FGM-148 Javelin
Інструкція по використанню переносних протитанкових керованих ракет FGM-148 «Джавелін
Загальні положення щодо застосування переносних протитанкових керованих ракет FGM-148 «Джавелін»
FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик») —
переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) виробництва
американських підприємств Raytheon та Lockheed Martin. Перший серійний ПТРК третього покоління, якому властивий принцип «вистрілив- забув» — ракета має теплову голівку самонаведення, тому оператор ракетного комплексу не має супроводжувати і коригувати політ ракети після запуску, поки вона наближається до цілі. Оператор також може вибрати один з двох режимів атаки ракети: атака згори, для ураження бронетехніки у менш захищений дах, або атака по прямій.
Призначення
«Джавелін» призначений для враження бронетехніки, укріплень на землі, а також деяких літальних об’єктів, що переміщуються на низькій висоті й швидкості — гелікоптерів або БПЛА.
Конструкція
Повний комплекс Javelin складається з трьох основних модулів:
· командно-пусковий блок (КПБ) — пускова установка M98A1
Command Launch Unit (CLU),
· боєприпас в транспортно-пусковому контейнері (має форму тубуса) Launch Tube Assembly (LTA),
· елемента живлення і системи охолодження теплових сенсорів Battery Coolant Unit (BCU).
Тактико-технічні характеристики Javelin
· Бойова маса: 22,3 кг
· Максимальна ефективна дальність: 2500 м
· Мінімальна ефективна дальність:
150 м в режимі атаки згори;
65 м в режимі атаки за прямою
· Обслуга: 1-3 осіб
· Час приведення в бойову готовність: менше 30 с
· Час перезаряджання: менше 20 с
Командно-пусковий блок M98A2 (пульт управління — пускова установка)
· Маса з елементом живлення: 6,8 кг
· Габарити:
o Довжина: 49 см
o Ширина: 41,91 см
o Висота: 33,02 см
· Кратність збільшення денного прицілу: 4
· Кут огляду денного прицілу: 6,4×4,8°
· Кратність збільшення теплового прицілу в режимі широкого сектора огляду (WFOV): 4
· Кут огляду теплового прицілу в режимі широкого сектора огляду (WFOV): 6,11×4,58°
· Кратність збільшення теплового прицілу в режимі вузького сектора огляду (NFOV): 12
· Кут огляду теплового прицілу в режимі вузького сектора огляду (NFOV): 2×1,5°
· Довжина хвилі теплового випромінення, яке опрацьовує тепловий приціл: 8-10 мкм
· Маса елемента живлення: 1,01 кг
· Час роботи елемента живлення, в залежності від виробника та температури:
o Cambe Inc.: 0,5 год за температури понад 49 °C; 4 год за температури менше 49 °C
o Saft America Inc.: 0,5 год за температури понад 49 °C; 3 год за температури від 10 °C до 49 °C; 1 год за температури від 10 °C до −29 °C
· Час виходу теплового прицілу на робочий режим: 2,5-3,5 хвилин.
Постріл FGM-148
· Маса з елементом живлення: 15,5 кг
· Довжина: 120,9 см
· Діаметр: 14 см пускова труба; 29,85 см в районі заглушок
· Калібр ракети: 127 мм
· Маса ракети: 10,128 кг
· Довжина ракети: 108,27 см
· Тип бойової частини: тандемна кумулятивна
· Маса бойової частини: 8,4 кг
· Маса вибухової речовини в бойовій частині (Block 0): 2,67 кг
· Бронепробивність: понад 600 мм; за іншими даними до 800 мм за динамічним захистом
· Час польоту ракети в режимі атаки згори:
o при стрільбі на 1000 м: 4,6 с
o при стрільбі на 2000 м: 14,5 с
o при стрільбі на 2500 м: 19 с
· Максимальна швидкість польоту ракети: 100 м/с при зниженні на ціль при стрільбі на 2000 м в режимі атаки згори
· Кратність збільшення ГСН: 9
· Кут огляду ГСН: 1×1°
· Довжина хвилі теплового випромінення, яке обробляє ГСН: 8-10 мкм за даними ВМФ США
· Маса елемента живлення: 1,32 кг
· Час охолодження ГСН: 10 с
· Час роботи елемента живлення: не менше 4 хвилин
· Термін зберігання: 10 років
Транспортно-пусковий контейнер служить для безпечного транспортування і пуску ракети.
Ракета комплексу «Javelin» має інфрачервону головку самонаведення (ІЧ ГСН), завдяки якій протитанковий комплекс і належить до третього покоління — в ньому реалізований принцип «вистрілив-забув», де після пуску ракета самостійно корегує траєкторію свого польоту. Ракета обладнана крилами, що розкриваються за класичною аеродинамічною схемою. За вибором оператора, ракета здатна уражати цілі як в лобову
частину, так і згори вниз, де ракета попередньо набирає висоту перед атакою. У поєднанні з потужною тандемно-кумулятивною БЧ, ці характеристики дозволяють ракеті уражати всі сучасні танки. У ПТРК створена система «м’якого пуску», що дозволяє стріляти з закритих приміщень.
Застосування
Для пуску необхідно:
· Приєднати транспортно-пусковий контейнер (ТПК) з ракетою до пускового пристрою (ПП);
· Зняти торцеву кришку ТПК;
· Ввімкнути комплекс та охолодити ГСН;
· «Захопити ціль» за допомогою регульованого маркера наведення на моніторі пускової установки (ПУ) та вибрати тип атаки — прямий чи зверху;
· Натиснути спускову клавішу.
Пульт управління — пускова установка (CLU)
Пульт управління — пускова установка M98A1 Command Launch Unit (CLU) — єдина складова комплексу, яка призначена для багаторазового використання. Вона надійно захищена від ударів гумовими абсорберами та має дві рукояті в нижній частині. Цей модуль складається з: корпусу,
абсорберів ударів, рукояток, відсіку для елемента живлення, оптичного прицілу, теплового прицілу, окуляра, сокету для з’єднання з обладнанням
для навчання та сокету для під’єднання до ракети. Абсорбери також захищають обличчя та очі стрільця під час пуску ракети. Разом з сумкою
для перенесення та приладдям для очистки, модуль важить 6,4 кг. Його габарити (Д×В×Ш) складають 34,8×33,9×49,9 см.
Схематичний вигляд M98A1 CLU, позначено об’єктив для денного прицілу, поруч з ним знаходиться об’єктив тепловізійної камери
Відсік для елемента живлення пульта управління призначений для розміщення елементу живлення LiSO2 (літій-діоксид сірки) BA-5590/U без можливості перезаряджання, який забезпечує роботу системи протягом 0,5–4 години (в залежності від температури), або елемент живлення-
акумулятор BB390A, який дозволено використовувати лише під час навчання.
Оптичний приціл є зоровою трубою з 4-кратним збільшенням, полем огляду 4,80°×6,40° та не потребує живлення. Основним призначенням оптичного прицілу є огляд поля бою та пошук цілей вдень.
Тепловий приціл (англ. Night Vision System, трансліт. NVS) є тепловізором та основним прицільним пристосуванням, яким користуються стрільці як вночі, так і вдень. Він дає можливість стрільцеві працювати за умов поганої видимості (туман, дощ, задимлення, димові завіси, тощо) та теплових завад. Тепловий приціл складається з об’єктиву, теплового детектора-охолоджувача (поміщеного в посудину Дьюара), дисплея пульту управління та окуляра, який може працювати у двох режимах:
· Широкий кут огляду (WFOV) дає 4-кратне збільшення (поле зору 4,58°×6,11°);
· Вузький кут огляду (NFOV) дає 9-кратне збільшення (поле зору 2,00°×3,00°).
Охолоджувач використовує двигун Стірлінга та здатен охолодити систему до робочої температури за 2,5-3,5 хвилини. Тепловий сенсор має роздільну здатність 240×1 пікселів (пізніші версії 240×2 та 240×4) — такий вузький сенсор здатен охопити все поле зору завдяки дзеркалу, що коливається із боку в бік. Сенсор перетворює теплову енергію на електричні сигнали, які відображаються на моніторі.
Стрілець бачить зображення і з оптичного, і з теплового прицілів через єдиний окуляр. Перемикання між оптичним прицілом та тепловим режимом відбувається поворотом дзеркальця в середині пристрою. При цьому, стрілець може спостерігати за полем бою через оптичний приціл
навіть тоді, коли пристрій вимкнено.
Пульт управління має два порти: один для з’єднання з системою для навчання та один для під’єднання до боєприпасу в транспортно-пусковому
контейнері. Також поруч з окуляром знаходиться індикатор вологості повітря всередині пристрою.
Дисплей та індикатори
Дисплей з індикаторами
Окуляр має муфту, яка захищає зображення від відблисків від навколишніх джерел світла. Також лінзи окуляра дають можливість стрільцеві підлаштовуватись під необхідні діоптрії. Також в муфту окуляра вбудовані пелюстки, які його закривають, якщо муфта не притиснута оком.
Це не лише захищає поверхню лінзи від подряпин, а й попереджає демаскування стрільця вночі
По периметру навколо монітора розташовано 14 кольорових індикаторів, на яких показаний поточний режим роботи, налаштування, та можливі помилки в системі.
Зелені індикатори повідомляють про обраний режим перегляду (денний, широке поле зору, мале поле зору, зображення з голівки самонаведення ракети), обраний режим атаки (прямий чи непрямий). Іще один зелений індикатор працює при увімкненому світлофільтрі теплового прицілу.
Два індикатора бурштинового кольору повідомляють, коли тепловий сенсор пульта управління не охолоджений до робочої температури (лівий)
та неготовність голівки самонаведення ракети (справа). Індикатор блиматиме якщо електроніка голівки самонаведення перегріта, а система
автоматично вимкнеться протягом 30 секунд.
П’ять червоних індикаторів повідомляють про несправність системи:
автотест голівки самонаведення, збій при пуску ракети, проблеми з елементом живлення ракети та пульту управління, а також автотест пульту
управління.
Додаткові індикатори відображаються вже на самому дисплеї:
прицільна сітка, позначки, за якими можна визначити режим перегляду (широке чи вузьке поле зору), кути прямокутника захоплення цілі, тощо.
Зліва направо: оптичний приціл, тепловий приціл з 4-х та 8-ми кратним збільшенням, зображення з голівки самонавдення
Важелі управління
Перемикач живлення має чотири режими: вимкнено, денний режим, нічний, тестування (OFF, DAY, NIGHT та TEST). Коли прилад вимкнено, він не споживає жодної енергії, проте дозволяє оглядати поле бою через 4- кратний оптичний приціл. В денному режимі (DAY) блок управління (CLU) починає споживати струм з елемента живлення, проте тепловий приціл не працює.
У нічному режимі (NIGHT) тепловий приціл охолоджується та дозволяє
стрільцеві споглядати поле бою в інфрачервоному діапазоні хвиль. Режим тестування (TEST) запускає програму автодіагностики.
На лівій рукояті знаходяться чотири важелі управління: увімкнення фільтру для захисту теплового прицілу від виявлення
ворогом (англ. filter select, FLTR), налаштування фокусу теплового прицілу (FOCUS), режим роботи прицілу (SGT SEL:
денний, широке, вузьке поле зору абоголівки ракети), увімкнення голівкисамонаведення, який відкриває можливість для здійснення пуску ракети.
На правій рукояті знаходять важелі налаштування яскравості та
контрасту, висоти та ширини прямокутника захоплення цілі, вибір режимуатаки та пусковий гачок.
Транспортно-пусковий контейнер
Транспортно-пусковий контейнер та розташування модуля з елементом живлення-системою охолодження (BCU)
Боєприпас системи Javelin складається з ракети FGM-148, транспортно-пускового контейнера, в якому вона знаходиться, блоку
живлення та охолодження ракети (англ. Battery Coolant Unit, BCU), що знаходиться на транспортно-пусковому контейнері.
Повна вага боєприпасу дорівнює 16 кг.
Транспортно-пусковий контейнер виготовлений з вуглецевого волокна зміцненого епоксидними смолами, має дві кришки на кінцях, короткий ремінець для руки, довший ремінець для перенесення на плечі, роз’єм під’єднання до CLU та підкладку для плеча. Таким чином, транспортно- пусковий контейнер служить як для транспортування ракети, так і для її пуску. Гарантований термін зберігання дорівнює 10 років.
Транспортно-пусковий контейнер має 121 см у довжину та 14 см в діаметрі; діаметр тильних заглушок дорівнює 30 см
На транспортно-пусковому контейнері знаходиться блок з елементом
живлення та системою охолодження (англ. Battery Coolant Unit, BCU). Цей блок містить невідновлюваний елемент живлення на основі літію та невеликий балон зі стисненим аргоном. Елемент живлення живить голівку самонаведення ракети електричною енергією перед пуском, а стиснений аргон служить для охолодження теплової матриці голівки самонаведення до робочої температури із використанням ефекту Джоуля-Томсона. Блок BCU може бути запущений лише один раз та розрахований на роботу протягом не більше 4 хвилин. Існує два взаємно сумісних варіанта блоку, які відрізняються лише зовнішнім виглядом: один має суцільне покриття, інший — ребристу поверхню теплообмінника. Вага блоку складає 1,3 кг, довжина 20,7 см, ширина 11,8 см.
Ракета
Схематичне зображення відсіків ракети FGM-148.
Ракета складається з декількох відсіків: наведення (англ. Guidance Section), середнього (англ. Mid-body Section), бойової частини (англ.
Warhead), моторний відсік (англ. Propulsion Section) та приводів керма (англ. Control Actuator Section).
Відсік наведення містить голівку самонаведення, її електронні складові та служить для стеження та наведення на ціль. В голівку самонаведення також вбудований контактний підривач для бойової частини. Інфрачервоний датчик побудований на основі чутливих елементів телуриду ртуті-кадмію (HgCdTe) та має роздільну здатністю 64×64 пікселів.
В середній частині ракети знаходиться електронна система управління вогнем (англ. Electronic Safe Arm and Fire Unit, ESAF), яка служить як запобіжник проти випадкової детонації бойової частини та управління двигунами ракети. ESAF відповідальна за правильну роботу ракети та має запобігати детонації в транспортно-пусковому контейнері у випадку осічки при старті двигунів. При влученні у ціль вона підриває обидва заряди бойової частини у правильному порядку із дотриманням необхідних затримок. В цьому відсіку знаходяться шість крил, які служать для стабілізації ракети та розкриваються після виходу із контейнера.
Бойова частина ракети тандемна кумулятивна і тому складається з двох зарядів. Призначення першого — ініціалізація динамічного захисту
аби звільнити шлях для основного заряду. Якщо ціль не захищена динамічним захистом, перший заряд діє на броню та підсилює сумарну дію зброї. Бойова частина має такий самий діаметр, як і ракета. Її основним призначенням є ураження броньованої цілі.
Відсік двигунів та керма. Елемент живлення позначений заштрихованими лініями.
Моторний відсік містить два ракетних рушія. Перший ступінь — вибивний заряд, відповідальний за викидання ракети із пускового контейнера на безпечну відстань. Вибивний заряд повністю вигоряє поки ракета перебуває в контейнері. Завдяки цьому ракета опиняється на такій відстані від стрільця, що основний, маршовий, рушій вже не може завдати йому шкоди реактивним струменем.
Стартовий рушій (вибивний заряд) та маршовий двигун відокремлені між собою досить міцною прокладкою, аби захистити основний двигун від надмірного тиску вибивного заряду, але достатньо крихкою, щоб зруйнуватись під дією газів основного двигуна.
Відсік приводів керма відповідальний за генерацію сигналів управління на аеродинамічні керма, а також за живлення електронних компонент ракети енергією. Ракета має чотири керма, які після виходу з контейнера автоматично розкладаються та фіксуються. Також ракета має чотири лопаті відхилення вектору тяги маршового двигуна. Електричний струм отримується з елемента живлення на розплавленій солі, який отримує для своєї роботи теплову енергію горіння маршового двигуна.
Бойова частина ракети тандемна кумулятивна з електронною затримкою детонації основного заряду. Основний кумулятивний заряд Javelin принципово нічим не відрізняється від решти кумулятивних боєприпасів за характером дії та призначений для пробивання в броні невеликого за діаметром отвору кумулятивним струменем.
Тандемна будова бойової частини має ефективно протидіяти динамічному захисту бронетехніки. Перший, менший і легший вибуховий заряд ініціює елементи динамічного захисту, а більший та важчий вибуховий заряд вже має можливість уразити безпосередньо саму броню, не захищену елементами динамічного захисту.
Матеріал кумулятивної воронки впливає на справжню бронепробивність бойової частини, оскільки вона залежить від співвідношення щільності броні та матеріалу, з якого зроблено кумулятивну воронку. В першому заряді кумулятивна воронка зроблена з молібдену, який на 30 % щільніше за залізо. Щільний метал має попри невеликий калібр заряду поліпшити пробиття бронекришок елементів динамічного захисту. Основний заряд облицьований міддю, яка щільніша за залізо лише на 10 %.
Довжина кумулятивного струменя прямо залежить від діаметра кумулятивної воронки і дорівнює 1,5-4 калібри ПТКР. Ракета Javelin має порівняно невеликий калібр 127 мм у порівнянні з 152 мм у важчих ПТРК типу «Корнет» та BGM-71 TOW. Це дає підстави низці експертів
стверджувати, що заявлений показник бронепробиття у 800 мм завищений, а насправді ракета здатна пробити до 600 мм гомогенної броні.
Для захисту основного заряду від осколків та ударної хвилі після детонації першого заряду між ними знаходиться захисна перегородка виготовлена із композитного матеріалу. Аби не перешкоджати кумулятивному струменю в середині перегородки зроблений отвір. Ефективність бойової частини проти динамічного захисту, створеного для протидії тандемним боєприпасам (ДЗ типу Релікт або Малахіт)
залишається відкритим питанням.
Бойова частина має електронну систему детонації (англ. Electronic Safe Arming and Fire, ESAF). Ця система має низку запобіжників проти передчасного спрацювання зарядів, а також гарантує правильну роботу тандему — витримує необхідну затримку між підривом першого та
основного зарядів.
Попри те, що тандемна кумулятивна бойова частина ракет системи Javelin довела свою ефективність в боротьбі з бронетехнікою, вона виявилась недостатньо ефективною в боротьбі з неброньованими цілями: піхота в укритті, легкоброньована або взагалі неброньована техніка, тощо.
Для підвищення ефективності була створена ракета з універсальною бойовою частиною (англ. multi-purpose warhead, MPWH), яка буде
використана в модернізованому варіанті FGM-148F. Єдина відмінність від базової моделі полягає у використанні металевої обгортки в корпусі навколо вибухової речовини, яка виготовлена з міцної сталі та має готові осколкові елементи, завдяки чому формується вдвічі інтенсивніше осколкове поле. Ця модифікація не змінює габаритів та ваги ракети та не погіршує її ефективність в боротьбі з бронетехнікою.
Боєприпасів з бойовими частинами інших видів, зокрема, термобаричними, нема і про плани налагодити їх виробництво не відомо.
Також відсутня інформація про ракети з дистанційним підривом для Javelin, тому для ураження вертольотів або БПЛА необхідне пряме
влучення.
ПОРЯДОК РОБОТИ
ПІДГОТОВКА
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПРОТИТАНКОВОГО РАКЕТНОГО КОМПЛЕКСУ FGM-148 JAVELIN
Особовий склад повинен вивчити і знати будову комплексу іправила його експлуатації.
Забороняється допускати до експлуатації комплексу особовий склад, який не вивчив його будову і правила експлуатації.
Комплекс являє собою високоточний електро-оптико-механічний пристрій, що містить електронні блоки. Особовий склад повинен дбайливо ставитися до комплексу, охороняти його від падінь і ударів.
Комплекс безпечний в разі правильного поводження, зберігання, транспортування, стрільби в усіх умовах експлуатації і бойового
застосування.
УВАГА: категорично забороняється витягати ракету із ТПК. Безпека експлуатації виробу забезпечується суворим виконанням
заходів пожежної безпеки.
Виріб в упаковці, що впав з висоти менше 1,5 м або без упаковки менше 0,5 м, допускається до стрільби тільки після ретельного
зовнішнього огляду на відсутність ушкоджень.
В разі падіння виробу в упаковці з висоти більше 1,5 м або без упаковки з висоти більше 0,5 м виріб підлягає знищенню згідно із вказівками настанови щодо експлуатації виробу.
Забороняється виконувати стрільбу комплексом, якщо виявлені механічні ушкодження (вм’ятини, відколи, тріщини) на корпусі виробу.
Вироби із зазначеними дефектами підлягають поверненню на склад боєприпасів.
Стрільбу на дальностях від 100 до 300 м виконувати тільки в бойових умовах через можливе ураження комплексу і особового складу осколками при вибуху бойової частини виробу.
Забороняється перебування людей поза укриттям в зоні дії газовогневого струменя стартового двигуна виробу.
Під час навчальної стрільби на полігоні, у випадку коли бойова частина не підірвалась, забороняється доторкатися до виробу і брати в руки залишки виробу або непідірваної бойової частини.
Бойова частина підлягає знищенню на місці падіння згідно із вказівками, викладеними в нормативних документах з експлуатації ракетно-артилерійського озброєння, що діють в експлуатуючій організації.
Методичні рекомендації щодо порядку застосування батареї ПТРК “Джавелін” у різних видах бою”
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ПТРК “Джавелін” – переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК).
Батарея ПТРК “Джавелін” – вогневий і тактичний підрозділ протитанкової артилерії.
Район зосередження – ділянка місцевості, що зайнята або підготовлена (намічена) для зайняття протитанковими артилерійськими підрозділами і забезпечує приховане розташування та своєчасний їх вихід на рубежі розгортання або в інший район.
Рубіж розгортання – ділянка місцевості на танконебезпечному напрямку, що підготовлена (спланована) до зайняття або зайнята протитанковими артилерійськими підрозділами для знищення атакуючих (контратакуючих) танків та інших броньованих машин противника.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АРГ | артилерійська розвідувальна група |
БПЛА | безпілотний літальний апарат |
БТГр | батальйонна тактична група |
ВП | вогнева позиція |
КСП | командно спостережний пункт |
ПТРез | протитанковий резерв |
ПТРК | протитанковий ракетний комплекс |
РВВ | рубіж відкриття вогню |
РЗЗ | рухомий загін загородження |
Загальні положення
Основні дані про ПТРК “Джавелін”
Протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) “Джавелін” – переносний ПТРК (індекс FGM-148), який призначений для ураження броньованої техніки противника, його вертольотів, БПЛА, а також літаків, що злітають або заходять на посадку.
ПТРК “Джавелін” складається з двох основних частин – командно-пускового блока (КПБ) і ракети.
Ракета ПТРК “Джавелін” складається з:
інфочервоної головки самонаведення, яка дозволяє реалізувати принцип самонаведення “зробив постріл і забув”;
двох режимних підривників з контактним і неконтактним датчиками;
системи м’якого пуску, яка дозволяє вести стрільбу з закритих приміщень.
Основні переваги ПТРК “Джавелін” над іншими переносними ПТРК:
дозволяє вести стрільбу пригнувшись або сидячі;
не потребує активного підсвічування цілі;
може застосовуватися в умовах радіоелектронної протидії противника, а також в умовах обмеженої видимості (задимлення поля бою, туман тощо);
не потребує супроводження ракети після її пуску;
дозволяє уражати цілі в найменше вразливу частину;
має незначну вагу та розміри;
дозволяє вести стрільбу з приміщень;
може застосовуватися для ураження вертольотів, БПЛА, а також літаків, що злітають або заходять на посадку.
Призначення та склад батареї ПТРК “Джавелін”
Протитанкова батарея ПТРК “Джавелін” це вогневий і тактичний підрозділ протитанкової артилерії. Під час ведення бойових дій вона, як правило, входить до складу протитанкового резерву і може виконувати наступні завдання:
знищувати танки та іншу броньовану техніку противника;
прикривати проміжки між підрозділами та відкриті фланги загальновійськових підрозділів;
прикривати висування та розгортання других ешелонів (загальновійськових резервів) на вогневі рубежі або для проведення контратаки.
Батарея ПТРК “Джавелін” складається з управління батареї та трьох взводів.
Взводи батареї можуть додаватися механізованим батальйонам, які діють на окремому напрямку.
Кожний взвод складається з трьох відділень.
Відділення можуть включатися до складу вогневих засідок.
Кожне відділення складається з трьох розрахунків
Порядок роботи командира батареї під час підготовки батареї до ведення бойових дій
Порядок роботи командира батареї ПТРК “Джавелін” під час підготовки батареї до ведення бойових дій залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання та наявності часу.
Завдання командир батареї отримує від старшого артилерійського командира (начальника).
Порядок роботи командира батареї включає послідовні та взаємопов’язані заходи:
аналіз бойового завдання;
оцінювання обстановки;
формулювання рішення;
доведення бойових завдань до підпорядкованих підрозділів;
організацію взаємодії;
завершення розроблення документів.
Після отримання бойового завдання командир батареї здійснює його аналіз. Під час аналізу завдання здійснюється його усвідомлення. Усвідомлюючи бойове завдання командир батареї повинен зрозуміти:
мету майбутніх дій та бойове завдання бригади;
танконебезпечні напрямки;
завдання, які виконуються протитанковими підрозділами старших командирів у смузі дій бригади;
завдання батареї;
завдання РРЗ і сусідніх протитанкових засобів та порядок взаємодії з ними;
райони зосередження та рубежі розгортання;
порядок забезпечення боєприпасами;
час і порядок висування батареї у призначений район (на рубіж);
порядок маневру в ході бою і час готовності.
У ході усвідомлення завдання на підготовлену карту командира батареї наносяться:
положення та характер дій противника;
завдання загальновійськової бригади;
завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними;
завдання, що виконуються засобами старшого начальника;
завдання батареї та інші дані.
Після усвідомлення бойового завдання командир батареї:
проводить розрахунок часу;
віддає вказівки командирам взводів і організовує підготовку батареї до майбутніх дій;
проводить розвідку району зосередження та рубежів розгортання.
Під час розрахунку часу визначається загальний час для підготовки батареї до виконання завдань з урахуванням заходів, що проводяться старшим командиром (начальником), а також строки проведення основних заходів щодо підготовки бойових дій.
У вказівках командирам взводів командир батареї вказує загальні завдання батареї (взводів) щодо підготовки до виконання отриманого завдання та час і порядок роботи на місцевості. За необхідності командир батареї може конкретизувати завдання командирам взводів.
Процес оцінювання обстановки складається з оцінювання противника, своїх підрозділів, району бойових дій та інших умов і факторів, які можуть вплинути на виконання бойового завдання. Під час оцінювання обстановки командир батареї вивчає і аналізує:
положення і можливий характер дій противника;
танконебезпечні напрямки;
стан, можливості і забезпеченість батареї;
характер місцевості та її вплив на бойові дії батареї;
радіаційний, хімічний, бактеріологічний стан.
Крім того, командир батареї враховує стан погоди, пору року та доби.
На основі висновків з аналізу отриманого завдання, оцінювання обстановки та завдань, отриманих від старшого командира (начальника), командир батареї приймає рішення.
У рішенні командир батареї визначає:
бойовий порядок батареї на рубежах розгортання;
завдання взводам;
для кожного взводу: райони зосередження, рубежі розгортання, смуги вогню, додаткові сектори обстрілу, порядок переміщення під час бою;
основні заходи щодо всебічного забезпечення бойових дій.
Крім того, командир батареї визначає основні завдання з морально-психологічного забезпечення та його особливості.
Рішення командир батареї доводить до командирів взводів.
У визначений старшим командиром (начальником) час командир батареї бере участь у рекогносцируванні та організації взаємодії.
У ході рекогносцирування командир батареї уточнює:
умовні найменування місцевих предметів і орієнтири;
передній край оборони противника, танконебезпечні напрямки;
положення передових підрозділів наших військ;
маршрути руху на рубежі розгортання, місця розташування КСП батареї;
смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;
рубежі відкриття вогню по танках;
розташування і завдання загальновійськових підрозділів, протитанкових засобів і РЗЗ;
порядок інженерного обладнання рубежів розгортання (вогневих позицій).
Уточнюючи питання взаємодії, командир батареї:
з`ясовує розташування загальновійськових, сусідніх протитанкових підрозділів, їх завдання і смуги вогню;
узгоджує сигнали управління, взаємодії і взаємного розпізнавання;
узгоджує дії батареї з діями РЗЗ при відбитті атак (контратак) танків противника.
Організовуючи взаємодію між взводами, командир батареї вказує:
рубежі відкриття вогню по танках;
ділянки місцевості, що прикриваються фланговим вогнем;
порядок маневру;
місце розташування РЗЗ та його завдання;
порядок побудови колони для висуванням на рубежі розгортання.
Після рекогносцирування, у ході постановки завдань командир батареї у бойовому наказі на бойові дії в обороні (наступі) вказує:
у першому пункті – основні висновки з оцінювання противника, характер його дій і танконебезпечні напрямки;
у другому пункті – завдання загальновійськової бригади, завдання батареї, райони зосередження, рубежі розгортання;
у третьому пункті – завдання, що виконуються протитанковими засобами старшого командира (начальника);
у четвертому пункті (після слова “Наказую”) – бойові завдання взводам: райони зосередження, рубежі розгортання, смуги вогню, маршрути висування, бойовий порядок на кожному рубежі розгортання;
у п’ятому пункті – місце КСП батареї в районі зосередження та на кожному рубежі розгортання, на кого покладається управління батареєю у випадку виходу з ладу КСП батареї;
у шостому пункті – витрату ракет;
у сьомому пункті – час готовності до виконання завдань.
В ході бою командир батареї на кожному рубежі розгортання визначає орієнтири та уточнює завдання командирам взводів.
Під час постановки завдання для розгортання на непідготовленому рубежі командир батареї зазвичай визначає:
короткі відомості про дії противника;
маршрут руху;
напрямки стрільби;
орієнтовні координати точок (місцеві предмети) центру бойового порядку кожного взводу;
час готовності до відкриття вогню або час початку висування.
Під час підготовки до бойових дій командир батареї відпрацьовує робочу карту та схеми протитанкового вогню батареї для кожного підготовленого рубежу розгортання. Варіант схеми протитанкового вогню батареї на рубежі розгортання наведено в додатку 1.
Порядок застосування батареї ПТРК “Джавелін” у різних видах бою
Загальні положення щодо бойового застосування батареї
Під час ведення бойових дій батарея ПТРК “Джавелін”, як правило, призначається у протитанковий резерв, а окремі протитанкові взводи (віділення) можуть додаватися механізованим батальйонам.
Під час планування бойових дій старшим командиром (начальником) для батареї ПТРК визначаються райони зосередження, маршрути (напрямки) переміщення (дій), рубежі розгортання та рубежі виклику.
У районі зосередження батарея розташовується повзводно. Розміри району зосередження по фронту і в глибину можуть бути: для батареї – до 500 м, для взводу – до 150 м.
Із району зосередження батарея висувається на призначений рубіж розгортання з максимальною можливою для даних умов обстановки швидкістю.
Для кожного взводу (відділення) на кожному рубежі розгортання батареї визначаються смуги вогню і додаткові сектори обстрілу, а для ПТРК – основний і додатковий сектори обстрілу.
Для забезпечення вогневої взаємодії й управління батареєю відстань по фронту і глибині на рубежі розгортання має бути:
між ПТРК у відділенні – до 25 м;
між відділеннями у взводі – 100-200 м;
між взводами – 300-500 м.
Розміри рубежу розгортання, залежно від умов обстановки та місцевості, можуть складати:
для батареї – до 2 км по фронту і до 1 км в глибину;
для протитанкового взводу – до 600 м по фронту і до 200 м в глибину;
для відділення – до 75 м по фронту і до 25 м в глибину.
Після виходу на рубіж розгортання батарея розгортається у бойовий порядок.
Бойовий порядок батареї складається з бойових порядків взводів і КСП батареї. Бойовий порядок батареї повинен забезпечити:
найефективніше виконання поставлених завдань;
найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів;
підтримання взаємодії із загальновійськовими (артилерійськими) підрозділами і РЗЗ;
стійке управління підрозділами;
можливість швидкого маневру в ході бою;
найменшу вразливість підрозділів від ударів танків і інших видів зброї противника.
Бойовий порядок батареї повинен створювати умови для взаємного вогневого зв’язку між установками ПТРК і забезпечувати можливість кругового обстрілу.
Батарея ПТРК “Джавелін” (взводи, відділення) на рубежі розгортання можуть розташовуватися кутом вперед (назад), а також уступом вправо (вліво) відносно можливого напрямку атак (контратак) танків противника. Варіанти побудови бойового порядку батареї ПТРК “Джавелін” на рубежі розгортання наведені в додатку 2.
Лінійне розташування протитанкових взводів (відділень, установок ПТРК) на рубежі розгортання неприпустиме.
Для установок ПТРК готуються ВП на кожному завчасно підготовленому рубежі розгортання. На не підготовлених рубежах установкам ПТРК вказуються місця ВП.
Батареї (взводам, відділенням) на кожному рубежі розгортання призначають смугу вогню і додатковий сектор обстрілу, рубіж відкриття вогню, а установці ПТРК – ВП, основний і додатковий сектор обстрілу. Перекриття основних секторів обстрілу призначається у межах до 1/3 від площі цих секторів.
Під час підготовки до бойових дій старший командир (начальник) вказує час та порядок розвідки районів зосередження і рубежів розгортання. Розвідку районів зосередження і рубежів розгортання зазвичай здійснює командир батареї з залученням командирів взводів.
Початок переміщення у новий район зосередження (на рубіж розгортання) здійснюється за командую (сигналом) старшого командира (начальника). Про початок переміщення і прибуття в призначений район зосередження (на рубежі розгортання), командир батареї доповідає за підпорядкованістю.
У ході бою для розгортання на плановому рубежі командир батареї віддає встановлений сигнал і уточнює час готовності.
Для розгортання на незапланованому рубежі командир батареї визначає:
короткі відомості про противника;
рубіж розгортання батареї;
місця взводів і КСП батареї;
маршрут руху;
час готовності.
Командир батареї управляє батареєю під час веденні вогню, подаючи команди командирам взводів або командирам відділень (установок ПТРК).
Команди управління вогнем передаються відкритим текстом з використанням позивних посадових осіб і підрозділів, умовних найменувань місцевих предметів і орієнтирів. Про відкриття вогню, зміни в обстановці, результати стрільби, витрату ракет і втрати командир батареї доповідає старшому за підпорядкованістю.
Застосування батареї під час ведення оборонного бою
Під час ведення оборонного бою батарея, як правило, входить до складу протитанкового резерву і може виконувати наступні завдання:
знищувати танки та іншу броньовану техніку противника;
прикривати проміжки між підрозділами та їх відкриті фланги;
прикривати висування та розгортання другого ешелону (загальновійськового резерву) на вогневий рубіж, або для проведення контратаки;
знищувати повітряний десант противника.
Крім того, батарея ПТРК “Джавелін” може прикривати перегрупування загальновійськових підрозділів.
За рішення старшого командира (начальника) взводи (відділення) батареї можуть додаватися механізованим батальйонам, які діють на окремому напрямку, або у складі батальйонних тактичних груп (БТГр). Відділення ПТРК “Джавелін” можуть включатися до складу вогневих засідок, або діяти самостійно у вогневій засідці.
Перелічені завдання в обороні батарея виконує в тісній взаємодії з РЗЗ, підрозділами вертольотів, протитанковими засобами загальновійськових підрозділів, танками (БМП) других ешелонів і артилерією, що розташована на закритих ВП.
Зміст і послідовність роботи командира батареї з підготовки бойових дій залежать від умов переходу до оборони, отриманого завдання, наявності часу.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником батарея може залучатись до підтримки дій загальновійськових підрозділів під час закріплення їх на захопленому рубежі.
Батареї, яка діє у складі ПТРез, призначають основний, один-два запасних райони зосередження і рубежі розгортання.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир батареї ставить завдання підпорядкованим підрозділам по карті, а в подальшому, якщо дозволяє обстановка, уточнює їх на місцевості.
Командир батареї, який призначений командиром ПТРез з командиром РЗЗ узгоджує та усвідомлює:
порядок взаємодії;
рубежі мінування;
маршрути та порядок висування на рубежі мінування;
порядок прикриття дій РЗЗ;
місця проходів у загородженнях та їх позначення;
порядок підтримання зв’язку;
сигнали управління та взаємодії.
Батарея до переходу противника в наступ, як правило, знаходиться у основному районі зосередження у готовності до висування на рубежі розгортання. Кожному рубежу розгортання присвоюється умовне найменування (наприклад “Карпати 1,2,3” тощо), яке є сигналом для висування батарей на призначений рубіж.
За сприятливих умов, командир батареї перевіряє практичними виїздами на рубежі розгортання час, що потрібен батареї для висування і розгортання в бойовий порядок.
У районі зосередження:
здійснюються заходи з маскування та інженерного обладнання району;
ведеться безперервна розвідка.
У районі зосередження командир батареї проводить контроль готовності батареї до бойових дій. При цьому він перевіряє:
знання командирами взводів завдань загальновійськових підрозділів і завдань батареї та взводу;
готовність автомобільної техніки та установок ПТРК до стрільби;
знання сигналів управління, оповіщення, взаємодії та інші питання.
На рубежі розгортання командиром батареї з КСП підтримується зв‘язок зі старшим командиром (начальником), командиром РЗЗ та командирами взводів.
Зайняття рубежу розгортання батарея здійснює за сигналом (командою) старшого командира (начальника).
З появою танків противника командир батареї розподіляє цілі між взводами, визначає момент відкриття вогню і подає команду, вказуючи: позивний взводу, який залучається, попередню команду “Стій” або “Увага”, характер цілі, її положення і виконавчу команду.
З виходом танків противника на дальність, яка дозволяє наносити їм ураження, батарея відкриває вогонь. При цьому ведеться активна розвідка та спостереження за діями противника.
Командир батареї веде розвідку, управляє вогнем батареї та уточнює завдання. При виявленні основного напрямку наступу танків противника командир батареї зосереджується вогонь, на даному напрямку. При виявленні спроби танків змінити напрямок наступу, командир батареї уточнює завдання взводам (відділенням).
Після відбиття атаки танків батарея повинна бути готовою до повторних атак противника або до переміщення на новий рубіж розгортання (район зосередження).
Для відбиття повторних атак противника із зайнятого рубежу батарея зазвичай здійснює часткову зміну вогневих позицій взводів (відділень).
Застосування батареї під час ведення наступу
У наступі батарея зазвичай входить до складу ПТРез і може виконувати наступні завдання:
прикривати висування і розгортання (перегрупування) підрозділів для наступу;
відбивати контратаки противника;
прикривати висування, розгортання і введення в бій другого ешелону;
прикривати відкритих флангів підрозділів;
підтримувати дії загальновійськових підрозділів у ході закріплення на захоплених рубожах.
Завдання батарея виконує, як правило, в тісній взаємодії з РЗЗ і іншими підрозділами.
Зміст і послідовність роботи командира батареї з підготовки бойових дій залежать від умов переходу до наступу, отриманого завдання та наявного часу.
При переході у наступ з ходу, батарея висувається у район зосередження або на рубіж розгортання (зазвичай вночі) за раніше розвіданим маршрутом. Розташовуючись в районі зосередження, батарея повинна бути в готовності до висування на рубіж розгортання для прикриття висування і розгортання загальновійськових підрозділів для наступу.
Під час переходу в наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником батарея може бути завчасно розгорнута у бойовий порядок на одному з рубежів розгортання.
Дії батареї у наступі узгоджуються з діями РЗЗ.
Під час наступу, з просуванням загальновійськових підрозділів першого ешелону, батарея ПТРК переміщується за вказаним маршрутом (напрямком) у повному складі в готовності до розгортання на запланованих і незапланованих рубежах. Довжина стрибка під час переміщення батареї не повинна перевищувати 8-10 км, а час руху і розгортання на рубежах розгортання – 20-25 хвилин.
З метою розвідки маршруту переміщення, районів зосередження і рубежів розгортання в ході наступу, від батареї може виділятися особовий склад до артилерійської розвідувальної групи (АРГ). Як правило, в АРГ від батареї призначають: командира взводу, командира відділення (установки ПТРК), одного-двох номерів обслуги, які навчені веденню радіаційної та хімічної розвідки, а також перевірки місцевості на наявність мін.
У залежності від обстановки, в ході наступу, батарея послідовно займає райони зосередження або розгортається на рубежах розгортання в готовності до відбиття атак танків противника.
Після відбиття контратаки танків батарея готується до відбиття їх повторних контратак або займає район зосередження і знаходиться в готовності до висування на рубежі розгортання. Залишення зайнятого рубежу розгортання батарея здійснює за командою (сигналом) старшого командира (начальника).
Схема протитанкового вогню батареї ПТРК “Джавелін” на рубежі розгортання (Варіант)
Побудова бойового порядку батареї ПТРК “Джавелін” на рубежі розгортання (Варіанти)
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
