Наступальний бій — вид загальновійськового бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника та оволодіння важливими районами (рубежами) місцевості або об’єктами. Він полягає в ураженні противника всіма наявними засобами, рішучій атаці переднього краю його оборони, стрімкому просуванні у глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні ОВТ, матеріальних засобів, оволодінні визначеним районом (рубежем) місцевості, об’єктом.
Механізоване відділення повинно вести наступальний бій з повним напруженням сил, безупинно, у високому темпі, вдень і вночі, у будь-яку погоду і у тісній взаємодії з іншими підрозділами знищити противника, який обороняється.
Це досягається вмілим застосуванням усіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів ВУП, швидким подоланням загороджень і захопленням з ходу рубежів (об’єктів), широким застосуванням маневру вогнем і підрозділами з використанням особливостей місцевості для швидкого виходу на фланги і у тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підлеглим і забезпеченням їх дій у ході ведення наступального бою.
Наступальний бій механізованого відділення включає послідовне виконання тактичних завдань, основними з яких є:
- зайняття вихідного положення для наступу;
- висування до рубежу переходу в атаку і розгортання в бойовий порядок;
- подолання інженерних загороджень і природних перешкод;
- атака і знищення противника на передньому краї оборони, оволодіння визначеним об’єктом; розвиток наступу у глибині оборони і переслідування противника.
Механізоване відділення може наступати на противника, який обороняється, наступає або відходить.
Наступ на противника, який наступає, здійснюється шляхом ведення зустрічного бою; на противника, який відходить, – переслідуванням. Наступ на противника, що обороняється, залежно від готовності його оборони і ступеня нанесеного йому вогневого ураження здійснюється висуванням із глибини (з ходу) або із положення безпосереднього зіткнення з ним.
Наступ з висуванням із глибини (з ходу) зазвичай починається з вихідного району і здійснюється шляхом послідовного розгортання підрозділів для атаки.
Для забезпечення організованого висування, розгортання у бойовий порядок і одночасної атаки противника призначаються: маршрут висування, вихідний пункт, рубежі (пункти) розгортання, рубіж переходу в атаку, а за умов атаки механізованих підрозділів у пішому порядку — рубіж спішування.