають присутність механізованих частин і підрозділів.

Наявність антенних пристроїв (радіо і радіорелейних станцій) на околицях або поблизу населеного пункту, слідів неглибоко прикопаних кабелів, посадкового майданчика для вертольотів вказує на розташування командного пункту.

Визначити вогневу точку, обладнану у напівпідвальному приміщенні, можна по розчищеному сектору для обстрілу (відсутності частини паркану або по зрубаних деревах тощо), відмінності забарвлення від загального фону, посилення стін додатковою кладкою або мішками з піском.

Взимку амбразуру можна помітити по пару, що йде з неї. У дерев’яних будинках вогневі точки можна виявити по свіжому зрізу колод при влаштуванні амбразури, посиленню стін, їх обмазці речовинами, що ускладнюють загоряння.

Амбразури зазвичай розташовуються ближче до кутів будівель. У будівлях, підготовлених до оборони або зайнятих спостерігачами противника, зазвичай не спостерігається ознак життя, і створюється враження, що там нікого немає, але саме ця порожнеча повинна насторожити піший дозор.

За досвідом АТО, при в’їзді до населеного пункту (на іншу небезпечну ділянку маршруту) у випадку виявлення підготовки до блокування колони військовослужбовці першого автомобіля (перша підгрупа), продовжуючи рух, по засобах зв’язку сповіщатимуть інші підгрупи даного розвідувального дозору, які знаходитимуться на визначеній відстані від першої підгрупи.

При огляді населеного пункту слід звертати увагу на кущі, дерева, окремі будови, глибокі канави, яри на околицях, де противник може розташовувати підрозділи охорони, а також на дахи, горища, вікна високих будівель, фабричні труби, звідки він може вести спостереження.

Після огляду здалеку дозорні, прикриваючись деревами, кущами, каналами з боку городів, садів, виноградників, господарських будівель і тильної частини жилих будинків, проникають в населений пункт і оглядають будівлі на околиці, якщо в них є мешканці, опитують їх.

У населеному пункті сільського типу дозорні просуваються по городах, садах, дворах. Не слід рухатися впритул до будівель і по ділянках, що проглядаються з вікон і дверей. Розвідку населеного пункту міського типу доцільно вести двома парами дозорних. Дозорні бойові машини висуваються уступом на відстані 25 – 35 м одна від одної. Рухаючись з невеликим інтервалом парами на одному рівні різними сторонами вулиці, вони ведуть спостереження, прикриваючи один одного.

При огляді будівель зсередини старший дозорний залишається зовні, знаходячись в готовності надати допомогу дозорним і підтримуючи зоровий зв’язок із командиром. Дозорні, оглядаючи будівлю зсередини, вхідні двері обов’язково залишають відчиненими. Увійшовши в житловий будинок, в першу чергу потрібно опитати господаря і не відпускати його до доти, поки не буде закінчено огляд. Особливу увагу доцільно звертати на горища і підвали.

Огляд лісу починається при підході до нього. Спочатку оглядається узлісся, по можливості з високого місця, і за розвідувальними ознаками визначається наявність противника у лісі.

Такими ознаками можуть бути: частий зліт птиць, поломані гілки, зігнуті дерева, дим від вогнищ, шум роботи двигунів, блиск скла і металевих частин машин і бойової техніки, сліди людей та машин.

Для того, щоб впевнитись в наявності противника, зазвичай, висилається піший дозор в глибину лісу, який по певних ознаках визначає наявність противника. В лісі рух пішого дозору здійснюється, як правило, по дорозі, просікам, лісовим стежкам, при цьому особливу увагу доцільно звертати на вершини дерев, густі зарослі, входи та виходи з лощин, мости і інші місця, де можливі засідки противника.

Не виявивши ознак противника, старший пішого дозору визначеним сигналом доповідає командиру дозорного відділення, а той у свою чергу доповідає командиру головного дозору (головної похідної застави).

Після підходу до протилежного узлісся дозорне відділення оглядає місцевість попереду і не виявивши противника, продовжує розвідку у визначеному напрямку.

Огляд висоти проводиться в залежності від проходимості місцевості по її схилам або обходом її біля підошви. При необхідності можна висунутись на гребінь висоти для кращої розвідки місцевості.

При огляді лощини (балки) піший дозор висувається вздовж краю лощини, не заходячи в неї. При неможливості розвідати лощину (балку) на усьому протязі оглядаються ті її ділянки, які може використовувати противник як укриття.

Огляд річки починається з дальніх підступів. Не виявивши противника, визначені піші дозорні на чолі з командиром відділення висуваються безпосередньо до берега водної перешкоди і з пункту, зручного для спостереження, уважно оглядають водяну поверхню і протилежний берег.

Коли ріка не обороняється противником, командир відділення з пішим дозором виходить на берег ріки і визначає характер її берегів, наявність броду, окомірно визначає ширину ріки та швидкість руху.

Брід доцільно шукати на широких прямих руслах з пологими спусками до води. Ознаками броду є дороги, стежки, порослі травою колії доріг, які закінчуються біля одного берега і продовжуються на іншому, мілкі бурульки на поверхні води, характерні для річної мілини, перепади рівня води, що свідчать про перехід від мілких місць до глибоких.

При виявленні броду шляхом безпосереднього проміру визначається його глибина, характер грунту дна, швидкість течії і позначається найбільш зручний напрямок переправи. Ширина ріки визначається на око, за допомогою бінокля, далекоміра або проміром (мотузкою, дротом). Коли протилежний берег зайнятий противником, командир дозорного відділення доповідає про це командиру і спостереженням визначає його сили і вогневі засоби.

Старший пішого дозору доповідає командиру дозорного відділення визначеними сигналами. В кожному конкретному випадку сигнали можуть бути різними.

Сигнали визначає командир відділення під час віддачі бойового наказу та організації управління і знання їх перевіряється під час практичної підготовки особового складу озброєння та бойової техніки до виконання бойового завдання.

Методика роботи командира механізованого відділення з організації дій дозорного відділення

Послідовність і зміст роботи командира механізованого взводу розглянемо на тлі створеної тактичної обстановки.

Відповідно до вимог сьогодення обстановка відповідає діям підрозділів ЗС України в зоні антитерористичної операції, що і визначає актуальність розгляду питань організації дій взводу призначеного в похідну охорону.

Тактична обстановка на 07.30 20.10 для проведення групової вправи на картах: Тема 1.4 Марш і похідна охорона.

Заняття 7: Організація дій механізованого відділення, призначеного у склад дозорного відділення (КТЗ№1, ТЗ№1/1). Схема дій 2 мвід.

Загальна обстановка

Командуванням ЗС сусідньої держави відкрито здійснюється постачання озброєнням, військовою технікою, боєприпасами та матеріально-технічними засобами незаконних збройних формувань, що діють в західних областях України.

Терористи при підтримці підрозділів регулярних військ, які були введені на територію регіону, не припиняють цілодобові обстріли позицій підрозділів Збройних Сил України та населених пунктів. Тривають активні заходи з укріплення існуючих і створення нових оборонних позицій та рубежів у межах населених пунктів, що ними контролюються.

За даними розвідки, які уточнюються, бойовики з підрозділами регулярних ЗС сусідньої держави планують здійснити висування в напрямку н.п. КОТИ з метою виставлення блокпостів, спостережних постів та КПП по маршруту висування з метою здійснення повного контролю над районом ЯВОРІВ, НЕМИРІВ та ДУБРОВИЦЯ.

На напрямку імовірного висування активно ведеться розвідка, у тому числі безпілотними літальними апаратами.

1 бтгр після здійснення маршу залізничним транспортом до 07.30 20.10 зосередився в районі поля поблизу станції розвантаження КОТИ – 10 км півн. — захід. містечка „Центральнеˮ, де отримала завдання на здійснення маршу з метою розташування у базовому таборі в районі поля підготовки миротворчих підрозділів для підготовки до майбутніх бойових (тактичних) дій.

Часткова обстановка

О 08.00 20.10 командир 2 мвід на КСП 1 мв в районі зосередження отримав бойовий наказ на дії у складі дозорного відділення:

БОЙОВИЙ НАКАЗ командира 1 мв № 1. КСП 1 мв.

08.00 20.10. Схема дій 2 мвід.

За даними розвідки, які уточнюються, бойовики з підрозділами регулярних ЗС сусідньої держави планують здійснити висування в напрямку н п КОТИ з метою виставлення блокпостів, спостережних постів та КПП по маршруту висування з метою здійснення повного контролю над районом ЯВОРІВ, НЕМИРІВ та ДУБРОВИЦЯ.

На напрямку імовірного висування активно ведеться розвідка, у тому числі безпілотними літальними апаратами.

1 мв з танком № 505 та ісвідісв 1 бтгр – головний дозор, отримав завдання висуватись за маршрутом – район зосередження бтгр після розвантаження, КПП №2 в’їзду на навчальний центр, містечко «Центральне», перехрестя доріг відм. 282,8, тактичне навчальне поле підготовки миротворчих підрозділів із завданням забезпечити безперешкодний рух головних сил бтгр, виключити раптовий напад наземного противника і недопущення проникнення його наземної розвідки та з 18.00 20.10 діяти у складі сторожової охорони базового табору. Засобами старшого командира наноситься ураження колонам противника вогнем двох Мі-24в з рубежу зах. узлісся ур. Луцики та проводиться дистанційне мінування маршруту його висування в районі відм. 288,7.

Похідний порядок ГД: дозорне відділення у складі 2 мвід з двома саперами, 1 мвід, танк № 505, ісвідісв 1 бтгр, 3 мвід.

Швидкість руху — 20 — 25 км/год.

Дистанція між машинами – 25-50 м.

Вихідний пункт – перехрестя асфальтованих доріг — пройти о 16.20 20.10.

«НАКАЗУЮ»:

1 мвід з танком № 505 – висуватись в голові колони ГД за визначеним маршрутом, вести кругове спостереження.

При зустрічі з переважаючим за силою противником:

̶ на рубежі №1 – з центром відм. 262,4 — атакою з ходу на правому фланзі взводу знищити противника у зустрічному бою та оволодіти рубежем 50 м півд.-зах. відм. 268,7, вигін дороги автодрому та стійко утримувати його;

̶ на рубежі №2 – з центром вигин дороги (Схема дій 2 мвід) ̶ атакою з ходу на правому фланзі взводу знищити противника у зустрічному бою та оволодіти рубежем дороги танкодрому, півд. узлісся ур. Конти та стійко утримувати його. Після прибуття до базового табору бути в готовності до дій у складі рухомого патруля. Завдання уточню на місцевості.

2 мвід – дозорне, рухатись за маршрутом ГД на віддаленні зорового зв’язку та можливості підтримки вогнем.

Під час руху вести розвідку маршруту висування, проводити огляд місцевості та місцевих предметів, не допустити раптового нападу наземного противника на колону ГД і проникнення його наземної розвідки. Дрібні групи противника знищувати з ходу.

При зустрічі з переважаючим за силою противником:

̶ на рубежі №1 з центром відм. 262,4 (Схема дій 2 мвід) — захопити рубіж відм. 268,7, асфальтна дорога, скувати вогнем дії противника та забезпечити організоване висування, розгортання та вступ в бій ГД;

̶ на рубежі №2 з центром вигин дороги (Схема дій 2 мвід) ̶ захопити рубіж півд. – схід. узлісся ур. Конти, вигин дороги, скувати вогнем дії противника та забезпечити організоване висування, розгортання та вступ в бій ГД.

Бути в готовності з 17.30 20.10 діяти у складі сторожового поста в районі вис. Піщана з завданням недопущення раптового нападу противника і проникнення наземної розвідки до підрозділів, які охороняються, своєчасного виявлення противника і попередження про нього командира підрозділу, від якого він виставлений, та стійкого утримання займаної позиції.

1 мвід — висуватись в колоні ГД за ісвід, вести кругове спостереження.

При зустрічі з противником:

̶ на рубежі №1 ̶ з центром відм. 262,4 (Схема дій 2 мвід) ̶ атакою з ходу на лівому фланзі взводу знищити противника у зустрічному бою та оволодіти вигідним рубежем ліворуч асфальтної дороги: вигин дороги, берег озера та стійко утримувати його;

̶ на рубежі №2 ̶ з центром вигин дороги (Схема дій 2 мвід) — атакою з ходу на лівому фланзі взводу знищити противника у зустрічному бою і оволодіти вигідним рубежем 50м півн. перехр. доріг, озеро та стійко утримувати його. Після прибуття до базового табору бути в готовності до дій у складі спостережного поста. Завдання уточню на місцевості.

Танку № 505 ̶ висуватись в колоні головного дозору за 1 мвід, вести кругове спостереження.

При зустрічі з противником нанести йому ураження з вигідної вогневої позиції в районі узбіччя асфальтної дороги та прикрити дії підрозділів ГД.

Ісвід ̶ висуватись в колоні ГД за танком № 505, вести спостереження за сигналами командира взводу.

Під час руху за командою командира ГД проводити огляд місцевості та місцевих предметів і бути в готовності до пророблення проходів у загородженнях на маршруті висування.

Готовність до здійснення маршу – 16.00 20.10. Сигнали: оповіщення:

̶ про загрозу застосування противником ЗМУ – „СИРЕНА — 28”;

̶ про застосування противником ЗМУ – „ХІМІЧНА ТРИВОГА”;

— про радіаційне зараження – „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА”;

̶ про повітряний напад – „ПОВІТРЯ”; ̶ управління та взаємодії:

̶ зустрів противника – „ГРАД — 222” (уколи зброєю в бік противника);

̶ зустрів загородження – „УПОР – 333” (перехрещені руки над головою);

̶ виявив заражену ділянку місцевості – „ТУМАН –

444”(кругові рухи протигазом над головою);

̶ шлях вільний – „ЗІРКА – 555” (махи рукою в бік висування).

Цілевказівки: передача даних по радіо, стрільба трасуючими кулями в бік цілі.

Я знаходжусь в БМП№111 в голові колони головного дозору.

Заступник – командир 3 мвід.

Додаткові дані

З вказівок командира взводу із всебічного забезпечення командиру відділення стало відомо:

З морально – психологічного забезпечення:

̶ о 10.30 20.10 в районі КСП роти проведення інформування заступником командира роти з виховної роботи: „Характер майбутніх бойових завдань та популяризація передового досвідуˮ;

̶ о 13.30 20.10 в районі КСП роти під керівництвом заступника командира роти з виховної роботи проводиться прослуховування радіопередачі: «Політична обстановка в районі майбутнього виконання бойових завдань».

2. З технічного та тилового забезпечення:

̶ до 10.15 20.10 подати заявки на озброєння, яке потребує поточного ремонту.

̶ до 11.15 20.10 в районі КСП взводу транспортом батальйону будуть доставлені боєприпаси на всі види озброєння відділення;

̶ з 11.30 до 11.50 20.11 в районі розташування взводу транспортом батальйону буде здійснена заправка БМП паливно-мастильними матеріалами;

̶ під час прийому їжі (обіду) з 13.30 до 14.00 20.10 видача старшиною роти (головним сержантом роти) продовольства та води з розрахунком на три доби;

̶ о 14.30 в районі КСП взводу стройовий огляд особового складу взводу.

Довідкові дані

Попереду по маршруту висування 1 бтгр веде розвідку розвідувальний дозор у складі розвідувального взводу 1 мб.
Організаційна структура підрозділів НЗФ відповідно до штату підрозділів ЗС Російської Федерації, противник укомплектований на 80% та має досвід ведення бойових дій на подібній місцевості.

Певна частина місцевого населення підтримує дії груп НЗФ та активно бере участь у заходах, які вони проводять.

2 мвід укомплектоване особовим складом, озброєнням і військової технікою на 100%. Запаси матеріальних засобів у відповідності з військовими нормами. Особовий склад має досвід ведення бойових дій. Морально–психологічний стан особового складу – високий.
Метеорологічні, фізико-географічні умови, стан комунікацій – реальний ( на час заняття). Час — київський.

Позивні посадових осіб:

Посадові особи:	Циркулярний	Позивні
Командир 1 мв (ГД)	„Чайка — 111ˮ	„Сокіл-1ˮ
Командир 2 мвід (ДВ)		„Сокіл-12ˮ

Послідовність і зміст роботи командира механізованого відділення з підготовки до маршу у складі взводу відповідає вимогам статті 18 Бойового статуту Сухопутних військ частини ІІІ. (взвод¸ відділення, екіпаж танка), тобто він повинен:

̶ усвідомити завдання;

̶ провести розрахунок часу;

̶ оцінити обстановку;

̶ визначити порядок виконання завдання, провести бойовий розрахунок, визначення завдання особовому складу;

̶ провести рекогносцировку;

̶ віддати бойовий наказ;

̶ .організувати управління, взаємодію та всебічне забезпечення.

Усвідомлення завдання

Під час усвідомлення завдання командир відділення повинен;

зрозуміти завдання взводу, відділення;
зрозуміти завдання сусідів (коли вони є);
усвідомити порядок і терміни виконання завдання;
час готовності до дій.

Висновки з усвідомлення завдання:

мета маршу;
місце в похідному порядку;
маршрут (напрямок) руху;
пункти (рубежі) регулювання і час їх проходження;
середня швидкість руху;
дистанція між машинами;
місця привалів (відпочинку);
до яких дій бути готовим після прибуття в пункт призначення.

Під час розрахунку часу;

час готовності до маршу;
час заходу та сходу сонця, скільки є часу в світлий час доби.

Крім звичайних питань:

час проходження вихідного пункту;
час проходження пунктів регулювання;
час привалів (відпочинку);
час прибуття район призначення.

Усвідомлення одержаного завдання (варіант)

1.1 мв з танком № 505 та ісвідісв 1бтгр – головний дозор, отримав завдання висуватись за маршрутом – район зосередження бтгр після розвантаження, КПП №2 в’їзду на навчальний центр, містечко «Центральне», перехрестя доріг відм. 282,8, тактичне навчальне поле підготовки миротворчих підрозділів із завданням забезпечити безперешкодний рух головних сил бтгр, виключити раптовий напад наземного противника і недопущення проникнення його наземної розвідки та з 18.00 20.10 діяти у складі сторожової охорони базового табору. Засобами старшого командира наноситься ураження колонам противника вогнем двох Мі-24в з рубежу зах. узлісся ур. Луцики та проводиться дистанційне мінування маршруту його висування в районі відм. 288,7.

Похідний порядок ГД: дозорне відділення у складі 2 мвід з двома саперами, 1мвід, танк № 505, ісвідісв 1 бтгр, 3 мвід.

Швидкість руху — 20-25 км/год.

Дистанція між машинами – 25-50 м.

Вихідний пункт – перехрестя асфальтованих доріг пройти о 16.20 20.10.

2 мвід – дозорне, рухатись за маршрутом ГД на віддаленні зорового зв’язку та можливості підтримки вогнем. Під час руху вести розвідку маршруту висування, проводити огляд місцевості та місцевих предметів, не допустити раптового нападу наземного противника на колону ГД і проникнення його наземної розвідки. Дрібні групи противника знищувати з ходу. При зустрічі з переважаючим за силою противником:

̶ на рубежі №1 ̶ з центром відм. 262,4 (Схема дій 2 мвід) ̶ захопити рубіж відм. 268,7, асфальтна дорога, скувати вогнем дії противника та забезпечити організоване висування, розгортання та вступ в бій ГД;

̶ на рубежі №2 ̶ з центром вигин дороги (Схема дій 2 мвід)- захопити рубіж півд.–схід. узлісся ур. Конти, вигин дороги, скувати вогнем дії противника та забезпечити організоване висування, розгортання та вступ в бій ГД.

Бути в готовності з 17.30 20.10 діяти у складі сторожового поста в районі вис. Піщана із завданням недопущення раптового нападу противника і проникнення наземної розвідки до підрозділів, які охороняються, своєчасного виявлення противника і попередження про нього командира підрозділу, від якого він виставлений, та стійкого утримання займаної позиції.

Готовність до здійснення маршу – 16.00 20.10.

ВИСНОВКИ:

Метою здійснення маршу 2 мвід в складі дозорного відділення є висування за маршрутом – район зосередження бтгр після розвантаження, КПП №2 в’їзду на навчальний центр, містечко „Центральнеˮ, перехрестя доріг відм. 282,8, тактичне навчальне поле підготовки миротворчих підрозділів із завданням забезпечити безперешкодний рух головних сил бтгр, виключити раптовий напад наземного противника та зайняття з 17.30 20.10 позицій сторожового поста в районі вис. Піщана з завданням недопущення раптового нападу противника і проникнення наземної розвідки до підрозділів, які охороняються, своєчасного виявлення противника і попередження про нього командира підрозділу, від якого він виставлений, та стійкого утримання займаної позиції.

2 мвід – дозорне, висилається від головного дозору в складі 1 мв.

Швидкість руху – 20 — 25 км/год.

Дистанція між машинами – 25–50 м.

2. Під час дій у складі дозорного відділення бути готовим до завдання противником артилерійських та авіаційних ударів та дій його диверсійно–розвідувальних груп і до блокування маршруту висування групами з числа місцевого населення.

2.Завдання отримане о 08.00 20.10. Готовність до здійснення маршу – 16.00 20.10. Вихідний пункт пройти о 16.20 20.10.

На підготовку до виконання завдання – 7 год. 55 хв.

Час доцільно розподілити:

̶ віддача попередніх завдань на підготовку до маршу – 10 хв (8.20 -8.30);

̶ усвідомлення (з’ясування) завдання, оцінка обстановки та визначення завдань особовому складу – 30 хв. (08.30 – 09.00 20.10);

̶ проведення бойового розрахунку – 15 хв. (09.00 –09.15 20.10);

̶ віддача бойового наказу – 20 хв. (09.15 – 09.35 20.10);

̶ віддача вказівок з взаємодії, управління та забезпечення – 20 хв. (09.35-09.55);

̶ безпосередня підготовка особового складу та ОВТ до виконання поставленого бойового завдання – 6 год.

(08.30 – 15.55 20.10);

̶ доповідь командиру взводу про готовність до дій – 15.55 20.10.

Оцінка обстановки Під час оцінки обстановки:

̶ з’ясувати, де противник і характер його дій, а також місця розташування його вогневих засобів (крім цього – стан, склад, положення, сильні і слабкі сторони);

̶ вивчити можливості свого підрозділу та сусідів (стан, забезпеченість, положення);

̶ вивчити місцевість, її захисні та маскуючі можливості, вигідні підступи, загородження та перешоди, умови спостереження та ведення вогню з урахуванням пори року, часу доби і погоди.

ВИСНОВКИ З ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ:

̶ робить висновки про склад противника, який очікується перед фронтом дій відділення, його сильні і слабкі сторони, можливе співвідношення сил і засобів;

̶ намічає бойовий порядок відділення, бойові завдання штатним і доданим вогневим засобам;

̶ коли і з ким організувати взаємодію; порядок маскування і використання захисних властивостей місцевості з урахуванням пори року, часу доби і стану погоди та інше;

̶ характер місцевості та її вплив на виконання завдання

Оцінка обстановки (варіант)

За даними розвідки, які уточнюються, бойовики з підрозділами регулярних ЗС сусідньої держави планують здійснити висування в напрямку н п КОТИ з метою виставлення блокпостів, спостережних постів та КПП по маршруту висування з метою здійснення повного контролю над районом ЯВОРІВ, НЕМИРІВ та ДУБРОВИЦЯ.

На напрямку імовірного висування активно ведеться розвідка, у тому числі безпілотними літальними апаратами.

Певна частина місцевого населення підтримує дії груп НЗФ та активно приймає участь у заходах, які вони проводять.

Організаційна структура підрозділів ЗФ відповідно до штату підрозділів ЗС Російської Федерації, противник укомплектований на 80% та має досвід ведення бойових дій на подібній місцевості.

2 мвід з двома саперами – особовим складом, озброєнням та бойовою технікою укомплектовані на 100%.
Особовий склад має досвід ведення бойових дій. Моральнопсихологічний стан – високий.

Попереду по маршруту висування 1 бтгр веде розвідку розвідувальний дозор у складі розвідувального взводу 1 мб.

Відповідно до класифікації місцевість на маршруті висування за:

рельєфом: рівнинна;
характером рослинності та ґрунтів: лісисто-болотиста;
розвитком дорожньої мережі: слабо розвинута; ступенем населеності: малонаселена;
ступенем перетину: слабо перетнута; ступенем закритості: напівзакрита.

ВИСНОВКИ:

Маршрут висування дозорного відділення проходить по асфальтній дорозі, що дозволить рухатись із визначеною командиром швидкістю – 20 – 25 км/год.

Труднопрохідних ділянок на маршруті немає. На ділянках маршруту: від вигину дороги в районі оз. Інженерне до містечка „Центральнеˮ дорога проходить по лісисто-болотистій місцевості, що ускладнить спостереження, ведення вогню та маневр; від містечка «Центральне» до перехрестя доріг відм. 282,8 – по відкритій, що сприяє спостереженню, веденню прицільного вогню та маневр, але ускладнить маскування.

По маршруту висування – два населених пункти сільського типу в районах дачі та містечка „Центральнеˮ, де можливе блокування дороги місцевим населенням.

Погода холодна і вогка, але грунт твердий, що дозволить при необхідності обходити проблемні ділянки. Пора року, час доби та стан погоди суттєвого впливу на підготовку до дій і під час дій не здійснює.

Враховуючи технічні можливості бойової техніки свого підрозділу та підрозділів противника і час на ведення розвідки місцевості і місцевих предметів рубежі імовірної зустрічі з противником можливі на рубежах: ̶ №1 – з центром відм. 262,4; ̶ №2 – з центром вигин дороги.

2. За своїми бойовими можливостями відділення в стані виконати поставлене завдання.

Під час висування вести розвідку місцевості, місцевих предметів на маршруті та не допустити раптового нападу наземного противника і проникнення його наземної розвідки на колону ГД.

При підході до вигину дороги в районі оз. Інженерне, КПП №2, дач та містечка «Центральне» розвідку вести з дальніх підступів та при необхідності висилкою пішого дозору.

Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями, не входячи з ними в контакт, обійти ділянку і провести колону, що охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони охороні скувати дії цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців, і взяття їх у заручники, здійснити спробу пройти маршрутом або вийти назад.

У випадку перекриття дороги (маршруту руху) цивільним (за досвідом АТО) негайно доповісти командиру ГД визначеним сигналом та, не зупиняючись, на максимально можливій швидкості обійти натовп, при спробі заблокувати маршрути обходу застосовувати димові засоби та за необхідності попереджувальні постріли (черги) угору гарматою БМП та черговим вогневим засобом одночасно, при невиконанні вимог звільнити маршрут руху – зупинитись (розосередитись, зайняти кругову оборону) до підходу ГД.

Ділянки пожеж і дистанційного мінування місцевості на маршруті руху своєчасно виявляти і по можливості обходити, позначаючи при цьому маршрут обходу.

Зони зараження при неможливості їх обходу долати на максимальній швидкості із використанням систем спеціального захисту та індивідуальних засобів захисту. Часткову спеціальну обробку при зараженні радіоактивними речовинами проводити після виходу із зон зараження під час руху, а на зупинках — особовому складу за командою командира взводу.

При зараженні отруйними речовинами часткову спеціальну обробку проводити негайно.

Під час руху з метою запобігання раптовому нападу противника, особовому складу вести кругове спостереження за місцевістю.

Спостереження вести:

̶ десанту правого борту (бойовій групі №1): кулеметник праворуч і вперед до 100-150 м, стрілець у цьому ж напрямку до 300-350 м, старший стрілець праворуч і в тил до 100-150 м.;

̶ десанту лівого борту (бойовій групі №2): снайпер ліворуч і вперед до 100-150м, гранатометник у тому ж напрямку до 300-350 метрів, стрілець – помічник гранатометника ліворуч і назад та спостерігає за машиною, яка рухається позаду і сигналами командира головного дозору;

̶ (бойовій групі №3): механіку-водію спостерігати за обстановкою на маршруті висування вперед та ліворуч на відстані до 50 м., навіднику-оператору — вперед та праворуч (ліворуч) і знаходитись в постійній готовності до відкриття вогню.

Влаштування засідок противника можливе в районах КПП №2, перехрестя доріг після контрольно-пропускного пункту та поблизу дач і містечка „Центральнеˮ.

При потраплянні у засідку з відстані кидка гранати (до 35 м) десанту правого (лівого) борту (бойовій групі) без додаткової команди відкрити вогонь у напрямку засідки, кинути димові та осколкові гранати і атакувати позиції противника. Десанту протилежного борту (бойова група) відкрити вогонь у напрямку позицій засідки, прикриваючи атаку.

При потраплянні у засідку з відстані, що перевищує вищевказану дистанцію (більше 35 м) десанту правого (лівого) борту (бойовій групі) залягти, поставити димову завісу і відкрити вогонь в напрямку засідки, десанту другого борту атакувати позицію засідки, здійснюючи охоплення або обхід.

При зустрічі з дрібною групою противника знищувати її з ходу.

Під час зустрічі з противником, що переважає за силою, зайняти вигідну позицію, нанести йому ураження та забезпечити розгортання та вступ у бій ГД. В подальшому наступати в центрі бойового порядку взводу.

Ураження літаків і вертольотів противника здійснити вогнем БМП-2 і чергового вогневого засобу (відділення).

Управління в БМП здійснювати голосом та по внутрішньому переговорному пристрою та голосом. Зв’язок з пішим дозором здійснювати за допомогою визначених сигналів:

̶ зустрів противника – „ГРАД-222” (уколи зброєю в бік противника);

̶ зустрів загородження– „УПОР–333” (перехрещені руки над головою);

̶ виявив заражену ділянку місцевості – „ТУМАН– 444”(кругові рухи протигазом над головою);

̶ шлях вільний – „ЗІРКА–555” (махи рукою в бік висування);

̶ цілевказівки здійснювати стрільбою трасуючими кулями в бік цілі.

Організація спостереження. Визначення завдань особовому складу

Під час визначення порядку виконання завдання, проведення бойового розрахунку, визначення завдань особовому складу:

̶ визначити порядок спостереження під час маршу;

̶ призначити черговий вогневий засіб; ̶ визначити склад бойових груп і їх старших;

̶ склад і старшого пішого дозору.

Під час визначення завдань особовому складу командир відділення визначає:

бойовим групам:

̶ склад бойових груп, їх завдання (якого противника, де, коли, у взаємодії з ким і як знищити й у якому напрямку діяти);

̶ порядок взаємодії під час знищення противника і взаємної підтримки вогнем, способи і сигнали управління.

особовому складу:

̶ механіку–водію–маршрут та порядок подолання окремих ділянок місцевості, порядок спостереження, порядок дій при потраплянні в засідку;

̶ навіднику—оператору – сектор спостереження, порядок відкриття та ведення вогню, порядок дій при потраплянні в засідку;

̶ особовому складу – місцезнаходження на транспортному засобі, сектор спостереження, порядок відкриття та ведення вогню, порядок дій при потраплянні в засідку та місце в бойовому порядку;

̶ пішим дозорним – порядок огляду місцевості (об’єктів), дії при зустрічі з противником.

Організація спостереження командиром 2 мвід (варіант)

Командир відділення – розміщується зліва за баштою, спостерігає ліворуч та вперед (8.30 – 12.30);

снайпер – за командиром відділення, спостерігає ліворуч (9.30 – 8.00);

помічник кулеметника – за снайпером, спостерігає ліворуч і назад (7.00 — 8.00);

старший стрілець – справа за баштою, спостерігає вперед і праворуч (12.00 – 3.30);

гранатометник — за старшим стрільцем, спостерігає праворуч (2.00 -4.00);

помічник гранатометника – за гранатометником, спостерігає праворуч і назад (3.30 – 5.00);

кулеметник – на кормі, спостерігає тил (4.00 — 7.00) та за сигналами командира і машиною 1 мвід;

сапери – за баштою, спостерігають вперед (11.00 — 1.00), за повітряним противником, за можливим мінуванням місцевості;

механік водій та навідник-оператор спостерігають за фронтом (11.00 – 1.00), механік-водій — звертає увагу на дорожнє покриття, навідник-оператор – вперед на максимальну видимість.

Завдання особовому складу 2 мвід (варіант)

БОЙОВІЙ ГРУПІ № 1 (лівий борт) в складі командира відділення, снайпера, кулеметника, помічника кулеметника, сапера – в ході висування спостерігати за лівим флангом, бути в готовності виставити піший дозор в складі снайпера, помічника кулеметника, сапера.

При зустрічі з переважаючими силами противника на рубежі №1 та рубежі № 2 спішитись, відкрити вогонь в напрямку противника, поставити димову завісу, за командою розгорнутись у бойовий порядок на лівому фланзі, захопити визначений рубіж та стійко утримувати його. Крім того, забезпечити можливість БМП зайняти вигідну вогневу позицію. Бойовий порядок при розгортанні справа наліво: командир відділення, снайпер, помічник кулеметника, кулеметник, сапер

При зустрічі з ДРГ противника спішитись, відкрити вогонь у відповідь, за командою поставити димову завісу, стійко оборонятись у лівого борту машини (лівого боку машини відносно противника), наносити ураження противнику вогнем та не допустити ураження машини з лівого борту.

Пішому дозору в складі снайпера, помічника кулеметника, сапера спішуватись за моєю командою і вести розвідку місцевості та визначених об’єктів:

снайперу – в ході висування знаходиться за командиром відділення, спостерігати ліворуч (9.30 – 8.00), місце в бойовому порядку – ліворуч від командира, діяти в парі з ним при зустрічі з противником, бути готовим для знищення особливо важливих цілей; бути в готовності рухатись старшим пішого дозору.
помічнику кулеметника – в ході висування знаходитись за снайпером, спостерігати ліворуч і назад (7.00 — 8.00); місце в бойовому порядку – ліворуч від снайпера, діяти з кулеметником та сапером при зустрічі з противником, бути в готовності діяти в складі пішого дозору.
кулеметнику – в ході висування знаходитись на кормі, спостерігати тил (4.00 – 7.00) та за сигналами командира взводу і машиною 1 мвід; місце в бойовому порядку – ліворуч від помічника, діяти з помічником і сапером при зустрічі з противником;
саперу – в ході висування знаходитись за баштою, спостерігати вперед (11.00 – 1.00) та за можливим мінуванням місцевості; місце в бойовому порядку – ліворуч від кулеметника, діяти з кулеметником і помічником при зустрічі з противником. При розгортанні в бойовий порядок перевірити на відсутність мінування шляхи розгортання БГ № 1 та перевірити укриття для машини і маршрут руху до нього. При висуванні пішого дозору рухатись попереду та проводити розвідку мін та загороджень, бути в готовності знешкоджувати міни та робити проходи в загородженнях і завалах.

БОЙОВІЙ ГРУПІ № 2 (правий борт) в складі старшого стрільця, гранатометника, помічника гранатометника, сапера – в ході висування спостерігати за правим флангом, бути в готовності виставити піший дозор в складі старшого стрільця, помічника гранатометника, сапера.

При зустрічі з ДРГ противника спішитись, відкрити вогонь у відповідь, за командою поставити димову завісу, стійко оборонятись у правого борту машини (правого боку машини відносно противника), наносити ураження противнику вогнем та не допустити ураження машини з лівого борту.

Пішому дозору в складі старшого стрільця (старший групи), помічника гранатометника, сапера спішуватись за моєю командою і вести розвідку місцевості та визначених об’єктів:

̶ старшому стрільцю – старший БГ № 2 та пішого дозору від неї, в ході висування знаходитись справа за баштою, спостерігати вперед і праворуч (12.00 – 3.30), місце в бойовому порядку – ліворуч від сапера, діяти в парі з ним при зустрічі з противником, бути готовим очолити відділення замість командира відділення;

̶ гранатометнику – в ході висування знаходитись за старшим стрільцем, спостерігати праворуч (2.00 — 4.00); місце в бойовому порядку – ліворуч від старшого стрільця, діяти в парі з помічником при зустрічі з противником, бути готовим знищувати бронеоб’єкти та польові укриття; додатково доотримати протитанкові засоби та розподілити по бойових групах і контролювати їх розхід;

̶ помічнику гранатометника – в ході висування знаходитись за гранатометником, спостерігати праворуч і назад (3.30 – 5.00); місце в бойовому порядку зліва від гранатометника, діяти в парі з гранатометником при зустрічі з противником, бути готовим діяти в складі пішого дозору;

̶ саперу – в ході висування знаходитись за баштою, спостерігати вперед (11.00 — 1.00) та за повітряним противником; місце в бойовому порядку – на правому фланзі, діяти зі старшим стрільцем при зустрічі з противником. При розгортанні в бойовий порядок перевірити на відсутність мінування шляхи розгортання БГ № 2. При висуванні пішого дозору рухатись попереду та проводити розвідку мін та загороджень, бути в готовності знешкоджувати міни та робити проходи в загородженнях і завалах.

БОЙОВІЙ ГРУПІ № 3 в складі механіка-водія та навідника оператора – рухатись за визначеним маршрутом, уважно спостерігати попереду, бути в готовності до відкриття вогню та здійснення маневру при зустрічі з противником та при веденні розвідки пішим дозором.

При зустрічі з дрібними групами противника знищувати їх сходу. При потраплянні в засідку з переважаючими силами противника поставити димову завісу, у взаємодії з бойовою групою № 1 знайти укриття та вести вогонь зі зміною вогневих позицій сходу та з коротких зупинок.

У будь-якому з цих випадків бути в готовності за командою здійснити відхід.

— механіку–водію – спостерігати попереду та за дорожнім покриттям до вихідного пункту рухатись на максимальній швидкості, після цього рухатись від укриття до укриття (між ділянками огляду) на збільшеній швидкості, бути в готовності до раптових зупинок, відходу заднім ходом та розворотом (все робити за командою), при потраплянні в засідку після спішування прикрити бронею особовий склад, висуватись зі швидкістю піхоти та знайти укриття.

— навіднику–оператору – спостерігати вперед на максимальну дальність та направляти рух механіка водія, відкривати вогонь за командою, при раптовій зустрічі з противником відкривати вогонь самостійно.

Пішим дозорам від БГ № 1 та БГ № 2 – бути в готовності оглянути ділянки в районі КПП, лісу, дач, містечок Центральне і Гвардійське, автодрому, рубежу 1 та рубежу 2, лісу в районі ур. Конти. При виявленні дрібних груп противника знищувати їх вогнем сходу, при зустрічі з переважаючим противником здійснювати відхід і зайняти місце в бойовому порядку, при виявленні мін знешкоджувати їх або позначати та обходити, при виявленні блокування шляхів населенням шукати шляхи обходу.

Формування бойового наказу командиром механізованого відділення на дії у складі дозорного відділення

Віддати бойовий наказ:

у першому пункті – відомості про противника;
у другому пункті – об’єкти та цілі на напрямку дій взводу, які уражаються засобами старшого начальника;
у третьому пункті – завдання взводу, відділення і сусідів та порядок його виконання;
у четвертому пункті – після слова „наказую” ставляться завдання особовому складу (командири гранатометного і протитанкового відділень, крім того, вказують завдання обслузі);
у п’ятому пункті – витрата ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання;
у шостому пункті – час готовності до виконання завдання, доводить сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
у сьомому пункті – своє місце і заступника.

Бойовий наказ командира 2 мвід на дії у складі дозорного відділення (варіант)

1.За даними розвідки, які уточняються, бойовики з підрозділами регулярних ЗС сусідньої держави планують здійснити висування в напрямку н.п. КОТИ з метою виставлення блокпостів, спостережних постів та КПП по маршруту висування з метою здійснення повного контролю над районом ЯВОРІВ, НЕМИРІВ та ДУБРОВИЦЯ.

На напрямку імовірного висування активно ведеться розвідка, у тому числі безпілотними літальними апаратами.

Організаційна структура підрозділів НЗФ відповідно до штату підрозділів ЗС російської федерації, противник укомплектований на 80% та має досвід ведення бойових дій на подібній місцевості.

Засобами старшого командира наноситься ураження колонам противника вогнем двох Мі-24в з рубежу зах. узлісся ур. Луцики та проводиться дистанційне мінування маршруту його висування в районі відм. 288,7.

Попереду по маршруту висування 1 бтгр веде розвідку розвідувальний дозор у складі розвідувального взводу 1 мб

2. 1 мв з танком № 505 та ісвідісв 1бтгр – головний дозор, отримав завдання висуватись за маршрутом – район зосередження бтгр після розвантаження, КПП №2 в’їзду на навчальний центр, містечко „Центральнеˮ, перехрестя доріг відм. 282,8, тактичне навчальне поле підготовки миротворчих підрозділів із завданням забезпечити безперешкодний рух головних сил бтгр, виключити раптовий напад наземного противника і недопущення проникнення його наземної розвідки та з 18.00 20.10 діяти у складі сторожової охорони базового табору.

Похідний порядок ГД: дозорне відділення у складі 2 мвід з двома саперами, 1 мвід, танк № 505, ісвідісв 1 бтгр, 3 мвід.

Швидкість руху – 20 — 25 км/год.

Дистанція між машинами – 25 – 50 м.

Вихідний пункт пройти о 16.20 20.10.

2 мвід – дозорне, отримало завдання рухатись за маршрутом ГД на віддаленні зорового зв’язку та можливості підтримки вогнем. Під час руху вести розвідку маршруту висування, проводити огляд місцевості та місцевих предметів, не допустити раптового нападу наземного противника на колону ГД і проникнення його наземної розвідки. Дрібні групи противника знищувати з ходу.

При зустрічі з переважаючим за силою противником:

̶ на рубежі №1 ̶ з центром вигин дороги (Схема дій 2 мвід) ̶ захопити рубіж півд.–схід. узлісся ур. Конти, вигин дороги, скувати вогнем дії противника та забезпечити організоване висування, розгортання та вступ в бій ГД.

̶ на рубежі №2 ̶ з центром відм. 262,4 (Схема дій 2 мвід) ̶ захопити рубіж відм. 268,7, асфальтна дорога, скувати вогнем дії противника та забезпечити організоване висування, розгортання та вступ в бій ГД.

Бути в готовності з 17.30 20.10 діяти у складі сторожового поста в районі вис. Піщана з завданням недопущення раптового нападу противника і проникнення наземної розвідки до підрозділів, які охороняються, своєчасного виявлення противника і попередження про нього командира підрозділу від якого він виставлений, та стійкого утримання займаної позиції.

НАКАЗУЮ:

БОЙОВІЙ ГРУПІ № 1 (лівий борт) в складі командира відділення, снайпера, кулеметника, помічника кулеметника, сапера – в ході висування спостерігати за лівим флангом, бути в готовності виставити піший дозор в складі снайпера, помічника кулеметника, сапера.

При зустрічі з переважаючими силами противника на рубежі №1 та рубежі № 2 спішитись, відкрити вогонь в напрямку противника, поставити димову завісу, за командою розгорнутись в бойовий порядок на лівому фланзі, захопити визначений рубіж та стійко утримувати його. Крім того, забезпечити можливість БМП зайняти вигідну вогневу позицію. Бойовий порядок при розгортанні справа наліво: командир відділення, снайпер, помічник кулеметника, кулеметник, сапер.

При зустрічі з ДРГ противника спішитись, відкрити вогонь у відповідь, за командою поставити димову завісу, стійко оборонятись у лівого борту машини (лівого боку машини відносно противника), наносити ураження противнику вогнем і не допустити ураження машини з лівого борту.

Пішому дозору в складі снайпера, помічника кулеметника, сапера спішуватись за моєю командою і вести розвідку місцевості та визначених об’єктів:

̶ снайперу – в ході висування знаходиться за командиром відділення, спостерігати ліворуч (9.30 – 8.00), місце в бойовому порядку – ліворуч від командира, діяти в парі з ним при зустрічі з противником, бути готовим для знищення особливо важливих цілей; бути в готовності рухатись старшим пішого дозору;

̶ помічнику кулеметника – в ході висування

знаходитись за снайпером, спостерігати ліворуч і назад (7.00 — 8.00); місце в бойовому порядку – ліворуч від снайпера, діяти з кулеметником та сапером при зустрічі з противником, бути в готовності діяти в складі пішого дозору;

̶ кулеметнику – в ході висування знаходитись на кормі, спостерігати тил (4.00 – 7.00) та за сигналами командира взводу і машиною 1 мвід; місце в бойовому порядку – ліворуч від помічника, діяти з помічником та сапером при зустрічі з противником;

̶ саперу – в ході висування знаходитись за баштою, спостерігати вперед (11.00 – 1.00) та за можливим мінуванням місцевості; місце в бойовому порядку – ліворуч від кулеметника, діяти з кулеметником і помічником при зустрічі з противником. При розгортанні в бойовий порядок перевірити на відсутність мінування шляхи розгортання БГ № 1 та перевірити укриття для машини і маршрут руху до нього. При висуванні пішого дозору рухатись попереду та проводити розвідку мін і загороджень, бути в готовності знешкоджувати міни та робити проходи в загородженнях і завалах.

БОЙОВІЙ ГРУПІ № 2 (правий борт) в складі старшого стрільця, гранатометника, помічника гранатометника, сапера – в ході висування спостерігати за лівим флангом, бути в готовності виставити піший дозор в складі старшого стрільця, помічника гранатометника, сапера.

̶ помічнику гранатометника – в ході висування знаходитись за гранатометником, спостерігати праворуч і назад (3.30 – 5.00); місце в бойовому порядку зліва від гранатометника, діяти в парі з гранатометником при зустрічі з противником, бути готовим діяти в складі пішого дозору;

̶ саперу – в ході висування знаходитись за баштою, спостерігати вперед (11.00 – 1.00) та за повітряним противником; місце в бойовому порядку – на правому фланзі, діяти з старшим стрільцем при зустрічі з противником. При розгортанні в бойовий порядок перевірити на відсутність мінування шляхи розгортання БГ № 2. При висуванні пішого дозору рухатись попереду та проводити розвідку мін і загороджень, бути в готовності знешкоджувати міни та робити проходи в загородженнях і завалах.

При зустрічі з дрібними групами противника знищувати їх зходу. При потраплянні в засідку з переважаючими силами противника поставити димову завісу, у взаємодії з бойовою групою № 1 знайти укриття та вести вогонь зі зміною вогневих позицій сходу та з коротких зупинок.

У будь-якому з цих випадків бути в готовності за командою здійснити відхід:

̶ механіку-водію – спостерігати попереду та за дорожнім покриттям до вихідного пункту рухатись на максимальній швидкості, після цього рухатись від укриття до укриття (між ділянками огляду) на збільшеній швидкості, бути в готовності до раптових зупинок, відходу заднім ходом та розворотом (все робити за командою), при потраплянні в засідку після спішування прикрити бронею особовий склад, висуватись зі швидкістю піхоти та знайти укриття;

̶ навіднику-оператору – спостерігати вперед на максимальну дальність та направляти рух механіка водія, відкривати вогонь за командою, при раптовій зустрічі з противником відкривати вогонь самостійно.

Пішим дозорам від БГ № 1 та БГ № 2 – бути в готовності оглянути ділянки в районі КПП, лісу, дач, містечок Центральне і Гвардійське, автодрому, рубежу 1 та рубежу 2, лісу в районі ур. Конти. При виявленні дрібних груп противника знищувати їх вогнем сходу, при зустрічі з переважаючим противником здійснювати відхід та зайняти місце в бойовому порядку, при виявленні мін знешкоджувати їх або позначати та обходити, при виявленні блокування шляхів населенням шукати шліхи обходу.

На час здійснення маршу виділяється: боєприпасів: для стрілецької зброї ̶ не менше 2 бк., засобів розмінування – 2 бк, протитанкових засобів – не менше 1 бк. При в ступі в бій розхід боєприпасів не більше 1 бк на весь час здійснення маршу.
Готовність до здійснення маршу — 16.00 20.10.

Вихідний пункт пройти о 16.20 20.10.

Сигнали:оповіщення:

̶ про загрозу застосування противником ЗМУ –

„СИРЕНА — 28”;

̶ про застосування противником ЗМУ – „ХІМІЧНА ТРИВОГА”;

̶ про радіаційне зараження – „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА”;

̶ про повітряний напад – „ПОВІТРЯ”;

Під час оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження продовжити рух. У БМП перед подоланням зон зараження зачинити люки, двері, бійниці і жалюзі, включити систему колективного захисту від ЗМУ. Особовому складу одягнути засоби індивідуального захисту.

Зони з високими рівнями радіації, райони руйнувань, пожеж і затоплень обійти, у разі неможливості обходу зони зараження подолати з максимальною швидкістю із використанням засобів індивідуального захисту і систем колективного захисту від ЗМУ.

Часткову спеціальну обробка провести після виходу із зони радіоактивного зараження за вказівкою командира ГД, а в разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю – негайно.

Повну спеціальну і санітарну обробку провести в районі спеціальної обробки перед районами денного (нічного) відпочинку або перед входом у район зосередження.

Сигнали управління та взаємодії:

̶ зустрів противника – „ГРАД-222” (уколи зброєю в бік противника);

̶ зустрів загородження – „УПОР-333” (перехрещені руки над головою);

— виявив заражену ділянку місцевості – „ТУМАН-444”(кругові рухи протигазом над головою);

̶ шлях вільний – „ЗІРКА-555” (махи рукою в бік висування);

̶ цілевказівки здійснювати стрільбою трасуючими кулями в бік цілі.

Я знаходжусь під час дій на техніці за баштою зліва, в пішому порядку – в бойовому порядку бойової групи №1. Заступник – старший стрілець.

Організація взаємодії, управління та всебічного забезпечення

Під час організації взаємодії командир відділення уточнює та узгоджує:

порядок спостереження,
порядок ведення зв’язку,
порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;
порядок руху ділянками маршруту,
порядок огляду місцевих предметів (об’єктів) на маршруті руху;
дії під час відбиття нападу противника із засідки;
місця ймовірної зустрічі з противником і дії у разі зустрічі з ним дозорного відділення;
порядок маскування і використання приладів нічного бачення (світломаскувальних пристроїв);

Організація взаємодії

(варіант віддачі вказівок)

Відділенню висуватись в указаному напрямку, від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю, не затримуючи рух колони, що охороняється.

Спостереження вести:

̶ десанту правого борту (бойовій групі №1): кулеметник праворуч і вперед до 100—150 м, стрілець у цьому ж напрямку до 300–350 м, старший стрілець праворуч і в тил до 100–150 м;

̶ десанту лівого борту (бойовій групі №2): снайпер ліворуч і вперед до 100—150м, гранатометник у тому ж напрямку до 300—350 м, стрілець-помічник гранатометника ліворуч і назад та спостерігає за машиною, яка рухається позаду і сигналами командира головного дозору;

̶ (бойовій групі №3): механіку-водію спостерігати за обстановкою на маршруті висування вперед та ліворуч на відстані до 50 м, навіднику-оператору – вперед та праворуч (ліворуч) і знаходитись в постійній готовності до відкриття вогню.

Спостереження за повітряним противником вести послідовним переглядом повітряного простору, починаючи від обрію. Виявивши повітряну ціль, у тому числі і місця розкриття касетних бойових частин ракет (бомб), негайно подати голосом сигнал оповіщення, визначити її характер, напрямок польоту і доповісти.

Отримавши сигнал оповіщення про повітряного противника, продовжити рух, збільшити швидкість. Навіднику-оператору та кулеметнику підготуватись до ураження повітряного противника, решту люків і бійниць зачинити. Особовому складу перевести протигази в положення „напоготові”. Напад повітряного противника відбити вогнем БМП та чергового вогневого засобу за моєю командою або самостійно.

Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця проходити безупинно.

Особливу увагу під час огляду звертати на ознаки обладнання противником засідок, мінування дорожнього покриття і місцевих предметів.

Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту по можливості обходити, позначаючи напрямок обходу покажчиками. У разі неможливості обходу замінованих ділянок маршруту розмінувати доданими саперами (підготовленими солдатами відділення) із використанням комплектів розмінування та іншими способами під прикриттям вогню БМП та чергового вогневого засобу.

Пішому дозору у складі старшого стрільця та стрільця виявити наявність дротових ліній управління вздовж дороги на відстані 50 – 100 м.

Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти, ретельно оглянути, у разі потреби висилкою піших дозорних або провести огляд усім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям БМП.

Під прикриттям відділення дозорним приховано наблизитись до об’єкта, старшому дозорному висуватись за дозорним у готовності підтримати його вогнем.

Під час дій у складі відділення групам дозорних, використовуючи складки місцевості, прикриваючи один одного, по черзі висунутись до об’єкта і провести його огляд. Про все виявлене на маршруті руху і зустріч із противником негайно доповісти визначеним сигналом.

Дрібні групи противника знищувати з ходу, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи по можливості захоплювати і продовжувати виконання завдання.

Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями, не входячи з ними в контакт, обійти цю ділянку обхідним маршрутом. У разі блокування сковати дії цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців, і взяття їх у заручники, здійснити спроби пройти маршрутом або відійти назад.

При потраплянні у засідку з відстані кидка гранати (до 35 м), десанту правого (лівого) борту (бойовій групі) без додаткової команди відкрити вогонь у напрямку засідки, кинути димові та осколкові гранати та атакувати позиції противника. Десанту протилежного борту (бойовій групі) відкрити вогонь у напрямку позицій засідки, прикриваючи атаку.

При потраплянні у засідку з відстані, що перевищує вищевказану дистанцію (більше 35 м), десанту правого (лівого) борту (бойовій групі) залягти, поставити димову завісу і відкрити вогонь в напрямку засідки, десанту другого борту атакувати позицію засідки, здійснюючи охоплення або обхід.

Часткову спеціальну обробка провести після виходу із зони радіоактивного зараження за вказівкою командира ГД а в разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю – негайно.

Отримавши сигнал оповіщення про повітряного противника, продовжити рух, збільшити швидкість. Навіднику-оператору та кулеметнику підготуватись до ураження повітряного противника, решту люків та бійниць зачинити. Особовому складу перевести протигази в положення “напоготові”. Напад повітряного противника відбити вогнем БМП та чергового вогневого засобу за моєю командою або самостійно. При організації управління: способи доведення сигналів управління та оповіщення, порядок спостереження за сигналами старшого командира; радіодані і порядок використання засобів зв’язку під час підготовки і в ході ведення бою (дій); способи і терміни надання доповідей; порядок цілевказання і коректування вогню; сигнали управління, оповіщення і взаємодії.

Організація управління

(варіант віддачі вказівок) Сигнали: оповіщення:

про загрозу застосування противником ЗМУ– „СИРЕНА-28”;
про застосування противником ЗМУ – „ХІМІЧНА ТРИВОГА”;
про радіаційне – „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА”;зараження
про повітряний напад – „ПОВІТРЯ”; управління та взаємодії:
зустрів противника – „ГРАД-222” (уколи зброєю в бік противника);
зустрів загородження – „УПОР-333” (перехрещені руки над головою);
виявив заражену ділянку місцевості – „ТУМАН-444”(кругові рухи протигазом над головою);
шлях вільний – „ЗІРКА–555” (махи рукою в бік висування).
цілевказівки здійснювати стрільбою трасуючими кулями в бік цілі.

Позивні посадових осіб:

Посадові особи:	Циркулярний	Позивні
Командир 1 мв (ГД)	„Чайка — 111ˮ	„Сокіл-1ˮ
Командир 2 мвід (ДВ)		„Сокіл-12ˮ

Під час організації забезпечення командир дозорного відділення вказує, які заходи з видів забезпечення і до якого часу виконати на підставі вказівок і розпоряджень командира взводу.

Всебічне забезпечення включає в себе:

бойове забезпечення;
розвідку;
охорону;
тактичне маскування;
інженерне забезпечення;
радіаційний, хімічний та біологічний захист;
тилове забезпечення;
технічне забезпечення;
морально-психологічне забезпечення; — медичне забезпечення.

Розвідка (варіант віддачі вказівок)

Розвідка ведеться:

̶ в ході висування – шляхом спостереження всім особовим складом в своїх секторах, 1-й сапер спостерігає за повітряним противником, 2-й сапер – за можливим мінуванням місцевості, механік- водій – за РХБ обстановкою;

̶ при потраплянні в засідку – шляхом спостереження спостерігачами з кожної бойової групи;

̶ пішим дозорним – шляхом прихованого спостереження, опитування місцевих жителів; в кожній групі мати по одному приладу ВПХР для РХБ розвідки;

̶ при завчасному виявленні противника – після закінчення бою шляхом допиту полонених та перебіжчиків при захоплення таких; шляхом вивчення захоплених

документів, зразків озброєння та техніки;

̶ отримання відомостей від розвідувального дозору.

Охорона (варіант віддачі вказівок)

Охорона здійснюється:

̶ в ході висування – шляхом спостереження всім особовим складом та своєчасною доповіддю про все помічене голосом або подачею команд на спішування або відкриття вогню в надзвичайних ситуаціях;

̶ при вступі в бій – призначеними військовослужбовцями від кожної групи для прикриття тилу та визначеного флангу бойової машини;

̶ при діях пішого дозору – рештою особового складу з метою прикриття дій дозору вогнем та маневром.

Тактичне маскування (варіант віддачі вказівок)

Тактичне маскування здійснюється:

̶ для дій при потраплянні в засідку кожному військовослужбовцю отримати по 2 димові гранати з розрахунку: 1—ша – для можливого маневру; 2-га – для прикриття відходу (в ході маршу завжди мати при собі); навіднику—оператору – 2 бк для системи 902В, запасні тримати „на броніˮ;

̶ снайперу – при висуванні взяти автомат у навідникаоператора, гвинтівкою користуватись при спішуванні;

̶ при потраплянні в засідку всьому особовому складу шукати укриття для машини, про виявлення укриття доповідати негайно, при розгортанні в бойовий порядок – кожен шукає укриття окремо. Переміщення особового складу здійснювати з урахуванням (використанням) маскувальних властивостей місцевості, місцевих предметів, темного часу доби та інших умов обмеженої видимості;

̶ пішому дозору – розвідку вести скритно, використовуючи маскувальні властивості місцевості, місцевих предметів, темного часу доби та інших умов обмеженої видимості

̶ всьому особовому складу – забороняється носити елементи спорядження та обмундирування, що різко відрізняються від місцевості, забороняється порушувати дисципліну, підігнати спорядження таким чином, щоб воно не виявляло себе шумом.

Інженерне забезпечення (варіант віддачі вказівок)

Інженерне забезпечення здійснюється:

шляхом ведення інженерної розвідки 2-а доданими саперами в ході дій в пішому дозорі та при потраплянні в засідку при розгортанні в бойовий порядок, пошуку укриття для машини та при здійсненні маневру;
шляхом спостереження саперами за демаскуючими ознаками мін у ході висування;
при виявленні мінних загороджень проходи пророблюються доданими саперами та інженерно—саперним відділенням;
при потраплянні в засідку весь особовий склад оглядає прилеглі ділянки місцевості на відсутність мін.

Радіаційний, хімічний, біологічний захист (варіант віддачі вказівок)

Радіаційний, хімічний, біологічний захист здійснюється:

РХБ розвідка в ході висування здійснюється засобами колективного захисту на БМП-2 (відповідальний – механікводій), при веденні розвідки пішим дозором – позаштатним хіміком в кожній групі (ВПХР отримати в кожну групу до 11.30);
30 проводжу огляд індивідуальних засобів захисту.

Морально-психологічне забезпечення (варіант віддачі вказівок)

О 10.30 20.10 в районі КСП роти проведення інформування заступником командира роти з виховної роботи: «Характер майбутніх бойових завдань та популяризація передового досвіду».
О 13.30 20.10 в районі КСП роти під керівництвом заступника командира роти з виховної роботи проводиться прослуховування радіопередачі: «Політична обстановка в районі майбутнього виконання бойових завдань».

Технічне та тилове забезпечення (варіант віддачі вказівок)

до 10.00 20.10 перевірити та доповісти про справність зброї та наявність боєприпасів;

готовність до отримання боєприпасів в районі КСП взводу — 11.10 20.10;
механіку–водію заправка БМП пально -мастильними матеріалами з 11.30 до 11.50 20.11 в районі розташування взводу;
під час прийому їжі (обіду) з 13.30 до 14.00 20.10 отримати у старшини роти (головного сержанта роти) продовольство та воду з розрахунком на три доби;
о 14.00 в районі розташування відділення стройовий огляд особового складу.

Медичне забезпечення (варіант віддачі вказівок)

до 11.30 отримати додатково по 1 аптечці;
помічник гранатометника – додатково отримати медичну сумку;
при потраплянні в засідку – медичну допомогу надавати відповідно до розподілу на двійки – трійки у найближчому укритті, в подальшому поранених передавати командиру взводу.

Управління діями дозорного відділення під час виконання завдання

Тактична обстановка “ДВід наближається до вихідного пункту. Командир відділення спостерігає вибух і розповсюдження диму жовтого кольору. В бойовій машині спрацював прилад хімічної розвідки”.

Оцінка обстановки: Противник застосував хімічну зброю.

Рішення командира ДВід:

Негайно подати сигнал оповіщення „Хімічна тривогаˮ.
Вислати піший дозор та провести розвідку зараженої ділянки місцевості з метою визначення можливості обходу або подолання.

Доповідь командиру ГД та оповіщення особового складу: — протигазом – кругові рухи над головою;

„Чайка — 111, „Хімічна тривогаˮ, „Хімічна тривогаˮ, я, Сокіл — 12, прийом”.

Розпорядження та команди командира ДВід:

„Відділення, „Хімічна тривогаˮ”;

-“Піший дозор, провести розвідку зараженої ділянки місцевості, при визначенні напрямку обходу – позначити, ДО

МАШИНИˮ;

„Механік-водій, засоби колективного захисту – ВКЛЮЧИТИ, в район пагорбу, ВПЕРЕД”; — „Відділення, ПОСИЛИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ”.

Тактична обстановка „ДВід пройшло вихідний пункт та наближається до лісу „Темнийˮ”.

Оцінка обстановки:

ДВід підходить до лісу, з місця виявити наявність противника неможливо.

Рішення командира ДВід:

Зупинити БМП в найближчому природному укритті, особовому складу без спішування посилити спостереження. 2. Сигналом зупинити ГД.
Вислати піший дозор для розвідки узлісся та лісу на шляху висування.
Висуватись за пішим дозором від укриття до укриття в готовності прикрити дії пішого дозору.

Доповідь командиру ГД:

При невиявлені противника подати сигнал „Шлях вільний” – махи рукою в бік висування.

Розпорядження та команди:

„Механік – водій, в район чагарнику, ВПЕРЕД”;
„Відділення, ПОСИЛИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ”.
„Піший дозор, провести розвідку узлісся та лісу вздовж асфальтної дороги в напрямку висування, ДО МАШИНИˮ.

Тактична обстановка „Старший пішого дозору при підході до КПП №2 подав сигнал “Перехрещені руки над головою””.

Оцінка обстановки:

Піший дозор при підході до КПП №2 зустрів загородження.

Рішення командира ДВід:

Зупинити БМП на правому узбіччі в найближчому природному укритті, в готовності до прикриття дій пішого дозору. 2. Сигналом зупинити ГД.
Після виявлення та позначення обходу продовжити виконання завдання.

Доповідь командиру ГД:

Сигналом зупинити ГД;
При виявлення і позначенні обходу подати сигнал „Шлях вільний” – махи рукою в бік висування.

Розпорядження та команди:

„Механіку-водію, на праве узбіччя, в район чагарнику, ВПЕРЕД”;
„Навіднику-оператору, при вияв-ленні групи прикриття загородження вогонь відкривати самостійно”; — „Відділення, ПОСИЛИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ в готовності до спішування та прикриття дій пішого дозору”.

Тактична обстановка “В районі перехрестя доріг відм.

265,8 ДВід обстріляне з відстані, яка перевищує 35 м”

Оцінка обстановки:

Відділення потрапило в засідку противника на відстані, яка перевищує кидок гранати. Рішення командира ДВід:

Визначеним сигналом повідомити командиру ГД.
Спішити особовий склад та діяти за другим варіантом: БГ №2 та №3 на чолі зі мною з укриття наносить вогневе ураження противнику, БГ №2 на чолі зі старшим стрільцем маневром у фланг (тил) завершають знищення противника.
Після знищення засідки продов-жити виконання завдання.

Доповідь командиру ГД:

Сигналом (уколами зброєю в бік противника) зупинити ГД.
Після знищення засідки подати сигнал “Шлях вільний” — махи рукою в бік висування.

Розпорядження та команди:

“Механіку-водію, на праве узбіччя, в район чагарнику,

ВПЕРЕД”;

„Відділення, ДО МАШИНИ”;
„Навіднику-оператору, по противнику, ВОГОНЬ ”;
„БГ №1 — ліворуч дороги, ДО БОЮ”; — „БГ №2 — обхід праворуч, ВПЕРЕД”.

Тактична обстановка “В районі урочища Конти армійська авіація противника завдала удар по ДВід”.

Оцінка обстановки:

Вертольоти противника наносять удар по відділенню з метою перешкоджання висуванню. Рішення командира ДВід:

Визначеним сигналом повідомити командиру ГД;
Вийти з-під удару на підвищеній швидкості в готовності до ураження противника черговими вогневими засобами.

Доповідь командиру ГД:

-„Чайка, я, Сокіл-12, „ПОВІТРЯ”, „ПОВІТРЯ”, я, Сокіл-12, прийом”

Розпорядження та команди:

„Механіку-водію, швидкість 60, ВПЕРЕД”;
„Відділення, ПОСИЛИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ”;

-„Черговим вогневим засобам – повітряний противник ліворуч, загороджувальним, ВОГОНЬ”.

Тактична обстановка “Командир ДВід спостерігає в районі вигину дороги відм. 262,4 висування БТР противника”.

Оцінка обстановки:

В районі вигину дороги відм. 262,4 висування БТР противника, імовірно розвідка або похідна охорона противника.

Рішення командира ДВід:

1.Визначеним сигналом повідомити командиру ГД (уколи зброєю в бік противника).

2.Вогнем з ходу черговими вогневими засобами нанести ураження противнику та продовжувати виконання задання.

Доповідь командиру ГД:

Визначеним сигналом повідомити командиру ГД (уколи зброєю в бік противника).

Розпорядження та команди:

„Механіку — водію, КОРОТКА”;
“Навіднику-оператору та кулеметнику, прямо БТР противника, 4, всередину, короткими, ВОГОНЬ”;
„Відділення, ПОСИЛИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ”.

Тактична обстановка „В районі містечка „Центральне” дорогу заблоковано місцевим населенням – до 50 чол.”

Оцінка обстановки:

Дорога на шляху висування заблокована місцевим населенням.

Рішення командира ДВід:

Визначеним сигналом повідомити командиру ГД;
Не входячи в контакт з блокувальниками, обійти їх ліворуч (праворуч). При неможливості обходу скувати дії населення,не допускаючи роззброювання, та взяття заручників, здійснити спробу пройти по дорозі або відійти назад і підготуватись до кругової оборони. Доповідь командиру ГД

1.Сигналом (уколами зброєю в бік противника) зупинити ГД;

2.Після обходу населення забезпечити прохід ГД.

Розпорядження та команди:

„Механіку-водію, ліворуч дороги, ВПЕРЕД”;
„Відділення, ПОСИЛИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ”; — „Чергові вогневі засоби – готовність №1”.

Тактична обстановка “ДВід підійшло до рубежу ймовірної зустрічі з противником №1. Командир ДВід спостерігає в районі вигину дороги відм. 272,6 висування та розгортання

4-х БТР противника”

Оцінка обстановки:

Висувається та розгортається противник силою до взводу на рубежі імовірної зустрічі №1, імовірно похідна охорона.

Рішення командира ДВід:

Визначеним сигналом повідомити командиру ГД (уколи зброєю в бік противника).
Захопити рубіж півд.–схід. узлісся ур. Конти, вигин дороги, скувати вогнем дії противника та забезпечити організоване висування, розгортання та вступ в бій ГД. Доповідь командиру ГД:
Визначеним сигналом повідомити командиру ГД (уколи зброєю в бік противника).

Розпорядження та команди:

„Механіку-водію, праворуч дороги в район пагорбу,

ВПЕРЕД”;

„Відділення, ДО МАШИНИ”;
„Відділення, рубіж півд.-схід. узлісся ур. Конти, вигин дороги, ДО БОЮ”.(

#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя

ПРИЄДНАТИСЯ

Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.

Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Знайти своє ТрО →