Робота на постах візуального спостереження

ІІІ. Виявлення і розпізнавання літаків та інших літальних апаратів, визначення даних про них

1. Літаки й інші літальні апарати, оснащені моторами (двигунами), виявляються і розпізнаються спостерігачем візуально і за звуком двигуна (по шуму).

Аеростати, повітряні кулі й інші літальні апарати, які не оснащені двигунами, виявляються та розпізнаються візуально.

Вночі, у світлу пору доби, при поганій видимості (туман, мряка), а також у випадку польоту за хмарами, літаки (літальні апарати з двигуном) виявляються за звуком. Вночі літаки можуть виявлятися також за бортовими навігаційними вогнями.

2. Розпізнавання виявлених літаків полягає у встановленні їх приналежності (свій або чужий) і визначенні типу цих літаків. Розпізнавання типу літального апарату відбувається із використанням альбому силуетів, а державна належність (свій, чужий) визначається за розпізнавальними знаками на літальному апараті або за інформацією пункту управління.
3. Дальність виявлення за звуком залежить від типу і кількості літальних апаратів, від висоти їх польоту, характеру місцевості, атмосферних умов і навченості спостерігача.

Найбільш сприятливими умовами для поширення звуку є відсутність вітру і туману. При сильному вітрі звук двигунів літаків спотворюється залежно від його швидкості й напрямку, а також від положення літака щодо ПВС.

Над водною поверхнею звук двигунів літаків поширюється на значно більші відстані, ніж над сушею.

Дощ і снігопад не надають помітного впливу на поширення звуку.

Гірська й лісиста місцевість породжує відлуння, яке може створювати неправильне уявлення про місце розташування літака.

4. За сприятливих атмосферних умов літаки й інші літальні апарати, які оснащені двигунами, виявляються за звуком на 8 – 12 км.
5. При виявленні літаків винищувальної авіації за звуком необхідно враховувати їх велику швидкість. Літак, що виявлений за звуком, слід шукати візуально не в напрямку джерела звуку, а зі значним упередженням убік переміщення звуку.
6. Виявлення і розпізнавання літальних апаратів за звуком, за можливості, необхідно поєднувати з виявленням і розпізнаванням візуально (за допомогою бінокля або інших оптичних приладів).
7. Дальність візуального виявлення і розпізнавання літаків та інших літальних апаратів залежить від часу доби, метеорологічних умов, типу оптичних приладів, гостроти зору і навченості спостерігача.

У ясну погоду при гарній видимості поодинокий літак може бути виявлений неозброєним оком на віддаленні по похилій дальності до 18 км, при особливо гострому зорі – до 20 км. По інверсійному сліду залежно від висоти польоту – до 25 км.

У сонячну погоду, особливо при сніжному покриві, очі спостерігача повинні бути захищені сонцезахисними окулярами відповідного класу захисту.

8. Візуальне розпізнавання типу і приналежності літаків та інших літальних апаратів проводиться за їхніми силуетами (обрисами), розпізнавальними знаками, вихлопами розпечених газів (вночі) та іншим ознакам.
9. При розпізнаванні за силуетами основну увагу слід зосередити на:

форму, кількість площин і їх розташування щодо фюзеляжу;

форму фюзеляжу і хвостового оперення;

кількість двигунів і їх розташування.

У літаків з реактивними двигунами спостерігається викид розпечених газів, добре видимий у темний час доби. У денний час на великих висотах від реактивних двигунів спостерігається інверсійний слід. У безпілотних засобів спостерігається викид розпечених газів, що вириваються із сопла у вигляді снопу полум’я довжиною до 20 метрів, видимий у сонячний день неозброєним оком на віддаленні до 10 км.

Для візуального визначення курсу польоту літака (літального апарата) спостерігач стає перед планшетом обличчям до виявленого літака, встановлює курсову лінійку паралельно лінії польоту літака покажчиком (вістрям) убік його переміщення і зчитує значення курсу зі шкали планшета напроти вістря (стрілки) курсової лінійки.

Для визначення курсу за звуком спостерігач, прислухаючись до звуку двигунів, стає так, щоб звук був чутний з однаковою силою обома вухами, встановлює курсову лінійку паралельно лінії переміщення звуку і зчитує по шкалі планшета курс біля вістря курсової лінійки.

10. Кількість літаків при візуальному спостереженні визначається звичайним підрахунком. У великих групах ведеться підрахунок ланок або загонів, а загальна кількість літаків у групі визначається множенням числа ланок або загонів на кількість літаків у ланці (загоні).
11. У випадках, коли літаки візуально не спостерігаються, їхня кількість визначається приблизно на слух за наступними ознаками:

звук двигуна одиночного літака чути з однієї точки (звук літака з декількома двигунами має незначні загасання);

звук двигунів невеликої групи літаків – нерівний, чується вихідним з декількох близьких точок простору;

звук двигунів великої групи літаків чується вихідним з різних напрямків повітряного простору, він потужніший. На фоні загального шуму прослуховуються звуки від окремих літаків (груп), які спочатку підсилюються, а потім слабшають.

12. Висота польоту літаків спостерігачем визначається:

візуально – на око (по розрізненню окремих деталей літаків) або по кутомірній сітці приладу спостереження (при необхідному вмінні);

акустично – по потужності звуку двигунів літаків.

При віддаленні 5 – 8 кілометрів літаки видно у вигляді крапок, окремі деталі їх не розрізняються. У міру зменшення дальності стають помітні більші деталі (площини, фюзеляжі), а потім і менш значні (хвостова частина, двигуни). При віддаленні менше 300 метрів легко розрізняються найдрібніші деталі літаків (кабіни, підвісні баки, турельні кулемети і т.д.), а також державні розпізнавальні знаки.

При польоті на висотах до 2,5 – 3 кілометрів звук двигунів гучний, характер звуку зберігає всі особливості, властиві даному типу літаків. При польоті літаків на висотах 4 – 6 кілометрів звук моторів чується слабкіше. При висотах більше 6 кілометрів – звук рівний, слабкий, приглушений.