12,7-ММ КУЛЕМЕТ “УТЕС”

Головна
Вогнева підготовка
12,7-ММ КУЛЕМЕТ “УТЕС”

КЕРІВНИЦТВО ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СПРАВИ 12,7-ММ КУЛЕМЕТ “УТЕС”

ВСТУП

Під час ведення бойових дій в Операції об’єднаних сил (раніше Антитерористична операція) ЗС України (далі – ООС (АТО) накопичений досвід щодо виконання бойових завдань з застосуванням великокаліберних кулеметів.

На сьогоднішній час позиційна війна вносить нові вимоги в тактику застосування великокаліберних кулеметів (далі – ВКК) та потребує нових підходів в підготовці розрахунків. За досвідом ведення бойових дій в ООС (АТО) основна мета застосування ВКК подавлення у противника волі до ведення ефективного і точного вогню, а також нанесення втрат його живій силі. При цьому необхідно враховувати що в сучасному бою щільність бойових порядків противника набагато менша а мобільність цілей набагато зросла. Також зросла дальність ведення вогню. Тому важливо готувати розрахунки ВКК до ведення вогню на великі дальності та основну уваги приділяти швидкому та скритному зайняттю непідготовлених позицій, використанню природних укриттів, раптове відкриття вогню та переміщення на нову позицію.

Керівництво зі стрілецької справи 12-мм кулемет “Утес” містить загальні відомості щодо призначення, бойових властивостей кулемета, будови і роботи його основних частин і механізмів під час стрільби, правила догляду та обслуговування, розглянуто прийоми та правила стрільби, а також порядок перевірки бою кулемета та приведення його до нормального бою (вивірки механічного прицілу).

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Гранична дальність польоту кулі – характеризує граничні можливості застосування зброї. Найбільшою мірою важлива для артилерійських систем, окрім протитанкових і зенітних, – для стрілецької ж зброї є другорядною характеристикою, так як на практиці стрільба з неї на таку дальність не провадиться.

Далекобійність – одна з основних властивостей стрілецької зброї, сукупність її властивостей, пов’язаних з дальністю стрільби. Визначається за рядом показників, таких, як: гранична дальність польоту кулі; дальність дійсного вогню; прицільна дальність; дальність прямого пострілу.

Дальність дійсного вогню – дальність, на якій ще зберігаються досить висока ймовірність ураження цілі і ефективна дія кулі за даним типом цілей для вирішення поставленого бойового завдання. Відповідно, для стрілецької зброї розрізняють дальність дійсного вогню по одиночній цілі, по груповій цілі, по літаку, який атакує, по бронетехніці тощо.

Дальність прямого пострілу – дальність, на якій висота траєкторії дорівнює висоті даної цілі (наприклад, піхотинця який стоїть). Характеризує настильність траєкторії. Чим вища настильність траєкторії, тим менші поправки по висоті доводиться брати стрільцеві під час прицілювання. У межах дальності прямого пострілу стрільба може здійснюватися без перестановки прицілу, для чого на ньому часто є спеціальна риска, яка відповідає прямому пострілу (П).

Дія (-ї) – виконання чогось, вплив на щось.

Навички військовослужбовця – здатність військовослужбовця автоматично виконувати певні дії. Практичне застосування знань, умінь та навичок у ході навчального процесу забезпечує їх перетворення на професійну майстерність.

Прийом – окрема дія, рух.

Професійна майстерність – здатність військовослужбовця цілеспрямовано та творчо використовувати свої знання, уміння та навички в процесі практичної діяльності з отриманням відповідного досвіду.

Прицільна дальність – дальність, відповідна найбільшому поділу прицілу зброї. Як правило, дещо перевищує дальність дійсного вогню.

Спосіб – певна дія (послідовність дій), прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось.

Темп стрільби – найбільша скорострільність, що досягається зброєю завдяки її технічним можливостям. Вона виробляється при безперервному вогні без врахування часу на прицілювання і перезарядження.

Уміння військовослужбовця – здобута на основі отриманих завдань у військовій сфері здатність військовослужбовців виконувати належним чином певні дії на практиці. Систематичні та цілеспрямовані тренування тих, хто навчається шляхом виконання певних дій, які забезпечують перетворення знань та умінь на навички.

Швидкострі́льність – одна з найважливіших тактико-технічних характеристик зброї, яка визначає її ефективність, через кількість пострілів, котрі можна виробити з даного виду зброї на умовну одиницю часу (зазвичай на 1 хв); за допомогою якої визначають потужність і дійсність стрільби зброї.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Скорочення та умовні позначення	Повне словосполучення та поняття, що скорочуються
1	2
ВН	Вертикальне наведення
ГН	Горизонтальне наведення
ЗІП	Запасні частини, інструмент і приладдя
ЗКУ	Зенітна кулеметна установка
КТ	Контрольна точка
“ОГ”	Положення прапорця “Огонь” (Вогонь)
ОКГ	Оптичний квантовий генератор
“ПР”	Положення прапорця “Предохранитель” (Запобіжник)
ПТРК	Протитанковий ракетний комплекс
РЧС	Розчин чищення стволів
СКП	Стрілецький кулеметний приціл
СТВ	Середня точка влучення
ТВ	Точка влучення
ТНМ	Точка наведення механічного прицілу
ТНО	Точка наведення оптичного прицілу
ТХП	Трубка холодного пристрілювання
ШР	Штепсельний роз’єм

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Призначення й бойові властивості кулемета

12,7-мм кулемет “Утес” (НСВ-12,7 Нікітін, Соколов, Волков) є потужною автоматичною зброєю і призначений для боротьби з легко броньованими цілями, вогневими засобами, знищення живої сили і повітряних цілей противника.

Дальність дійсного вогню з кулемета по легко броньованим цілям

– до 800 м, по відкритій живій силі, вогневим засобам і повітряним цілям

– до 1500 м.

Кулемет, який встановлюється на триніжному станку, називається НСВС-12,7 (рисунок 1а), а кулемет, встановлений на бойових і спеціальних машинах, – НСВТ-12,7 (рисунок 1б).

Для стрільби з кулемета застосовуються 12,7-мм патрони з кулями Б-30, Б-32 і БЗ-Т. Стрільба з кулемета ведеться короткими чергами (4 – 6 пострілів), довгими (10 – 15 пострілів) і безперервно.

Темп стрільби (технічна швидкострільність) – 700 – 800 пострілів на хвилину.

Бойова швидкострільність – 80 – 100 пострілів на хвилину.

Прицільна дальність стрільби: по наземним цілям – 2000 м; по повітряним цілям – 1500 м; максимальна дальність польоту кулі Б-32 – 6000 м.

Живлення кулемета патронами здійснюється з металевої стрічки, яка вкладається в металеву коробку. Кулемети можуть мати праве або ліве живлення. Кулемети з правим або лівим живленням за своєю будовою однакові, відрізняються тільки деталями механізму подачі стрічки.

Охолодження ствола повітряне. Безперервне ведення вогню допускається до 150 пострілів (100 пострілів короткими чергами і 50 – безперервно), після чого нагрітий ствол повинен бути охолоджений або замінений запасним.

Станок дозволяє вести стрільбу з кулемета лежачи, з коліна, стоячи з окопу. Для зручності стрільби за рахунок зміни положення опор станка, передбачена зміна висоти лінії вогню від 310 до 410 мм.

У похідному положенні станок компактно складається й переноситься на ременях.

Вага кулемета (НСВ-12,7) – 25 кг. Вага ствола – 9 кг. Вага патронної коробки, спорядженої 50 патронами, – 11,1 кг. Вага станка – 16 кг. Вага оптичного прицілу – 1,7 кг.

Балістичні та конструктивні дані кулемета, патронів, станка та прицілу викладені в додатку 1.

1.1. Основні частини і механізми кулемета, їх робота при стрільбі

Кулемет складається з наступних основних частин і механізмів (рисунок 2): ствол, ствольна коробка з лотком, кришка приймача, рукоятка перезаряджання, затворна рама із затвором, зворотний механізм з буферним пристроєм, спусковий механізм з чекою.

У комплект кулемета входять: оптичний приціл, металеві коробки зі стрічками, триніжний станок, приладдя і чохли.

Автоматична дія кулемета заснована на принципі використання енергії порохових газів, що відводяться із каналу ствола до газового поршня затворної рами.

При пострілі частина порохових газів, що діють на кулю, спрямовується через газовідвідний отвір у стінці ствола в газову камеру, натискає поршень і відкидає частини кулемета, що рухаються в заднє положення.

Рисунок 2 – основні частини і механізми кулемета.

Умовні познаки: 1 – ствол; 2 – ствольна коробка; 3 – основа приймача; 4 – затворна рама із затвором; 5 – зворотний механізм з буферним пристроєм; 6 – кришка приймача; 7 – спусковий механізм; 8 – газовий циліндр; 9 – рукоятка перезаряджання.

При відході затворної рами назад відбувається відмикання каналу ствола, видалення гільзи з патронника й переміщення її вправо, стиснення зворотної пружини й переміщення стрічки в приймачі на одну ланку.

Відмикання каналу ствола здійснюється виведенням затвора із зачеплення з бойовими виступами ствольної коробки. Затворна рама в крайньому задньому положенні вдаряється в буфер і під дією буферної й зворотної пружин починає рух вперед.

При русі затворної рами в переднє положення затвор лівим верхнім бойовим упором досилає черговий патрон у патронник, переміщується вліво й, взаємодіючі своїми бойовими упорами з бойовими виступами ствольної коробки, замикає канал ствола, а штовхач викидає гільзу через гільзовідвід уперед. Затворна рама сергою затвора вдаряє по бойку, бойок виходить із каналу затвора й розбиває капсуль патрона, відбувається постріл. Робота автоматики кулемета буде повторюватися до тих пір, поки не буде відпущений спусковий гачок (важіль) і в стрічці будуть патрони.

2. РОЗБИРАННЯ ТА ЗБИРАННЯ КУЛЕМЕТА

Розбирання кулемета проводиться для чищення, змащування, огляду, заміни та ремонту частин і механізмів. Вона може бути неповна і повна: неповна – для чищення, змащення і огляду кулемета; повна – для чищення при сильному забрудненні кулемета після перебування його під дощем або снігом, при постановці кулемета на тривале зберігання, при одержанні зі складу, при

ремонті й заміні частин. Надмірно часте розбирання прискорює зношування частин і механізмів кулемета.

Навчання розбиранню та збиранню на бойових кулеметах допускається лише у виняткових випадках з дотриманням особливої обережності в поводженні з частинами та механізмами.

Перед розбиранням кулемета перевірити, чи немає патронів у вікні приймача або в патроннику, та неухильно дотримуватись заходів безпеки, що викладені в додатку 2.

При розбиранні та збиранні кулемета необхідно дотримуватись наступних правил:

розбирання та збирання кулемета виконувати на станку або на столі (чистій підстилці) й не застосовувати зайвих зусиль;

користуватися тільки справним приладдям, яке входить до комплекту кулемета;

частини й механізми класти в порядку розбирання, не допускаючи ударів однієї частини іншою;

при збиранні звіряти номери на частинах – вони повинні відповідати номеру на корпусі спускового механізму.

1.1. Порядок неповного розбирання кулемета

1) Встановити й закріпити кулемет на станку або покласти на стіл (стелаж).

2) Відкрити кришку приймача. Відтиснути вгору прапорець засувки, відкрити кришку й підняти її вгору до крайнього положення (рисунок 3).

3) Підняти основу приймача вгору до крайнього положення (рисунок 4).

4) Відокремити спусковий механізм. Натиснути на прапорець запобіжника і поставити його в положення “ПР”, підняти прапорець чеки вгору, висунути чеку (рисунок 5), рухом назад відокремити спусковий механізм від ствольної коробки (рисунок 6).

5) Підняти у вертикальне положення корпус відбивача з відбивачем (рисунок 7).

6) Відокремити зворотний механізм з буферним пристроєм. Піднявши корпус буфера за виступи, відокремити назад зворотний механізм від ствольної коробки (рисунок 8).

7) Відокремити затворну раму з затвором. Відвести затворну раму в заднє положення за стійку затворної рами або за допомогою рукоятки (рисунок 9) та відокремити її назад догори (рисунок 10).

8) Відокремити рукоятку перезарядження (рисунок 11).

9) Відокремити ствол від ствольної коробки. Відвести рукоятку клина праворуч (рисунок 12), поставити ручку ствола у положення для перенесення, для чого натиснути на кнопку й відвести рукоятку трохи вниз, потім підняти вгору й опустити рукоятку назад і застопорити обойму, штовхаючи ствол за ручку вперед, відокремити його від ствольної коробки (рисунок 13). При знаходженні кулемета на станку попередньо відокремити хомут кріплення ствола.

10) Відокремити газовий циліндр. Нажати вибивачем на засувку газового циліндру й, зміщаючи його вперед, відокремити від ствольної коробки (рисунок 14).

1.1. Порядок збирання кулемета після неповного розбирання

Приєднати газовий циліндр.
Приєднати ствол. Вставити ствол казенною частиною в отвір ствольної коробки й закріпити його клином, повернувши рукоятку клина ліворуч. Поставити ручку ствола в нижнє положення.
Приєднати рукоятку перезаряджання. Вставити її в гніздо з пазами ствольної коробки й дослати рукою в переднє положення.
Приєднати затворну раму із затвором. Поставити затвор праворуч, потім вставити затворну раму в паз ствольної коробки так, щоб ролики затворної рами увійшли у свої напрямні в коробці, й дослати затворну раму в переднє положення.
Приєднати зворотний механізм із буферним пристроєм. Вставити зворотну пружину в отвір затворної рами, зігнувши її й трохи піджавши, потім опустити корпус буфера в гніздо ствольної коробки.
Опустити корпус відбивача з відбивачем у горизонтальне положення.
Приєднати спусковий механізм. Поставити корпус спускового механізму на ствольну коробку й дослати його вперед до упору, вставити чеку й повернути її назад.
Опустити основу приймача.
Закрити кришку приймача.

1.2. Порядок повного розбирання кулемета

Виконати неповне розбирання кулемета в порядку, зазначеному в підрозділі 2.1. Якщо кулемет встановлений на станку, необхідно відокремити ствольну коробку від станка, для чого: відтягнути вправо прапорець чеки й вивернути її проти ходу годинникової стрілки до відмови, трохи підняти задню частину коробки вгору й подати ствольну коробку вперед.
Відокремити кришку приймача. Вибити молотком частково вісь і рукою вийняти її (рисунок 15), відокремити пружину й кришку приймача.

3. Відокремити відбивач. Підняти корпус відбивача й підставити вибивач під нього, вибити вісь відбивача (рисунок 16) й відокремити відбивач із пружиною.

4. Відокремити качалку. Вибити вибивачем вісь качалки із кронштейна (рисунок 17), відвести догори пружину качалки й відокремити качалку від ствольної коробки.

5. Відокремити від основи приймача фіксуючі пальці із пружиною. Вибити вибивачем вісь (рисунок 18) й відокремити фіксуючі пальці із пружиною.

6. Відокремити фіксатор патрона. Вибивачем підняти прапорець у вертикальне положення й вийняти його (рисунок 19), відокремити фіксатор патрона і його пружину.

7. Відокремити пламенегасника від ствола. Вставити вибивач у виїмку між пламенегасником і фіксатором так, щоб фіксатор вийшов із зачеплення зі стволом (рисунок 20), відкрутити (за годинниковою стрілкою) пламенегасник рукою або за допомогою ключа-викрутки.

8. Відокремити газовий регулятор від газової камери. Вибити вибивачем газовий регулятор із газової камери (рисунок 21).

9). Розібрати затвор. Повернути прапорець чеки затвора вправо й підняти її догори, звільнивши праву сергу; повернути затвор вліво на другій серзі (рисунок 22);

вибити вибивачем чеку зачепів і розбивача, притримуючи затвор і зачепи лівою рукою, й відокремити від затвора зачепи із пружинами (рисунок 23);

виштовхнути вибивачем розбивач з боку дзеркала затвору (рисунок 24);

вибити вибивачем чеку фіксаторів, притримуючи затвор і фіксатори лівою рукою, відокремити фіксатори із пружинами.

10) Розібрати зворотний механізм (рисунок 25). Поставити ланку шомпола з ручкою у вертикальне положення. Надіти на ланку шомпола зворотний механізм напрямною трубкою. Піджати зверху зворотну пружину й відокремити муфту від з’єднувального стрижня; відокремити зворотну пружину й з’єднувальний стрижень від напрямної трубки; відокремити буферну пружину.

11) Розібрати кришку приймача. Відокремити щиток, для чого вивести вибивачем вісь щитка із зачеплення з його вушком й, повернувши її убік, відтягнути на себе (рисунок 26), відокремити щиток. Відокремити кришку прийомного вікна, для чого вивести вибивачем вісь кришки із зачеплення з її вушком й, повернувши її убік, відтягнути на себе, відокремити кришку приймального вікна. Відокремити важіль подачі та рушій подачі з доставними пальцями, й пружиною

Вивести ключем-викруткою обидва кінці пружини важеля подачі із зачеплення з поздовжнім отвором переднього притискача ланки та упором; відокремити пружину важеля подавання (рисунок 27) та фіксатор важеля подавання (рисунок 28);

вибити за допомогою вибивача штифти переднього притискача (рисунок 29) та зсунути вибивачем притискач вперед; відокремити від вісі важіль подавання з сергою й притискачем (рисунок 30); відокремити рушій подачі з доставними пальцями та пружиною; вибити вибивачем вісь доставних пальців (рисунок 31) і відокремити доставні пальці від рушія подавання.

12) Розібрати спусковий механізм. Вибити за допомогою вибивача вісь шептала (рисунок 32) і відокремити шептало з пружиною та зупинник рами.

2.4. Порядок збирання кулемета після повного розбирання

Зібрати спусковий механізм. Вставити вибивач товстим кінцем в отвір корпусу (з боку прапорця запобіжника); надягти на вибивач зупинник рами; вставити пружину шептала між вушками корпусу таким чином, щоб один кінець пружини опирався на зупинник рами, іншої – на корпус спускового механізму; завести задній виступ шептала під важіль шептала й, натискаючи зверху на шептало, забити його вісь, потім вибити вибивач (рисунок 33).

2. Зібрати кришку приймача. Приєднати до рушія подачі подавальні доставні пальці з пружиною. Поставити пружину між вушками доставних пальців і забити підставну вісь так, щоб вона пройшла через отвори вушок доставних пальців і в середині пружини; установити за допомогою двох заведень доставних пальців із пружиною й підставною віссю на своє місце між вушками движка подачі й забити вісь доставних пальців (вибиваючи підставну вісь) так, щоб голівка вісі доставних пальців увійшла в паз вушка рушія (рисунок 34); поставити рушій подачі на кришку приймача; вставити важіль подачі із сергою в поздовжній отвір притискача ланки; надягти на вісь важіль подачі, сполучаючи перо важеля з роликом рушія, та за допомогою вибивача просунути притискач ланки до сполучення його отворів під штифти з отворами кришки приймача; забити штифти притискача; надягти пружину важеля подачі на вісь важеля подачі; надягти фіксатор важеля подачі на штифти притискача й завести кінці пружини важеля подачі (один кінець за упор для неї, а інший – у вікно притискача).

Приєднати кришку прийомного вікна. Вставити її переднім штирем в отвір кришки приймача; потім вставити пружину й вісь кришки прийомного вікна на своє місце так, щоб переднє перо її ввійшло в проріз на передньому кінці вісі, а заднє перо – у проріз на кришці приймача; повернути праворуч вісь так, щоб у виріз на голівці її увійшло вушко кришки прийомного вікна.

Приєднати щиток. Вставити його переднім штирем в отвір на притискач ланки; поставити пружину білого кольору та вісь щитка на своє місце так, щоб переднє перо її ввійшло в проріз на передньому кінці вісі, а заднє – у проріз на кришці приймача; повернути ліворуч вісь так, щоб у виріз на голівці її увійшло вушко щитка.

3. Зібрати зворотний механізм. Вставити напрямну трубку в корпус буфера, а в нею – з’єднувальний стрижень; надягти на напрямну трубку буферну пружину та шайбу; поставити ланку шомпола у вертикальне положення й надягти на нього напрямну трубку; надягти на напрямну трубку зворотну пружину й, підтискаючи її, надягти на з’єднувальний стрижень муфти.

4. Зібрати затвор. Поставити пружину нижнього зачепа в нижнє гніздо затвора, вставити нижній зачіп і, натискаючи на нього, вставити частково чеку зачепів; вставити розбивач у гніздо затвора й просунути ще трохи чеку зачепів, зафіксувавши розбивач; вставити пружину верхнього зачепа у верхнє гніздо затвора та верхній зачіп, просунути чеку зачепів до упору; вставити пружину нижнього фіксатора гільзи в нижнє гніздо затвора, вставити фіксатор і частково чеку фіксатора; вставити іншу пружину у верхнє гніздо затвора та верхній фіксатор гільзи, забити чеку фіксаторів так, щоб виступ голівки її увійшов у проріз затвора.

5. Приєднати газовий регулятор. Вставити газовий регулятор у газову камеру й забити регулятор до з’єднання рисок на газовій камері та газовому регуляторі до необхідного положення.

6. Приєднати пламенегасник. Накрутити пламенегасник до упору фіксатора в буртик ствола; пропустити вибивач під фіксатор; віджати фіксатор і продовжувати накручувати пламенегасник до упору; вийняти вибивач і трохи відгвинтити пламенегасник до западання фіксатора в шліц ствола.

7. Зібрати фіксатор патрона. Установити пружину-фіксатор в гніздо корпусу; поставити прапорець, зафіксувавши його на шайбі.

8. Приєднати фіксуючі пальці (рисунок 35). Установити фіксуючі пальці між вушками основи приймача; вставити вісь фіксуючих пальців у задні вушка основи приймача та пальців; поставити двома заведеннями пружину фіксуючих пальців на своє місце (між вушками пальців), забити вісь до упору.

9. Приєднати качалку. Поставити качалку на ствольну коробку, з’єднавши отвір качалки та кронштейна, й забити вісь зверху; завести пружину качалки в паз качалки.

10. Приєднати відбивач. Поставити корпус відбивача у вертикальне положення; вставити відбивач із пружиною в корпус, завівши пір’я пружини у виїмки на корпусі; вставити вісь відбивача, з’єднавши отвори корпусу та відбивача, притиснувши відбивач до корпусу.

11. Приєднати кришку приймача. Поставити кришку між вушками ствольної коробки; поставити пружину на своє місце (між вушками кришки); забити частково вісь так, щоб вона пройшла через ліві вушка кришки та коробки усередині пружини, при цьому правий кінець пружини повинен увійти в паз вісі кришки; вставити вибивач в отвір голівки вісі, повернути її за годинниковою стрілкою та забити молотком до кінця так, щоб виступ голівки вісі ввійшов у паз вушка кришки приймача (рисунок 36). Подальшу зборку кулемета робити в порядку, зазначеному в підрозділі 2.2.

3. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА БУДОВА ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ КУЛЕМЕТА, ПРИЦІЛУ СКП, СТАНКУ, ЕЛЕКТРОСПУСКУ, ПРИЛАДДЯ ТА ПАТРОНІВ

3.1. Призначення, будова частин і механізмів кулемета

Ствол (рисунок 37) служить для напрямку польоту кулі. Усередині він має канал з вісьмома нарізами, які звиваються ліворуч догори та праворуч.

Нарізи служать для надання кулі обертального руху. Проміжки між нарізами називаються полями. Відстань між двома протилежними полями (за діаметром) називається калібром каналу ствола; у кулемета він дорівнює 12,7 мм. У казенній частині канал гладкий і зроблений у формі гільзи; ця частина каналу служить для розміщення патрону й називається патронником (набійником). Перехід від патронника до нарізної частини каналу ствола називається дульним входом. На стволі кріпляться: пламенегасник, основа стійки мушки, газова камера та ручка ствола.

На передньому кінці ствола є різьба для накручування пламенегасника, виїмки для фіксатора пламенегасника й прилив для основи стійки мушки.

У середній частині ствола є газовідвідний отвір, який з’єднаний з отвором газової камери та обойма з основою ручки.

Ближче до казенного зрізу на стволі є поздовжні виїмки для кріплення кулемета на станку, виступ, який входить у виріз ствольної коробки та фіксує ствол від повороту та поперечний виріз для клину ствола, що призначений для кріплення ствола в ствольній коробці.

Клин ствола є фігурною деталлю з косим фігурним зрізом під виріз на стволі, на хвостовій частині має отвір під вісь рукоятки клина. Він розміщується у вікні ствольної коробки й у закритому положенні заходить у виріз ствола. Рукоятка клина служить для переміщення клина при закріпленні ствола в ствольній коробці. Вона кріпиться віссю на приливі ствольної коробки. Пламенегасник служить для зменшення блиску полум’я при стрільбі, він накручується на передній кінець ствола та утримується фіксатором. На кінці він

має зрізи для ключа і жолобок для вибивача.

Газова камера служить для спрямування порохових газів, що відводяться з каналу ствола, на газовий поршень затворної рами та для розміщення регулятора. Вона закріплена на стволі двома штифтами. Газова камера має: поперечний отвір, де розміщується газовий регулятор; циліндричний виступ для кріплення переднього кінця газового циліндра; патрубок, на який находить поршень; два отвори (усередині) для проходу газів, одне з яких з’єднується з газовідвідним отвором у стволі, друге – для відводу газів із патрубка, й повздовжній отвір – для викиду газів.

Газовий регулятор служить для регулювання кількості порохових газів, що діють на поршень затворної рами. Він має два отвори, різних за діаметром, і напрямну планку із зубом для встановлення на відповідні канавки. Газовий регулятор у камері утримується фіксатором. Стрільбу із кулемета варто проводити з установленням регулятора на позначку “1”. У випадку неповного відходу затворної рами назад регулятор встановлюється на позначку “2”.

Ручка ствола призначена для зручності перенесення і відділення ствола. Вона з’єднана з основою за допомогою вісі та П-подібного фіксатора, який при натисканні на кнопку дозволяє надати ручці необхідне положення; основа віссю приєднується до обойми та газової камери. Ручка легко складається уздовж ствола та ставиться у положення для перенесення.

Для переведення ручки ствола в положення для перенесення необхідно натиснути на кнопку, поставити ручку у вертикальне положення, а потім перевести її в горизонтальне положення до фіксації.

Ствольна коробка (рисунок 38) служить для з’єднання частин і механізмів кулемета, спрямування руху затворної рами із затвором і забезпечення закривання каналу ствола затвором і замикання затвору.

Рисунок 38 – будова ствольної коробки кулемета.

Умовні познаки: а – напрямні для роликів; б – бойові виступи; в – вушка основи приймача; г – вушка кришки приймача; д – цапфа; е – жолоб-гільзовідвід; ж – отвір для ствола; и – напрямний виступ; к – прорізь; л – гніздо з пазами; м – напрямний виступ; н – вушка для кріплення кулемета на станку або колиски; о – виступи з пазами; п – виступ; 1 – ствольна коробка; 2 – вушка коробки; 3 – вісь відбивача; 4 – корпус відбивача; 5 – відбивач; 6 – вісь корпусу відбивача; 7 – качалка; 8 – вісь качалки; 9 – шворінь; 10 – кронштейн качалки; 11 – вкладень коробки; 12 – газовий циліндр; 13 – рукоятка клину; 14 – вісь рукоятки; 15 – вісь клину; 16 – клин ствола; 17 – відсік гільзи; 18 – затильник; 19 – штовхач; 20 – планка.

У ствольній коробці розміщується: корпус відбивача з відбивачем, качалка зі шворнем і роликом, газовий циліндр, клин ствола з рукояткою, планка для кріплення кронштейна оптичного прицілу, штовхача.

Ствольна коробка з переднього торця (унизу) має гніздо для розміщення заднього кінця газового циліндру та квадратне вікно для фіксатора циліндру; усередині – повздовжній циліндричний отвір для ствола, праворуч – жолоб – гільзовивід для викиду стріляних гільз.

У середній частині ствольної коробки є напрямні для роликів затворної

рами.

На вкладні ствольної коробки є бойові виступи для взаємодії з бойовими

упорами затвора та напрямні виступи для з’єднання з пазами затворної рами; виступ і скіс вкладня призначені для зміни напряму руху затвора при відкриванні й замиканні каналу ствола.

З лівого боку усередині ствольної коробки закріплені кронштейн і пружина качалки.

У верхній частині ствольної коробки знаходяться: поперечне вікно для клина ствола та вушко для рукоятки клина; вушка з отворами для кріплення кришки; вушка для кріплення основи приймача та вушка для чеки, за допомогою якої закріплюється корпус спускового механізму.

Із правого боку на ствольній коробці знаходиться гніздо з пазами для рукоятки перезарядження. В цьому гнізді є проріз для зачепа рукоятки перезарядження.

У задній частині ствольної коробки приклепаний затильник, який має гніздо для штовхача, що служить для взаємодії електроспуску або спускового гачка станка з шепталом спускового механізму кулемета; штовхач від випадання фіксується штифтом. Виступи затильника призначені для кріплення електроспуску.

З боків у передній частині ствольної коробки знаходяться напрямні цапфи, а у задній частині на затильнику – вушка з отворами й напрямні виступи для кріплення кулемета на станку або на зенітній установці на бойовій машині.

Відбивач служить для переміщення гільзи (патрона) дзеркалом затвору після вилучення її з патронника.

Відбивач з пружиною знаходиться з лівого боку корпусу ствольної коробки, до якої прикріплений віссю. Він має два пера: переднє – для відбиття гільзи (патрона), заднє – для взаємодії із затворною рамою.

Газовий циліндр служить для спрямування руху газового поршня. Він своїм заднім кінцем з’єднується зі ствольною коробкою та фіксується в ній пружинною защіпкою. Газовий циліндр усередині порожній, своїм переднім кінцем одягається на циліндричний виступ газової камери; у ньому розміщується патрубок газової камери та поршень затворної рами.

Затворна рама з затвором (рисунок 39) служить для приведення в дію частин кулемета, що рухаються. Вона переміщується в ствольній коробці напрямними за допомогою роликів.

Затворна рама має: всередині – канал для розміщення зворотно-бойової пружини з напрямною трубкою та стрижнем; позаду – профільну стійку, у вушках якої закріплений затвор; угорі – бойовий звід; праворуч попереду – напрямний паз і вирізи для зачепа рукоятки перезарядження та опорного ролика; ліворуч – напрямний паз; знизу – похилий виступ для взаємодії з роликом качалки.

Праворуч до стійки кріпиться штовхач гільзи, знизу – ролик рами. У передній частині затворної рами закріплений газовий поршень чашкового типу. Поршень має кільцеві проточки для зменшення прориву порохових газів та отвір для патрубка газової камери.

Затвор служить для досилання патрона в патронник, замикання каналу ствола, здійснення пострілу, вилучення із патронника гільзи та виведення її на лінію відбиття. Він складається з кістяка затвору, ударника, зачепів (витягачів) із пружинами й двох серг.

Затвор за допомогою серг шарнірно з’єднаний із затворною рамою. У затворі розміщені верхній і нижній зачепи, що витягають гільзу з патронника; пружини зачепів і фіксатори, які утримують гільзу на затворі до закінчення екстракції.

Рисунок 39 – будова затворної рами з затвором.

Умовні познаки: а – бойові упори; б – виступ; в – отвір для зворотно-бойової пружини; г – профільний виступ; д – кільцеві проточини; е – отвір для патрубка; ж – виїмка для зачепа; и – отвір; к – дзеркало затвору; л – бойовий звід; м – напрямні пази; 1 – поршень; 2 – затворна рама; 3 – затвор; 4 – чека затвора; 5 – вісь ролика рами; 6 – ролик рами; 7 – серга; 8 – боковий ролик; 9 – вісь поршня; 10 – опорний ролик; 11 – нижня зачепа; 12 – верхня зачепа; 13 – вісь серг; 14 – товкач гільзи.

На передньому торці затвора є дзеркало та жорсткі зачепи, які фіксують положення гільзи щодо дзеркала затвору; у центрі дзеркала – отвір для виходу розбивача; усередині затвору в повздовжньому гнізді знаходиться розбивач, призначений для розбиття капсуля патрона.

Зверху та знизу на затворі є симетрично розташовані бойові упори, що забезпечують досилання патрона в патронник, а також взаємодіють з бойовими виступами вкладенів ствольної коробки при замиканні; задні виступи затвору та правий нижній бойовий упор забезпечують поперечне переміщення затвору при замиканні каналу ствола.

Дія затвора при пострілі. При русі затворної рами в переднє положення затвор зустрічає на своєму шляху патрон, що перебуває в прийомному вікні основи приймача, й своїм лівим верхнім бойовим упором досилає його в патронник.

Наприкінці руху затвор за допомогою скосу та серг переміщається ліворуч і здійснює замикання каналу ствола, взаємодіючі своїми бойовими упорами з бойовими виступами ствольної коробки.

У момент приходу затворної рами в крайнє переднє положення серга затвора вдаряє по розбивачу, останній, просуваючись уперед, розбиває капсуль патрона, відбувається постріл.

Зворотний механізм із буферним пристроєм (рисунок 40). Зворотний механізм служить для повернення затворної рами із затвором у переднє положення, передавання затвору енергії, необхідної для досилання патрона в патронник, замикання каналу ствола, здійснення пострілу й викидання гільзи.

Рисунок 40 – будова зворотного механізму із буферним пристроєм.

Умовні познаки: а – передні виступи; б – задні виступи; 1 – муфта; 2 – зворотно-бойова пружина; 3 – з’єднувальний стрижень; 4 – напрямна трубка; 5 – вкладень; 6 – буфер; 7 – корпус буфера; 8 – пружина буфера; 9 – шайба буфера.

Зворотний механізм складається з муфти, зворотно-бойової пружини, з’єднувального стрижня та напрямної трубки.

Буферний пристрій служить для пом’якшення удару затворної рами по буферу при русі її назад і надання затворній рамі інтенсивного поштовху вперед при поверненні затворної рами з затвором у переднє положення.

Буферний пристрій складається з корпусу, вкладня, буфера та пружини буфера. Корпус буфера призначений для розміщення деталей буферного пристрою. Передні виступи корпусу призначені для зручності при розбиранні, задні – для фіксації його корпусом спускового механізму.

Приймач складається з основи та кришки.

Основа приймача (рисунок 41) служить для спрямування руху стрічки з патронами й безпосередньо патрона при досиланні його у патронник.

На ній закріплено: ліворуч – ланкознімач, корпус із фіксатором і прапорцем, праворуч – фіксуючі пальці.
У середній частині основи знаходяться прийомне вікно для подачі патрона в патронник, праворуч – вікна для виходу опорних виступів фіксуючих пальців, попереду – вушка з отворами для кріплення основи на ствольній коробці, виріз для вкладня ствольної коробки та пружина фіксації основи у верхньому положенні.

Ланкознімач служить для знімання ланки з патронами й опускання патрона, що досилається, на лінію досилання крізь приймальне вікно. Він має два знімачі знімання ланки та скоси знімачів для опускання патрона. Ланкознімач кріпиться на основі приймача за допомогою виступів з пазами та гвинтів.

Корпус фіксатора закріплений на ланкознімачі віссю, для якої є вушко з отворами; у гнізді корпусу розміщений фіксатор з пружиною. Фіксатор служить для обмеження переміщення патрона, що досилається, догори. Переміщення фіксатора в корпусі обмежено штифтом прапорця. Прапорець має отвір, необхідний при розбиранні кулемета.

Фіксуючі пальці утримують стрічку з патронами від зворотного переміщення. Вони мають вушка з отворами для вісі та виступи з опорними площинами для втримання патрона з ланкою.

Кришка приймача (рисунок 42) служить для розміщення деталей доставного механізму а закривання приймача; кришка разом з основою приймача утворює три вікна: праворуч – приймальне (при подаванні праворуч і ліворуч) вікно для стрічки з патронами; ліворуч – вихідне вікно для проходу стрічки без патронів; усередині – приймальне вікно, яким патрон досилається затвором у патронник ствола. На нижній поверхні кришки розміщуються: серга з віссю, важіль подавання з пружиною та упором, рушій подавання з роликом, доставними пальцями з пружиною.

Рисунок 42 – будова кришки приймача.

Умовні познаки: а – блокуючий виступ; 1 – кришка ствольної коробки; 2 – упор вісі качалки; 3 – упор пружини; 4 – вісь важеля подавання; 5 – пружина важеля подавання; 6 – важіль подавання; 7 – ролик; 8 – щиток; 9 – пружина щитка; 10 – защіпка кришки; 11 – пружина защіпки кришки; 12 – задні вушка кришки; 13 – вісь защіпки кришки; 14 – задній притискач ланки; 15 – рушій подавання; 16 – доставні пальці; 17 – пружина доставних пальців; 18 – передній притискач ланки; 19 – кришка приймального вікна; 20 – фіксатор важеля подавання; 21 – вісь серги важеля подавання; 22 – серга; 23 – передні вушка кришки; 24 – накладка.

На кришці закріплені щиток і кришка приймального вікна для захисту приймача від попадання пилу та бруду. Попереду кришка має вушка з отворами для вісі, за допомогою якої вона кріпиться до ствольної коробки, й блокуючий виступ, що при незамкненому клині ствола не дозволяє закрити кришку, внаслідок чого виключається можливість здійснення пострілу, крім того, виступ, опираючись на кронштейн качалки, обмежує розвертання кришки. Позаду кришка має вушка з отворами, між якими на вісі закріплена засувка із пружиною, фіксуючи кришку в закритому положенні. У задній частині кришки є притискачі ланки з поперечними напрямними, якими переміщається рушій подавання з доставними пальцями та ланкою. У передньому притискачі є повздовжній отвір, крізь який проходить важіль подавання. Важіль на кришці закріплений віссю й утримується фіксатором.

Вісь кришки приймача утримує кришку на ствольній коробці та фіксується своїм виступом у лівому вушку кришки. На вісь одягнена пружина, що втримує кришку у відкритому положенні.

Доставний механізм (рисунок 43) призначений для подавання стрічки з патронами в приймач кулемета та спрямування патрона при досиланні в патронник. Він складається з качалки з роликом і шворнем, рушія подавання з роликом, доставних пальців, пружини, вісі доставних пальців, важеля подавання, вісі важеля й серги. Крім того, у роботі доставного механізму беруть участь ланкознімач з фіксатором, фіксуючі пальці, передній і задній притискачі ланки.

Рисунок 43 – доставний механізм.

Умовні познаки: 1 – качалка; 2 – шворінь качалки; 3 – серга; 4 – вісь серги; 5 – важіль подавання; 6 – рушій подавання; 7 – пружина доставних пальців; 8 – вісь доставних пальців; 9 – доставні пальці; 10 – затворна рама; 11 – похилий виступ; 12 – ролик качалки; 13 – важіль качалки.

Качалка призначена для приведення в дію доставного механізму. Вона розміщається в кронштейні качалки. Усередині циліндричної частини качалки зроблений повздовжній отвір для вісі, навколо якої вона повертається при роботі. У верхньому плечі качалки є циліндричне гніздо, у якому розміщений шворінь із пружиною. Шворінь служить для з’єднання качалки з сергою.

На нижньому плечі качалки розміщується ролик і важіль, які взаємодіють із похилим виступом, кривою й скосом затворної рами.

Рушій подавання має ролик, яким обкочуються пір’я важеля подавання та переміщують рушій із доставними пальцями у горизонтальному напрямку поперек ствольної коробки. Він переміщується напрямними переднього й заднього притискачів, для з’єднання з якими в правих і лівих виступах рушія зроблені пази.

Доставні пальці мають два вушка з отворами для вісі та два виступи для переміщення патрона з ланкою. Пружина доставних пальців надягається на вісь і віджимає доставні пальці донизу.

Важіль подавання вісями з’єднаний із сергою і з кришкою, на задньому кінці важеля є два пера, за допомогою яких важіль взаємодіє з роликом рушія.

Серга попереду має отвір, яким одягається на шворінь качалки, а позаду –

вушко з отворами для переднього кінця важеля.

Дія доставного механізму. Подавання патрона відбувається при русі затворної рами назад. При цьому її нижній похилий виступ взаємодіє з роликом качалки, повертає качалку навколо її вертикальної вісі, яка за допомогою серги надає рух з’єднаному з нею важелю подавання, а той у свою чергу – рушію подавання з доставними пальцями та патроном, обкочуючись своїм пір’ям по ролику рушія, під час руху затворної рами вперед качалка повертає важіль подавання з рушієм і доставними пальцями у вихідне положення й доставні пальці западають за черговий патрон.

Спусковий механізм (рисунок 44) служить для утримання затворної рами на бойовому зводі, спуску її з бойового зводу та поставлення кулемету на запобіжник. Він складається з корпусу, шептала, важеля шептала з роликами, пружини шептала, важеля штовхача з роликом, спускового важеля, зупинника рами, запобіжника, пружини запобіжника й чеки спускового механізму.

Корпус служить для розміщення деталей спускового механізму та кріплення колодки прицільної планки. Він має: попереду – виступи, на яких розміщуються задні вушка кришки приймача й скіс колодки, за який заходить защіпка кришки; з боків – отвори для чеки, запобіжника та вісей шептала й важелів. У задній частині – вушка з отворами для вісі спускового важеля та пази для з’єднання з затильником, знизу – виступ для фіксації корпусу буфера від вертикального переміщення.

Шептало має: на передньому кінці – опорний виступ, у середній частині

– отвір для вісі та виступ для поставлення затворної рами на бойовий звід, на задньому кінці – виступ, який взаємодіє з переднім роликом важеля шептала, й паз – для взаємодії із запобіжником.

Рисунок 44 – будова спускового механізму.

Умовні познаки: а – вісі; б – отвір для чеки; 1 – корпус; 2 – пружина шептала; 3 – шептало; 4 – пружина запобіжника; 5 – ролики важеля шептала; 6 – важіль шептала; 7 – важіль штовхача; 8 – ролик важеля штовхача; 9 – спусковий важіль; 10 – запобіжник; 11 – зупинник рами; 12 – чека спускового механізму.

Важіль шептала має два вушка з отворами для розміщення роликів та отвір для вісі, важіль якої кріпиться в корпусі.

Важіль штовхача має передній виступ для взаємодії із заднім роликом важеля шептала, отвір для вісі та вушко з отворами для ролика.

Спусковий важіль служить для проведення пострілу у випадку несправності спускового механізму станка (електроспуску), який закріплений у корпусі за допомогою вісі. Передній нижній виступ важеля взаємодіє з важелем штовхача.

Зупинник рами служить для запобігання заклинювання рухомих частин на шепталі та виключення довільної стрільби при перезарядженні з увімкненим запобіжником. Він закріплений на вісі шептала.

Запобіжник служить для виключення можливості проведення випадкового пострілу шляхом обмеження дії шептала. Для поставлення спускового механізму на запобіжник треба натиснути на нього, утопити й повернути прапорець у заднє положення.

Чека служить для кріплення корпусу спускового механізму на ствольній коробці.

Дія спускового механізму. Після заряджання затворна рама відводиться в заднє положення та стає на бойовий звід.

Для здійснення пострілу необхідно натиснути на спусковий гачок (кнопку електроспуску), при цьому штовхач, піднімаючись догори та взаємодіючі з роликом важеля штовхача, за допомогою системи важелів робить зняття затворної рами з бойового зводу й затворна рама під дією зворотної пружини спрямовується в крайнє переднє положення.

При несправності спускового механізму станка (електроспуску) стрільбу можна вести ручним способом за допомогою спускового важеля. Якщо після заряджання пострілу не відбувається, то необхідно запобіжник поставити в положення “ПР”. При цьому запобіжник знаходиться над шепталом і не дає йому піднятися догори, а задній кінець зупинника рами має можливість піднятися догори (заходить у виїмки запобіжника); передній кінець зупинника рами опуститься донизу. Затворна рама не може бути знята з бойового зводу.

Рукоятка перезаряджання (рисунок 45) служить для відведення затворної рами назад і поставлення рухомих частин на бойовий звід. Вона складається з основи, ролика та вісі ролика. На передньому й задньому кінцях рукоятки є напрямні виступи для з’єднання з пазами ствольної коробки, зачепа для з’єднання з затворною рамою та виступи для взаємодії з каретками станку або колиски.

Механічний (відкритий) приціл (рисунок 46) служить для наведення кулемета при стрільбі по цілям на різні далекості. Він застосовується при несправності оптичного прицілу.

Механічний приціл складається з: колодки прицілу, прицільної планки, платівчастої пружини, цілика, хомутика, основи стійки, стійки мушки, мушки та фіксатора стійки з пружиною.

Колодка прицілу має два сектори для надання прицільній планці певної висоти та отвір для вісі прицільної планки.

Прицільна планка закріплена на колодці та фіксується пружиною. На лівій і правій сторонах прицільної планки нанесена шкала з поділками, позначена цифрами від “4” до “20”. Цифри шкали прицілу позначають дальність стрільби у сотнях метрів.

Хомутик одягнутий на прицільну планку та утримується у встановленому положенні пружинною засувкою.

Цілик має проріз для прицілювання, гвинт із маховичками для переміщення цілика праворуч або ліворуч. Кожна поділка шкали бокових поправок дорівнює одній тисячній далекості стрільби.

Стійка мушки закріплена на основі та фіксується у вертикальному або горизонтальному положенні. У середній частині стійки розміщується фіксатор з пружиною й основою мушки та мушкою. Верхня частина стійки мушки є запобіжником мушки. Мушка закручена в основу та може регулюватися по висоті.

Фіксатор стійки утримує стійку мушки у вертикальному положенні, він має плечики для переміщення стійки у горизонтальній площині.

3.2. Призначення та будова оптичного прицілу

Стрілецький кулеметний приціл (далі – СКП) (рисунок 47) є основним прицілом кулемета.

Рисунок 47 – будова стрілецького кулеметного прицілу.

Умовні познаки: 1 – бленда; 2 – оправа об’єктиву; 3 – привід екрану; 4 – механізм кутів прицілювання; 5 – корпус прицілу; 6 – механізм зміни збільшення; 7 – наочник; 8 – корпус акумуляторної батареї; 9 – механізм бокових поправок; 10 – кронштейни; 11 – мікротумблер; 12 – запобіжний ковпачок.

Він служить для наведення кулемета в ціль, спостереження за полем бою, визначення далекості до цілі та коригування вогню. Приціл дозволяє вести вогонь у сутінках і вночі за інфрачервоними прожекторами, а також при увімкненому підсвічуванні сітки по цілях, що освітлюються. Приціл переноситься в ящику (рисунок 48).

Приціл складається з: корпусу, механізму кутів прицілювання, механізму бокових поправок, механізму зміни збільшення, оправ об’єктива та окуляра, приводу екрана й оптичної системи.

Корпус прицілу служить для розміщення та з’єднання усіх частин і механізмів прицілу та кріплення його на ствольній коробці кулемету. У верхній частині прицілу розташований маховичок механізму кутів прицілювання, ліворуч – маховичок механізму бокових поправок, праворуч – привід екрану та світлофільтр для зарядки екрану. На корпусі розміщуються: мікротумблер, акумуляторна батарея, висувна бленда, наочник.

Механізми кутів прицілювання і бокових поправок включає дві гвинтові пари, при обертанні яких каретка із закріпленої на ній оправою з сіткою має можливість переміщуватися у двох взаємно перпендикулярних напрямках. При обертанні маховичка кутів прицілювання сітка переміщується догори або донизу, при обертанні маховичка бокових поправок – ліворуч або праворуч.

Механізм зміни збільшення служить для установлення від 3-кратного до 6-кратного збільшення. Він складається з нерухомих оправ, оправи, що обертається, з похилими пазами й обойми. У крайніх положеннях механізм фіксується штовхачем і пружиною.

Оптична система (рисунок 49) є монокулярною телескопічною системою зі змінним збільшенням і складається з об’єктиву, колективу, екрану, сітки, лінз, обертаючої системи, окуляру, світлофільтрів і захисного скла.

Об’єктив служить для отримання зображення спостережуваного об’єкта у фокальній площині та складається із двох склеєних лінз.

Колектив служить для зменшення габаритів наступних деталей оптичної системи. Об’єктив і колектив розміщаються в оправі об’єктиву.

Екран служить для виявлення інфрачервоних джерел світла в нічний час. Екран закріплений в оправі. Оправа закріплена у вісі, що обертається в корпусі. Зарядка екрану здійснюється за допомогою світлофільтру. Поворотом рукоятки донизу екран вводиться в поле зору прицілу.

Сітка прицілу (рисунок 50) є плоско паралельною платівкою. На сітці нанесені прицільна марка, шкала бокових поправок і далекомірна шкала.

Прицільна марка складається із двох штрихів у вигляді косинця, праворуч і ліворуч від неї розташована шкала бокових поправок, ціна поділки шкали складає 0 – 01; штрихи, що відповідають ± 0 – 05, подовжені, а штрихи ± 0 – 10

позначені цифрою “10”.

Нижче шкали бокових поправок знаходиться далекомірна шкала, яка призначена для визначення далекості до цілі, та довгі штрихи – для грубого контролю горизонтального положення кулемета.

Далекомірна шкала виконана у вигляді двох ліній: нижня – горизонтальна суцільна, верхня – крива, пунктирна. Шкала розрахована на висоту цілі 1,7 м, цифри шкали “2”, “4”, “6”, “8”, “10” відповідають дальностям 200; 400; 600;

800; 1000 м.

Підсвічування сітки здійснюється від акумуляторної батареї або секції крізь захисне скло лампочкою, яка розташована в нижній частині прицілу.

Лінзи служать для одержання прямого зображення. При переміщенні цих лінз із одного положення в інше відбувається зміна збільшення.

Окуляр служить для розгляду об’єкту спостереження в збільшеному й прямому зображеннях і складається з двох склеєних лінз.

Акумуляторна батарея 2 х 2 Д-0,1 встановлюється в корпус і підтискається до контактів ковпачком за допомогою упору з пружиною. При плюсових температурах підсвічування сітки можливе від секції 2РЦ63. Для підсвічування сітки від секції при мінусових температурах застосовується зимова система підсвічування сітки (рисунок 51), що складається з корпусу, двох ковпачків і кабелю.

5.3. Призначення та будова станку 6Т7

Станок 6Т7 (рисунок 52) служить для наведення кулемета в ціль і надання йому стійкості при стрільбі. Станок складається з основи, колиски та вертлюга.

Основа станка складається з кістяка та трьох опор: однієї передньої і двох задніх. Кістяк штампозварний коробчастого типу. Він має кронштейн для кріплення передньої опори; втулку для установки вертлюга; вушка, приварені на кінці кожного бруса, для кріплення задніх опор і вушко для кріплення станку в дотах; бобишки для кріплення сектору; отвори та скоби для кріплення двох переносних ременів.

Ноги служать опорами станку; вони з’єднуються з кістяком вісями та зубчатими шайбами з затисками й дозволяють змінювати висоту лінії вогню. Задні ноги за будовою однакові та мають сошники, передня нога має опору. Для амортизації відкочування й викочування станку при стрільбі в корпусі опори розміщена пружина. Сошник і клики передньої ноги можуть займати два фіксованих положення: верхнє, коли вони підтиснуті до ноги, та нижнє, коли вони перебувають у відкинутому положенні.

У верхньому та нижньому положеннях вони утримуються віссю, яка при повороті рукоятки входить у відповідні виїмки сошника та кликів. У вісі є виріз для переведення її з одного положення в інше. При відкиданні сошника одночасно з ним відкидаються і клики.

Рисунок 52 – будова станку 6Т7.

Умовні познаки: а – в бойовому положенні; б – в похідному положенні; 1 – приклад; 2 – лоток; 3 – механізм перезаряджання; 4 – колиска; 5 – вертлюг; 6 – опора; 7 – клики; 8 – передня нога; 9 – вісі основи станку; 10 – механізм наведення; 11 – спусковий механізм; 12 – задні ноги; 13 – кістяк колиски; 14 – хомут кріплення ствола; 15 – ремені; 16 – леміш.

Колиска служить для кріплення кулемета на станку та надання йому кутів підйому та нахилу при наведенні на ціль. Вона є штампозварювальною конструкцією в основі з кістяком, на якому закріплені механізм перезаряджання та приклад.

Кістяк колиски складається із двох балок, з’єднаних перемичками. Зверху на балках приварені дві скоби з пазами для закріплення в них цапф кулемета. На правій балці приварені два зачепи для кріплення жолоба механізму перезаряджання та є паз для розміщення зірочки. У задній частині є вушка для кріплення прикладу, знизу – вушка для кріплення стрижня механізму наведення й попереду – втулки для кріплення колиски до вертлюга. На лівій балці є стійка для кріплення лотка. Лоток служить для спрямування та відведення стрічки. Він складається зі стійки, лотка та пластинки з пружиною. Стійка закріплена на вісі з пружиною.

Попереду у вушках на вісі колиски кріпиться хомут, що призначений для кріплення ствола до колиски. Він складається зі стійки, планки з пружиною та пружинного фіксатора. Стійка має два виступи, на які лягає своїми плечиками ствол кулемета.

Для встановлення кулемета на станок стійка відкидається вперед і після його встановлення піднімається до прилягання плечиків кулемета на виступи стійки. Зверху ствол підтискається планкою, яка утримується в затисненому положенні пружинним фіксатором, виступи якого входять у пази планки. Притискання ствола планкою регулюється гайкою. Для зняття кулемета фіксатор відтискається догори й виводиться із зачеплення з планкою.

Механізм перезаряджання служить для встановлення рухомих частин кулемета на бойовий звід. Він складається з жолоба, рейки, зірочки, барабана, троса з рукояткою й пружини.

Жолоб кріпиться на двох зачепах кістяка колиски із заходом у паз й утримується на них пружиною. Для зняття жолоба пружина відтискається догори. Рейка своїм зачепом з’єднується з зачепом рукоятки перезаряджання кулемета. Для полегшення переміщення рейки в жолобі є три ролики – два ролики на рейці та один у жолобі. Зчеплення рейки з зірочкою здійснюється за допомогою втулок, закріплених між планками рейки.

Зірочка та барабан кріпляться на одній вісі. Трос одним кінцем закріплений до барабана, іншим – до рукоятки. Для зменшення тертя троса в розтрубі є два ролики. Розтруб закріплений на вісі та відводиться убік при підході рукоятки в переднє положення, що забезпечує зручність користування рукояткою. Барабан закритий кришкою, що закріплена на вісі барабану.

Для забезпечення входження зачепа рукоятки перезаряджання кулемета за виступ зачепа рейки при постановці кулемета на станок зі зведеними рухомими частинами на зачепі є пружинна засувка, а для запобігання відводу назад рейки перезаряджання до встановлення кулемета на вісі барабана є пружинний важіль. Виступ важеля виключає можливість переміщення рейки до встановлення кулемета на станок.

При встановленні кулемета на станок ствольна коробка, діючи за допомогою виступу на важіль, повертає його, утоплюючи при цьому виступ, що перешкоджає переміщенню рейки.

Перезаряджання кулемета здійснюється відведенням рукоятки назад до упору. У вихідне положення рукоятка повертається під дією пружини. У задній частині кістяка колиски на вісі шарнірно закріплений приклад.

Приклад служить для зручності наведення кулемета, ведення стрільби та часткового зменшення енергії відбою кулемету. Він складається з хрестовини, обойми, щоки, державки, труби, пружини, рукоятки та плечового упору.

На трубі прикріплена державка, на якій вільно обертається обойма з прикріпленої до неї щокою. На державці закріплена хрестовина. До щоки кріпляться рукоятка та чека, що сполучає кулемет з державкою.

За рахунок поступального руху чеки при її повороті рукояткою здійснюється з’єднання або роз’єднання державки з вушком кулемета. Рукоятка фіксується заходом виступу в паз щоки під дією пружини.

У трубі встановлюється пружина амортизатора, один кінець якої впирається в торець державки, інший – у торець качалки.

Повздовжнє й поперечне переміщення прикладу обмежене штифтом, що входить у паз качалки. Наявне поперечне хитання прикладу забезпечує само встановлення його по плечу кулеметника.

При переведенні у похідне положення приклад необхідно відтягнути назад до виходу сухарних виступів з пазів качалки та повернути його проти годинникової стрілки на 90°, потім просунути приклад уперед та повернути за годинниковою стрілкою у вертикальне положення. Поворотом рукоятки прикладу виступ виводиться із зачеплення з кістяком колиски, після чого приклад складається й закріплюється чекою за перемичку колиски, попередньо опустивши лоток напрямку стрічки в колиску.

Спусковий механізм складається зі спускового гачка з пружиною, двоплечового важеля й запобіжної скоби. При натисканні на спусковий гачок провертається двоплечовий важіль, плече якого при вставленому кулеметі на станок утоплює штовхач спускового механізму кулемета. У вихідне положення спусковий гачок повертається під дією пружини.

Вертлюг служить для кріплення колиски до кістяка основи станка та забезпечення наведення кулемета в ціль по горизонту. Він своєю циліндричною частиною встановлюється в отвір основи станка. З’єднання вертлюга з кістяком знизу здійснюється за допомогою кришки й зовнішньої шайби, закріплених гайкою.

У верхній частині вертлюга є два вушка з отворами для вісі кріплення колиски. Усередині вертлюга є пружина – для врівноважування колиски з кулеметом. Зверху пружина підтискається циліндром, що впирається в перемичку колиски.

Механізм наведення служить для надання горизонтальних і вертикальних кутів наведення кулемету, а також для закріплення поворотної й хитної частин. Він складається із сектора, повзуна, обойми, стрижня, механізму тонкого наведення по вертикалі та двох обмежувачів.

Механізм наведення за допомогою сектора кріпиться до основи станка, а стрижнем – до колиски. На дузі сектора встановлений повзун, закріплення якого виробляється поворотом рукоятки, з’єднаної з повзуном за допомогою гвинта з гайкою. Стрижень вільно переміщується в обоймі та закріплюється за допомогою рукоятки, з’єднаної з обоймою за допомогою гвинта з гайкою.

Механізм тонкого наведення по вертикалі розміщений у втулці стрижня й складається з вісі, двох вкладнів, що фіксують вісь в ексцентричному положенні, втулки, рукоятки й жолоби, розміщеного між вкладнями. Механізм наведення з’єднаний віссю з колискою.

Рукоятка від збивання при стрільбі утримується зубом, що западає в одну із западин зубчастої втулки, й пружиною.

Тонке наведення по вертикалі здійснюється поворотом ексцентрично розташованої вісі рукояткою, для чого попередньо необхідно вивести зуб із западини.

Для обмеження кутів наведення кулемету по горизонту на секторі є два обмежувачі, кожний з яких складається з повзуна й засувки. Засувка шарнірно закріплена на повзуні, у гнізді якого є пружина, що віджимає верхній кінець засувки.

Засувка на секторі фіксується нижнім кінцем в одному з пазів сектора. Пази в секторі розташовані з інтервалом 2°. Переміщення обмежувача на секторі здійснюється після попереднього натискання на засувку зверху.

Ремені служать для зручності перенесення станка за спиною та складаються з двох переносних (наплічних) ременів й одного нагрудного.

Кожен переносний ремінь має на одному кінці постійно закріплений карабін, що приєднується до основи станка, а на іншому – легкозйомний карабін, що кріпиться до скоб. Для регулювання їхньої довжини є пряжки. У бойовому положенні легкозйомний карабін закріплюється в отворах з попереднім протягуванням ременів через скоби. Нагрудний ремінь закріплюється за скобу (півкільце) правого переносного ременя.

3.4. Призначення, будова та дія електроспуска

Електроспуск призначений для дистанційного ведення вогню з кулемета НСВТ-12,7, установленого на бойових машинах. Електроспуск (рисунок 53) складається з корпусу, фланця, якоря, котушки, штовхача, внутрішнього й зовнішнього важелів, кришки й бронешланга.

Корпус служить для монтажу в ньому деталей вузла і є магнітодротом, він виготовлений з електротехнічної сталі.

На корпусі зроблені виступи для з’єднання з виступами затильника і вушко з отвором для чеки, яка кріпиться у вушках ствольної коробки.

Фланець є частиною магнітодрота й кришкою корпусу й служить для напрямку руху якоря.

Фланець виготовлений з електротехнічної сталі й завальцований у корпусі електроспуску. Напрямний комірець фланця закривається кришкою.

Якір є приводним елементом електроспуску й складається з феромагнітного циліндра, у каналі якого встановлюється компенсувальна пружина й обмежувач, який від випадання стопориться кільцем. Робочий торець якоря зроблений конічним.

Котушка безкаркасного типу встановлена в корпусі та намотана круглим обмотувальним дротом марки ПЕВ-2.

Штовхач служить для передачі зусилля від якоря на внутрішній важіль і складається з стрижня й зворотної пружини.

Зовнішній і внутрішній важелі служать для передачі зусилля від штовхача електроспуску до штовхача кулемета. Внутрішній важіль розміщений у корпусі; на вісі внутрішнього важеля встановлений зовнішній важіль. Вісь внутрішнього важеля ущільнюється гумовим кільцем.

Бронешланг служить для захисту виводів котушки від механічних ушкоджень.

Дія електроспуску. При обтіканні обмотки електричним струмом у магнітопроводі й робочому зазорі створюється магнітне поле. У результаті взаємодії магнітного поля з якорем останній починає переміщуватися під впливом сили електромагнітного тяжіння (переміщується до магнітопроводу корпусу).

Зусилля якоря, що рухається, через штовхач електроспуску, внутрішній і зовнішній важелі передається на штовхач кулемета, який приводить в дію систему важелів спускового механізму кулемета, забезпечуючи тим самим зняття рухомих частин з бойового зводу шептала.

Поставлення й відділення електроспуску. Перед поставленням кулемета на колиску установки приєднати електроспуск до колиски віссю, а вставку штепсельного роз’єму (далі – ШР) – до відповідної колодки ШР установки. Після поставлення кулемета на колиску електроспуск повернути відносно вісі до упору в затильник, зрушити вверх до упору та зафіксувати чекою.

Для відділення електроспуску необхідно: відокремити чеку колиски, опустити корпус електроспуску до упору й повернути вниз, зняти кулемет з колиски, від’єднати вставку ШР від колодки ШР установки, відокремити електроспуск.

Догляд за електроспуском і його обслуговування. Електроспуск, виконаний герметично, під час користування не б’ється й спеціального обслуговування не вимагає. У процесі експлуатації необхідно оберігати вставку ШР і колодку від ударів і зминання, корпус електроспуску витирати зовні чистим сухим ганчір’ям.

3.5. Запасні частини, інструмент і приладдя для кулемета й прицілу

Запасні частини, інструмент і приладдя (далі – ЗІП) кулемета призначений для заміни несправних деталей, розбирання, чищення й змащення кулемета. Він поділяється на індивідуальний і груповий комплекти. Індивідуальний комплект надається кожному кулемету й призначений для поточного обслуговування. Він укладається в сумку, що зберігається в скриньці кулемета. Груповий комплект призначений для проведення технічного обслуговування № 1 і № 2, середнього ремонту й поповнення індивідуального комплекту.

Комплект інструменту і приладдя, що надається до кулемету, показаний на рисунку 54.

Шомпол служить для чищення й змащення каналу ствола. Він складається із трьох стрижнів, на одному з яких укріплена ручка. На кінці переднього стрижня є проріз для протягування дрантя або ганчір’я. У похідному положенні стрижні шомполу вкручуються в ручку й утримуються обоймою.

Ключ-викрутка служить для розбирання кришки приймача, закручування та відкручування мушки й пламенегасника.

Молоток призначений для обслуговування кулемета при розбиранні й збиранні. Робочий кінець молотку відпалений і пофарбований у білі кольори кадміруванням.

Заводки призначені для поставлення пружини фіксуючих пальців і доставної пружини.

Вибивачі (діаметром 2 мм і 4 мм) призначені для вибивання вісі та штифтів при розбиранні й збиранні кулемета.

Виколотку (діаметром 10 мм) призначений для вибивання газового регулятора при розбиранні й чищенні поршня.

Протирки призначені для чищення газового регулятора й поршня.

Підставна вісь призначена для приєднання доставних пальців до рушія й кріплення них основною віссю.

Маслянка призначена для зберігання мастила.

Йоржик призначений для змащення каналу ствола, патронника й інших деталей кулемета.

ЗІП прицілу (рисунок 55) включає: акумуляторну батарею, секцію із ртутно-цинкових елементів і лампу для заміни тих, що вийшли з ладу; світлофільтр блакитного кольору для захисту очей кулеметника й прицілу від випромінювання оптичного квантового генератора (далі – ОКГ);

світлофільтр помаранчевого кольору для підвищення контрастності зображення предмета (цілі) у похмуру погоду;

систему освітлення (зимову) для підсвічування сітки прицілу від секції 2РЦ63 при низьких температурах;

ключ-викрутку для заміни лампи й виконання вивірок прицілу на кулеметі;

серветку для чищення зовнішніх поверхонь оптичних деталей;

сумку для перенесення прицілу й комплекту ЗІП у випадку виходу з ладу укладальної скриньки.

3.6. Патронна стрічка та її спорядження

Для спорядження патронів використовується металева стрічка, що складається з окремих секцій, які складаються з 10 ланок. Кожна секція має кінцеву ланку з гачком для з’єднання з петлею іншої секції; кінцева ланка пофарбована в білий колір. Блокування з’єднаних секцій стрічки від розчіплювання здійснюється патроном.

На передній частині ланки є напрямний виступ, у середній частині – дві пари лапок, що утримують патрон, а позаду – два фіксатори патрона. Один фіксатор у вигляді гачка впирається у фланець гільзи й обмежує переміщення патрона назад, а виступи іншого заходять у проточку гільзи.

Для спорядження стрічки патронами за допомогою машинки необхідно: поставити знімач своїми шворнями в отвори основи машинки до упору; укласти першу ланку патронної стрічки у верхнє гніздо зірочки барабана; поставити магазин;

поставити у вертикальне положення корпус штовхача; повністю наповнити магазин патронами (10 – 11 патронів).

Для спорядження стрічки патронами необхідно правою рукою рівномірно

обертати рукоятку. При обертанні рукоятки повзун з досилачем одержує зворотно-поступальний рух, при русі досилача вперед патрон проштовхується в ланку стрічки та відбувається її спорядження.

Для розрядження стрічки за допомогою машинки необхідно:

Вибити вибивачем вісь корпусу штовхача з отвору у вушку магазина, відвести засувку магазина й рухом догори відокремити магазин;

поставити знімач своїми шворнями в отвори основи машинки до упору; укласти першу ланку стрічки у верхнє гніздо зірочки барабана; поставити дашок на місце магазина.

Внаслідок руху досилача назад і поворотів барабана патрон набігає на пір’я знімача й витискається ними з ланки стрічки, відбувається розряджання стрічки.

У випадку відсутності машинки спорядження можна виконувати за допомогою пристрою, що служить для досилання патронів у ланки ручним способом. Для спорядження стрічки пристрій необхідно встановити на стіл або на скриньку так, щоб він згином закріпився на краю стола або скриньки. Потім ланку стрічки покласти на пристрій й у кожну ланку вставити патрон (головною частиною), а потім легким натиском долоні остаточно дослати його до заходу фіксаторів ланок у проточку гільзи та за її фланець (рисунок 56). Споряджена стрічка укладається в металеву коробку “гармошкою”.

Розряджання стрічки здійснюється також за допомогою пристрою, при цьому патрон виймають вверх з ланки рукою (за кулю), притримуючи іншою рукою пристрій (рисунок 57).

3.7. 12,7-мм бойові патрони

Для стрільби з кулемета застосовуються 12,7-мм патрони із бронебійно- запалювальною кулею Б-32, що бронебійно-запалювально-трасуючею кулею БЗ-Т.

Патрони з кулями Б-32 і БЗ-Т використовуються для знищення броньованих цілей (з товщиною броні до 20 мм), а також для запалювання пального, що перебуває за пробивною бронею, або в товстостінній тарі. Крім того, патрони з кулями БЗ-Т можуть застосовуватися для цілевказівки й корегування вогню.

Кулі Б-32 пробивають броню товщиною 20 мм на дальностях до 350 м, а кулі БЗ-Т – 15 мм на дальностях до 300 м. Дальність горіння трасера кулі БЗ-Т не менше 1500 м.

При стрільбі по броньованим цілям патрони з кулями Б-32 і БЗ-Т доцільно споряджати в стрічки в такій послідовності: три патрони з кулею Б-32, один – з кулею БЗ-Т, знову три патрони з кулею Б-32 тощо.

Бойовий патрон (рисунок 58) складається з кулі, гільзи, порохового заряду й капсуля.

Головна частина куль пофарбована: бронебійно-запальної – у чорний колір із червоною смужкою, бронебійно-запалювально-трасуючою – у фіолетовий колір із червоною смужкою, запальної миттєвої дії – у червоний колір.

Гільза служить для сполучення всіх частин патрона. Вона має корпус для розміщення порохового заряду, дулко для закріплення кулі й дно із закраїною для захоплення гільзи зачепами затвора. У дні гільзи є гніздо для капсуля, ковадло, на якому капсуль розбивається розбивачем, і два запалювальних отвори, крізь які полум’я від капсуля проникає до порохового заряду.

Пороховий заряд складається з піроксилінового пороху. При стрільбі патронами, що мають заряд із флегматизованого пороху, живучість ствола збільшується.

Капсуль служить для запалення порохового заряду. Він складається з латунного ковпачка із запресованим у нього ударним складом, і фольгового кружка, що прикриває ударний склад.

Патрони упаковуються в дерев’яні скриньки. У скриньку укладаються дві герметично закриті металеві коробки. У скриньці міститься 160 патронів.

УВАГА! На боковій стінці скриньки є напис, що вказує дані про патрони, наприклад:

12,7 Б-32 гл – 12,7-мм патрони із бронебійно-запалювальною кулею, гільза латунна;

А42-76-188 – партія патронів (А42 – номер партії, 76 – рік виготовлення, 188 – індекс заводу-виробника);

4/7 40/75Т – марка пороху;

160 шт – кількість патронів у скриньці. На кришці скриньки зазначений розряд вантажу, знак групи небезпеки (трикутник) і маса скриньки з патронами.

На боковій стінці скриньки й кришці коробки нанесена кольорова смуга – розпізнавальний знак, що позначає тип кулі.

4. РОБОТА ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ КУЛЕМЕТА

4.1. Положення частин і механізмів кулемета до заряджання

Затворна рама із затвором перебуває в крайньому передньому положенні, затвор замикає канал ствола, розбивач ударника виходить за дзеркало затвора. Верхнє плече качалки перебуває в передньому положенні, нижнє плече – в правому положенні, серга – у передньому положенні. Важіль подачі з рушієм і доставними пальцями перебувають у правому положенні. Зворотна пружина має найменший стиск. Рукоятка перезаряджання кулемету перебуває в крайньому передньому положенні. Прапорець запобіжника – у положенні “ПР”.

4.2. Робота частин і механізмів кулемета при заряджанні

Для заряджання кулемета необхідно:

відкрити кришку приймача;

покласти стрічку на основу приймача першим патроном так, щоб він увійшов за фіксуючі пальці;

закрити кришку приймача, притримуючи стрічку рукою; повернути запобіжник у положення “ОГ”;

відвести за допомогою рукоятки перезаряджання рухомі частини назад до упору, після чого рукоятку повернути у вихідне положення.

При відведенні затворної рами з затвором назад бойові упори затвора, взаємодіючі з бойовими виступами вкладня ствольної коробки, здійснюють відмикання каналу ствола; затворна рама з затвором, рухаючись назад, стискає зворотну пружину, своїм похилим виступом взаємодіє з роликом качалки, що повертається навколо своєї вісі, а верхнє плече її відходить назад і відводить сергу назад; серга, у свою чергу, повертає навколо вісі з’єднаний з нею важіль подачі, праве перо якого, обкатуючись по ролику движка, переміщає движок подачі з доставними пальцями до центру ствольної коробки. Доставні пальці переміщують патронну стрічку за перший патрон. При переміщенні стрічки перша ланка насувається на знімачі основи приймача й скосами знімачів патрон опускається на лінію досилання, а фіксуючі пальці втримують стрічку в цьому положенні за наступний патрон.

Затворна рама під час руху в заднє положення піднімає шептало вверх і, повертаючись уперед від буфера, стає на бойовий звід.

Кулемет готовий до здійснення пострілу.

4.3. Робота частин і механізмів кулемета при стрільбі

Для здійснення стрільби необхідно натиснути на спусковий гачок рукоятки станку (кнопку електроспуску). При цьому спусковий гачок (штовхач електроспуску) піднімає штовхач, який, взаємодіючі з роликами важеля штовхача, за допомогою системи важелів піднімає шептало й звільняє затворну раму з затвором, що під впливом зворотно-бойової пружини спрямовується вперед.

Під час руху затворної рами в переднє положення крива, взаємодіючі з важелем качалки, а скіс – з торцем нижнього плеча качалки, повертають сергу й важіль подачі з рушієм подачі та доставними пальцями у вихідне положення, затвор зустрічає на своєму шляху патрон, що знаходиться в основі приймача на лінії досилання, й своїм лівим верхнім бойовим упором досилає його в патронник (рисунок 59).

Далі затвор за допомогою серг і радіусних профілів вкладнів ствольної коробки переміщується ліворуч і забезпечує замикання каналу ствола, взаємодіючі своїми бойовими упорами з бойовими виступами вкладня ствольної коробки, при цьому верхній і нижній зачепи утоплюються патроном, що перебуває в патроннику, й після повного замикання вискакують під дією своїх пружин і затворної рами у вихідне положення.

У момент приходу затворної рами в крайнє переднє положення серга затвора вдаряє по розбивачу, розбивач розбиває капсуль і відбувається постріл (рисунок 60).

При пострілі, після проходження кулею газовідвідного отвору в стінці ствола, частина порохових газів крізь цей отвір надходить у газову камеру й далі в порожнину поршня, що перебуває в цей момент на патрубку газової камери.

Порохові гази, що надходять у газову камеру, тиснуть на поршень і відкидають його разом із затворною рамою назад, при цьому стискається зворотна пружина. Затворна рама, рухаючись назад, відводить шарнірно з’єднаний з нею затвор, що сергами виводиться із зачеплення з бойовими виступами вкладня ствольної коробки, здійснюючи відмикання каналу ствола.

Далі затворна рама з затвором і стріляною гільзою, що перебуває в зачепах затвора, переміщуючись назад (рисунок 61), діє на заднє перо відбивача, повертає його на своїй вісі; при цьому переднє перо відбивача

переміщує стріляну гільзу праворуч по дзеркалу затвора, де вона й утримується до остаточного відбиття фіксаторами. Нижній похилий виступ затворної рами під час її руху назад взаємодіє з роликом качалки, повертаючи качалку навколо вертикальної вісі, качалка за допомогою серги повертає навколо своєї вісі важіль подачі, а той, у свою чергу, обкочуючись правим пером по ролику рушія, переміщує рушій подачі з доставними пальцями до центру ствольної коробки.

Доставні пальці переміщують патронну стрічку за черговий патрон (рисунок 62). При переміщенні стрічки ланка насувається на знімачі основи приймача й скосами знімачів патрон опускається на лінію досилання, а фіксуючі пальці втримують стрічку в цьому положенні за наступний патрон.

У крайньому задньому положенні затворна рама, ударяючись в буфер, стискає буферну пружину й, отримавши енергійний поштовх, під дією зворотної пружини спрямовується вперед.

Якщо шептало до цього часу втримується піднятим, то цикл роботи частин і механізмів повториться знову, тобто відбуватиметься автоматична стрільба.

Автоматична стрільба триває доти, поки натиснуто спусковий гачок рукоятки станку (кнопку електроспуску) й в стрічці є патрони.

При звільненні спускового гачка (кнопки електроспуску) шептало під дією своєї пружини опуститься вниз. Затворна рама, переміщуючись від буфера вперед, зупиниться на шепталі. Стрільба припиниться.

При витраченні всіх патронів і натиснутому спусковому гачку (кнопці електроспуску) затворна рама залишиться в крайньому передньому положенні.

4.4. Затримки при стрільбі та способи їх усунення

Кулемет при належному догляді, зберіганні і поводження з ним є надійною й безвідмовною зброєю. Однак у результаті необережного поводження з кулеметом, забруднення та зносу деталей частин і механізмів, а також при несправності патронів можуть виникати затримки при стрільбі.

Для попередження затримок необхідно:

постійно утримувати кулемет у повній справності;

вчасно й з дотриманням всіх правил оглядати, чистити та змащувати кулемет, особливо ретельно стежити за чистотою й справністю рухомих частин, каналу ствола, газових шляхів і коробки зі стрічками;

оберігати частини та механізми кулемету від забруднення й ударів;

при напруженій стрільбі в бою ствол заміняти через кожні 100 − 150 пострілів;

перед стрільбою протирати канал ствола, прочищати й змащувати тонким шаром поверхні тих деталей, що під час стрільби піддаються тертю, оглядати кулемет і патрони; несправні й брудні патрони для стрільби не застосовувати.

При усуненні затримок і несправностей всіх видів забороняється робити на кулеметі будь-які роботи до видалення патрона з кулемета.

Виниклу при стрільбі затримку необхідно спочатку усунути перезаряджанням. Якщо затримка перезаряджанням не усувається або після усунення знову повторюється, то необхідно розрядити кулемет, визначити причину затримки та діяти так, як зазначено в таблиці 1.

Таблиця 1

Затримки при стрільбі та способи їх усунення

№ з/п	Затримки та їх характеристика		Причини затримок	Способи усунення
1	2		3	4
1.	Осічка. Рухомі частини в крайньому передньому положенні, пострілу не відбулося	Несправність капсуля патрона. Поломка розби- вача, осідання або поломка зворотної пружини. Забруднення рухомих частин. Неповне повернення ручки перезаряджання в переднє положення Внаслідок затирання каретки або ослаблення пружини каретки механізму перезаряджа- ння на установці		Витягти патрон з патронника й оглянути його. При відсутності глибокої вм’ятини на капсулі протерти й змастити рухомі частини й оглянути розбивач і зворотну пружину, у випадку несправності − замінити. Оглянути механізм перезаряджання на установці й усунути дефект
2.	Недохід затворної рами в переднє положення	Забруднення патронника, нагар у порожнині поршня. Пом’ятість, іржа або бруд на патроні		Відвести затворну раму назад і продовжувати стрільбу. При повторенні затримки Прочистити внутрішню порожнину поршня й патронника. Несправний патрон усунути
3.	Неповний відхід рухомих частин назад	Неповне зміщення гільзи в лапках затвора, внаслідок чого при проходженні затворної рами в крайнє переднє положення відбудеться утикання гільзи у вкладень. Забруднення кулемета, особливо газових шляхів		Перезарядкою усунути гільзу. Регулятор встановити на ділення “2”. У випадку повторення затримки прочистити газові шляхи та поверхні, що піддаються тертю
4.	Заклинювання рухомих частин	Влучення стороннього предмету в кулемет або поломка деталі кулемета		Сторонній предмет або поламану деталь усунути. Кулемет оглянути, поламану деталь замінити з ЗІПу; якщо деталі на заміну поламаної в ЗІПі немає, то відправити кулемет у ремонтну майстерню. Забоїни, підняття металу зачистити
5.	Невідбиття гільзи. Гільза заклинена в пазах затвору, рухомі частини в проміжному положенні	Несправність зачепів затвору або поломка пружини зачепів		Змістити гільзу в пазах затвора до упору праворуч, утримуючи рухомі частини, усунути гільзу, продовжити стрільбу. У випадку повторення затримки замінити зачепи
6.	Втрата гільзи. Рухомі частини при русі в переднє положення натикаються на гільзу	Поломка зуба зачепа або поломка пружини зачепа		Гільзу усунути, поламану пружину замінити. У випадку поломки одно-го з зачепів заміняються обидва зачепи
7.	Прихват патрона. Патрон, що досилається в патронник, затиснутий між затвором й основою приймача	Неповне знімання патрона ланкознімачем внаслідок неповного відходу рухомих частин		Відвести рухомі частини на шептало, відкрити кришку, зняти стрічку, вийняти несправний патрон, зарядити кулемет і продовжити стрільбу. У випадку повторення затримки регулятор встановити на розподіл “2
8.	Недохід затворної рами в переднє положення	Поломка або ослаблення пружини доставних пальців, пружини фіксу- ючих пальців. Неспра- вність ланки (погнутість або пом’ятість лапок ланки)		Пружини замінити, несправні ланки усунути
9.	Потрапляння порожньої ланки під ланкознімач	Неправильне спорядження стрічки, випадання патрона зі стрічки при стрільбі		Поставити рухомі частини на шептало. Відкрити кришку, зняти стрічку з основи приймача, зарядити кулемет і продовжити стрільбу
10.	Відмова електроспуску. При натисканні на кнопку електроспуску не відбувається спуска затворної рами з бойового зводу	Виснаження акумулятор- ної батареї. Відсутність контакту в штепсельному роз’ємі електроспуску, обрив дроту		Продовжити стрільбу, Користуючись пусковим важелем. Перевірити напругу батареї й з’єднання штепсельного роз’єму. Якщо напруга батареї нормальна й з’єднання роз’єму міцне, направити електроспуск у ремонтну майстерню
11.	У полі зору прицілу сутінки й вночі не видно зображення сітки	Виснаження аккумуляторної батареї. Перегоріла лампа. Окислилися контакти		Замінити новою з ЗІПу. Замінити лампу. Зачистити контакти
12.	Не виявляються ІЧ прожектори	Не заряджений екран		Зробити зарядку екрана
13.	При натисканні на клавішу зенітної уста- новки не відбувається спуска з бойового зводу затворної рами	Витягнувся трос спуску або недостатній хід клавіші		Відрегулювати натяг тросу за допомогою закручування штуцера на рукоятці
14.	Затворна рама не стає на бойовий взвод при відводі рукоятки взводу зенітної установки в крайнє заднє положення	Каретка не доходить до крайнього положення		Оглянути каретку й важелі взводу. Змазати напрямні каретки

5. ДОГЛЯД ЗА КУЛЕМЕТОМ, ЙОГО ЗБЕРІГАННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ

5.1. Загальні положення

Кулемет повинен завжди перебувати в повній справності й бути готовим до застосування. Це досягається своєчасним і вмілим чищенням й змащенням, правильним зберіганням кулемета, дбайливим поводженням з ним і своєчасним усуненням несправностей та ушкоджень, а також проведенням технічного обслуговування в обсязі, зазначеному в додатку 3.

Чищення кулемета, що перебуває в підрозділі, проводиться: при підготовці до стрільби;

після стрільби бойовими й холостими патронами − негайно після закінчення стрільби; чиститься й змащується ствольна коробка, канал ствола, газова камера, затворна рама з газовим поршнем і затвор; потім здійснюється чищення кулемету після повернення зі стрільби й протягом наступних трьох- чотирьох днів щодня;

у бойовій обстановці й на тривалих навчаннях − щодня в періоди затишшя бою та під час перерв навчань;

якщо кулемет не використовується – чищення не менше одного разу на тиждень.

Після чищення кулемет змастити. Мастило наносити тільки на добре очищену й суху поверхню металу, щоб не допустити впливу вологи на метал.

Чищення й змащення кулемета проводиться під безпосереднім керівництвом командира відділення (машини). Він зобов’язаний: визначити ступінь необхідного розбирання, чищення й змащування; перевірити справність приладдя й доброякісність матеріалів для чищення; перевірити правильність та якість зробленого чищення й дати дозвіл на змащення й зборку; перевірити правильність зробленого змащення й збирання кулемета.

Командир підрозділу зобов’язаний бути присутнім при чищенні кулемета й перевіряти правильність його проведення.

У казармах або табірному розташуванні обслуговування кулемета здійснювати в спеціально обладнаних місцях, в бойовій або похідній обстановці − на чистих підстилках, дошках тощо.

Мастильні матеріали повинні бути чистими й доброякісними. Мастильні матеріали потрібно зберігати в закритих посудинах з відповідними написами на них, а матеріали для протирання − в спеціальних скриньках або загорненими для запобігання попадання на них пилу та бруду.

На стрільбищі кулемет після стрільби чистити у відведених для цього місцях розчином РЧС або рідким рушничним мастилом. Чищення кулеметів розчином РЧС виконується тільки під керівництвом офіцерів або старшини підрозділу.

Кулемет після обслуговування на стрільбищі рідким рушничним мастилом, а також після повернення до місця зберігання необхідно вичистити розчином РЧС.

У польових умовах чищення й змащування кулемета виконується тільки рідким рушничним мастилом.

Для чищення й змащування кулемета застосовуються:

рідке рушничне мастило − для чищення кулемету й змащення його частин і механізмів при температурі повітря від + 5 °С до — 50 °С;

рушничне мастило − для змащення каналу ствола, частин і механізмів кулемету після їхнього чищення; це змащення застосовується при температурі повітря вище + 5 °С;

розчин чищення стволів (далі – РЧС) − для чищення каналів стволів й інших частин кулемету, що потрапили під дію порохових газів;

УВАГА! РЧС виготовляється в підрозділі в кількості, необхідній для чищення зброї протягом однієї доби.

Склад розчину:

вода, придатна для пиття, − 1 л; вуглекислий амоній − 200 г;

двохромовокислий калій (хромпік) − 3 − 5 г. Невеликі кількості РЧС дозволяється зберігати не більше, ніж сім діб в скляних посудинах, закупорених пробкою, у темному місці на відстані від нагрівальних приладів. У маснички РЧС наливати забороняється.

ганчір’я або папір КВ-22 − для обтирання, чищення й змащення кулемета; клоччя (коротке льоноволокно), очищене від костриці − тільки для

чищення каналу ствола.

Для зручності чищення пазів, вирізів й отворів можна застосовувати дерев’яні пристрої.

5.2. Чищення й змащування кулемета

Чищення кулемета виконувати в наступному порядку: підготувати матеріал для чищення й змащування; розібрати кулемет;

оглянути приладдя та підготувати його; прочистити канал ствола.

Канал ствола чистити шомполом з боку патронника. У тих випадках, коли чищення ствола виконується без відділення його від ствольної коробки, канал ствола чистити з дульної частини; при цьому перед чищенням необхідно рухомі частини поставити на бойовий звід і впевнитись, що кулемет розряджений.

Перед чищенням каналу ствола зібрати шомпол, вкласти густо просочене рідким рушничним мастилом клоччя в його проріз і чистити канал ствола й патронник до повного видалення нагару, бруду. Після цього очистити шомпол від нагару, бруду й мастила, протерти канал ствола чистим сухим клоччям, а потім чистим ганчір’ям.

Чищення каналу ствола РЧС робити шомполом із клоччям, просоченим розчином. Чищення розчином продовжувати доти, поки ганчір’я не буде виходити зі ствола чистим. Оглянути ганчір’я й, якщо на ньому будуть помітні сліди нагару (чорнота), іржі або забруднення, продовжувати чищення каналу ствола, а потім знову протерти сухим ганчір’ям. Якщо ганчір’я після протирання вийшло з каналу ствола чистим, тобто без чорноти від порохового нагару або жовтого кольору іржі, ретельно оглянути канал ствола на світло з дульної частини й з боку патронника, повільно повертаючи ствол в руках. При

цьому особливу увагу звертати на кути нарізів і перевірити, чи не залишилося в них нагару. Після закінчення чищення нарізної частини каналу ствола таким же чином вичистити патронник і пломенегасник. У наступні три-чотири дні чищення в зазначеному порядку повторити.

Прочистити газову камеру й регулятор. Газову камеру після відділення регулятора промити рідким рушничним мастилом. Після чищення насухо протерти газову камеру, ще раз протерти ганчір’ям й оглянути канал ствола, щоб у ньому не залишилося сторонніх предметів, й обтерти ствол зовні ганчір’ям.

Газовий регулятор чистити за допомогою прочистки (рисунок 63). Після чищення регулятор насухо протерти ганчір’ям.

Поршень чистити за допомогою прочистки (рисунок 64), яку вставити в нього, й, повертаючи про чистку, за допомогою вибивача видалити нагар.

Ствольну коробку, затворну раму з затвором, газовий циліндр чистити ганчір’ям, просоченим рідким рушничним мастилом.

При чищенні ствольної коробки необхідно видалити бруд і згусле мастило з пазів; по закінченні чищення протерти її чистим сухим ганчір’ям, намотаним на шомпол, і злегка змастити.

Затворну раму з затвором і газовий циліндр чистити ганчір’ям, просоченим мастилом, а потім насухо протерти ганчір’ям.

Вичистити інші деталі й механізми кулемета, що підлягають розбиранню та чищенню, найменш забруднені деталі й механізми протерти чистим сухим ганчір’ям і злегка змастити.

Після чищення всі деталі й механізми насухо протерти й злегка змастити; зайве змащення сприяє забрудненню деталей і механізмів.

Змащення кулемета виконувати в такому порядку:

змастити канал ствола. Змащення каналу виконувати шомполом із закріпленим на ньому тонким чистим ганчір’ям, просоченим мастилом, пропустити його крізь канал чотири-п’ять разів по всій довжині ствола, щоб рівномірно покрити канал ствола тонким шаром мастила. Змастити патронник;

всі інші металеві частини й механізми кулемета покрити за допомогою промасленого ганчір’я тонким шаром мастила.

Зайве мастило сприяє забрудненню частин і може викликати відмову в роботі кулемета.

Після змащення зібрати кулемет. При зборці кулемета звертати увагу на номери, які наявні на частинах, для того щоб не замінити їх із частинами інших кулеметів. Після зборки кулемета перевірити роботу частин і механізмів. Вичистити й змастити коробки з патронними стрічками й приладдям.

У холодну пору року при температурі + 5 °С і нижче кулемет змащувати тільки рідким рушничним мастилом. При переході з одного мастила на інше треба ретельно видалити старе мастило з частин кулемета.

Для видалення мастила необхідно зробити розібрати кулемет і промити всі металеві частини в рідкому рушничному мастилі, не допускаючи, щоб мастило залишилося на витках пружин, у кутах пазів й в інших важко доступних місцях; потім вдруге промити всі металеві частини в рідкому рушничному мастилі й обтерти чистим ганчір’ям.

Кулемет, внесений з морозу в тепле приміщення, чистити через 10 − 15 хв. Рекомендується перед входом у тепле приміщення зовнішні поверхні кулемета обтерти ганчір’ям, просоченим рідким рушничним мастилом.

При зберіганні кулемета на складі в штатній укупорці змастити його рідким рушничним мастилом, загорнути спочатку в один шар інгібітованого, а потім в один шар парафінованого паперу.

5.3. Чищення та змащення станка

При чищенні деталі й механізми станка протерти чистим сухим ганчір’ям, після цього їх поверхні змастити тонким шаром мастила. Мастило наносити тільки на добре очищену й суху поверхню безпосередньо після чищення.

При сильному забрудненні механізмів станка бруд видалити дерев’яним шкребком, обмити водою, насухо витерти й змастити.

5.4. Догляд за прицілом і його зберігання

Приціл необхідно зберігати в чистоті, оберігаючи його від пилу й вологи, а також від ударів при експлуатації та транспортуванні.

Оптичні деталі завжди повинні бути чистими. Пил і бруд з деталей видаляти тільки чистою фланелевою серветкою. При сильному забрудненні лінз, чищення робити ватою, змоченою спиртом (ефіром), не торкаючись оправи, щоб спирт (ефір) не потрапив під оправу, тому що при цьому ущільнювальна замазка розчиниться й порушиться герметизація прицілу.

Зовнішні незабруднені частини повинні бути змащені мастилом ГОИ-54П.

5.5. Зберігання та обслуговування кулемета й патронів

Відповідальність за зберігання кулеметів і патронів у підрозділі несе командир підрозділу. Кулемет повинен утримуватися в чистоті й повній справності. Кулеметник зобов’язаний користуватися кулеметом дбайливо й регулярно оглядати його.

Кулемети зберігаються у своїх закупорювальних скриньках або в бойовому положенні з одягненими чохлами.

При тимчасовому розташуванні в якому-небудь будинку кулемет зберігається в сухому місці у віддаленні від дверей, печі та обігрівальних приладів. Кулемет зберігається й переноситься (перевозиться) завжди незарядженим, крім випадків, обумовлених бойовою обстановкою. Заряджений кулемет завжди повинен бути на запобіжнику; кулемет знімається з запобіжника тільки для ведення вогню.

Для попередження роздуття або розриву ствола забороняється чим- небудь затикати канал ствола.

Патрони повинні зберігатися в сухому місці й за можливості закритими від сонячних променів. Змащувати патрони забороняється. До патронів необхідно ставитися дбайливо, оберігати їх від ушкоджень, вологи й бруду; не допускати втрати патронів.

6. ОГЛЯД КУЛЕМЕТА Й ПІДГОТОВКА ЙОГО ДО СТРІЛЬБИ

6.1. Загальні положення

Для перевірки справності кулемета, його чистоти й підготовки до стрільби проводяться огляди кулемета. Одночасно з оглядом кулемета перевіряється справність прицілу, станку, коробок зі стрічками, чохлів, приладдя й запасного ствола.

Солдати й сержанти оглядають кулемети:

щодня;

перед виходом на заняття, перед стрільбою, у бойовій обстановці − періодично протягом дня й перед виконанням бойового завдання;

під час чищення.

Офіцери оглядають кулемети періодично в строки, установлені Статутом внутрішньої служби; крім того, всі кулемети оглядаються ними перед стрільбою, а в бою частина з них − перед виконанням бойового завдання. Несправності кулемета, приладдя, коробок зі стрічками й станка повинні усуватися негайно.

6.2. Порядок огляду кулемета

При щоденному огляді кулемета необхідно переконатися в наявності всіх частин кулемета й перевірити, чи немає на зовнішніх частинах іржі, бруду, вм’ятин, подряпин, забоїн та інших ушкоджень, які можуть викликати порушення нормальної роботи механізмів; змащення, наявність приладдя, коробок зі стрічками й запасного ствола; перевірити роботу механізму наведення станка.

При огляді кулемета перед виходом на заняття, крім зазначеного, необхідно перевірити справність прицілу й мушки, переконатися, що в каналі ствола немає сторонніх предметів. При перевірці справності прицільної планки й мушки переконатися, що хомутик плавно пересувається прицільною планкою й надійно закріплюється у встановленому положенні засувкою, пружина надійно утримує прицільну планку, проріз цілика не має забоїн, мушка не погнута й міцно тримається в основі.

При огляді кулемета та станка під час чищення перевірити кожну частину й механізм окремо та переконатися в їхній справності й у тім, що на металевих частинах немає забоїн, зірваної різьби, погнутості, іржі, нагару й бруду; особливу увагу звернути на стан каналу ствола, патрубка, газової камери та регулятора. При огляді приладдя перевірити наявність і справність всіх його предметів.

Для перевірки шомпола з’єднати його ланки й перевірити, чи не погнутий шомпол; ланки шомпола повинні вільно закручуватися й міцно сполучатися між собою.

Йоржик повинен бути чистим, щетина має міцно триматися в ньому.

Прочистка регулятора й прочистка поршня повинні бути чистими та справними. Вибивачі повинні бути прямими й не мати притуплення кінців.

Про всі несправності, які виявлені під час огляду кулемета, станка й приладдя, солдати та сержанти зобов’язані негайно доповідати своєму командиру.

6.3. Огляд кулемета в зібраному вигляді

При огляді кулемета в зібраному вигляді переконатися в наявності частин кулемета й перевірити:

чи немає на зовнішніх металевих частинах іржі, бруду, а також вм’ятин, забоїн та подряпин, які можуть викликати порушення нормальної роботи кулемета, зміну бою кулемета й ушкодження рук кулеметника;

справність прицілу й мушки;

з’єднання ствола зі ствольною коробкою; клин ствола має вільно пересуватися у вікні ствольної коробки, ствол повинен вільно вийматися зі ствольної коробки й вставлятися в неї, клин ствола в закритому положенні повинен входити у виріз ствола;

роботу частин і механізмів кулемета, для чого:

відвести затворну раму назад і поставити її на бойовий звід, відхід частин повинен бути плавним, без стрибків, з помітним опором зворотної пружини; у задньому положенні затворна рама повинна залишатися на бойовому зводі;

повернути прапорець запобіжника назад (поставити кулемет на запобіжник) і нажати на спусковий гачок (важіль) − затворна рама повинна втриматися на бойовому зводі;

відпустити спусковий гачок (важіль) і повернути прапорець запобіжника вперед (поставити запобіжник у положення “ОГ”), знову натиснути на спусковий гачок (важіль), затворна рама повинна енергійно піти вперед; після цього, не відпускаючи спускового гачка (важеля), кілька разів відвести затворну раму назад і відпустити її, затворна рама не повинна зупинятися в задньому положенні; перевірити роботу електроспуску, для чого затворну раму відвести три-чотири рази в заднє положення;

роботу доставного механізму, зачепів затвора й відбивача, для чого: спорядити стрічку навчальними патронами й зарядити кулемет; зусиллям руки спробувати витягнути стрічку з прийомного вікна − стрічка повинна надійно утримуватися фіксуючими пальцями; натиснути на спусковий гачок (спусковий важіль), після чого енергійно відвести затворну раму назад, поставивши її на бойовий звід, так зробити кілька разів; при цьому навчальні патрони повинні подаватися в патронник, витягуватися з патронника й енергійно викидатися зі ствольної коробки назовні;

справність засувки кришки приймача; кришка приймача повинна надійно утримуватися засувкою й вільно відкриватися при натисканні на прапорець засувки;

справність броньованого дроту електроспуску; на дроті не повинно бути ушкоджень й обриву оболонки, особливо в місці кріплення проводу до корпуса електроспуску.

6.4. Огляд кулемета в розібраному вигляді

Для огляду кулемета в розібраному вигляді зробити неповне або повне розбирання й протерти частини насухо. Ступінь розбирання визначається командиром.

При огляді кулемета в розібраному вигляді звірити номера на його частинах і ретельно оглянути кожну частину й механізм, щоб впевнитися, що на металевих частинах немає забоїн, вм’ятин, погнутості, зірваної різьби, слідів іржі й бруду.

При огляді ствола перевірити, чи немає зміни якісного стану каналу ствола, роздуття, чи справні газова камера й газовий регулятор, чи правильно встановлений газовий регулятор і чи надійно він кріпиться.

Для перевірки якісного стану каналу ствола необхідно підняти ствол до рівня очей, направляючи його на джерело світла так, щоб промені світла падали не прямо в око, а на стінки каналу ствола; потім, повертаючи ствол, уважно оглянути канал з боку дулової й казенної частин; при огляді середньої частини

каналу ствол наближувати до ока, а при огляді дулової й казенної частин віддаляти від ока. Патронник оглядати з казенної частини, при цьому звертати увагу на його чистоту.

У каналі ствола можуть спостерігатися наступні недоліки:

сітка розпалу у вигляді пересічних тонких ліній, як правило, з казенної частини (на початку нарізів); надалі при стрільбі в місцях сітки розпалу утворяться тріщини й починається подрібнювання хрому у вигляді окремих крапок, потім подрібнюваність збільшується й переходить у відколи хрому, при недостатнім чищенні в місцях відколу хрому може з’явитися іржа;

лунки − значні поглиблення в металі, у місцях відколу хрому, що утворилися в результаті великої кількості пострілів; ствол, в якому утворилися лунки, необхідно чистити ретельно, особливо після стрільби;

потертість полів нарізів або округлення кутів полів нарізів, особливо по лівій грані, помітні на око;

роздуття ствола, помітне у вигляді поперечного темного (тіньового) суцільного кільця (півкільця) або таке, що виявляється за опуклістю металу на зовнішній поверхні ствола.

При огляді ствольної коробки перевірити, чи надійно закріплений відбивач у корпусі й чи не поламаний він; чи надійно зафіксований газовий циліндр; чи вільно повертається качалка навколо вісі; чи надійно втримується рукоятка перезарядження в переднім положенні.

При огляді затворної рами перевірити, чи немає забоїн на бокових стінках, на газовому поршні, на похилому виступі й скосі, чи не зношений бойовий звід, чи міцно з’єднаний поршень із затворною рамою. При огляді затвора перевірити, чи немає тріщин навколо отвору для виходу розбивача, чи справний розбивач − він не повинен мати подрібнювання або сильного розпалу; перевірити, чи справні зачепи й пружини зачепів.

При огляді основи й кришки приймача перевірити, чи немає забоїн і погнутості на основі й кришці приймача, чи нормально працюють фіксуючі й доставні пальці, важіль подачі, рушій подачі й серга, щитки, засувка кришки; чи надійно закріплені на основі приймача ланкознімач і корпус фіксатора з фіксатором; чи надійно фіксуються основа й кришка приймача у відкритому положенні.

При огляді зворотної пружини перевірити, чи немає поломки або погнутості пружини; чи немає прогину сполучного стрижня або напрямної трубки; чи надійно з’єднані між собою стрижень і напрямна трубка й чи обертаються вони в місці з’єднання.

При огляді спускового механізму перевірити, чи не зношено шептало й чи немає на ньому забоїн; чи нормально діють запобіжник, зупинник рами, спусковий важіль.

При огляді електроспуску перевірити, чи закріплений він чекою; перевірити вставку ШР − чи немає на ній тріщин; чи немає обриву жил бронешланга − перевіряється шляхом підключення вставки ШР до джерела постійного струму з напругою 26 вольт; електроспуск не повинен мати значного хитання у вертикальних пазах затильника.

6.5. Огляд бойових патронів, коробки й патронної стрічки

Патрони оглядають перед стрільбою та за розпорядженням командира.

При огляді патронів перевірити:

чи немає на гільзах іржі, увігнутості та тріщин, чи не хитається куля у дульці гільзи;

чи немає на капсулі зеленого нальоту й тріщин, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи;

чи немає серед бойових патронів навчальних. Всі несправні патрони здаються на склад.

Якщо патрони запилилися або забруднилися, покрилися зеленим нальотом або іржею, їх необхідно очистити сухим чистим ганчір’ям.

Коробка для стрічок не повинна мати вм’ятин; кришка коробки повинна вільно відкриватися й закриватися, засувка кришки повинна надійно утримувати кришку в закритому положенні.

Ланки стрічки не повинні мати поломок, погнутості та тріщин.

6.6. Огляд прицілу

При огляді прицілу необхідно:

перевірити комплектність прицілу;

зробити зовнішній огляд прицілу; не повинно бути тріщин, вм’ятин, слідів корозії та інших дефектів;

перевірити стан оптичних деталей, відсутність на них жирових плям та інших нальотів;

перевірити роботу приводу екрана, механізмів кутів прицілювання й бокових поправок, механізму зміни збільшення й підсвічування сітки;

перевірити правильність і надійність кріплення прицілу на кулеметі.

6.7. Огляд станка

При огляді станка перевірити наявність і справність всіх механізмів, безвідмовність переводу в бойове й похідне положення, легкість наведення й відсутність затримок при наведенні.

Затискачі опор повинні надійно кріпити їх у встановленому положенні.

Затискачі горизонтального й вертикального наведення повинні надійно кріпити обертальну та хитну частини станка.

Обмежувачі повинні вільно пересуватися сектором і надійно обмежувати обертальну частину станка.

Напрямні полозки лап задніх опор станка не повинні мати вм’ятини.

Опора передньої ноги повинна пересуватися в напрямних пазах без заїдання.

Відкидний сошник й клики повинні надійно фіксуватися у відкинутому й складеному положеннях.

6.8. Підготовка кулемета до стрільби

Підготовка кулемета до стрільби проводиться з метою забезпечення безвідмовної роботи його під час стрільби.

Підготовка кулемета до стрільби проводиться під керівництвом командира відділення (машини).

Для підготовки кулемета до стрільби необхідно:

здійснити неповне розбирання кулемета; виконати процедуру чищення кулемета й станка; оглянути кулемет у розібраному вигляді;

зібрати кулемет, ретельно змастити при цьому всі його частини; перевірити поставлення газового регулятора;

оглянути кулемет у зібраному вигляді;

установити й закріпити кулемет на станку (колисці); перевірити прицільні пристрої;

перевірити роботу електроспуску;

оглянути коробки зі стрічками, патрони й запасний ствол; спорядити стрічки.

Безпосередньо перед стрільбою прочистити насухо канал ствола й патронник.

Перед спорядженням стрічки патрони ретельно оглянути, секції з дефектними ланками видалити. Спорядження стрічки здійснити за допомогою пристрою або машинки. У правильно спорядженій стрічці гільза повинна повністю обхоплюватися лапками ланки та її закраїна повинна перебувати між фіксаторами ланки. Стрічка повинна вільно згинатися.

Забороняється при спорядженні стрічки патронами вдаряти чим-небудь по гільзі або по капсулю патрона.

7. ПЕРЕВІРКА БОЮ КУЛЕМЕТА ТА ПРИВЕДЕННЯ ЙОГО ДО НОРМАЛЬНОГО БОЮ

7.1. Загальні положення

Кулемет, що знаходиться в підрозділі, повинен завжди бути приведений до нормального бою. Необхідність приведення кулемета до нормального бою встановлюється перевіркою бою.

Перевірка бою кулемета проводиться:

при надходженні кулемета в підрозділ;

після ремонту кулемета та заміни частин, що могли б змінити його бій; при виявленні під час стрільби відхилень середньої точки влучення (далі

– СТВ) або розсіювання куль, що не задовольняють вимогам нормального бою кулемета.

У бойовій обстановці перевірка бою кулемета виконується періодично при кожній можливості.

Перевірка бою кулемета та приведення його до нормального бою проводиться кулеметниками під керівництвом командира взводу (роти). Прямі начальники, до командира частини включно, зобов’язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою кулеметів.

Перед перевіркою бою кулемет варто ретельно оглянути й усунути виявлені недоліки.

Перевірка бою кулемета та приведення його до нормального бою проводиться на стрільбищі в безвітряну погоду, у закритому тирі або на захищеній від вітру ділянці стрільбища при нормальному освітленні.

Перевірка бою кулемета та приведення його до нормального бою при стрільбі патронами з кулею Б-32 при висоті лінії вогню 320 мм.

Далекість стрільби − 100 м, приціл − 4, шкала бокових поправок − 0, збільшення оптичного прицілу − 6^х. Кулемет встановлюється на рівній горизонтальній площадці з щільним, за можливості, дернистим ґрунтом. Станок закріплюється в ґрунті сошником або кликами (залежно від стану ґрунту).

Стрільба ведеться по чорному прямокутнику розміром 35 см по висоті та 25 см по ширині, закріпленому на білому щиті розміром 1,5 м х 1,5 м.

Щит установлюється перпендикулярно до напрямку стрільби. Точка прицілювання повинна знаходитись приблизно на одному рівні з кулеметом.

Точкою наведення (прицілювання) механічного (відкритого) прицілу (далі – ТНМ) є середина нижнього краю чорного прямокутника, а точкою наведення оптичного прицілу (далі – ТНО) є точка, що розташована на 3 см вище й 3 см лівіше ТНМ. По прямовисній лінії на 21 см вище середини нижнього краю чорного прямокутника наноситься (крейдою, кольоровим олівцем) контрольна точка (далі – КТ) (рисунок 65).

Перевірка бою кулемета та приведення його до нормального бою виконується спочатку стрільбою одиночними пострілами (чотири патрони), а потім автоматичним вогнем (10 патронів двома чергами по п’ять пострілів). Стрільба ведеться при закріплених механізмах наведення станка.

7.2. Перевірка бою кулемета

Після стрільби чотирма поодинокими пострілами визначається купчастість бою й положення середньої точки влучення.

Купчастість бою вважається нормальною, якщо всі чотири пробоїни (або три при одній, що відхилилася) вміщуються в коло діаметром 20 см. Якщо купчастість розміщення пробоїн не відповідає цій вимозі, то стрільба повторюється. При повторному незадовільному результаті стрільби кулемет відправити в ремонтну майстерню.

Якщо купчастість пробоїн нормальна, визначається середня точка влучення (рисунок 66) та її положення відповідно до контрольної точки.

Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах необхідно:

з’єднати прямою лінією дві які-небудь пробоїни та відстань між ними розділити навпіл;

отриману точку розподілу з’єднати з третьою пробоїною та відстань між ними розділити на три рівні частини;

точку розподілу найближчу до двох перших пробоїн з’єднати з четвертою пробоїною та відстань між ними розділити на чотири рівні частини.

Точка розподілу найближча до перших трьох пробоїн і буде середньою точкою влучення чотирьох пробоїн.

Середню точку можна визначити також наступним способом: з’єднати пробоїни попарно, потім з’єднати середини обох прямих та отриману лінію розділити навпіл; точка розподілу і буде середньою точкою влучення.

Якщо чотири пробоїни не вміщуються в коло діаметром 20 см, то середню точку влучення дозволяється визначити по трьох найбільш густо розташованих пробоїнах за умови, що четверта пробоїна віддалена від середньої точки влучення трьох пробоїн більше ніж на 2,5 радіуси кола, в яке вміщуються ці три пробоїни.

Середня точка влучення по трьох пробоїнах визначається так само, як і по чотирьох пробоїнах, але за середню точку влучення приймається точка, віддалена на дві поділки від третьої пробоїни.

Бій кулемета поодинокими пострілами вважається нормальним, якщо середня точка влучення збіглася з контрольною точкою або відхилилася від неї у будь-який бік не більше ніж на 12 см.

Якщо середня точка влучення відхилилася від контрольної точки не більше ніж на 12 см, то положення марки оптичного прицілу не змінюється й подальша стрільба проводиться автоматичним вогнем.

Якщо середня точка влучення відхилилася від контрольної більше ніж на 12 см, необхідно перемістити відповідно прицільну марку оптичного прицілу.

По закінченні перевірки бою кулемета поодинокими пострілами проводиться перевірка бою автоматичним вогнем, при цьому кулеметник робить дві черги, виправляючи, за необхідності, наведення після кожної черги. Для виправлення наведення кулемета механізми наведення відкріплюються, а потім знову закріплюються.

Бій кулемета вважається нормальним, якщо не менше восьми пробоїн уміщаються в коло діаметром 60 см і середня точка влучення при цьому відхиляється від контрольної не більше ніж на 8 см у будь-який бік.

Середня точка влучення при стрільбі автоматичним вогнем визначається таким способом:

зверху або знизу відраховується половина пробоїн і відокремлюється (крейдою, кольоровим олівцем) горизонтальною лінією;

у такому ж порядку відраховується половина пробоїн праворуч або ліворуч і відокремлюється вертикальною лінією.

Точка перетинання горизонтальної й вертикальної ліній визначає положення середньої точки влучення.

7.3. Приведення кулемета до нормального бою

Якщо при перевірці бою кулемета середня точка влучення відхилилася від контрольної точки в будь-який бік більше, ніж на 8 см, то відповідно до цього необхідно змістити прицільну марку оптичного прицілу на величину відхилення СТВ, обертаючи маховички прицілу вгору (вниз) і праворуч (ліворуч). Після цього поставити шкалу кутів прицілювання на поділку “4”, а шкалу бокових поправок − на “0”, попередньо послабивши гвинти шкал барабанів.

Для пересування прицільної марки по висоті або по напрямку відкрутити на 1 – 1,5 обороти гвинта й, обертаючи маховичок у напрямку, зазначеному стрілкою, змістити на величину відхилення СТВ, відраховуючи переміщення за поділками, нанесеними на паску шкали (кожна поділка шкали відповідає 5 см на відстані 100 м). Після цього закрутити гвинти.

Після зміни положення прицільної марки, за необхідності, стрільба повторюється автоматичним вогнем.

Якщо кулемет не вдається привести до нормального бою, він направляється до ремонтної майстерні.

Перевірка бою запасного ствола здійснюється автоматичним вогнем по закінченні перевірки бою основного ствола за тими ж правилам.

При цьому встановлюються шкали прицілу, які записані у формулярі кулемета. Бій кулемета вважається нормальним, якщо СТВ відхилилася від КТ у будь-який бік не більше ніж на 10 см.

Якщо СТВ відхилилася більше ніж на 10 см, то необхідно перемістити марку прицілу на величину відхилення СТВ, обертаючи маховички прицілу.

Фактичне положення шкал прицілу після пристрілювання кулемета із запасним стволом записати у формуляр.

7.4. Виверення механічного прицілу

Після приведення кулемета до нормального бою з оптичним прицілом виконується виверення механічного прицілу.

Для виверення механічного прицілу необхідно:

звільнити рукоятки затиснення механізмів наведення;

навести кулемет по оптичному прицілу з установкою марки прицілу на поділку “4”, а механізм бокових поправок − на “0” в точку прицілювання ТНО на мішені, яка встановлена на відстані 100 м, і закріпити механізми наведення станка;

установити цілик механічного прицілу на поділку “0”, а приціл (хомутик цілика) − на поділку “4” і, спостерігаючи крізь механічний приціл, перемістити мушку до сполучення лінії зорення механічного прицілу з точкою наведення механічного прицілу ТНМ на мішені.

При зміні висоти мушки на один повний оберт лінія зорення підніметься (опуститься) на 6 см на відстані 100 м, а при переміщенні мушки убік на 0,5 мм лінія зорення зміститься ліворуч (праворуч) на 4 см.

8. УСТАНОВЛЕННЯ ЗЕНІТНОГО КУЛЕМЕТА НА БОЙОВІЙ МАШИНІ

8.1. Установлення зенітного кулемета

Кулемет встановлюється напрямними виступами ствольної коробки в пазах колиски й стопориться від повздовжнього переміщення за допомогою чеки.

Колиска коробчастого розрізу має дві бокові щоки (4) (рисунок 67) і (6) з отворами, у які встановлюються втулки − зовнішні обойми роликових опор.

На цих опорах колиска з кулеметом обертається у вертикальній площині. Роликова опора (1) (рисунок 68) є віссю з фланцем, за допомогою якої вона кріпиться до щік кронштейна зенітної кулеметної установки (далі – ЗКУ), привареного до командирської башеньки.

Ліва щока (6) (рисунок 67) колиски має прилив, до торця якого приварена вісь. На вісь за допомогою сферичного підшипника одягається тяга (5) (рисунок 68) приводу вертикального наведення (далі – ВН).

У передній і задній частинах колиски зроблені чотири приливи (2) і (8) (рисунок 67) з пазами для розміщення цапф – напрямних кулемета.

У передній частині колиски із внутрішньої правої сторони виконаний

прилив з отвором, у якому встановлюється зачіп зворотної пружини (3) пристрою перезаряджання, а в задній правій частині стінки колиски зроблений отвір для виходу кінця троса (7) перезаряджання. У задній правій частині колиски є також прилив з розточкою й отвором для встановлення напрямного ролика (10) пристрою перезаряджання.

Внизу колиски є три приливи й чотири лапи з різьбовими отворами. У передньому приливі зроблений різьбовий отвір для кріплення стопору (1) ЗКУ по-похідному. Два задніх приливи призначені для встановлення противідкотного пристрою. Лапи колиски служать для кріплення електроблоку БВ-20 (4) (рисунок 68) приводу вертикального наведення.

Противідкотний пристрій складається з набору текстолітових кілець, притиснутих до переднього приливу гайкою, і тяги (9) (рисунок 67) із двома вушками, що проходить всередині кілець і притиснуті до них за допомогою гайки й контргайки. При встановленні кулемета з електроспуском на колисці вушка кулемета охоплюють вушка тяги, а вушко електроспуску проходить між ними. Весь набір вушок з’єднаний чекою, що стопорить кулемет від повздовжнього переміщення та передає зусилля відкоту за допомогою тяги й кільця на колиску кулемета. При стрільбі відбувається стиснення набору текстолітових кілець на 1 – 1,5 мм, що зменшує зусилля відкоту.

Пристрій перезаряджання складається із блоку (5) з роликом, тросу (7) з рукояткою, зворотної пружини (3) і напрямних роликів (10).

Блок (5) призначений для сполучення тросового приводу з рукояткою перезаряджання кулемета. Він має хомут, що своїми напрямними входить у пази рукоятки, й ролик з підшипником. У передній частині хомута зроблений отвір для зачепа пружини (3), що повертає блок з рукояткою у вихідне положення після перезаряджання.

Трос перезаряджання має на одному кінці наконечник з різьбою, який вкручується у рукоятку перезаряджання. Остання встановлюється в отворі командирської башеньки та оснащена двома гумовими ущільнювальними кільцями. Трос, виходячи з колиски, проходить вздовж правої щоки кронштейну ЗКУ, потім за допомогою напрямного ролика з кожухом досягає ролика колиски й далі крізь ролик блоку проходить в отвір стінки колиски й стопориться планкою.

Пристрій для відводу й збору відпрацьованих ланок містить у собі напрямний щиток (2) (рисунок 68), закріплений на лівій стінці колиски, й ланкозбірник, встановлений на лівій щоці кронштейна ЗКУ. Ланкозбірник складається з основи й обичайки з мішком, які в похідному положенні можуть бути притиснуті до щоки кронштейна за допомогою двох лямок. Ланкозбірник вміщує 150 ланок стрічки. При заміні патронних коробок ланкозбірник необхідно звільнити від відпрацьованих ланок стрічки, уклавши їх у порожню коробку.

Кронштейн установки, приварений до командирської башеньки, складається із двох броньових щік, з’єднаних попереду й позаду двома перемичками. У передній перемичці зроблено отвір для заходу стопора по- похідному. До правої щоки приварений кронштейн із чотирма пазами для встановлення цапф патронної коробки й замок для її кріплення. У передній частині щоки є щиток, що закриває споряджену стрічку з патронами.

У середній частині лівої щоки зроблений овальний отвір для виходу тяги приводу освітлювача ОУ-3ГКУ, а нижче приварений кронштейн для його встановлення. Обидві щоки кронштейна вгорі мають вушка для встановлення роликових опор колиски кулемета.

8.2 Зенітний приціл ПЗУ-5

Зенітний приціл ПЗУ-5 є монокулярний перископічний прилад з панорамною головкою. Він забезпечує ведення прицільної стрільби з кулемета по повітряних і наземних цілях.

Комплект прицілу складається з прицілу із захисним склом, електроблоку та з’єднувального кабелю.

Основні елементи оптичної системи прицілу (рисунок 69): об’єктив (2), обертаюча система (3) й окуляр (6).

Перед об’єктивом встановлене захисне скло (1), що забезпечує герметизацію порожнини, у якій розташоване горизонтальне коліно прицілу. Захисне скло й очна лінза окуляра обладнані електрообігрівом. У прицілі є вбудовані світлофільтри (4) (нейтральний і спеціальний).

Приціл ПЗУ-5 (рисунок 70) складається із головної частини, що включає об’єктив (1) і частина лінз обертаючої системи, горизонтального коліна (4) з лінзами обертальної системи, вертикального коліна (6) й окуляра (9).

На кришці об’єктиву є прилив (2), за допомогою якого здійснюється поворот головної частини прицілу при вивірці його у вертикальній площині.

На горизонтальному коліні виконані посадочні пояси (3) для встановлення прицілу в порожнині черв’ячної шестірні приводу вертикального наведення. У верхній частині вертикального коліна є привальний фланець (5) для кріплення прицілу до кришки редуктора приводу вертикального наведення. На окулярі (9) прицілу розміщуються кронштейн налобника (7), гвинт (10) вивірки по горизонталі, лампа підсвічування сітки в гнізді (11) та кільце (8) діоптрійного встановлення окуляра.

Рисунок 70 – будова приціл ПЗУ-5.

Умовні познаки: 1 – об’єктив; 2 – прилив; 3 – посадочні пояси; 4, 6 – горизонтальне та вертикальне коліно; 5 – привальний фланець; 7 – рукоятки світлофільтрів; 8 – налобник; 9 – окуляр; 10 – гвинт вивірення; 11 – діоптричне кільце; 12 – лампа.

Сітка прицілу (рисунок 71) має центральне перехрестя, три ракурсних кільця для стрільби по повітряних цілях, що рухаються зі швидкостями 100; 200; 300 м/с при ракурсі 1/4, штрихи для стрільби по наземних цілях із цифрами 5, 10 й 15, що відповідають далекостям 500; 1000; 1500 м, штрихи бокових виправлень для стрільби по наземних цілях, що рухаються, нанесені з діапазоном 5 тисячних поділок кожний.

Ракурсом називається кут між напрямком руху цілі та лінією прицілювання. Ракурси 1/4, 2/4, 3/4 и 4/4 відповідають кутам 15^о, 30^о, 50^о і 90^о.

Електроблок прицілу кріпиться до рухомого погону командирської башеньки. На передній панелі корпусу електроблоку є вимикачі обігріву й підсвічування, а також рукоятка реостата регулювання яскравості підсвічування сітки. Електроблок з’єднаний з прицілом електричним кабелем.

8.3 Установлення прицілу ПЗУ-5

Горизонтальне коліно прицілу встановлене в порожнині черв’ячної шестірні редуктора приводу ВН і привальним фланцем, кріпиться до кришки редуктора.

Прилив (2) (рисунок 70) кришки об’єктиву впирається в болт механізму вивірення за вертикаллю. Знизу прилив притискається до болта пружиною й штовхачем, а останні утримуються пробкою з ущільнювальним гумовим кільцем. На болті є гумове ущільнювальне кільце й контргайка для стопоріння болта після вивірення. До труби черв’ячної шестірні приводу ВН кріпиться рамка з захисним склом (8) (рисунок 68) і гумовою прокладкою. Оправа захисного скла має вивід для кріплення дроту обігріву. Привальний фланець прицілу ущільнений від попадання пилу й вологи в порожнину черв’ячної шестірні з середини машини. Зовні черв’ячної шестірні всі отвори під болти, гвинти й пробки ущільнюються, чим забезпечується нормальна робота прицілу в будь-яких умовах експлуатації.

8.4 Переведення ЗКУ з похідного положення в похідно-бойове й ведення вогню

ЗКУ може перебувати в одному із трьох положень: похідному, похідно- бойовому й бойовому.

Для переведення установки з похідного в похідно-бойове й бойове положення необхідно:

зняти чохол з установки;

здійснити зняття установки зі стопору за вертикаллю;

перевірити положення рукоятки на приводі горизонтального наведення (далі – ГН) (рукоятка повинна бути у положенні “АВТ.”);

установити стопор командирської башеньки в положення “УТЕС”; зарядити кулемет (при цьому рухомі частини знаходяться у передньому

положенні);

перевести важіль запобіжника на кулеметі в положення “ОГ”; увімкнути вимикач батарей (якщо він не увімкнений);

перевірити на правому розподільному щитку положення запобіжника “Зеніт”, що повинен бути завжди включений;

увімкнути на пульті ПЗ вимикач ЗП (повинна засвітитися сигнальна лампа);

у зимовий час увімкнути вимикач “ОБІГРІВ” на пульті прицілу ПЗУ-5, а за необхідності – вимикач “ПІДСВІЧУВАННЯ СІТКИ”.

При русі машини в передбаченні бойових дій ЗКУ повинна перебувати в похідно-бойовому положенні.

Для переведення зенітної установки з похідно-бойового положення в бойове необхідно:

звести кулемет, потягнувши на себе до упору рукоятку тросового привода перезаряджання, а потім повернути рукоятку у вихідне положення;

увімкнути вимикач ланцюгів стрільби на пульті ПВ-20;

користуючись прицілом ПЗУ-5, навести кулемет на ціль й нажати кнопку на рукоятці пульту ПВ-20.

8.5 Вивірення ЗКУ, приведення зенітного кулемета до нормального БОЮ

Кулемет приводиться до нормального бою стрільбою на підприємстві-

виробнику машини. Стрільба виконується патронами однієї партії з кулями Б-32. У військових частинах приведення кулемета до нормального бою виконується у випадку заміни кулемета або при виявленні під час стрільби

великих відхилень, що не відповідають вимогам нормального бою кулемета.

8.5.1. Вивірення зенітного кулемету “Утес” з прицілом ПЗУ-5

Вивірення вісі каналу ствола кулемета щодо оптичної вісі прицілу ПЗУ-5 перевіряється за контрольно-вивіряльною мішенню за допомогою трубки холодного пристрілювання (далі – ТХП-12,7).

Мішень встановлюється на відстані 25 м від дульного зрізу ствола гармати, а ТХП вкладається в ствол кулемета. За допомогою ручних або електромеханічних приводів перехрестя ТХП наводиться на хрест “УТЕС” на мішені, при цьому перехрестя сітки прицілу з цифрою “0” має збігатися з хрестом ПЗУ-5 на мішені. При розбіжності перехресть із відповідними хрестами за допомогою механізмів вивірки їх необхідно сумістити. При цьому для суміщення горизонтального штриху сітки із цифрою “0” по вертикалі необхідно плавно закрутити або викрутити верхній регулювальний болт у районі захисного скла, попередньо його розконтрити. Для суміщення

вертикальної лінії сітки по горизонталі необхідно закрутити або викрутити регулювальний гвинт на окулярі прицілу праворуч, також попередньо його розконтрити.

По закінченні вивірки регулювальні болт і гвинт законтрити контргайками й перевірити суміщення перехрестя прицілу з хрестами мішені.

Допускається проводити вивірення, користуючись мішенню (рисунок 72), встановленої на відстані 100 м від дульного зрізу гармати. У цьому випадку необхідно перехрестя ТХП сумістити з хрестом “УТЕС” на мішені, а перехрестя прицілу з цифрою 5 – із хрестом ПЗУ-5 мішені. При суміщенні перехресть із хрестами за допомогою механізмів вивірення сумістити їх, як було зазначено вище.

8.5.2. Приведення кулемету до нормального бою

Приведення кулемета до нормального бою виконується стрільбою у мішень (рисунок 72), яка встановлюється на відстані 100 м від зрізу ствола гармати (мішень враховує балістику кулемета), після вивірення.

Працюючи приводами наведення, сумістити перехрестя з цифрою “5” із хрестом ПЗУ-5 на мішені й зробити 10 пострілів двома короткими чергами (по 4 – 6 пострілів у черзі) з одноманітним наведенням після кожної черги. Середня точка влучення (СТВ) повинна знаходитись в колі діаметром 300 мм. Після цього виконується повторна стрільба (10 пострілів двома короткими чергами).

СТВ повинна знаходитись в колі діаметром 300 мм. Після цього пристрілювання закінчується.

Якщо СТВ повторної стрільби виявиться поза колом, необхідно провести третю стрільбу. Середня СТВ (після трьох стрільб) повинна знаходитись в колі діаметром 300 мм.

СТВ кожної стрільби визначається таким способом: відрахувати праворуч або ліворуч п’ять пробоїн й, поділивши відстань між п’ятою й шостою пробоїнами навпіл, провести вертикальну лінію; відрахувати зверху або знизу п’ять пробоїн, відстань між п’ятою й шостою пробоїнами поділити навпіл, провести горизонтальну лінію; точка перетину вертикальної й горизонтальної ліній і буде СТВ.

Якщо СТВ знаходиться поза колом діаметром 300 мм, необхідно зробити вивірення та повторити пристрілювання.

Допускається наявність пробоїн двох наступних стрільб у колі діаметром 300 мм. Купчастість вважається задовільною, якщо 80 % пробоїн з кожної стрільби знаходяться у колі діаметром 1 000 мм.

Загальна СТВ трьох стрільб визначається в такий спосіб: дві СТВ з’єднуються відрізком прямої, середина цього відрізка з’єднується з третьою СТВ і на відстані 2/3 останнього відрізка від третьої СТВ знаходиться загальна СТВ трьох стрільб.

Кулемет вважається пристріляним, якщо загальна СТВ знаходиться в колі діаметром 300 мм. Якщо загальна СТВ знаходиться поза колом діаметром 300 мм, необхідно зробити вивірення й повторити пристрілювання, при цьому достатньо, щоб СТВ першої стрільби знаходилась в колі діаметром 300 мм. Подальше пристрілювання можна не виконувати.

Анормальною вважається пробоїна, що відхилилася від найближчих пробоїн (основної маси) на відстань більше 400 мм. Положення кожної СТВ визначається без урахування анормальних пробоїн. Стрільба вважається анормальною при наявності в ній більше двох анормальних пробоїн і повинна бути повторена.

Приклад вивірення прицілу:

СТВ першої стрільби перебуває нижче точки влучення (далі – ТВ) на мішені на 270 мм і правіше на 250 мм. Необхідно нанести на мішені новий хрест, у якому горизонтальна лінія перебуває на 270 мм нижче горизонтальної лінії хреста ПЗУ-5 мішені, а вертикальна – правіше на 250 мм вертикальної лінії хреста ПЗУ-5. Потім, навівши перехрестя прицілу із цифрою “5” у хрест ПЗУ-5 на мішені, механізмами вивірення сполучити перехрестя прицілу з цифрою “5” із нанесеним хрестом на мішені. Після виконання переносу зробити контроль вивірення за вертикальним і горизонтальним наведенням, для чого вставити ТХП у ствол кулемета й, навівши приціл поділкою “5” у новий хрест на мішені, перевірити суміщення перехрестя ТХП із хрестом “УТЕС” на мішені. У випадку різниці показань більше 2′ (одна поділка трубки ТХП дорівнює 5′) повторити вивірення прицілу по новому хресту. При суміщенні перехрестя ТХП із хрестом “УТЕС” на мішені (із зазначеною точністю) виконати перевірку двічі, збиваючи наведення кулемета.

Якщо після стрільби відбулося остигання ствола кулемета, допускається перенос хреста здійснювати за вертикаллю на 2/3 зміщення СТВ (у прикладі 270 мм х 2/3 = 180 мм). Після пристрілювання кулемета зміни вивірення не допускається.

9. ПРИЙОМИ СТРІЛЬБИ З КУЛЕМЕТА

9.1. Загальні положення

Кулемет НСВС-12,7 обслуговується двома кулеметниками, один із них призначається навідником, другий – помічником. У бою, якщо безпосередня допомога навідникові не потрібна, помічник навідника веде вогонь із закріпленої за ним зброї.

Стрільба з кулемета на станку ведеться з місця (вогневої позиції), звідки спостерігаються цілі або ділянка місцевості, на якій очікується поява противника. У залежності від умов місцевості й вогню противника стрільба з кулемета може вестися з положення лежачи, з коліна та стоячи з окопу. Для маскування й захисту від вогню противника, а також для зручності ведення вогню використовуються різні укриття та місцеві предмети.

Стрільба з кулеметів, установлених на бойових машинах, ведеться з місця, з короткої зупинки та з ходу.

Вогнева позиція для стрільби займається з урахуванням рельєфу місцевості, що забезпечує достатній огляд й обстріл противника, а також маскування й укриття кулеметників (бойової машини). В обороні, крім основної позиції, вибираються й обладнуються кілька запасних позицій.

Залежно від обстановки вогнева позиція вибирається в траншеї, окопі, вирві від снаряда, канаві, за каменем, пеньком тощо. У населеному пункті вогнева позиція може бути обрана у вікні будинку, на горищі, у фундаменті будови тощо.

Не варто вибирати вогневу позицію поблизу окремих місцевих предметів, що виділяються, а також на гребенях пагорбів.

При завчасній підготовці вогневої позиції необхідно перевірити можливість ведення вогню в заданому секторі або напрямку, для чого кулемет послідовно наводити в різні місцеві предмети в зазначеному секторі вогню.

Для встановлення кулемета на вогневій позиції вибирається рівний майданчик з щільним (дернистим) ґрунтом. Це запобігає звалюванню кулемета, забезпечує його стійкість при стрільбі й виключає можливість просідання. За відсутності природного рівного майданчика він готується кулеметниками. Кулемет повинен бути ретельно замаскований.

Помічник навідника перевіряє, чи є на вогневій позиції стрічки, що споряджені патронами, й запасний ствол.

Стрільба з кулемета на станку може вестися з закріпленими й відкріпленими затискачами горизонтального та вертикального наведення. Для забезпечення більшої ефективності стрільби кулемета передбачається закріплення хоча б одного з механізмів. Для уточнення наведення при стрільбі по нерухомій цілі використовується механізм тонкого вертикального наведення.

При виконанні вогневого завдання залежно від способу ведення вогню повинні бути закріплені:

для ведення вогню по нерухомій цілі – затискачі горизонтального й вертикального наведення;

для ведення вогню по цілі, що рухається з флангу, – затискач вертикального наведення;

для ведення вогню по цілі, що рухається з фронту, – затискач горизонтального наведення;

для ведення вогню по цілі, що рухається навскіс, – затискач вертикального наведення, у цьому випадку користуватися механізмом тонкого наведення.

Перенос стрільби з однієї цілі на іншу здійснюється при розкріпленні відповідного механізму наведення (або обох).

У напружені моменти бою стрільба може вестися з відкріпленими затискачами.

Для успішного виконання вогневих завдань у бою кулеметники повинні досконало володіти прийомами стрільби з кулемета.

Усі прийоми стрільби кулеметники повинні виконувати чітко та впевнено, не припиняючи спостереження за полем бою. Кожен кулеметник, керуючись загальними правилами виконання прийомів стрільби, повинен з урахуванням своїх індивідуальних особливостей застосовувати найбільш вигідні, стійкі й одноманітні положення голови, корпуса, рук і ніг, що забезпечують найкращі результати стрільби.

Для зайняття вогневої позиції подається команда, наприклад: “Такий-то (кулеметнику такому-то), вогнева позиція там-то, положення для стрільби (лежачи, стоячи), сектор стрільби, напрямок стрільби туди-то – до бою”. За цієї команди кулеметники відповідно до місцевості займають вогневу позицію, готуючись до стрільби.

Для зміни вогневої позиції подається команда, наприклад: “Такий-то (кулеметнику такому-то) вогневу позицію змінити. Вогнева позиція там-то – уперед”. За цієї команди кулеметники намічають шлях висування на нову вогневу позицію, укриті ділянки шляху для зупинок і спосіб пересування, якщо він у команді не був зазначений. Перед початком пересування кулемет ставиться на запобіжник.

Залежно від характеру місцевості й наявності укриттів кулемет переноситься навідником і його помічником у бойовому або похідному положенні.

При перенесенні кулемета в бойовому положенні навідник бере правою рукою за приклад, а його помічник – за ручку ствола; лівою рукою переносять коробки з патронами. Кулемет переноситься стволом уперед (рисунок 73).

При перенесенні кулемета в похідному положенні навідник правою рукою переносить кулемет у чохлі дульною частиною вперед; а його помічник переносить станок у чохлі за спиною (рисунок 74).

Переміщення кулемета на станку може також здійснюватися волоком за лямку. Навідник закріплює кулемет у горизонтальному положенні й береться правою рукою за лямку; помічник навідника береться лівою рукою за лямку, а в правій руці переносить коробку з патронами (рисунок 75).

Для ведення вогню кулемет і станок повинні бути переведені у бойове положення.

Стрільба з кулемета складається з: приготування до стрільби, здійснення стрільби й припинення стрільби.

9.2.Переведення кулемета й станка з похідного положення в бойове

Для переведення кулемета й станка з похідного положення в бойове необхідно виконати наступні роботи.

Установити станок, для чого:

відкріпити почергово задні опори поворотом рукояток униз; повернути опори назад до упору й закріпити їх поворотом рукояток униз до упору (положення рукояток – уздовж опор);

відкріпити передню опору поворотом рукоятки вниз, повернути опору вперед до упору й закріпити її поворотом рукоятки вниз (положення рукоятки – вздовж опори);

відкріпити колиску поворотом уперед рукоятки затиску горизонтального наведення та встановити її уздовж передньої опори, закріпити колиску поворотом рукоятки назад;

розтопирити приклад поворотом чеки проти часової стрілки й повернути його вгору й назад; енергійно повернути рукоятку приклада вниз і праворуч у вертикальне положення, потім повернути плечовий упор приклада в горизонтальне положення, зрушити його назад й, піджавши пружину, повернути вгору;

установити лоток у верхнє робоче положення;

повернути хомут переднього кріплення кулемета вперед до упору. Установити й закріпити кулемет на станку, для чого:

установити кулемет на колисці станку так, щоб цапфи ствольної коробки ввійшли в пази колиски, а вушко кулемета ввійшло в держак приклада; закріпити кулемет чекою, обертаючи її за рукоятку за годинниковою стрілкою до упору;

установити хомут переднього кріплення кулемета вертикально, накинути планку на ствол і закріпити ствол фіксатором.

Закріпити переносні ремені, для чого:

відстебнути почергово знімні карабіни ременів від скоб кістяка; зрушити наплічники переносних ременів уперед до упору;

просмикнути вільні кінці ременів крізь скоби й закріпити карабіни в отворах основи станка;

підтягнути ремені переміщенням пряжки;

закріпити карабін нагрудного ременя за скобу правого переносного ременя.

Установити оптичний приціл на кулемет, для чого:

вийняти з укладальної скриньки приціл і протерти його зовні серветкою; вивести ручку крізь планку й повернути до упору на себе;

сполучити посадкові місця кулемета й прицілу й просунути приціл уперед до упору;

повернути ручку від себе до упору стопора в кронштейн; при цьому приціл повинен міцно втримуватися на кулеметі.

Якщо приціл слабо закріплений на посадковому місці кулемета або стопор не впирається в кронштейн, то необхідно: зрушити засувку ключем і зняти її; потім переставити ручку на кілька зубців на затискному гвинті в той чи інший бік і домогтися нормального закріплення прицілу на посадковому місці кулемета; одягти засувку й поставити її так, щоб виступ увійшов в отвір ручки.

При роботі в сутінках і вночі підключити систему освітлення.

При стрільбі з механічним прицілом необхідно поставити у верхнє положення стійку з основою мушки й мушкою.

9.3. Приготування до стрільби

Кулеметники готуються до стрільби за командою або самостійно.

УВАГА! На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: “На вогневу позицію кроком руш” і потім – “Заряджай”. Якщо потрібно, перед командою “Заряджай”, вказується положення для стрільби.

Приготування до стрільби включає установку кулемета на вогневій позиції, прийняття положення для стрільби й заряджання кулемета.

При установленні кулемета на вогневій позиції необхідно поворотом опор у вертикальній площині надати горизонтального положення станку із забезпеченням необхідної висоти лінії вогню. При цьому залежно від стану ґрунту передня опора станку закріплюється сошником або утримувачами.

При стрільбі із ґрунту середньої щільності (глина, дерен) необхідно поворотом рукоятки відстопорити сошник, повернути його вперед до упору й закріпити поворотом рукоятки. Натисканням на опору поглибити сошник у ґрунт й осадити лапки задніх опор до врізання їхніх ребер у ґрунт.

При стрільбі з твердого ґрунту (мерзлий ґрунт, асфальт) установити передню опору на утримувачі, відкинувши їх від сошника вниз. При відкиданні утримувачів сошник необхідно притримувати від самовільного опускання. При ускладненні поглиблення в ґрунт обох утримувачів допускається забивання в ґрунт одного утримувача.

Праворуч від станка встановлюється на ґрунт коробка зі стрічкою, яка споряджена патронами.

У зв’язку з тим, що лапки задніх опор при стрільбі внаслідок відкоту переміщуються по ґрунту назад, необхідно стежити за тим, щоб за задніми лапками не було перешкод для їх відкоту.

Перевірити можливості наведення кулемета в заданому секторі поворотом колиски у вертикальній і горизонтальній площинах, за необхідності встановити обмежувачі по горизонту.

Для прийняття положення для стрільби лежачи необхідно: навіднику встати позаду кулемета, швидко прийняти положення лежачи в напрямку стрільби без напруження корпусу, лікті вперти в ґрунт так, щоб вони не ковзали, ноги вільно витягнути, злегка розкинувши їх у сторони носками назовні; помічнику навідника лягти з правої сторони від навідника трохи попереду нього, щоб зручно було вкладати стрічку в приймальне вікно кулемета й допомагати навіднику у веденні вогню; крім того, бути готовим до негайного відкриття вогню з автомата (рисунок 76).

#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя

ПРИЄДНАТИСЯ

Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.

Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Знайти своє ТрО →

12,7-ММ КУЛЕМЕТ “УТЕС”

КЕРІВНИЦТВО ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СПРАВИ 12,7-ММ КУЛЕМЕТ “УТЕС”

ВСТУП

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Призначення й бойові властивості кулемета

Рисунок 1 – загальний вигляд 12,7-мм кулемета “Утес”.

Рисунок 1 продовження – загальний вигляд 12,7-мм кулемета “Утес”.

1.1. Основні частини і механізми кулемета, їх робота при стрільбі

Рисунок 2 – основні частини і механізми кулемета.

2. РОЗБИРАННЯ ТА ЗБИРАННЯ КУЛЕМЕТА

1.1. Порядок неповного розбирання кулемета

Рисунок 3 – відкривання кришки приймача.

Рисунок 4 – піднімання основи приймача.

Рисунок 5 – відокремлення чеки спускового механізму.

Рисунок 6 – відокремлення корпусу спускового механізму.

Рисунок 7 – встановлення корпусу в вертикальне положення.

Рисунок 8 – відокремлення зворотного механізму з буферним пристроєм.

Рисунок 9 – відведення затворної рами в заднє положення.

Рисунок 10 – відокремлення затворної рами з затвором.

Рисунок 11 – відокремлення рукоятки перезаряджання.

Рисунок 12 – відокремлення рукоятки клину ствола.

Рисунок 13 – відокремлення ствола кулемета.

Рисунок 14 – відокремлення газового циліндра.

1.1. Порядок збирання кулемета після неповного розбирання

1.2. Порядок повного розбирання кулемета

Рисунок 15 – відокремити вісь кришки приймача.

Рисунок 16 – відокремлення вісі відбивача.

Рисунок 17 – відокремлення вісі качалки.

Рисунок 18 – відокремлення вісі фіксуючих пальців.

Рисунок 19 – відокремлення прапорця фіксатора патрона.

Рисунок 20 – відокремлення пламенегасника.

Рисунок 21 – відокремлення газового регулятора.

Рисунок 22 – відведення затвора вліво.

Рисунок 23 – відокремлення чеки зачепів і розбивача.

Рисунок 24 – відокремлення розбивача.

Рисунок 25 – відокремлення зворотної пружини.

Рисунок 26 – відокремлення вісі щитка.

Рисунок 27 – відокремлення пружини важеля подавання.

Рисунок 28 – відокремлення важеля подавання

Рисунок 29 – відокремлення штифтів переднього притискача.

Рисунок 30 – відокремлення важеля подавання з сергою та притискачем.

Рисунок 31 – відокремлення вісі доставних пальців

Рисунок 32 – відокремлення вісі шептала.

2.4. Порядок збирання кулемета після повного розбирання

Рисунок 33 – встановлення вісі шептала.

Рисунок 34 – приєднання доставних пальців.

Рисунок 35 – приєднання фіксуючих пальців.

Рисунок 36 – встановлення вісі кришки приймача.

3. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА БУДОВА ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ КУЛЕМЕТА, ПРИЦІЛУ СКП, СТАНКУ, ЕЛЕКТРОСПУСКУ, ПРИЛАДДЯ ТА ПАТРОНІВ

Рисунок 37 – будова стволу кулемета.

Рисунок 38 – будова ствольної коробки кулемета.

Рисунок 39 – будова затворної рами з затвором.

Рисунок 40 – будова зворотного механізму із буферним пристроєм.

Рисунок 41 – будова основи приймача.

Рисунок 42 – будова кришки приймача.

Рисунок 43 – доставний механізм.

Рисунок 44 – будова спускового механізму.

Рисунок 45 – будова рукоятки перезаряджання.

Рисунок 46 – будова механічного прицілу кулемета.

3.2. Призначення та будова оптичного прицілу

Рисунок 47 – будова стрілецького кулеметного прицілу.

Рисунок 48 – ящик для СКП.

Рисунок 49 – будова оптичної системи прицілу.

Рисунок 50 – сітка прицілу.

Рисунок 51 – будова зимової системи освітлення.

5.3. Призначення та будова станку 6Т7

Рисунок 52 – будова станку 6Т7.

3.4. Призначення, будова та дія електроспуска

Рисунок 53 – будова електроспуску.

3.5. Запасні частини, інструмент і приладдя для кулемета й прицілу

Рисунок 54 – інструмент і приладдя кулемета.

Рисунок 55 – ЗІП прицілу.

3.6. Патронна стрічка та її спорядження

Рисунок 56 – спорядження стрічки патронами ручним способом.

Рисунок 57 – розряджання стрічки ручним способом.

3.7. 12,7-мм бойові патрони

Рисунок 58 – загальна будова 12,7 – мм патрона.

4. РОБОТА ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ КУЛЕМЕТА