Оборона механізованого відділення
ОБОРОНА МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ
Оборона – один з основних видів бою (дій) (рис. 1).
Під умовами переходу взводу до оборони слід розуміти конкретну обстановку, що склалася (положення, стан і характер дій противника та своїх підрозділів, а також сусідів, умови місцевості, засоби ураження, що застосовуються, та ін.), під час якої здійснюється підготовка до оборони.
В умовах безпосереднього зіткнення з противником відділення (взвод) може переходити до оборони з метою:
- відбиття контратаки переважаючих сил противника під час наступу;
- в результаті невдалого зустрічного бою з переважаючими силами противника;
- для закріплення та утримання захоплених рубежів;
— для прикриття флангів на загрозливому напрямку.
Складність переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником полягає в тому, що підрозділ вимушений обороняти не підготовлений в інженерному відношенні рубіж у стислі терміни, під сильним вогневим впливом, а іноді і під час відбиття контратак танків та піхоти противника. В окремих випадках при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником обстановка може бути ускладнена тим, що підрозділ буде мати один чи обидва фланги відкритими, некомплект особового складу, значну витрату боєприпасів та інших матеріальних засобів. Зайняття оборони в таких умовах ускладнює проведення роботи з організації системи вогню та інженерного обладнання позицій.
При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником створюються більш сприятливі умови для організації оборони та її інженерного обладнання. Командир відділення має більше часу та кращі умови для ретельного вивчення місцевості, вибору вигідних оборонних позиції, проведення рекогносцировки, а особовий склад – для інженерного обладнання місцевості. В таких умовах з метою прискорення інженерних робіт з обладнання опорного пункту можуть застосовуватися інженерна техніка та інші засоби механізації. Механізованому відділенню (взводу) надається можливість зайняти для оборони вигідний рубіж, максимально використати захисні властивості місцевості, її інженерне обладнання, краще підготувати вогонь та систему вогню.
В обороні підрозділ має більш широкі можливості ефективно використовувати маскування, що дозволяє скрити дійсні та показати хибні розташування позицій, бойової та іншої техніки, вогневих засобів. Це примусить противника завдавати ударів по пустих місцях.
Відтак і в цих умовах необхідно враховувати, що противник спроможний у будь-який момент завдати авіаційних і ракетних ударів, замінувати місцевість засобами дистанційного мінування, провести висадку повітряних десантів чи ДРГ, а також активізувати свої дії незаконні збройні формування (НЗФ). Таким чином, при вмілому та своєчасному використанні своїх переваг оборона спроможна не тільки протистояти наступу переважаючих сил противника, але і досягнути більш рішучої мети – зриву наступу, що готується. В оборонному бою кожен солдат повинен, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди, загородження і вигідні умови місцевості, успішно вести боротьбу з живою силою противника, знищувати його танки та інші броньовані машини.
Оборона повинна бути стійкою та активною, здатною протистояти ударам всіх видів зброї, атаці переважаючих груп танків і піхоти противника, діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп.
Стійкість та активність оборони досягаються:
витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що обороняються при відбитті атак противника, їх високим моральним духом; майстерно організованою обороною і системою вогню; безперервною розвідкою противника;
ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої позиції);
умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерного обладнання і застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій; виконанням заходів щодо захисту від зброї масового
ураження і високоточної зброї противника; всебічним забезпеченням і підготовкою особового складу до довготривалого ведення бойових дій, в тому числі і в умовах повного оточення.
Відділення не має права залишати позицію, яку займає, і відходити без наказу командира взводу.
Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, маючи на ній основні, запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, які дозволяють спільно із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах (рис. 2. та 3.).
На позиції відділення стрільці, кулеметник та гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах знаходилися під ефективним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися. Відповідно до цього будується і система вогню взводу.
Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому загрожують, ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.
Висування на вогневі позиції здійснюється під вогневим прикриттям чергового вогневого засобу і вогню БМП (БТР). Кожній бойовій машині призначаються 2-3 вогневих позиції (на найбільш небезпечних напрямках наступу противника). При цьому, з кожного укриття необхідно готувати вихід на вогневі позиції не менше ніж по двох маршрутах.
Щоб зменшити вірогідність знищення БМП (БТР) і танків вогнем ПТРК, для кожної одиниці бойової техніки обладнуються 1-2 укриття (за зворотними скатами висот, в лісі і т.п.).
Бойова машина піхоти, яка має могутнє озброєння та броньовий захист, є основою оборони позиції відділення. Її вогнева позиція, а також вогнева позиція бронетранспортера може обладнуватися в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду позиції на віддаленні до 50 м. Бойова машина піхоти без десанту в обороні може виділятися для дій у вогневій засідці як кочівний вогневий засіб, і у складі бронегрупи батальйону (роти).
На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.
Командир відділення керує підлеглими, знаходячись в такому місці, звідки зручніше керувати відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу.
Вогнева позиція відділення включає основні та запасні вогневі позиції вогневих засобів і БМП (БТР).
Основні вогневі позиції займаються для виконання основних вогневих завдань, поставлених підрозділу на визначений період бою. Запасні вогневі позиції призначаються для їх зайняття у випадку передбаченого або вимушеного залишення основних вогневих позицій.
Вогневим засобам вказуються основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню.
Вогонь ручних протитанкових гранатометів готується у смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами праворуч і ліворуч. Кожна смуга вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.
Кожному військовослужбовцеві визначаються 2-3 вогневих позиції, які необхідно змінювати після декількох черг (пострілів), і сектори стрільби — основний і додатковий, які повинні перекриватися не менше ніж на 10-15 градусів (170 — 250 тисячних), створюючи зону суцільного вогню, сектор обстрілу в обороні — для кулеметника — до 120 градусів, для стрільця — до 40 градусів.
Розподіл механізованого відділення на бойові групи та завдання, що покладаються на них в оборонному бою
Для забезпечення живучості механізованого відділення, більш ефективного використання зброї відділення та під час ведення оборонного бою в особливих умовах (в місті (населеному пункті), в гірсько-лісистій місцевості тощо) доцільно будувати бойовий порядок у складі бойових груп.
При розподілі відділення на бойові групи, доцільно врахувати:
Особовий склад підрозділу бажано поділяти не на пари, а на бойові трійки, до розрахунків кулеметів, РПГ, АГС додавати ще по одному військовослужбовцю. Втрьох легше взаємодіяти: якщо один одержить поранення, вдвох його легше витягти з-під вогню, якщо у когось трапиться затримка під час стрільби (через несправність або при перезаряджанні), удвох його легше прикрити (у такому випадку подається сигнал «ПРИКРИЙ», на який той, хто прикриває, повинен відповісти: «ТРИМАЮ»).
З метою забезпечення стійкого і прихованого управління та підтримання постійної взаємодії між особовим складом підрозділу (бойових груп) встановлюються додаткові сигнали управління, які подаються жестами рук, свистками, положенням зброї, тощо.
Прикриваючи один одного, по можливості, треба більше використовувати ручні гранати та вогонь із підствольних гранатометів.
Варіант складу бойових груп (рис. 4.):
— Бойова група «А» – старший стрілець (старший групи), гранатометник та стрілець – помічник гранатометника;
— Бойова група «В» – на чолі з командиром відділення, у складі кулеметника та снайпера;
— Бойова група «С» – заступник командира бойової машини – навідник-оператор (кулеметник КПВТ) та механік-водій (водій).
Завдання, що вирішуються бойовими групами в обороні
Бойовій групі «А» – у складі старшого стрільця (старшого групи), гранатометника та стрільця помічника гранатометника): ведення розвідки на відстані від 500 до 700 м; знищення живої сили і броньованих засобів противника
на відстанях від 500 до 300 м.
Бойовій групі «В» – на чолі з командиром відділення, у складі кулеметника та снайпера:
ведення розвідки на відстані від 500 до 700 м;
знищення живої сили противника і неброньованих засобів противника на відстанях від 300 до 500 м; використання найбільш підготовленого і фізично розвиненого солдата в резерві для посилення небезпечних місць (діє за вказівками командира відділення в залежності від умов обстановки); охорона командира відділення.
Бойовій групі «С» – у складі заступника командира бойової машини – навідника-оператора (кулеметника КВТ), механіка — водія (водія):
ведення розвідки з використанням оптичних прицілів
бойової техніки на відстанях до 2000 м; знищення живої сили противника на відстанях до 2000 м; знищення броньованих цілей супротивника на відстані до 1500 м.
Отже, для якісного та обґрунтованого визначення завдань особовому складу (бойовим групам) командиру механізованого відділення необхідні теоретичні знання основ оборонного бою з урахуванням досвіду участі підрозділів ЗС України в антитерористичній операції.
Бойові можливості відділення в обороні
Під бойовими можливостями підрозділів розуміються кількісні та якісні показники, що характеризують їх можливості для виконання певних бойових завдань за встановлений термін у конкретній обстановці.
Бойові можливості не є постійними величинами. Навіть при повній укомплектованості підрозділу особовим складом, бойовою технікою і озброєнням вони будуть залежати від:
— кількості особового складу, рівня його бойової підготовки;
— наявності та стану озброєння, бойової та іншої техніки;
— мистецтва командного складу в управлінні підрозділами;
— організаційної структури підрозділів та їх забезпеченості матеріально-технічними засобами, а також від складу противника та характеру його протидії;
— умов та характеру місцевості, метеорологічної обстановки (погоди, часу доби та пори року).
Бойові можливості підрозділів складаються з вогневої потужності, ударної сили та маневрених можливостей.
Вогнева потужність складається з вогневих можливостей штатної та доданої артилерії, танків, БМП (БТР), протитанкових засобів, засобів ППО та стрілецької зброї, а в обороні, крім того, застосування мінно-вибухових засобів.
Вогнева потужність виражається сумарним обсягом вогневих задач, які можуть бути виконані відпущеною кількістю боєприпасів штатними та доданими силами і засобами.
Показники вогневої потужності: кількість об’єктів (цілей), що уражаються, та ступінь їх ураження; кількість знищених засобів озброєння та бойової техніки противника; математичне очікування збитків завданих підрозділу противника.
Результатом реалізації вогневої потужності є збитки, що виражаються визначеним ступенем придушення чи знищення противника.
Ударна сила – це здатність механізованих і танкових підрозділів завдавати потужні удари по противнику поєднанням – „вогню та руху”.
Ударна сила характеризується створенням щільності сил та засобів на всьому фронті наступу та на напрямку зосередження основних зусиль в обороні (кількість підрозділів, танків, гармат та мінометів, протитанкових засобів на 1 км фронту).
Маневреність – це якість, яка характеризує ступінь рухомості підрозділів і здатність швидко здійснювати пересування, розгортання при підготовці і під час бойових дій, а щодо техніки – швидко змінювати швидкість та напрямок руху.
В обороні маневреність характеризується:
— здатністю підрозділів організовано та швидко займати оборону;
— швидким пересуванням у короткі строки елементів бойового порядку на будь-який загрозливий напрямок для зайняття оборони; проведенням стрімких контратак; — знищенням повітряного десанту противника.
Вихідними даними для розрахунку вогневої потужності механізованого відділення є:
— організаційна структура відділення та доданих вогневих засобів (кількість особового складу, який безпосередньо бере участь в бойових (тактичних) діях);
— озброєння і військова техніка (ОВТ) механізованого відділення та доданих вогневих засобів та їх технічні характеристики;
— тактичні нормативи щодо дій механізованого відділення та підрозділів противника для даного виду бойових
(тактичних) дій.
Організаційна структура та озброєння механізованого відділення (рис. 5.):
Крім того, для визначення вогневої потужності необхідно знати основні тактико-технічні характеристики усіх видів озброєння підрозділу і зокрема бойову швидкострільність стрілецької зброї: ПКТ (ПК) — 250 п/хв; РПК — 150 п/хв; АКМ -74 — 100 п/хв; СВД — 30 п/хв.
Методика розрахунку вогневої потужності механізованого відділення
а) Можливості у боротьбі з бронеоб’єктами противника.
Протитанкові засоби (ПТЗ) призначені для знищення танків, БМП (БТР), БМ ПТКР та інших броньованих цілей противника.
До протитанкових засобів відносяться: танки, БМ, ПТКР, переносні ПТКР, СПГ- 9 (РПГ-7), протитанкові гармати, ручні протитанкові гранати.
Для кожного ПТЗ, починаючи з РПГ, дослідницьким шляхом визначені коефіцієнти бойової ефективності, що показують, яку кількість танків та інших бронецілей може знищити той або інший протитанковий засіб до того, як знищать його самого. При цьому, як правило, 70% ПТЗ ведуть боротьбу з танками, а 30% ПТЗ – з БТР (БМП) противника.
Для того, щоб провести розрахунок можливостей необхідно перемножити кількість ПТЗ (у т.ч. танків) на їх коефіцієнт бойової ефективності:
Мп= N х k,
де Мп – математичне очікування кількості бронеоб’єктів, які уражаються ПТЗ підрозділу;
N – кількість протитанкових засобів (ПТЗ) підрозділу;
k – коефіцієнт бойової ефективності ПТЗ.
Можливості підрозділу з боротьби з броньованими об’єктами виражаються кількістю танків (БМП, БТР), атаку яких він здатний відбити, зберігши свою боєздатність, тобто не втративши більше 50% ПТЗ.
Для того, щоб визначити можливості механізованого відділення зі знищення танків, необхідно виходити із наявності протитанкових засобів, вираженій через відповідні коефіцієнти бойової ефективності, які вказують на здатність того чи іншого засобу уразити визначену кількість броньованих одиниць противника до того, як вони самі будуть знищені (табл. 1).
Таблиця 1 Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні
Найменування протитанкових засобів | При розташуванні в окопах (в обороні) |
РПГ-7 | 0,3 |
ПТКР «Конкурс» на БМП — 2 | 2 |
Танк | 2,5 |
Так, механізоване відділення на БМП-2 на підготовленому рубежі (в окопі) здатне знищити 2 — 3 танки противника.
РПГ-7 – (1 х 0,3) = 0,3; БМП -2 – (1 х 2,0) = 2 (танки).
Відповідно механізоване відділення штатними ПТЗ здатне знищити 2,3 танка (0,3 + 2,0 = 2,3).
Танк в обороні здатний знищити до 2 — 3 танків противника (2,5 х 1= 2,5). Крім того, особовий склад для боротьби з танками використовує потужні засоби ближнього бою: ручні протитанкові гранати РПГ-18 “МУХА”. Однак ці засоби в розрахунок вогневих можливостей взводу не беруться.
Коефіцієнти (можливості механізованого відділення) збільшуються при боротьбі з БМП (БТР) противника в 1,5-2 рази.
б) Можливості зі знищення живої сили противника вогнем зі стрілецької зброї (рис. 6).
Під час розрахунку можливостей щодо знищення живої сили противника основним показником є щільність куль на один погонний метр у хвилину, яка залежить від:
— кількості стрілецької зброї по видах, яка задіяна в бою; — швидкострільності видів стрілецької зброї підрозділу; — ширини (фронту) ділянки, по якій ведеться вогонь.
Отже, за одну хвилину механізоване відділення на БМП здатне випустити 830 куль за хвилину:
4 — АК7 х 100 +1- РПК-74 х 150 + 1- ПКТ х 250+1- СВД х 30 = 830 (к/хв).
На цьому фронті може наступати до 2 мсвід противника.
Щільність вогню механізованого відділення в оборонному бою складає 3 — 5 куль за одну хвилину на 1 метр погонний
830 : 150 = 5,5 (к/пог. м/ хв)
Така щільність забезпечує знищення до 50% піхоти противника, що атакує, тобто позбавляє противника, який наступає перед фронтом відділення наступальних можливостей.
Для визначення ступеня ураження живої сили противника необхідно:
3 – 5 к/пог. м/ хв – 50 %;
5,5 к/пог.м/ хв – X %;
Х = (5,5 : 0,5) : ( 3 – 5) = 55 – 90%;
Тобто, при щільності 5,5 к/пог. м./ хв. буде знищено від 55 до 90% живої сили противника, який наступає перед фронтом оборони відділення з урахуванням стиків з сусідами.
Таким чином, механізоване відділення за своїми можливостями щодо боротьби з бронеоб’єктами противника та живою силою противника здатне виконати бойові завдання щодо оборони позиції на фронті до 150 м з урахуванням проміжків із сусідами та відбити наступ до 1,5 – 2 мсвід з 2 — 3 танками.
Оборона в місті (населеному пункті)
Вплив умов міста (населеного пункту) на організацію і ведення оборонного бою
Місто – тип поселення, зазвичай, значного за чисельністю й густотою населення, жителі якого зайняті, як правило, поза сільським господарством. У багатьох країнах статус міста визначається і закріплюється законодавчо, при цьому може висуватися критерій чисельності населення.
Міста розрізняють:
- за профілем їх містобудівельної бази (добувна та обробна промисловість, наукові, навчальні, культурні, рекреаційні, транспортні та ін. центри);
- за ступенем складності структури народногосподарського комплексу (монофункціональні, поліфункціональні);
- за історико-культурним потенціалом (місцевого, регіонального, національного, світового значення);
- за величиною (найбільші, надвеликі, великі, середні, малі).
Структури міста, оцінюється за його структурними елементами та мережами. Вони повинні бути адаптовані до експансивного розвитку і можливої зміни потреб мешканців міста, з перспективою у нарощуванні потенціалу міста шляхом долучення, доповнення або покращення міської структури та мешканців міста, що користуються всією інфраструктурою міста. Місцевість, демографічні зміни, споруди, транспортні потоки, мережі саме й визначають і формують історію розвитку міста і символізують місто як структурний елемент людської спільноти – суспільства.
Міста відрізняються між собою також за площею та планувальною структурою. Найбільшу територію займають міста Київ (825 км2), Кривий Ріг (412 км2), Донецьк, Запоріжжя, Дніпропетровськ і Харків (300-350 км2), найменшу – Угнів, Бібрка, Новояворівське, Берестечко, Енергодар тощо (1,8-2,5км2).
Під час виконання бойового завдання на бойові дії підрозділів суттєво впливає характер планування населених пунктів, яке поділяється на регулярне, нерегулярне та змішане планування.
Регулярне планування характеризується прямими вулицями і геометрично правильною формою кварталів і може бути прямокутною, радіальною та змішаною.
Нерегулярне планування населених пунктів характеризується вузькими вулицями і неправильною формою кварталів. Таке планування негативно впливає на маневр та орієнтування підрозділів у бою за населений пункт.
Змішане планування характерне для міст, які мають стару частину з нерегулярним плануванням і нову частину (зазвичай окраїну) з регулярним плануванням.
Радіальну систему (рис. 7) в її чистому виглядів можна зустріти в старих містах, які не піддавалися переплануванню і не отримали подальшого розвитку. Така система вулиць в містах негативно впливає на бойові дії підрозділів через свою малу пропускну здатність, особливо в центральній частині міста, де сходяться усі основні вулиці, з причини відсутності кільцеподібних вулиць, що сполучають радіальні, ускладняється маневр підрозділів при проведенні контратак, а також організація системи вогню.
Радіально-кільцева система (рис. 8) характерна для міст, що розвивалися поступово, впродовж тривалого часу, з одного центру. При радіально-кільцевому плануванню оборона має яскраво виражений круговий характер з переднім краєм позиції і смуг по кільцевих вулицях. Напрям радіальних вулиць сприяє створенню відсічних позицій, тому вони вважаються найбільш зручними для побудови оборони.
Прямокутне планування характеризується (рис. 9) кварталами, які розподілені між собою системою вулиць та провулків під прямим кутом. При радіальному плануванні магістральні вулиці проходять від центра населених пунктів до його окраїн радіусами, а проміжні вулиці замкненими кривими. Систему вулиць і кварталів необхідно враховувати під час планування бойових дій у містах. Вулиці при цьому використовуються як основні шляхи маневру та дії військ, а правильне розміщення кварталів, перехресть вулиць підвищує їх значення як основних орієнтирів.
Підготовка будівлі до оборони
Оборонний бій у місті поділяється на бій за утримання підступів до міста (ведеться на підставі загальних тактичних положень) та бій у самому місті (ведеться вздовж окремих важливих напрямків, наприклад вулиць, провулків, площ, скверів, розчленовуючись на низку місцевих боїв). Великого значення набуває бій за окремі будівлі і споруди, а всередині будинків за окремі поверхи, підвали, горища, сходові клітки.
У сучасних умовах підрозділи можуть переходити до оборони міста завчасно, ще до початку бою, або під час нього. При цьому оборона може бути підготовленою і вимушеною.
Перехід до підготовленої оборони міста в мирний час найбільш типовий при підготовці до відбиття агресії противника, коли військовим діям передує короткий або тривалий загрозливий період.
Під час бойових дій перехід до підготовленої оборони міста практикується в тих випадках, коли вигідніше заздалегідь підготувати і зайняти оборонні позиції на загрозливих напрямках в умовах відсутності зіткнення з противником. А потім, спираючись на обладнані рубежі, зупинити і сковувати ударне угруповання його підрозділів.
Вимушений перехід підрозділів і частин до оборони міста під час бойових дій, як правило, має місце внаслідок несприятливої тактичної обстановки, при відбитті ударів переважаючих сил противника, невдалому результаті зустрічного бою, нестачі сил і засобів для ведення наступу.
На перехід підрозділів до оборони впливають не лише положення і характер дій противника, але й умови місцевості, як на підступах до міста, так і всередині нього, стан будівель і споруд, вигідно розташованих в тактичному відношенні (на перехрестях, площах, на підступах до мостів, уздовж основних магістралей), наявність або відсутність сусідів, погода, пора року і доби. Усі ці чинники повинні всебічно враховувати командири і штаби, визначаючи порядок і зміст своєї роботи в ході підготовки до оборони.
Вагомими елементами бойових порядків підрозділів залишаються штурмові групи, невеликі за чисельністю, гнучкі в маневрі і ефективні при захопленні окремих об’єктів. Їх завдання — зближення з противником, проникнення через підвали і проломи в стінах в його розташування, завдання йому раптових ударів з найнесподіваніших напрямків, нав’язуючи йому стрімкий ближній бій.
У системі оборонних позицій і рубежів особлива увага приділяється забезпеченню кругової оборони.
Передній край залежно від характеру прилеглої місцевості, особливості забудови та якості будов може проходити по околицях міста або знаходиться на деякому віддаленні від них.
Оборона в місті (населеному пункті) – це, насамперед, бій за міцні кам’яні будівлі (споруди), які вигідні в тактичному відношенні і перетворені на опорні пункти.
Бій ведеться в будівлях, між ними, в підвалах і підземних спорудах, на верхніх поверхах і дахах (горищах) будівель. Механізованому підрозділу доводиться діяти у складній обстановці, яка швидко змінюється, в багатьох випадках ізольовано від сусідів.
Під час оборони в місті механізоване відділення найменш обмежене у маневрі, особовий склад може проникати всюди, швидко пристосовувати будівлі і споруди як укриття від сучасних засобів ураження.
Дії в місті, як правило, ведуться на близьких дистанціях, тому озброєння відділення – кулемети, автомати, реактивні кумулятивні гранати, ручні гранати та озброєння БМП (БТР) відіграватимуть важливу роль у знищенні противника, який атакує.
З огляду на обмежені можливості протитанкових ракетних комплексів, танків і БМП у місті (населеному пункті) найбільшу роль у боротьбі з танками й іншими броньованими машинами противника відіграють протитанкові гранатомети і реактивні кумулятивні гранати.
У місті (населеному пункті) механізоване відділення може обороняти невеликий будинок (споруду), поверх будинку або проміжок між будинками.
Побудова бойового порядку відділення повинна забезпечити ведення кругової оборони протягом тривалого часу, за відсутності тактичної взаємодії із сусідами.
На верхніх поверхах встановлюють окремі вогневі засоби і розташовується снайпер. Гранатомет розташовується переважно на нижньому поверсі так, щоб забезпечувалася можливість ведення вогню уздовж вулиць і майданів (рис.11).
Для оборони використовуються найбільш міцні будівлі, які розташовані на перехрестях основних магістралей, на виходах до площ, парків, мостів та інших важливих об’єктів, що забезпечують можливість кругового спостереження та обстрілу противника навколо будівлі.
Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна і двері цеглою або мішками з піском (землею), обладнати бійниці й амбразури для стрільби з автоматів, кулеметів, гранатометів та інших вогневих засобів, оглядові щілини з метою забезпечення ведення кругової оборони, закласти зайві переходи на поверхах, проробити ходи в міжповерхових перекриттях і на даху, обладнати підвал мурованого будинку під сховище, створити запаси боєприпасів, особливо реактивних кумулятивних гранат, продовольства, медичного майна і питної води, вилучити з будівлі й інших споруд горючі речовини, підготувати засоби пожежогасіння, засипати дерев’яну підлогу піском (землею). Сходові клітини барикадуються (мінуються) або руйнуються.
Для зв’язку між поверхами у стелях улаштовуються люки і готуються приставні драбини. Коридори всередині будівлі барикадуються і готуються для ведення вогню зі стрілецької зброї.
Підступи до будинків і виходи з підземних комунікацій прикриваються інженерними загородженнями і вогнем. Великі споруди й окремі невеликі будинки, які обороняються, з’єднуються між собою ходами сполучення, які прокопуються через двори, пролами в стінах суміжних будинків, а також підземними тунелями.
У підземних комунікаціях (спорудах), які не використовуються, влаштовуються загородження, а вихід з них прикривається вогнем або охороняється.
Дрібні будівлі, через які пожежа може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються.
Позиція поза будинками повинна перекривати вулиці, виїзди з майданів, парків і скверів, при цьому на вулицях будуються барикади з обладнаними бійницями і місцями для ведення вогню вогневими засобами. Для маневру особового складу і руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються, перекриваються переносними загородженнями і прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим і перехресним вогнем. Будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, розбираються або руйнуються.
Вогнева позиція БМП (БТР, танка), як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на велику відстань. Вона може обладнуватися за мурованою стіною (парканом) з улаштованою амбразурою для спостереження і ведення вогню, а також за іншими міцними спорудами і повинна прикриватися вогнем механізованих підрозділів (рис. 12).
Для управління боєм командир механізованого відділення розташовується в будинку, який обороняється, у такому місці, звідки проглядаються підступи до будинку, а поза будівлею – на позиції відділення.
Система вогню будується на сполученні фронтального, флангового і перехресного вогню з усіх видів зброї взводу й організовується таким чином, щоб будинки були у вогневому зв’язку між собою. У багатоповерхових будівлях вогонь готується кількома ярусами. При цьому особлива увага приділяється веденню вогню уздовж вулиць, по перехрестях, підходах до мостів і по мостах, виходах із майданів, парків і скверів, у проміжки між будинками, по шляхопроводах, підступах до водних перешкод і дворів.
Розвідка противника організується більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю спостерігачів. Для організації безпосередньої охорони на даху будинку можуть обладнуватися спостережно-вогневі точки у складі двох — трьох військовослужбовців.
Ведення оборонного бою в місті
Оборонний бій в місті ділиться на бій за утримання підступів до міста (ведеться на підставі загальних тактичних положень) і бій в самому місті (ведеться уздовж окремих важливих напрямків, наприклад, вулиць, провулків, площ, скверів, розчленовуючись на ряд місцевих боїв). Велике значення набуває бій за окремі будівлі і споруди, а усередині будівель – за окремі поверхи, підвали, горища, сходові клітини (рис. 13).
Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі засоби, розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будинком, який обороняється, але і ведуть вогонь по цілях, в глибині бойового порядку противника, не допускаючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою.
Під час відбиття атаки противника командир механізованого підрозділу повинен враховувати наступні особливості:
По-перше, необхідною умовою точного ураження цілей противника керованим боєприпасом є своєчасне і стійке їх підсвічування лазерним променем достатньої потужності за допомогою лазерного далекоміра — цілевказівника. Проте коли бойові дії ведуться в самому місті, внаслідок обмеженого огляду, зниження можливості вести візуальну (оптичну) розвідку, здійснювати підсвічування цілей противника звичайними способами не є можливим. У такій обстановці проблема вирішується створенням в артилерійських підрозділах розвідувально-корегувальних груп з двох-трьох чоловік із засобами розвідки, управління і зв’язку. Таких груп в артилерійському дивізіоні може бути близько трьох ̶ це залежить від прийнятого командиром рішення.
По-друге, зазвичай під час вуличних боїв при руйнуванні будівель і виникненні пожеж важливого значення набувають пилодимові перешкоди. У таких умовах ефективність застосування керованих боєприпасів багато в чому залежатиме від організаційних заходів (вибір місця спостережного пункту, виділення спеціальних тимчасових „вікон” для ведення стрільби, ведення вогню в найбільш складних умовах залпами двох-трьох засобів), які проводять командири усіх рівнів.
Противник, який підійшов до стін будинку, закидається гранатами і знищується вогнем упритул. Під час ведення бою всередині будинку й у підземних комунікаціях противник знищується вогнем упритул і в рукопашній сутичці, а також ручними гранатами.
Кожний солдат і сержант, ведучи бій усередині будинку, повинен виявляти особливу рішучість і завзятість, уміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гранати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення.
При вході у приміщення, яке зайняв противник, один із бойової „двійки” (групи) різко відчиняє двері, інший кидає гранату, а потім вогнем із автомата (кулемета) знищує противника, який залишився живим.
Під час руху сходовими клітками пересування здійснюється кидками від однієї площадки до іншої, за умов попереднього закидання їх гранатами або обстрілу. Під час бою всередині будівлі особливого значення набуває рукопашний бій, застосування ручних гранат і ведення вогню впритул.
Противник також знищується вогнем відділення (групи солдатів), що висилається в тил противнику підземними комунікаціями (спорудами).
Противник, який зайняв верхні поверхи, знищується в першу чергу. Для проникнення на верхні поверхи використовуються шахти ліфтів, запасні (пожежні) драбини, проломи в міжповерхових перекриттях. Доцільно спочатку зайняти поверх вище противника і звідти, зверху вниз, атакувати його, знищуючи гранатами, вогнем вогнеметів, з автоматів і кулеметів через отвори в перекриттях.
Під час бою всередині будинку артилерія (міномети), БМП (БТР), танки, обслуги автоматичних гранатометів і протитанкових ракетних комплексів своїм вогнем знищують живу силу, бойову техніку й інші засоби противника, не допускаючи їх підходу до будинків, підвезення (піднесення) боєприпасів і інших матеріальних засобів.
Складним завданням є боротьба з противником, що одночасно вклинився на декількох напрямках оборони і на різну глибину, особливо коли місто перебуває в оточенні. В цьому випадку проведення контратаки, якщо вона потрібна, можливе лише проти найбільш небезпечного підрозділу противника на одному з доступних напрямків. Якщо контратака старшим командиром не проводиться, то другому ешелону (резерву) доведеться займати вогневі рубежі в глибині оборони, використовуючи планування міста та характер забудови так, щоб противник при своєму просуванні потрапляв у „вогневі мішки” або під вогонь засідок.
Отже, при вклиненні противника в опорний пункт зусилля підрозділів спрямовуються на знищення противника з метою не допустити його подальшого просування. Якщо противника, що вклинився, не вдається ліквідувати силами підрозділу, то для його розгрому залучаються підрозділи другого ешелону (резерву) командира батальйону. Бій може бути закінчений або відновленням втраченого положення в будівлі, або її залишенням.
При веденні бойових дій поза населеним пунктом аж до відбиття атаки противника вогневі засоби механізованого відділення (взводу) застосовують, як і звичайному загальновійськовому бою звичайним порядком.
За досвідом чеченських війн, в межах міст створювалась система осередкової оборони, яка включала вогневі позиції мінометів та протитанкові загородження Нижні поверхи будинків на основних напрямках були обладнані під довготривалі вогневі точки. Вікна та входи у підвали домів на окраїнах, вздовж магістральних вулиць та на перехрестях закривались мішками з піском, камінням та цеглою. Залишались лише бійниці для спостереження та ведення вогню.
Більша частина артилерії (основу складали міномети) була замаскована у житлових кварталах і на підприємствах. На дахах та верхніх поверхах будинків розташовувались вогневі позиції снайперів та зенітників, а важливі об’єкти та підступи до окремих військових містечок мінувались.
Перехрестя вулиць завалювали залізобетонними плитами, будували доти, з’єднували їх між собою, а також з прилеглими подвір’ями ходами сполучень. Територія міст розподілялась на оборонні рубежі.
Будинки, що були розташовані на вигідних у тактичному відношенні позиціях, були перетворені в опорні пункти, пристосовані до кругової оборони. З метою зниження ймовірності ураження загонів бойовиків вогнем артилерії та ударами авіації опорні пункти з’єднувались між собою підземними ходами.
Практика використання підрозділами підземних комунікацій та споруд має багатовікову історію. Використання цих споруд дозволяє підрозділам під час боїв непомітно, швидко перекидати сили і засоби з однієї ділянки на іншу, проникати в глибину бойового порядку протидіючої сторони.
Військові фахівці країн НАТО вважають дослідження способів використання військами підземних споруд та комунікацій під час вуличних боїв одним із пріоритетних напрямків розвитку воєнного мистецтва.
Вони своєчасно переглядають тактичні нормативи мотопіхотних та танкових підрозділів, вносять корективи до класифікації міських будівель, споруд і підземних комунікацій їх забезпечення в залежності від характеру та особливостей архітектурного ансамблю, планування, матеріалів та конструкцій, що використовуються.
Так у 1979 році в результаті проведених у навчальних центрах сухопутних військ США та бундесверу досліджень були розроблені і прийняті до керівництва два польових статути:
- FМ 90-10 –„Воєнні операції на урбанізованій місцевості (дивізія — бригада)”;
- FМ 90-10-1 – „Дії мотопіхоти в міських умовах (батальйон — рота)”.
За думкою американських та германських військових спеціалістів, сполучення жорсткої кругової та мобільної оборони міст, а також контроль систем комунікацій, що їх зв’язують, дасть обороні можливість при належній вогневій підтримці скувати значні сили наступаючого противника, що дозволить вирішити оперативні, а при обороні крупних міст — і стратегічні завдання оборонної операції.
Бойові (польові) статути сухопутних військ США та бундесверу ФРН рекомендують командирам мотопіхотних підрозділів використовувати підземні комунікації для обходу (охоплення) мотострілецьких та танкових підрозділів противника „з-під землі”(використовуючи так званий ефект „пружинного утискання” бойового порядку підземними комунікаціями з наступним ударом цієї „пружини”).
У подальшому здійснюється їх блокування з флангів, відсічення від головних сил і нанесення вогневого ураження. Особлива увага звертається на контроль виходів із підземних комунікацій, які повинні мінуватися і при загрозі проникнення в них (з них) противника — підриватися, а будинки, до підвалів яких вони примикають, — руйнуватися (підпалюватися).
З 1993 року увага військових спеціалістів сухопутних військ армій країн НАТО була зосереджена на дослідженні шляхів ефективності групової тактики у міських умовах. В сухопутних військах США та ФРН основним тактичним підрозділом для ведення мобільної оборони („дій щодо відходу”) в населених пунктах, в передмістях, на околицях, в промислових районах і на інших ділянках розрідженої забудівлі вважається посилений мотопіхотний (піхотний) батальйон (рота). Для ведення наступу та оборони в урбанізованих районах, які включають ділянки малоповерхової забудови або „приватного сектора”, а також суцільної висотної забудови, призначається посилена піхотна рота, розділена на гарнізони в будинках, які вони обороняють (захоплюють), і мобільні групи.
Досвід застосування підрозділів ЗС України в Антитерористичній операції на Сході нашої держави свідчить про те, що командирам ланки — рота (взвод, відділення) не завжди вистачає досвіду щодо ведення оборонних дій в міській місцевості.
Так 22 січня 2015 року, в передмісті ВЕРХНЬОТРОІЦЬКЕ 2 взвод 1/20 омпб у складі 27 військовослужбовців та розвідувальної групи у складі 3 військовослужбовців отримав завдання обладнати взводний опорний пункт з задачею не допустити прориву танків і живої сили сепаратистів вздовж дороги в напрямку ВЕРХНЬОТРОІЦЬКЕ (рис. 14).
Озброєння посиленого взводу крім штатної стрілецької зброї складало: БМП-1 – 1 од.; СПГ -9 – 2 од.; АГС -17 – 2 од.
Командир взводу провів певні заходи щодо переходу до оборони: організував спостереження, безпосередню охорону, систему вогню та інженерне обладнання опорного пункту.
Склад сторін
№ з/ п | Свої війська | Співвідношення | Противник | ||
2 взв 1/20 мпб з розв.групою | Кількісне | Найменува ння | Якісне | Невідоме формування | |
1. | 30 | 1 : 2,5 | Особ.склад | 1 : 2 | До 75 чол. |
2. | — | 0 : 2 | Танки | 0 : 2 | 2 |
3. | 1 | 1 : 1 | БМП -1 | 1 : 0 | 1 |
4. | — | 0 : 1 | БТР-80 | 0 : 1 | 1 |
5. | 2 | 2 : 0 | СПГ-9 | 2 : 0 | — |
Опис дій
Близько 09.00 22 січня 2015 року противник розпочав вогневу підготовку — по взводному опорному пункту був завданий вогневий удар із застосуванням артилерійських систем та мінометів (рис. 14).
Особовий склад взводу зайняв укриття в підвалах житлових будинків, при цьому спостереження за підходами до опорного пункту практично не велося.
Під прикриттям вогню артилерії противник підійшов на максимально близьку відстань до переднього краю оборони, що забезпечило йому ведення прицільного вогню з бойових машин та стрілецької зброї по опорному пункту.
Використовуючи результати вогневого ураження, чисельну перевагу у живій силі та техніці і фактор раптовості, противник розпочав атаку з фронту та в обхід опорного пункту з обох флангів, зосереджуючи основні на лівому фланзі.
Шикування бойового порядку підрозділів противника: з фронту – група піхоти кількістю близько 30 чоловік, на правому фланзі група піхоти до 15 чоловік з БТР-80, на лівому фланзі – 30 чоловік зі стрілецькою зброєю з двома танками та одним БМП-1.
Частина особового складу взводу після закінчення артилерійського обстрілу зайняла підготовлені вогневі позиції, інша частина у зв’язку з прицільним вогнем противника була змушена зайняти необладнані вогневі позиції за кутами будівель та безпосередньо в будинках.
Відсутність паніки серед особового складу дала можливість частково виправити становище та відновити управління підрозділом. Вогнем зі стрілецької зброї піхота противника була відсічена від бронетехніки та зупинена. Гранатометнику з РПГ — 7 вдалося тричі влучити по одному з танків противника, але той продовжував вести вогонь.
Екіпаж БМП-1 під вогнем противника зумів зайняти місця в бойовій машині та вступив в бій. Завдяки вмілому маневру та прицільному вогню йому вдалося зупинити танки та БМП противника та утримати на відстані, примушуючи постійно маневрувати і вести неприцільний вогонь.
Проте розрахункам СПГ-9 та АГС-17 не вдалося добратися до своїх вогневих засобів, оскільки вони розташовувалися на передньому краї оборони, який щільно прострілювався, тому у бою вони не застосовувалися.
Танки та БМП противника продовжували наступ і вели прицільний вогонь по позиціях взводу, який призвів до суцільних руйнувань будівель у межах опорного пункту й численних пожеж.
Особовий склад взводу близько години вів ближній бій, під час якого на очах у підлеглих загинув командир взводу, у зв’язку з чим керівництво взводом прийняв на себе головний сержант роти сержант МАРКОВ С.В.
Влучним пострілом з танка противник знищив одну з будівель, в якій знаходився весь боєзапас на стрілецьку зброю та озброєння БМП, СПГ-9, АГС-17.
Продовжуючи бій, противник і далі намагався здійснити обхід опорного пункту.
У зв’язку із закінченням боєприпасів і можливістю потрапити в оточення сержант МАРКОВ С.В. прийняв рішення на відхід. З групою бійців, на БМП-1, він вийшов з бою, проте команда на відхід не дійшла до частини особового складу взводу, який продовжував вести бій, і врешті-решт потрапив в оточення.
Група особового складу, що вийшла з сержантом МАРКОВИМ С.В., відступивши північно-західніше, вийшла в центр населеного пункту ВЕРХНЬОТРОІЦЬКЕ та закріпилася в ньому.
В результаті бою з бою вийшли 16 чол. особового складу, з яких троє були поранені.
Втрати: серед особового складу взводу та розвідувальної групи, які обороняли опорний пункт склали 14 чол., з яких 7 чоловік імовірно, загинули та 7 чоловік, імовірно, потрапили в полон.
Втрати противника уточнюються розвідкою.
УРОКИ
Під час оцінки противника – не визначений склад та ймовірний характер його дій, в результаті чого не визначені можливі напрямки наступу противника.
Під час оцінки місцевості – не враховані тактичні властивості місцевості і як наслідок місце для опорного пункту взводу обрано в низині, що обмежувало можливості зі спостереження та ведення прицільного вогню.
Не враховано, що місцевість перед переднім краєм оборони та на флангах опорного пункту – лісостепова, напівзакрита, що забезпечувало противнику можливість скритого підходу до опорного пункту з фронту та флангів.
У рішенні під час визначення послідовності знищення противника та визначення завдань відділенням не врахована можливість обходу противником опорного пункту взводу, в результаті чого під час організації системи вогню не визначені запасні вогневі позиції для основних вогневих засобів: БМП-1, СПГ-9, АГС-17, кулеметів та гранатометів для забезпечення кругової оборони.
Під час організації управління не визначені сигнали управління і взаємодії та порядок дій особового складу за ними, що призвело до втрати управління під час здійснення виходу з бою і відходу. Не передбачено дублювання сигналів (команд) призначеними від кожного відділення зв’язківцями.
Під час організації взаємодії не визначені завдання відділенням та доданим вогневим засобам і послідовність дій особового складу у випадку вклинення противника в опорний пункт взводу, бою в оточенні та виходу з бою і відході.
Під час організації інженерного обладнання опорного пункту взводу – не передбачено обладнання інженерних споруд для забезпечення виконання бойового завдання та життєдіяльності підрозділу.
Вогневі позиції основних вогневих засобів підрозділу відповідно до отриманих вказівок обладнувались прямолінійно, що не відповідає вимогам Бойового статуту та отриманому досвіду ведення оборонного бою і призвело до унеможливлення зайняття вогневих позицій вогневими засобами з початком переходу противника в атаку.
Не обладнані перекриті щілини (особливо для екіпажу БМП та розрахунків протитанкових засобів), ходи сполучення та сховище (бліндаж) для особового складу, тому під час вогневої підготовки противника особовий склад був змушений укриватись в будівлях в межах опорного пункту.
Не передбачена можливість знищення пункту боєпостачання і не підготовлене відповідне місце для його обладнання.
Не перекриті інженерними загородженнями, у тому числі і мінно-вибуховими, підходи противника до переднього краю та шляхи ймовірного обходу противником опорного пункту взводу.
Оборона в гірсько-лісистій місцевості
Вплив гірсько-лісистої місцевості на організацію і ведення оборонного бою
Для рельєфу України характерні переважно рівнинні території з невеликими висотами, на які припадає майже 90% площі країни.
Близько 70% рівнинної частини складають низовини (найбільші – Поліська, Придніпровська, Причорноморська і Закарпатська) і близько 30% – височини (Подільська, Волинська, Донецька, Приазовська та ін.).
Середня висота рівнинної частини складає близько 170 м. Середньовисокі гірські ланцюги Українських Карпат (деякі вершини досягають 1700 – 2000 м і вище) і Криму (1500 м і більше) становлять близько 5% території України. На південному сході України знаходиться Донецька височина, витягнута з північного заходу на південний схід 350кілометровою смугою при найбільшій ширині до 150 км.
Вона межує на північному заході з Придніпровською низовиною, на південному заході – з Приазовської височиною, на півдні з Приазовською низовиною, а на півночі і північному сході – із Середньоруською височиною.
У межах Донецької височини виділяються дві геоморфологічні підобласті Донецький кряж (південно-східна частина) і Бахмут-Торецька височина (північно-західна частина).
Поверхня області являє собою хвильову рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка – Могила Мечетна – 367 м. Найхарактернішою рисою кряжа є чергування пагорбкуватих площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міус і Нагольна висота Донецького кряжа знижується і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину.
За досвідом участі підрозділів Збройних Сил України в Антитерористичній операції бойові дії ведуться як на рівнинній місцевості, так і в гірській. Прикладом ведення бойових дій в гірській місцевості можуть служити дії щодо оборони спостережного пункту в районі Савур — Могили.
За виконання бойового завдання щодо організації спостереження за перетином російськими військовими колонами державного кордону та корегування вогню артилерії полковник Гордійчук Ігор Володимирович нагороджений високими державними нагородами і йому присвоєне звання Героя України.
Один з друзів І.В. Гордійчука, авторитетний командир спецназу, полковник К. сказав: „Важко підібрати слова, щоб в належній мірі оцінити вчинок Гордійчука та його групи. Ігор прекрасно розумів, що це квиток в один кінець. І шансів не повернутися з цього завдання значно більше, ніж шансів вижити. Там було смертельно небезпечно. Але він, як військова людина, розумів ключове значення Савур — Могили, і знав, що цей наказ необхідно виконати. „Сумракуˮ надійшов наказ: „Тримати оборону Савур-Могили за будь-яку цінуˮ.
Враховуючи отриманий досвід ЗС України планує і здійснює формування та підготовку гірськопіхотних бригад та інших підрозділів та частин спеціального призначення здатних вести бойові дії на гірсько-лісистій місцевості. Загалом із початку проведення Антитерористичної операції у Збройних Силах сформовано 15 бойових бригад, полк, 5 батальйонів (дивізіонів), а також бригаду, 6 полків та 11 батальйонів оперативного (бойового), тилового і технічного забезпечення.
Загальна площа лісів в Україні — понад 10 млн га, що становить 17,2% її території. Найбільша лісистість – в Українських Карпатах (32 %).
Лісистість у природних зонах рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь. У лісах переважають молоді й середньовікові дерева таких порід, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони охоплюють близько 90 % вкритої лісами площі.
Особливості гірського рельєфу впливають на організацію і ведення бойових дій підрозділів.
Гірсько-лісистий рельєф характеризується сильною пересіченістю, різким коливанням перевищень гірських хребтів над глибокими долинами, що чергуються з ними, ущелинами, крутими підйомами і спусками, що часто проходять по карнізах, які нависають над прірвами.
Відсутність прохідних доріг, придатних для пересування техніки, і суворі кліматичні умови значно ускладнюють дії не тільки підрозділів, але і поодиноких солдатів.
Клімат у гірсько — лісистій місцевості різноманітний. Вдень – пекуче сонце, котре послабляє фізичні сили особового складу, а раптові зміни погоди і різких коливань температури повітря, особливо вночі, викликають переохолодження особового складу, знижують бойові можливості техніки і вносять істотно змінюють в балістичні характеристики озброєння.
Унаслідок дії гір і лісу, що екранують, ускладнюється забезпечення безперебійного зв’язку і погіршується ефективність його використання.
Гірські та лісові умови знижують швидкість руху підрозділів і окремих солдатів, обмежують маневр.
У той же час гірська та лісова місцевість створює сприятливі умови для потайного виходу у фланг і тил підрозділів, що обороняються, захоплення командних висот, перевалів, лісових доріг, просік і інших важливих об’єктів, забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.
Вміле використання в бою особливостей гірської та лісової місцевості і фізична витривалість особового складу в подоланні перешкод дають значну перевагу підрозділам, а при рішучих діях і сприяють досягненню успіху в бою взагалі.
Ведення бойових дій у гірсько — лісистій місцевості потребує від особового складу високої дисциплінованості, сили волі, уміння орієнтуватися; безстрашності, високого почуття військового товариства; знання характеристик гірського та лісового рельєфу місцевості; уміння прогнозувати погоду і долати різні гірські та лісові перешкоди; твердих знань і виконання правил страховки і самостраховки; дбайливого ставлення до особистого і колективного гірського спорядження і вмілого його використання.
При діях у гірсько – лісистій місцевості важливу роль відіграє одиночна підготовка військовослужбовця.
Особлива увага удосконалення одиночної підготовки звертається на:
- навчання особового складу техніці подолання перешкод;
- усунення боязні висоти і вироблення витривалості, сміливості та інших морально — вольових, психологічних якостей;
- уміння орієнтуватися і використовувати складки місцевості для ведення бою;
- здійснення тривалих маршів у пішому порядку, на лижах і бойовій техніці;
- підготовку до бойового застосування в горах бойової техніки та озброєння;
- надання допомоги при обмороженні, сонячних опіках і ударах, гірській хворобі та травмах.
Успіх підготовки підрозділів до ведення бойових дій у горах та у лісі багато в чому залежить від того, наскільки весь процес навчання наближений до бойової дійсності, як командири підрозділів підготовлені професійно і володіють методикою навчання особового складу.
Отже, після розгляду кліматичних та природних особливостей можна підвести короткі висновки.
Важкодоступність і закритість лісової місцевості, якій притаманна велика кількість заболочених ділянок і мала кількість придатних для пересування (маневру) доріг, ускладнюють орієнтування, управління і взаємодію, маневр підрозділами і підвезення матеріальних засобів.
У лісі зменшується видимість, знижуються можливості спостереження, радіозв’язку й ефективність вогню (Рис.15).
Оборонний бій у таких умовах може організовуватись на широкому фронті.
Основу оборони складає система опорних пунктів (позицій), підготовлених до ведення кругової оборони.
Основні зусилля зосереджуються на обороні танконебезпечних напрямків, доріг, просік, дефіле між озерами і болотами, переправ через водні перешкоди.
Оборонний бій у горах може організовуватись на більш широкому фронті з перехопленням напрямків, найбільш доступних для дій противника, а на плоскогір’ї та в широких долинах – як у звичайних умовах. Основні зусилля зосереджуються на обороні панівних висот, перевалів, вузлів доріг та інших важливих ділянок місцевості (рис. 16).
Гірські умови ускладнюють побудову бойового порядку, створення системи вогню і здійснення маневру підрозділами, але надають можливість ведення стійкої оборони меншими силами.
Позиції відділень і вогневих засобів вибираються в місцях, які унеможливлюють обвали, зсуви і затоплення, так, щоб забезпечувалося ураження противника багатошаровим фланговим, перехресним і кинджальним вогнем.
Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах висот на відстані 100 — 200 м від топографічного гребеня для знищення противника, який прорвався, вогнем упритул.
Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються так, щоб забезпечувалося ведення вогню на граничні дальності.
Вогневі позиції БМП (БТР) і танків готуються на танконебезпечних напрямках.
Особливості роботи командира механізованого відділення з організації оборони в гірсько-лісистій місцевості
Під час підготовки і ведення оборонного бою в лісі командир повинен врахувати особливості лісистої місцевості, а також використати можливості прихованого розташування підрозділів, їх маневру та влаштування лісових завалів і пожеж.
Опорний пункт механізованого взводу (бойова позиція механізованого відділення), як правило, перехоплює дорогу, просіку або дефіле між болотами й озерами.
Вогневі позиції танкового взводу (танка), ПТРК, гранатометів обладнуються у місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню перед узліссям, уздовж просік, галявин, доріг і по ділянках рідкого лісу. Їх вогневі позиції прикриваються механізованими підрозділами і загородженнями.
На перехрестях доріг, стежок, просік, узліссі або на краю галявин можуть улаштовуватися вогневі засідки. Частина стрільців, снайперів і кулеметників розміщуються для ведення вогню з дерев.
Під час переходу до оборони в лісі командир відділення (взводу) крім звичайних заходів з підготовки оборони зобов’язаний:
розташувати БМП (БТР), танки так, щоб забезпечити обстріл противника на максимально можливій дальності;
організувати розчищення лісу і чагарників для покращення умов спостереження і ведення вогню;
підготувати шляхи маневру вогневих засобів і підрозділів;
передбачити заходи щодо боротьби з лісовими пожежами.
Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, на них влаштовуються мінно-вибухові загородження.
Система вогню організовується так, щоб всі дороги, просіки, проходи на заболочених ділянках, мости через водні перешкоди, а також галявини і вирубки перебували під фланговим і перехресним вогнем. Виступи лісу використовуються для влаштування засідок, організації флангового, перехресного і кинджального вогню. На напрямках, по яких можливий підхід і наступ противника, готується зосереджений вогонь.
При проведенні інженерних робіт на місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи і ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу. На ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.
На танконебезпечних напрямках перед переднім краєм оборони, на флангах, а також на дорогах і просіках, що виводять противника у фланг і тил, обладнуються завали, протитанкові бар’єри прикриваються вогнем і мінуються. Для спостереження і ведення вогню з дерев на них обладнуються площадки.
Для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються під час зіткнення з деревами над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття і козирки.
Крім цього при організації бойового забезпечення для боротьби з лісовими пожежами створюються захисні смуги і запаси води, опорний пункт (позиція) очищується від чагарнику.
У літній час особовий склад забезпечується засобами захисту від комах.
Ведення оборонного бою в лісі та в горах
Динаміка ведення оборонного бою в гірсько-лісистій місцевості аналогічна веденню оборонного бою в звичайних умовах (рис. 17 та 18). Єдиною особливістю є те, що бій в гірсько-лісистій місцевості, як правило, ведеться на близьких дистанціях.
При цьому широко застосовуються дії невеликих груп із засідок, кинджальний вогонь, маневр у фланг і тил противника, який наступає. Широке застосування має використання ручних гранат і гранатометів.
Атаку противника в гірсько-лісистій місцевості підрозділ відбиває всіма вогневими засобами із широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.
Під час обходу противником опорного пункту підрозділ переходить до кругової оборони й уражає його вогнем у фланг і тил.
За досвідом збройних конфліктів низької інтенсивності де підрозділам ЗС часто доводилося воювати з незаконними збройними формуваннями (НЗФ), які віддають перевагу веденню дій по партизанському типу, нав’язуючи бої в особливих умовах (у горах, лісах, населених пунктах), де протиборчі сторони, як правило, розділяють лише кілька десятків метрів.
В таких умовах застосування бойових машин стає малоефективним, а вогонь артилерії і авіації являє загрозу для своїх військ. В результаті чого підрозділам доводиться вести бойові дії своїми силами, використовуючи тільки штатне переносне озброєння. За своїм характером близький вогневий бій в особливих умовах являє серію локальних сутичок, успіх яких визначається навичками і вміннями кожного бійця.
Існують деякі неписані правила, які допомагають виживати в ближньому бою. Успішно оцінити обстановку в таких умовах бою дуже важко. Для цього командирам слід навчитися на слух, по веденню вогню противником визначати його чисельність, озброєння та напрямок, з якого ведеться вогонь. На жаль, оцінити противника на слух по веденню вогню не вчать в жодному ВВНЗ, як внаслідок — і у центрах підготовки молодших спеціалістів.
Кожен стрілець повинен самостійно вибирати собі цілі і вражати їх (гранатометник – техніку, укріплення, скупчення живої сили; кулеметник – вогневі засоби і скупчення живої сили; снайпер – командирів, водіїв, зв’язківців тощо).
Але, крім цього, кожен командир (старший бойової групи) повинен давати цілевказівки своїм підлеглим на ураження необхідних цілей. Для цього командири відділень, взводів і рот повинні мати 1 – 2 магазини, повністю споряджених набоями з трасуючими кулями.
Для цілевказування досить зробити 1 – 3 короткі черги в бік цілі. Решта стрільців, помітивши трасу від куль, уточнюють розташування цілі і зосереджують на ній вогонь.
Слід врахувати, що загони НЗФ широко застосовують ручні гранатомети. Як правило, якщо в механізованому взводі за штатом 3 РПГ-7, у групі спецназ – 1, то в НЗФ озброєні РПГ до 50 – 80% особового складу.
В умовах нестачі артилерії на РПГ покладається додаткове завдання „артилерійської” підтримки бойових дій, яка іноді здійснюється більш ефективно, ніж вогнем артилерії. В НЗФ цією метою створюють спеціальні групи гранатометників для ведення в бою зосередженого вогню.
Особливістю тактики таких груп є те, що бронетехніка знищується послідовним зосередженням вогню 2-3 і більше РПГ по одній БМ з відстані 20 – 50 метрів. Від такого вогню не рятує навіть динамічний захист і додатково встановлені екрани. Засоби захисту збиваються першими пострілами, після чого гранатометники вражають техніку в уразливі місця.
Вогнева позиція гранатометника в момент пострілу демаскується характерним спалахом і біло-сизим димом. Добре помітний і політ гранати по сліду від працюючого двигуна. Якщо військовослужбовець на полі бою помітив такий спалах і трасу гранати, то необхідно подати команду, наприклад: „Спалах, лягай”.
Особовий склад по цією командою повинен лягти на землю (за укриття) і закрити вуха руками. При виконанні цих вимог, при близькому розриві кумулятивної гранати, навіть якщо військовослужбовець знаходиться на відкритій місцевості, висока ймовірність того, що він залишиться живим і неушкодженим.
Якщо є час для обладнання позиції гранатометника (наприклад, при влаштуванні засідки), то для зменшення пилоутворення грунт на відстані до 2-4 м позаду гранатомета слід полити водою. Добре маскують вогневу позицію гранатомета зарості високих (до 2 м) кущів, очерету, посівів кукурудзи та інших трав’янистих рослин. Але треба пам’ятати, що в напрямку стрільби не повинно бути рослинності, що перешкоджає польоту гранати (для недопущення вибуху гранати при зачіпанні гілок і трави захисний ковпачок з детонатора знімати не слід).
Для подавлення вогневих точок на схилах гір застосовується ведення вогню з РПГ трохи вище укриттів, щоб уразити противника не тільки осколками і вибуховою хвилею гранати, що розірвалася, але і відколеними при вибуху уламками каменю.
У бою для прикриття гранатометника слід обов’язково призначити 1-2 бійців. Вони повинні знищувати небезпечних для гранатометника стрільців противника, давати йому цілевказівки, стежити за тим, щоб гранатометник якомога частіше змінював позицію (краще всього після кожного пострілу).
Справа в тому, що після 2-3 пострілів гранатометник перестає чути звуки бою і команди. А якщо постріли потрапляють у ціль, гранатометники входять у нездоровий азарт, забуваючи про запобіжні заходи. Тому за ними обов’язково повинні спостерігати бійці, які його прикривають.
Військовослужбовцям часто доводиться нести службу на блокпостах та КПП. Характер служби на цих об’єктах вимагає тривалого перебування на посту, при цьому необхідно мати вільні руки для подачі сигналів та для перевірки документів, огляду машин і обшуку людей. Зброя повинна знаходитися в положенні, що забезпечує її швидке застосування, і в той же час люди, які перевіряються, не повинні мати можливість блокувати застосування зброї.
Для більш зручного розташування автомата слід зняти ремінь від ствольної антабки і зачепити його карабін за антабку приклада, утворивши петлю. Ця петля підганяється за розміром і надівається через плече і спину. Автомат із відкинутим прикладом розташовується під правим плечем і легко скидається однією рукою.
Технічна скорострільність АК-74 дуже висока. Магазин на тридцять патронів вистрілюється однією чергою за 3 с., 45-патронний магазин – за 4,5 с.
Тому досвідчені стрільці в бою ставлять запобіжник на одиночний вогонь і стріляють частими пострілами, уточнюючи наведення після кожного пострілу. Темп стрільби при цьому збережеться досить великим, а кучність стає набагато вищою порівняно зі стрільбою чергами.
Тим не менш в деяких ситуаціях стрільба довгими чергами більш краща. Це такі випадки, коли перед розвідником на близькій відстані з’являються відразу кілька озброєних противників.
При веденні бойових дій в особливих умовах завжди висока ймовірність зустрічі з противником на близькій відстані.
Якщо ціль з’являється на дуже коротких дистанціях (один-два кроки)?
Припустимо, якщо дозорний або патрульний в оборонному бою зустрівся впритул з одним бойовиком, можуть допомогти навички рукопашного бою або ніж.
А якщо перед військовослужбовцем один противник, і його руки вже вчепилися в ваш автомат, і за ним в одному — двох кроках стоять ще 2-3 бойовики?
Для таких випадків необхідно мати допоміжну зброю ближнього бою (пістолет).
Якщо стрілець, озброєний автоматом, має ще й пістолет, він може швидко перейти до його застосування. Треба лише носити пістолет так, щоб він не був помітний, але більше уваги слід приділити можливості швидко його застосувати.
Досить часто в гарячих точках можна побачити бійців, у яких автомат споряджений зв’язаними попарно магазинами з отвором для заряджання в різні боки.
Слід застерегти від такого способу носіння магазинів. Стріляючи, бійці часто упирають магазин автомата в землю. Отвір нижнього магазину при цьому забивається брудом, і це стає причиною затримок при стрільбі. У бойовій обстановці за таку затримку можна заплатити своїм життям. Тому доцільніше зв’язувати магазини попарно так, щоб отвори магазинів були направлені в один бік.
Основне правило на війні – ніколи не розлучатися зі зброєю. Як тільки покинув територію, що охороняється – не випускай зброю з рук, завжди тримай її там, звідки легко взяти, щоб завжди бути готовим до бою.
Особовий склад підрозділу бажано ділити не на пари, а на бойові «трійки», до розрахунків кулеметів, РПГ, АГС додавати ще по одній людині.
Втрьох бійцям легше взаємодіяти: якщо один отримає поранення, його легше витягнути з-під вогню удвох. Якщо у когось станеться затримка в стрільбі (через несправність або при перезаряджанні), удвох його легше прикрити. (В цьому випадку подається сигнал, наприклад: „Прикрий!”, прикриваючий повинен відповісти:„Тримаю”).
Є маленькі хитрощі при стрільбі з підствольного гранатомета ГП-25. Натискати на спуск ГП-25 правою рукою незручно, занадто далеко він розташований. Щоб було зручніше стріляти з „підствольника”, в плече слід впирати не приклад, а пістолетну рукоятку автомата. Особливо зручно таке положення зброї при стрільбі лежачи.
При стрільбі по „навісній траєкторії ” приклад автомата слід упирати в землю. У такому разі гранати у ствол ГП-25 слід вставляти помічнику, а стріляючий фіксує положення автомата, запам’ятовує його і в залежності від того, де був спалах від попереднього пострілу, змінюючи нахил ствола, вносить поправки в стрільбу.
Оборона взимку
Вплив зимових умов на організацію і ведення оборонного бою
Умови ведення оборони зимою прийнято називати особливими, тому що вони вимагають застосування специфічних заходів з організації оборони та прийомів і способів ведення оборонного бою і його всебічного забезпечення, спеціальної інженерної техніки та боєприпасів.
Наявність обширної степової зони, заболоченої лісової місцевості, великої кількості озер, а також гірської місцевості, обмеженої кількості доріг і ускладнень інженерного обладнання позицій (опорних пунктів) суттєво впливає на організацію оборони і застосування підрозділів.
Крім цього, низька температура, сніговий покрив і підвищена стійкість речовин, довга ніч негативно впливають на особовий склад.
Місцевість із великою кількістю боліт, озер і річок, висот та інших важкодоступних ділянок, обмежена кількість і поганий стан доріг, сніговий покрив і низькі температури ускладнюють дії танків та іншої бойової техніки поза дорогами, що змушує противника наступати вздовж доріг і річок та сприяє створенню оборони на більш широкому фронті меншими, ніж у звичайних умовах, силами, а також вимагає організації кругової оборони та надійного прикриття флангів і проміжків.
Узимку круті схили берегів річок, яри і байраки, узлісся, що заносяться снігом, стають серйозною перешкодою для танків, інших бойових машин і піхоти. Особливого значення набуває оборона населених пунктів.
Актуальність теми обумовлена тим, що за досвідом участі підрозділів в АТО, існує об’єктивна необхідність в підготовці командирів усіх ланок та особового складу підрозділів ЗС України і ІВФ до ведення бойових дій в зимових умовах для забезпечення надійного захисту суверенітету та територіальної цілісності держави (рис. 19).
Особливості роботи командира відділення з організації оборонного бою взимку
Виконання заходів із підготовки відділення до оборони в зимових умовах має свої особливості.
Під час організації підготовки відділення до виконання завдання:
- усвідомлення завдання – врахувати вплив зимових умов на визначення тривалості проведення заходів;
- оцінювання обстановки – при оцінюванні противника визначити напрямки імовірного його наступу в залежності від проходимості місцевості в зимовий час; при оцінюванні місцевості визначити найбільш танконебезпечні напрямки на яких доцільне зосередження основних зусиль підрозділами, що обороняються; у висновках у результаті оцінювання обстановки – командир відділення при визначенні завдань особовому складу та доданим вогневим засобам і організації системи вогню враховує вплив зимових умов.
Система вогню повинна забезпечувати можливість ураження противника перед фронтом позиції (опорного пункту), на відкритих флангах, прихованих підступах.
Найбільша щільність вогню і загороджень створюється на напрямках, де є дороги, особливо танкодоступних, на підступах до населених пунктів, вузлів доріг, а на морському узбережжі (на водній перешкоді) – на ділянках, які доступні для висадки морського десанту (для форсування).
Зона суцільного багатошарового вогню створюється на дорогах і прилеглих до них ділянках місцевості, просіках, у руслах річок, бухтах, фіордах і на інших доступних для противника напрямках.
При організації всебічного забезпечення командир повинен частіше змінювати спостерігачів і обслуг чергових вогневих засобів, особливо вночі, у заметіль і снігопад, а також посиленню контролю за несенням служби на позиціях.
При організації технічного і тилового забезпечення крім звичайних питань командир повинен:
організувати створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, продовольства, пального та інших засобів;
підготувати та утримувати в постійній готовності до застосування в умовах низьких температур ОВТ;
вжити заходів щодо забезпечення особового складу теплими речами і засобами для обігріву (печами);
організувати маскування (фарбування) озброєння, техніки і споруд під фон місцевості; обладнати пункт обігріву особового складу і визначити порядок просушування обмундирування і взуття; передбачити термінову евакуацію поранених і обігрів їх під час транспортування.
Під час інженерного обладнання позицій взимку необхідно враховувати товщину снігового покриття, глибину промерзання ґрунту, а також стан льоду на водних перешкодах.
На мерзлому, скальному ґрунті, болотистій місцевості можуть зводитись фортифікаційні споруди насипного типу, для цього використовується камінь, мішки із землею, сніг і лід, широко застосовуються вибухові речовини.
При незначній глибині снігу окопи, траншеї та інші споруди відриваються у ґрунті і маскуються снігом.
При глибокому сніговому покриві широко застосовується влаштування снігових траншей, ходів сполучення з брустверами з утрамбованого снігу, у тому числі хибних, а також снігових валів, які використовуються як протитанкові загородження і як маски для укриття від ВТЗ противника.
За валами можуть обладнуватися і вогневі позиції кочівних вогневих засобів.
Ділянки доріг на підступах до оборони руйнуються або мінуються.
Перед переднім краєм, у глибині опорного пункту і на флангах влаштовуються мінно-вибухові загородження, завали і перешкоди.
Лід на річках, озерах і в затоках на окремих ділянках готується до підриву.
Схили висот, круті береги річок і озер, які повернуті до противника, за можливості обливаються водою для утворення на них льодових корок.
В умовах бездоріжжя і танення снігу на позиціях, в окопах і укриттях обладнуються водостоки.
Для запобігання розмивам та обвалам стінки окопів, траншей та інших фортифікаційних споруд укріплюються, а БМП (БТР) і танки встановлюються на лежні.
З метою маскування потемнілі від порохових газів місця і сліди гусениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опалення печей у бліндажах та інших укриттях дозволяється тільки вночі.
Під час практичної підготовки відділення (взводу) до дії в обороні взимку командир повинен:
- поповнити до норми і створити додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, пального і підтримувати в постійній готовності до застосування озброєння і військову техніку в умовах низьких температур;
- вжити заходів щодо забезпечення особового складу засобами проти обмороження, теплими речами і засобами для обігріву (печами);
- перевірити справність засобів підігріву двигунів машин, готовність застосування озброєння і техніки в умовах низьких температур;
- дати вказівки механікам-водіям (водіям) щодо запобігання розморожуванню систем охолодження двигунів;
- обладнати пункт обігріву особового складу та визначити порядок опалення печей;
- організувати просушування обмундирування і взуття.
Крім цього командир відділення (взводу) особливу увагу в обороні приділяє більш частій зміні спостерігачів і обслуг чергових вогневих засобів, особливо вночі, у заметіль і снігопад, а також підсилює контроль за несенням служби на позиції.
Ведення оборонного бою взимку
Ведення оборонного бою здійснюється з урахуванням зимових умов, які використовуються для виснаження противника і послаблення його боєздатності. Противник повинен бути позбавлений можливості обігріватися в населених пунктах, окремих спорудах, лісах і якомога довше перебувати на морозі.
При відбитті атак противника вогнем всіх засобів і застосуванням інженерних загороджень необхідно примусити його зійти з доріг і рухатися цілиною по снігу, залягти на відкритій місцевості. У разі вклинення противника в оборону не допускати його закріплення у населених пунктах, будовах і лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь підрозділу.
Основні зусилля при веденні оборонного бою взимку зосереджуються на утриманні доріг та інших напрямків, які доступні для наступу противника. Особливого значення набуває оборона населених пунктів (рис. 20).
Основу оборони взимку, як правило, складає система окремих опорних пунктів рот і взводів, які підготовлені до ведення кругової оборони. В таких умовах взвод (відділення, танк) може обороняти окремий опорний пункт (позицію), який перекриває напрямки, доступні для дій противника.
До переходу противника в наступ на позиції відділення постійно несе службу спостерігач.
Для відбиття раптового нападу противника і знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються пророблювати проходи в загородженнях, призначається кулеметник або стрілець (черговий вогневий засіб), який розташовується, як правило, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції.
Решта особового складу, залежно від обстановки, проводять інженерне дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагають механіку-водію (водію) в технічному обслуговуванні БМП (БТР) або відпочивають.
Для виклику особового складу за бойовою тривогою від спостерігача (чатового) до місця відпочинку влаштовується проста сигналізація (сигнали).
Якщо від відділення виділено черговий вогневий засіб (чергову БМП, БТР), він розташовується на тимчасовій або запасній вогневій позиції. У БМП (БТР) розміщуються механік-водій (водій) і навідник-оператор (кулеметник БТР), які ведуть спостереження за противником і місцевістю в готовності до негайного відкриття вогню. З виявленням противника особовий склад відділення за сигналом (командою) командира відділення або спостерігача негайно приводиться в бойову готовність.
Поодиноких солдатів і дрібні групи противника, які намагаються вести розвідку, відділення захоплює в полон, а в разі неможливості захоплення – знищує вогнем, як правило, чергового вогневого засобу із запасної (тимчасової) вогневої позиції. Більш великі групи противника, які наближаються до позиції відділення, знищуються вогнем кулемета або БМП (БТР), а за потреби – вогнем всього відділення. Вогонь відкривається за командою командира відділення (старших бойових груп).
Під час вогневої підготовки атаки противника командир відділення і спостерігач ведуть спостереження, а решта особового складу укривається в окопах із протиосколковими козирками, підбрустверних протиосколкових нішах, бліндажах, на дні окопів і траншеї або в БМП (БТР) в готовності швидко зайняти свої місця на позиції.
З отриманням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерної зброї (у разі завдання противником ядерного удару) особовий склад відділення швидко укривається в щілині, бліндажі, БМП, БТР (лягає на дно окопу, траншеї), а після проходження ударної хвилі готується до відбиття атаки противника.
Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) “Відділення, ДО БОЮ”, відділення негайно готується до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність ефективного вогню зброї відділення за командою командира відділення (старших бойових груп).
При відбитті атак противника вогнем всіх засобів і застосуванням інженерних загороджень необхідно примусити його зійти з доріг і рухатися цілиною по снігу, залягти на відкритій місцевості.
З підходом противника до переднього краю оборони першими відкривають вогонь з БМП (БТР), після з кулеметів, а з дистанції 400 м усією зброєю відділення, і вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки й інші броньовані машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем бойової машини піхоти, гранатометів і реактивними протитанковими гранатами, а піхота, що спішилася, — загороджувальним і зосередженим вогнем автоматичних гранатометів і вогнем кулеметів та автоматів відсікається від танків і знищується. Вогонь протитанкових засобів відділення (протитанкових ракетних комплексів протитанкового відділення) зосереджується насамперед на головний танк або танк із тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім на інші танки і броньовані машини, що атакують. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, що долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільця з реактивними протитанковими гранатами).
Для прихованого їх висування використовуються складки місцевості і застосовуються дими (аерозолі). Іноді біля найбільш імовірного місця пророблення противником проходу в загородженнях відділення завчасно відриває і маскує окоп і хід сполучення до нього. В окопі може розташовуватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь підготовленим мінним шлагбаумом. У боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники і снайпер, що зосереджують свій вогонь на прилади прицілювання і спостереження танків.
Якщо відділення діє бойовими групами, то їх дії можуть бути такими: командир групи і кулеметник ведуть вогонь по противнику з основних позицій, а гранатометник або інший член групи споряджає магазини. Після трьох — чотирьох черг бойова група за сигналом командира змінює позицію, і потім дії повторюються.
У разі виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення найближчий до нього солдат із підходом танка на відстань до 200 м застосовує по ньому реактивну протитанкову гранату. Якщо танк не уражено, солдат відбігає траншеєю убік або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і застосовує реактивну протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат готується до знищення екіпажу, який залишатиме уражений танк.
З підходом піхоти противника до позиції на відстань 3040 м відділення закидає його гранатами. Якщо противник увірветься на позицію, відділення знищує його вогнем упритул, гранатами і в рукопашному бою.
Розповсюдження противника траншеєю і ходом сполучення повинне бути затримано вогнем і швидким встановленням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків і інших переносних загороджень.
Знищення противника, що увірвався в траншею (хід сполучення) може здійснюватися бойовими групами, при цьому перша група просувається її дном і вогнем упритул, багнетами, гранатами знищує його, а друга група діє з обох боків траншеї (ходу сполучення), знищує противника, який намагається її покинути або надати допомогу тим, хто діє в ній, вогнем і гранатами підтримуючи дію першої групи.
У разі вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, окремих будовах і лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.
Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення надає допомогу сусіду вогнем.
БМП веде вогонь самостійно і за командами (сигналами) командира взводу (відділення). У разі обходу або вклинення противника в оборону БМП під прикриттям вогню відділення та аерозольних (димових) завіс займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил. Зміна вогневих позицій здійснюється тільки за наказом командира взводу.
При призначенні кочівного БМП вказуються: завдання, маршрут руху, декілька вогневих позицій та порядок дій після виконання завдання.
Після відбиття атаки противника старший бойової групи зобов’язаний:
- перевірити стан особового складу і зброї відділення;
- поповнити запас ракет і боєприпасів і підготувати особовий склад до відбиття повторних атак;
- вжити заходів щодо винесення поранених;
- вжити заходів щодо відновлення позиції відділення та окопу БМП (БТР), поновити систему вогню, доповісти командиру взводу про результати бою (втратах особового складу, ОВТ, наявності ракет, боєприпасів, пальномастильних матеріалів і інших матеріальних засобів);
- підготуватись до відбиття наступних атак.
Оборона вночі
Вплив умов ночі на організацію і ведення оборони
Оборонний бій вночі, за поглядами західних військових фахівців, не має ніяких принципових відмінностей від бою вдень.
Американські бойові статути і настанови підкреслюють необхідність повного використання засобів нічного бачення, особливо в оборонному бою. Вночі в обороні війська виконують свої завдання так само, як і вдень.
Основною вимогою до оборони вночі є готовність до відбиття раптової атаки противника.
У темряві противник отримує можливість приховано підійти до переднього краю і раптово атакувати, а також непомітно проникнути через проміжки в глибину оборони.
Нічні умови суттєво впливають на організацію і ведення оборонного бою, використання вогневих засобів і здійснення маневру (рис. 21).
Досвід застосування підрозділів в Антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей довів необхідність ведення бойових дій не тільки вдень, але і вночі.
Нічний час доби забезпечує раптовість і скритність їхнього проведення. Однак реалізація цих дій пов’язана з деякими обмеженнями, що впливають на дії особового складу, застосування озброєння і військової техніки.
Ніч не може бути причиною зниження активності дій.
Навпаки, нічну темноту необхідно використовувати для подальшого нарощування сили удару.
Безперервне ведення бойових дій вночі стає об’єктивною необхідністю, а нічні дії – звичайними діями військ.
Особливості роботи командира відділення з організації оборони вночі
Бій вночі, як правило, є продовженням денних дій. Основним завданням оборонного бою вночі є відбиття раптової атаки противника. Для цього командир взводу повинен: посилити спостереження за противником, своїми загородженнями перед переднім краєм і на флангах, організувати підслуховування; більшу частину особового складу і вогневих засобів тримати у постійній готовності до відбиття раптової атаки противника; посилити охорону бойових машин на позиціях і місць відпочинку особового складу.
При організації бою вночі до настання темряви командир підрозділу визначає і вказує підлеглим командирам:
добре видимі в нічних умовах орієнтири; додаткові ділянки місцевості перед переднім краєм і на флангах, по яких підготувати вогонь;
вогневі засоби і порядок зайняття ними тимчасових позицій;
додаткові заходи щодо забезпечення прикриття проміжків і флангів;
порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення, а також завдання щодо знищення засобів освітлення противника та засліплення його особового складу і вогневих засобів;
склад і місце поста освітлення, його завдання;
завдання щодо підготовки ОВТ до дій вночі і створення запасів освітлювальних засобів, трасуючих снарядів і патронів з трасуючою кулею;
способи цілевказання, позначення свого місцяположення, взаємного розпізнавання;
порядок відпочинку особового складу.
У ході підготовки до бою усі командири зобов’язані перевірити готовність зброї, приладів нічного бачення, підготувати дані для стрільби вночі, поповнити запаси трасуючих снарядів, патронів із трасуючими кулями і засобів освітлення місцевості.
Відділення вночі продовжує виконувати отримане завдання у заздалегідь створеному бойовому порядку, при цьому бойові машини і вогневі засоби можуть займати тимчасові вогневі позиції ближче до переднього краю.
Система вогню взводу організовується таким чином, щоб максимально використовувати вогневі можливості усіх видів зброї, які оснащені нічними прицілами. Рубежі відкриття вогню протитанкових засобів і стрілецької зброї призначаються з врахуванням характеристик приладів нічного бачення та умов видимості. Межі секторів стрільби вогневих засобів, смуг вогню, ділянок зосередженого і загороджувального вогню підрозділів вказуються відносно предметів, які виразно спостерігаються в темряві.
При підготовці бою з кожної вогневої позиції ще у світлий час перевіряється зручність спостереження і ведення вогню, а для зброї без приладів нічного бачення – готуються пристосування, які забезпечують ведення вогню в певному секторі або по заздалегідь пристріляних рубежах (обмежувальні кілки по горизонталі й висоті).
Для освітлення місцевості вночі та осліплення противника у взводі призначається пост освітлення. Він складається, як правило, з двох солдатів, один з яких призначається старшим. Пост освітлення розташовується зазвичай у центрі бойового порядку взводу в першій траншеї або у проміжках між позиціями відділень. Йому вказується основне і два-три запасні місця розміщення на відстані 40-60 м один від одного, де обладнуються прості укриття і пристосування для запускання освітлювальних патронів.
При постановці завдання посту освітлення командир взводу вказує: склад поста, хто старший; відомості про противника (де знаходиться, що робить і звідки очікується його поява); розташування підрозділів своїх військ; основне і запасні місця розміщення поста, сектори освітлення з них, порядок початку освітлення місцевості й противника; де і скільки отримати засобів освітлення; порядок дій після виконання завдання.
Для засліплення вогневих засобів противника, оснащених приладами нічного бачення, можуть застосовуватися також фари бойових машин і осередки пожеж, що заздалегідь готуються перед фронтом оборони.
Ведення оборонного бою вночі
Вночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу бойової машини у кількості, яка дозволяє вести вогонь з озброєння бойової машини) знаходиться на бойовій позиції (у бойовій машині) в готовності до ведення вогню.
Призначений особовий склад, спостерігачі і вогневі засоби, у тому числі й чергові, на ніч змінюють свої місця і позиції. Фланги відділень (траншея), ходи сполучення перекриваються рогатками, їжаками та перебувають під безперервним спостереженням і прикриваються вогнем. Охорона КСП посилюється.
Відпочинок особовому складу надається з дозволу старшого командира. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в перекритих щілинах (бліндажах) і в траншеях поблизу вогневих засобів у готовності зайняти свої місця за сигналом. У місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин виставляються чатові, які охороняють тих, хто відпочиває, та встановленим сигналом оповіщають і викликають їх на позиції.
В обороні вночі відділення знаходиться у постійній готовності до відбиття раптових атак противника, знищення його розвідки і груп, що намагаються проробляти проходи в загородженнях або просочитися в глибину оборони (рис. 22).
Дрібні групи противника, які намагаються проникнути в глибину оборони методом просочування, знищуються черговими вогневими засобами.
Атака противника відбивається вогнем усіх засобів з відстані, з якої забезпечується ведення ефективного вогню з використанням приладів нічного бачення та освітлення його всіма засобами світлового забезпечення. Відділення повинне вжити усіх заходів для перешкоджання його просуванню, недопущення вклинення та обходу з флангів.
Довідково: Варіантом підвищення спроможності підрозділів з питань протидії нападам ДРГ, НЗФ, блокування колон військової техніки цивільними особами, проникнення сторонніх осіб до об’єктів, що охороняються, особливо в темний час доби, в умовах поганої видимості та в густій рослинності слід розглянути можливість застосування спеціальних радіолокаційних станції розвідки ближньої зони, а саме 112L1А “Борсук”, розробки Холдингової компанії “Укрспецтехніка” (м. Київ), які перебувають на озброєнні Збройних Сил України.
У нічному оборонному бою важливе значення мають добре організована взаємодія, ретельно підготовлена система вогню, що поєднується із системою загороджень і освітленням поля бою, а також безперервне управління військами. Відсутність хоча б однієї з цих умов може значно ускладнити успішне ведення оборонного бою. Тому підготовці оборонного бою вночі слід приділяти особливу увагу.
Успішне ведення бойових дій вночі передбачає широку ініціативу не лише командирів усіх ступенів, але і кожного солдата. На нічний бій повністю поширюється принцип: кожен солдат повинен чітко знати своє завдання і способи його виконання спільно з іншими військовослужбовцями.
Це обумовлено особливістю оборонного бою вночі, яка полягає в тому, що навіть при найретельнішій підготовці не можна передбачити усіх можливих змін бойової обстановки, оскільки неможливо в усіх подробицях точно передбачати дії противника, що наступає. Тому в ході бою кожен командир, кожен солдат повинний уміти самостійно приймати рішення, діяти ініціативно. Рішучість і відвага у поєднанні з обґрунтованим ризиком часто багато в чому зумовлюють результат бою підрозділу.
З метою запобігання раптовому нападу противника на підрозділи першого ешелону і введення його в оману відносно накреслення переднього краю, побудови оборони, відбиття розвідки боєм і авангардів перед переднім краєм оборони обладнується передова позиція. У разі відсутності передової позиції створюється бойова охорона.
У бойову охорону призначається посилений взвод від батальйону першого ешелону, якому призначається позиція до 500 м по фронту на віддаленні до 2 км, що готується до кругової оборони. Перед позицією взводу і на флангах облаштовуються загородження. Бій підрозділу бойової охорони забезпечується необхідними освітлювальними засобами і ПНБ (тепловізорами). З метою приховування від противника усієї системи освітлення застосування освітлювальних засобів без обмежень допускається лише з початком бою, безпосередньо на підступах до переднього краю оборони.
Також, за досвідом АТО, введення противника в оману здійснювалось шляхом розповсюдження чуток у присутності місцевого населення, ведення відкритих переговорів по засобах транкінгового зв’язку щодо прибуття підрозділів посилення (танкових підрозділів, артилерії та РСЗВ), підрозділів для ротації, часу та маршрутів умовного пересування колон підрозділів, намірів проведення нальотів та висвітлення районів влаштування засад, висвітлення інформації про оманне знання районів базових таборів НЗФ тощо.
Для успішного проведення маневру підрозділами, які знаходяться на передньому краї оборони, особливо ретельно позначаються шляхи їх відходу або призначаються провідники.
Шляхи відходу слід вибирати на закритій місцевості. В ході бою дуже важко відрізнити свої підрозділи, що відходять з передової позиції, від противника.
Тому на випадок відходу підрозділів з передової позиції через бойові порядки підрозділів на перші позиції заздалегідь призначаються умовні сигнали, паролі і розпізнавальні знаки.
Важливу роль в оборонному бою відіграють засідки, які зазвичай пропускають розвідувальні підрозділи противника і несподівано відкривають по них вогонь із тилу і у фланг.
Застосування розвідувальних засідок за досвідом АТО: В ході ведення розвідки 23 березня 2015 року розвідувальної групи зі складу 2 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти 74 орб під керівництвом сержанта Хрипкова в районі західної околиці населеного пункту ОЛЕНІВКА було виявлено станцію РЕБ противника, що рухалась в напрямку ОЛЕНІВКА – ДОКУЧАЄВСЬК. Командиром групи було прийнято рішення на організацію засідки з метою знищення станції. Вогнем стрілецької зброї та РПГ-26 станцію та членів екіпажу було знищено, втрат серед о/с групи немає.
Нічні контратаки є однією з найскладніших форм нічного бою. Їх проведення немислиме без ретельної підготовки й організації взаємодії усіх підрозділів, що беруть участь у бою, у тому числі і засобів посилення.
Успішний початок контратаки залежить від своєчасного висування підрозділів, що контратакують, на ділянку вклинення противника.
Її вигідніше здійснювати у той момент, коли противник, що вклинився в оборону, ще не встиг організувати взаємодії між елементами свого бойового порядку і закріпитися на захопленій місцевості.
Довідково за досвідом АТО: Під час несення служби на блокпості на лінії зіткнення з бойовиками в районі півн. ок. ЩАСТЯ особовий склад блокпоста від 30 омбр більшою частиною сил неодноразово демонстрував перехід у наступ в напрямку блокпоста бойовиків. У відповідь бойовики здійснювали оповіщення та збір повного складу блокпоста для відбиття наступу сил АТО, так як на блокпості в даний час несли службу 6-8 чол. Після виявлення (підтвердження) збору особового складу блокпоста противника артилерія блокпоста сил АТО вела зосереджений вогонь по скупченню бойовиків на вогневих позиціях, чим завдали їм великих втрат.
З початком контратаки доцільно раптовим ввімкненням прожекторів приголомшити противника і засліпити його спостережні пункти. Для підтримки контратак використовуються всі вогневі засоби, у тому числі і розташовані в глибині.
Зосереджений вогневий наліт по вихідних позиціях противника підвищує довіру механізованих підрозділів до своєї артилерії.
Послідовне завдання вогневих ударів у вигляді коротких вогневих нальотів по декількох цілях паралізує дії противника.
Позитивним досвідом організації вогневого ураження противника під час ведення оборонного бою вночі, за досвідом АТО, є ведення бою 25 опдбр.
Довідково за досвідом АТО: На командному пункті 25 опдбр була розгорнута група вогневого ураження на чолі з начальником командного пункту та начальником розвідки БрАГ. Вся інформація щодо засідок, виявлення противника одразу збиралася в даній групі та після обробки передавалася на вогневі позиції артилерії, виключаючи ряд передаточних ланок та скорочуючи час на відкриття та коректування вогню.
Для скорочення часу для відкриття вогню на робочій карті відображались нумерація, координати та висота цілей, на вогневих позиціях артилерії по кожній цілі проведені розрахунки. Артилерія бригади була розподілена по відповідних секторах, і по всіх вогневих точках проведені розрахунки. Вогонь у відповідь відкривався через 2-3 хвилини після початку обстрілу. А вогонь з мінометів взагалі припинився через 4 дні перебування у визначеному районі тому що всі підступи до вогневих позицій мінометів перекривались спостереженням та з появою в цих районах автомобілів типу „Газель” і їм подібних, що використовуються для транспортування мінометів, ці райони подавлялися вогнем артилерії.
Була вивчена система сигналів противника освітлювальними мінами та сигнальними ракетами, розрахований час руху колон противника, час відкриття вогню або початку наступу (як правило, наступ здійснювався на блокпости підрозділів 41 бТрО в районах ЖДАНІВКА та МАЛООРЛОВКА). Пересування колон відбувалося з наступом темряви за визначеним сигналом. Маршрут руху колон проходив на відстані 10 км від району виконання завдань але був під спостереженням, коли противник з ввімкнутими фарами пересувався у напрямку ХАРЦИЗЬК-ЗУЄВКА. Наступ противника на блокпости, як правило вночі, розпочинався з мінометного, артилерійського обстрілу, обстрілу з РСЗВ. В свою чергу, з доповіддю спостережних постів про запуск сигнальних ракет відповідного кольору артилерія бригади відкривала вогонь по ймовірних вогневих позиціях артилерії противника, по вихідних районах для проведення наступу, тим самим зриваючи наступ та відмову від подальших дій.
Відбивши атаку, підрозділи закріплюються на досягнутому рубежі і готуються до відбиття нових атак противника.
Досвід нічних бойових дій свідчить про величезне значення також і морально-психологічного духу військовослужбовців.
Довідково за досвідом АТО: Для утримання підрозділів ТрО на позиціях в районах ЖДАНІВКА і МАЛООРЛОВКА, які намагалися залишити райони виконання завдань, застосовувались неординарні методи – „клин-клином”. Тобто, неодноразово з боку сепаратистів йшло залякування та погрози розгромом даних блокпостів, але фраза “по маршрутам вашого відходу сплановані вогні артилерії. Якщо ви залишити свої позиції, від наших гармат ви теж не втечете…”. Але постійна підтримка у відбитті атак противника в подальшому надихнула особовий склад підрозділів ТрО та за останні дні перебування 25 опдбр в районі вони вже самі почали давати відсіч бойовикам, інколи звертаючись за артилерійською підтримкою.
Таким чином, динаміка ведення оборонного бою відповідає динаміці ведення оборони у звичайних умовах, але має ряд особливостей пов’язаних з ускладненням спостереження (підслуховування), можливістю прихованого підходу противника до позиції відділення та необхідністю застосування ПНБ (тепловізорів), освітлення місцевості і позначання флангів свого підрозділу.
Методика роботи командира механізованого відділення з організації оборони в умовах відсутності зіткнення з противником
Методику роботи командира механізованого відділення розглянемо на тлі створеної тактичної обстановки
ТАКТИЧНА ОБСТАНОВКА
Загальна обстановка
Терористи при підтримці підрозділів регулярних військ РФ, які були введені на територію регіону, не припиняють цілодобові обстріли позицій підрозділів ЗС України та населених пунктів, використовуючи при цьому всі наявні засоби вогневого ураження, включаючи реактивні системи залпового вогню. Тривають активні заходи з укріплення існуючих і створення нових оборонних позицій та рубежів.
За даними, які уточнюються, бойовики з підрозділами регулярних ЗС сусідньої держави, в порушення домовленостей про незастосування зброї, планують провести наступ на підрозділи, які розташовані на території між нп СТАРИЧІ, НЕМИРІВ з метою повного контролю над районом ЯВОРІВ, НЕМИРІВ і РАВА-РУСЬКА.
На напрямку імовірного наступу активно ведеться розвідка, в тому числі безпілотними літальними апаратами, виявлено роботу рекогногносцировочних груп противника та розгортання підрозділів артилерії і мінометів.
1 ртгр у складі 1мр, тв, мінвзв мінбатр мб, ісв мб, взводу ЗСУ-2 та двох відділень СПГ–9 за рішенням командира бригади отримала завдання здійснити висування з базового табору в районі поля підготовки миротворчих підрозділів та перейти до оборони окремими взводними опорними пунктами на межі роз’єднання сторін із задачею стійко утримувати зайняті опорні пункти і не допустити прориву піхоти і танків противника в напрямку СТАРИЧІ, НЕМИРІВ.
Часткова обстановка
Для перекриття напрямку імовірного наступу противника в зоні відповідальності підрозділу рішенням командира 1ртгр передбачається перехід до оборони окремими взводними опорними пунктами підготовленими до кругової оборони на рубежі розмежування.
Під час проведення орієнтування на місцевості командир 1мв довів орієнтири: Орієнтири (TRP): перший – парашутна вежа – 350 м, другий – зруйнована будівля – 420 м, третій – триповерхова будівля – 620 м, четвертий — біла будівля – 650 м, п’ятий – сторожова будка – 820 м, шостий – темні дерева – 1250м (він же основний).
240800BMarch18 командир 1 мв віддав бойовий наказ на перехід до оборони, з якого командирові 2 мвід стало відомо:
- Угруповання бойовиків з підрозділами регулярних ЗС сусідньої держави, в порушення домовленостей про не застосування зброї, планують наступ в напрямку СТАРИЧІ, НЕМИРІВ. Вихід противника до рубежу півн. узлісся ур. Жеки можливий з ранку 25.03, а дії його диверсійно-розвідувальних груп в будь-який час.
Противник постійно веде обстріл підрозділів і частин ЗС України далекобійною артилерією та системами залпового вогню і для ведення розвідки та корегування вогню артилерії використовує безпілотні літальні апарати. Перед фронтом оборони взводу імовірний наступ противника силами до ртгр при підтримці вогню артилерії.
Головний удар його слід очікувати вздовж асфальтної дороги в напрямку СТАРИЧІ, поле підготовки миротворчих підрозділів.
- 2 мв з танком № 505, розрахунком 120 мм міномета, відділенням СПГ-9, зенітним розрахунком ЗУ–23-2 на автомобілі та двома саперами ісвід ісв 1бтгр отримав завдання на перехід до кругової оборони опорного пункту типу «Метелик» в районі вис. Піщана з задачею стійко утримуючи опорний пункт, не допустити прориву танків і піхоти противника на напрямку базового табору.
Смуга вогню: праворуч – 150 м півд. зах. 2 м земляного насипу, півд. — сх. узлісся ур. Луцики; ліворуч – 150 м півд. сх. 2 м. земляного насипу, сарай, додатковий сектор обстрілу – 150 м півд. – сх. 2 м. земляного насипу, відм. 293,3 – далі 700 (Схема дій 2 мвід). Під час бою підтримує – 1/1 гсабатр.
Перед фронтом взводу засобами старшого командира готуються (Схема дій 2 мвід): рухомий загороджувальний вогонь 101-102 «Тигр»; нерухомі загороджувальні вогні «Дуб» і «Граб» (103, 104); зосереджені вогні 201 – 204.
- 2 мвід – отримало завдання перейти до оборони позиції на лівому фланзі взводу: праворуч — сх. схил 2 м земляного насипу, ліворуч — викл. асфальтна дорога 150 м півд. сх. 2м земляного насипу, з задачею вогнем усіх вогневих засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 1мвід та бойовою групою «А» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку окреме дерево, ур. Курники та обходу позиції відділення ліворуч.
Смуга вогню: праворуч – сх. схил земляного насипу, перехрестя доріг 150 м сх. ур. Луцики; ліворуч — 150 м півд. сх. земляного насипу, перехр. доріг відм. 284,4, додатковий сектор обстрілу – 150 м півд. – сх. центру 2 м. земляного насипу, руїни (Схема дій 2 мвід).
Вогневі позиці БМП обладнати:
основну – в 50 м. позаду центру позиції відділення. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – сарай, додатковий – сх. сторона Ор.3.
Триповерхова будівля; запасну — в районі 50 м сх. основної, фронтом на схід. Сектори обстрілу: основний: праворуч – відм. 293,3, ліворуч — руїни, додатковий – відм. 282,8; другу запасну — в районі 50 м зах. основної, фронтом на півд. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – перехр. доріг, додатковий – вигин дороги 300м зах. Ор.5.
Правий фланг відділення прикрити вогнем кулемета, лівий — вогнем гранатомета.
Місце зосередженого вогню відділення у зосереджених вогнях взводу (EA): №1 – з центром – Ор. 6. – темні дерева зах. 300 м ; № 2 – з центром – 100 м півн.- сх. Ор.5; № 3 – з центром – 50 м півд. відм. 294,4.
У районі позиції відділення обладнуються основні і запасні позиції для мінометного розрахунку і розрахунку ЗУ– 23-2.
Праворуч переходить до оборони 1 мвід – з завданням обороняти позицію: праворуч – 150 м півд. зах. 2м земляного насипу, ліворуч — зах. схил 2м земляного насипу, з задачею вогнем усіх засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 2 мвід та бойовою групою «В» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти в напрямку Ор.5. Сторожова будка, зах. бік ур. Курники та обходу позиції відділення праворуч.
Ліва межа смуги вогню 1 мвід – лівий фланг 2 мвід, перехр. доріг. Лівий фланг відділення прикритий вогнем кулемета.
Для введення противника в оману стосовно переднього краю оборони на стику між 2 та 1 мвід створюється хибна позиція на відділення та діє кочівний танк.
- Позицію 2 мвід зайняти – 241630BMarch18; Готовність системи вогню –241700BMarch18; Готовність інженерних робіт: першої черги – 250100BMarch18, другої – 250800BMarch18.
Сигнали оповіщення, управління та взаємодії — оповіщення:
Загроза застосування ЗМУ –„Сирена-28”;
Радіаційне зараження – „Радіаційна небезпека”, по радіо 777, СП червоного диму;
Хімічне зараження – „Хімічна тривога”, по радіо 888, ракета СХТ;
Біологічне зараження – „Сітка-53”;
За цими сигналами, за відсутності противника, особовий склад надягає засоби захисту та укривається в щілинах на дні окопів і траншей, в готовності швидко зайняти свої вогневі позиції для відбиття атаки. Під час бою особовий склад, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту.
Під час нападу повітряного противника за сигналом: „Повітря”, по радіо 999, СП — білого кольору – відділення знаходиться в готовності до знищення низьколітних літаків (гелікоптерів) противника, під час бою – відбиття нападу повітряного противника здійснює особовий склад, не задіяний виконанням бойового завдання. Особовий склад, який не бере участь у відбитті нальоту авіації противника і не веде бою, за цим сигналом займає укриття.
— управління і взаємодії:
Зайняв визначену позицію – „Рубіж — 200”;
До бою готовий – „Багнет — 300”;
Відкрити вогонь артилерії – „Спалах — 400”;
Відкрити вогонь по ДЗВ – „Крапка — 1” (цифра – номер
ДЗВ);
Припинити вогонь по ДЗВ – „Бар’єр — 1” (цифра – ДЗВ); Припинити вогонь – „Туман-99”, сигнальний патрон білого вогню.
Цілевказівки голосом від орієнтирів (місцевих предметів) і трасуючими кулями у напрямку цілі.
- КСП взводу – в залізобетонній споруді на 2 м земляному насипу, заступник – командир 3 мвід.
З вказівок командира 1 мв зі взаємодії, забезпечення та виконання заходів МГП командиру 2 мвід стало відомо:
- З виходом взводу на визначену позицію організувати спостереження та безпосередню охорону та приступити до інженерного обладнання позиції відділення та інженерних загороджень.
Траншеї, хід сполучення в тил, котлован під залізобетонну споруду для КСП взводу та бліндаж, вогневі позиції для БМП і танка відриваються за допомогою полкової землерийної машини і бульдозера, які прибудуть до 241700BMarch18. До цього часу провести трасування траншеї, ходу сполучення, визначити місця вогневих позицій для БМП. Місця робіт машин позначити віхами.
- Окремі групи противника і його розвідка знищуються вогнем чергових вогневих засобів із запасних вогневих позицій. Після відбиття атаки (розвідки) провести зміну вогневих позицій.
- При виході противника на рубіж півн. узлісся ур. Жеки нанести йому ураження вогнем БМП із запасних вогневих позицій та вогнем кочівного танка з хибної вогневої позиції перед фронтом оборони. При виході противника на рубіж Ор.4, Ор.3 ураження йому нанести зосередженим вогнем відділення по своїй ділянці. Сигнал відкриття вогню – „Крапка — 2” та „Крапка — 3”.
При переході противника в атаку нанести ураження вогнем усіх вогневих засобів відділення.
У разі намагання противника обійти позицію відділення ліворуч нанести йому ураження вогнем із запасних вогневих позицій у взаємодії з бойовою групою «А» 3 мвід.
- З морально-психологічного забезпечення:
240730BMarch18 в розташуванні роти проводиться інформування щодо обстановки в зоні відповідальності підрозділу.
240930BMarch18 в районі розташування роти проведення інформування заступником командира роти з виховної роботи: «Характер майбутніх бойових завдань та популяризація передового досвіду».
241330BMarch18 в районі КcП роти під керівництвом заступника командира роти з виховної роботи проводиться прослуховування радіопередачі: «Політична обстановка в районі майбутнього виконання бойових завдань».
- З технічного забезпечення:
Відділенню до 241130BMarch18 провести контрольний огляд та поточне технічне обслуговування БМП відповідно до технологічних карт.
Доукомплектування відділення боєприпасами відбудеться на посту боєпостачання роти в районі КсП у термін з 241100BMarch18 до 241120BMarch18.
- З тилового та технічного забезпечення:
До 241200BMarch18 механіку-водію здійснити заправку бойової машини в районі парку бойових машин.
До 241230BMarch18 отримати у старшини роти продовольство (сухі пайки) з розрахунком на три доби, РДВ для набору питної води, речове майно та додатковий шанцевий інструмент згідно з поданою заявкою.
Прийом ґорячої їжі з 241300BMarch18 до 2413300BMarch18 в їдальні базового табору.
- З медичного забезпечення:
Першу медичну допомогу надавати на місці поранення (ураження) або в найближчому укритті особисто військовослужбовцем або його товаришем (само-або взаємодопомога).
Місце збору поранених обладнати в перекритій щілині в районі запасної вогневої позиції БМП.
- В районах нп СТАРИЧІ, півд. берега оз. Жеки розташовані культові споруди, що мають історичну цінність. В районі ур. Луцики сепаратистами створений тимчасовий табір для біженців.
Довідкові дані:
- Противник згідно зі штатом підрозділів ЗС Російської Федерації укомплектований на 75% та має досвід ведення бойових дій на подібній місцевості;
- 1 мв укомплектований особовим складом, озброєнням та військової технікою на 100%. Запаси матеріальних засобів відповідно до військових норм. Особовий склад має досвід ведення бойових дій. Морально-психологічний стан – високий.
- Час Київський (часовий пояс – «В»), погодні умови – реальні на день заняття.
Таблиця позивних посадових осіб
Посадові особи | Циркулярний | Позивні |
Командир 1 ртгр | „Беркут -1” | „Беркут – 1” |
Командир 1 мв |
| „Сокіл — 1” |
Командир 1 мвід |
| „Сокіл — 11» |
Командир 2 мвід |
| „Сокіл — 12” |
Командир 3 мвід |
| „Сокіл — 13” |
Командир танка №505 |
| „Броня- 505” |
Усвідомлення завдання
Під час усвідомлення завдання командир механізованого відділення повинен:
- зрозуміти завдання взводу (опорний пункт і завдання щодо відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону);
- смугу вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню взводу; якими силами і засобами забезпечуються фланги, стики і проміжки і хто відповідальний за них, відділення (позицію і завдання, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу, основну (запасну) вогневу позицію БМП (БТР), основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції, місце відділення в бойовому порядку взводу і в ділянці зосередженого вогню;
- рубежі, з виходом противника на які відділення відкриває вогонь;
- завдання сусідів (позицію, праву (ліву) межу смуги вогню);
- час зайняття оборони (позиції), готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позиції.
Усвідомлення завдання командиром 2 мвід
(варіант)
- 2 мв з танком № 505, розрахунком 120 мм міномета, відділенням СПГ-9, зенітним розрахунком ЗУ–23-2 на автомобілі та двома саперами ісвід ісв 1 бтгр отримав завдання на перехід до кругової оборони опорного пункту типу «Метелик» в районі вис. Піщана з задачею, стійко утримуючи опорний пункт, не допустити прориву танків і піхоти противника на напрямку базового табору.
Смуга вогню: праворуч – 150 м півд. – зах. 2 м земляного насипу, півд. — сх. узлісся ур. Луцики; ліворуч – 150 м півд. сх. 2 м. земляного насипу, сарай, додатковий сектор обстрілу – 150 м півд. сх. 2 м. земляного насипу, відм. 293,3 – далі 700 (Схема дій 2мвід). Під час бою підтримує – 1/1 гсабатр.
Перед фронтом взводу засобами старшого командира готуються (Схема дій 2мвід): рухомий загороджувальний вогонь (101-102) «Тигр»; нерухомі загороджувальні вогні «Дуб» і «Граб»; зосереджені вогні 201-204.
- 2 мвід – отримало завдання перейти до оборони позиції на лівому фланзі взводу: праворуч – сх. схил 2 м земляного насипу, ліворуч — викл. асфальтна дорога 150 м півд. – сх. 2м земляного насипу, з задачею вогнем усіх вогневих засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 1 мвід та бойовою групою «А» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку окреме дерево, ур. Курники та обходу позиції відділення ліворуч.
Смуга вогню: праворуч – сх. схил земляного насипу, перехрестя доріг 150 м сх. ур. Луцики; ліворуч — 150 м півд. сх. земляного насипу, перехр. доріг відм. 284,4, додатковий сектор обстрілу – 150 м півд. сх. центру 2 м. земляного насипу, руїни (Схема дій 2мвід). Вогневі позиці БМП обладнати:
основну – в 50 м. позаду центру позиції відділення. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – сарай, додатковий – сх. сторона Ор.3.
Триповерхова будівля; запасну — в районі 50 м сх. основної, фронтом на схід. Сектори обстрілу: основний: праворуч – відм. 293,3, ліворуч — руїни, додатковий – відм. 282,8; другу запасну — в районі 50 м зах. основної — фронтом на півд. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – перехр. доріг, додатковий – вигин дороги 300 м зах. Ор.5.
Правий фланг відділення прикрити вогнем кулемета, лівий — вогнем гранатомета.
Місце зосередженого вогню відділення у зосереджених вогнях взводу (EA): №1 – з центром – Ор. 6 – темні дерева зах. 300 м ; № 2 – з центром – 100 м півн. сх. Ор.5; № 3 – з центром – 50 м півд. відм. 294,4.
Праворуч переходить до оборони 1 мвід – з завданням обороняти позицію: праворуч – 150 м півд. зах. 2 м земляного насипу, ліворуч — зах. схил 2м земляного насипу, з задачею вогнем усіх засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 2 мвід та бойовою групою «В» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти в напрямку Ор.5. Сторожова будка, зах. бік ур.
Курники та обходу позиції відділення праворуч.
Ліва межа смуги вогню 1 мвід – лівий фланг 2 мвід, перехр. доріг. Лівий фланг відділення прикритий вогнем гранатомета.
Обмежити ведення вогню в напрямку району розташування табору біженців – ур. Луцики.
Для введення противника в оману стосовно переднього краю оборони на стику між 2 та 1 мвід обладнати хибну позицію з кочівним танком.
При виході противника на рубіж півн. узлісся ур. Жеки нанести йому ураження вогнем БМП з запасних вогневих позицій та вогнем кочівного танка, з хибної вогневої позиції перед фронтом оборони. При виході противника на рубіж Ор.4, Ор.3 ураження йому завдати зосередженим вогнем відділення по своїх ділянках — сигнал відкриття вогню – «Крапка — 2» та «Крапка — 3».
Після переходу противника в атаку здійснити його ураження вогнем усіх вогневих засобів відділення за командою командира відділення і самостійно.
У разі намагання противника обійти позицію відділення ліворуч — частиною сил і засобів нанести йому ураження вогнем із запасних вогневих позицій у взаємодії з бойовою групою «А» 3мвід.
- 3. Позицію 2 мвід зайняти – 16.30 24.03; Готовність: системи вогню – 17.00 24.03; інженерних робіт: першої черги – 01.00 25.03, другої – 8.00 25.03.
Отже:
- Висування до визначеної позиції та її інженерне обладнання імовірно буде здійснюватись під вогневим впливом далекобійної артилерії противника та систем залпового вогню і постійною загрозою нападу ДРГ противника.
- Противник для ведення розвідки використовує безпілотні літальні апарати, тому під час переходу до оборони необхідно дотримуватись заходів тактичного маскування.
- Завдання отримане о 240820BMarch18. Позицію 2 мвід зайняти – 241630BMarch18. На підготовку до ведення оборонного бою є – 8 годин 10 хвилин. Для своєчасного виконання поставленого завдання час доцільно розподілити:
- усвідомлення одержаного завдання – 10 хв. (2408200830BMarch18);
- оцінка обстановки – 10 хв (240830-0840BMarch18);
- визначення бойових завдань особовому складу – 10 хв
(240840-0850BMarch18);
- проведення бойового розрахунку – 10 хв (240850-
0900BMarch18);
- вивід відділення на визначену позицію – 30 хв (240900-
0930BMarch18);
- організація спостереження та охорони – 10 хв (240930-
0940BMarch18);
- віддача бойового наказу – 20 хв (240940-1000BMarch18);
- організація взаємодії та управління – 20 хв (241000-
1020BMarch18);
- складання картки вогню відділення – 20 хв (241020-
1040BMarch18);
- доповідь командиру взводу про зайняття оборони — 241625BMarch18.
5.6.2. Оцінка обстановки
Вимоги Розд. 1.2. БС МіТВ СВ ч. ІІІ. (взвод, відділення, екіпаж). – К: КСВ, 2016 щодо змісту оцінювання обстановки:
«Оцінювання обстановки полягає у вивченні і аналізі чинників і умов, які впливають на виконання отриманого завдання і включає оцінку:
- противника (склад, стан, положення, можливий характер дій);
- своїх підрозділів і доданих засобів (стан, забезпеченість, можливості);
- сусідів (склад, положення, характер дій, умови взаємодії);
- місцевості (характер, захисні і маскувальні властивості, умови спостереження і ведення вогню, зручні підступи і напрямки руху, загородження і перешкоди, наявність матеріалів для виконання інженерних робіт, радіаційну, хімічну та біологічну (РХБ) обстановку).
Крім того, командир відділення повинен врахувати стан погоди, пору року, час доби та інші чинники, які впливають на підготовку і ведення бою (дій), а також відношення місцевого населення до своїх військ і противника».
«В результаті оцінювання обстановки командир відділення:
- робить висновки про склад противника, який очікується перед фронтом дій відділення, його сильні і слабкі сторони, можливе співвід-ношення сил і засобів;
- намічає бойовий порядок відділення, бойові завдання штатним і доданим вогневим засобам;
- коли і з ким організувати взаємодію; порядок маскування і використання захисних властивостей місцевості з урахуванням пори роу, часу доби і стану погоди та інше».
Оцінка обстановки командиром 2 мвід.
(варіант)
- За даними розвідки, угруповання бойовиків з підрозділами регулярних ЗС сусідньої держави, в порушення домовленостей про незастосування зброї, планують наступ в напрямку СТАРИЧІ, НЕМИРІВ. Вихід противника до рубежу півн. узлісся ур. Жеки можливий з ранку 25.03, а дії його диверсійно – розвідувальних груп в будь-який час.
Противник постійно веде обстріл підрозділів і частин ЗС України далекобійною артилерією та системами залпового вогню і для ведення розвідки та корегування вогню артилерії використовує безпілотні літальні апарати.
Тактика дій противника притаманна тактиці мотострілецьких підрозділів ЗС РФ.
Підрозділи противника укомплектовані особовим складом та бойовою технікою на 75 %. Особовий склад має досвід ведення бойових дій.
- 2 мвід укомплектоване за штатом воєнного часу, особовий склад має досвід ведення бойових дій на подібній місцевості, забезпеченість: боєприпасами – 0,8 бк, ПММ – 0,7 заправки, продовольством НЗ – 2 дободачі. Морально — психологічний стан — високий.
- Місцевість перед позицією відділення:
- за характером рельєфу горбиста (абсолютні висоти в межах 350 -480м; відносні перевищення — 50-150 м, крутизна схилів — 3-5°);
- за характером рослинності та ґрунтів — лісостепова, болотиста (менше 50% площі території вкрито лісами, характеризується значними вогкими ґрунтами, що можуть являти собою торф’яники або багнисті землі);
- за щільністю дорожньої мережі – розвинута (мережа шосейних і ґрунтових доріг має протяжність в межах 25-30 км на 100 кв. км. Переважаючий тип доріг — покращені ґрунтові дороги);
- за кількісно населення — добре обжита (на 100 кв. км розташовано 7- 10 населених пунктів, середня відстань між ними 3-5 км);
- за гущиною річкової мережі – рідка (коефіцієнт гущини К (число кілометрів протяжності річок на 1 кв. км) менше 0,1);
- за ступенем перетину – середньо перетнута (натуральні і штучні перешкоди займають близько 20% площі);
- за ступенем закритості – напівзакрита (площа під натуральними масками, близько 15%. Оглядність з командних висот близько 40%).
Характер місцевості відповідно до тактичних властивостей дозволяє прицільно застосовувати всі види зброї у тому числі і високоточну зброю. Прохідність забезпечує використання бойової та іншої військової техніки, умови спостереження, орієнтування та ведення вогню дозволяють ефективно використовувати озброєння відділення. Відкритість місцевості в районі позиції відділення покладає додаткові завдання щодо інженерного обладнання та виконання заходів тактичного маскування.
Таким чином:
- Враховуючи тактичні нормативи наступу підрозділів ЗС РФ, перед фронтом оборони відділення з урахуванням проміжку з сусідом праворуч ймовірний наступ до 1,5-2 мотострілецьких відділень з 1-2а танками.
Розгортання противника у взводні колони можливе на рубежі півд. узлісся ур. Луцики, перехр. доріг 300 м півд. — зах. сарай , а перехід в атаку – Ор.4 – біла будівля, Ор.3 – триповерхова будівля.
Головний удар противника ймовірний вздовж асфальтної дороги СТАРИЧІ, поле підготовки миротворчих підрозділів. Перехід противника у наступ можливий з ранку 25.03., а дії його диверсійно – розвідувальних груп у будь-який час.
- За бойовими можливостями відділення в стані виконати поставлене завдання – утримати визначену позицію, відбити наступ противника та нанести йому максимально можливих втрат.
- Враховуючи відкритість місцевості при обладнанні укриттів для особового складу і техніки, необхідно передбачити перекриті щілини для особового складу та маскування окопів і інших інженерних споруд підручними засобами.
Відповідно до характеру місцевості – рубіж відкриття вогню (CFL “A”) з танка, ПТКР та БМП — півн. узлісся ур. Жеки, перехід противника в атаку можливий з рубежу (LD) Ор.4 – біла будівля, Ор.3 – триповерхова будівля.
Найбільш танкодоступний напрямок – вздовж асфальтної дороги, тому лівий фланг відділення доцільно прикрити вогнем гранатомета.
На шляху висування противника мертва зона в районі навчального поля ЗЗМУ, природна перешкода – балка. Для ураження противника доцільно передбачити обладнання тимчасової позиції гранатомета в районі першого насипного валу та пристріляти ділянку в районі балки перед фронтом оборони відділення.
З метою якісного спостереження за полем бою в період висування та розгортання противника доцільно обладнати місце для спостереження на 2 м земляному насипу.
Таким чином, місцевість дозволяє відділенню вести прицільний вогонь зі всіх видів зброї, але ускладнює маскування та укриття від вогню противника, тому необхідно передбачити обладнання 2-3х запасних вогневих позицій на усі вогневі засоби і їх зміну після пострілу (черги) за командою командира відділення (старшого бойової групи) та самостійно.
Основні зусилля відділення доцільно зосередити вздовж асфальтної дороги.
З метою ефективного використання зброї та забезпечення живучості відділення оборонний бій доцільно вести у складі бойових груп:
Бойова група “A” – старший стрілець (старший групи), стрілець гранатометник та стрілець помічник гранатометника;
Бойова група “B” – на чолі зі мною, кулеметник, снайпер;
Бойова група “C” – заступник командира БМ – навідник- оператор, механік-водій.
Стрілець – зв’язківець до командира взводу (з переходом до оборони самостійно прибуває до командира взводу та виконує його розпорядження).
Бойову групу “A” доцільно розташувати на лівому фланзі відділення, бойову групу “B” – на правому фланзі, основні та запасні вогневі позиції БМП визначені в наказі командира взводу.
- Пора року, час доби та стан погоди суттєвого впливу на підготовку і ведення оборонного бою не здійснюють.
Визначення завдань бойовим групам, підлеглому особовому складу і доданим вогневим засобам та організація системи вогню
Вимоги БСМіТВСВ 2016р щодо визначення завдань особовому складу під час організації дій при переході до оборони в умовах відсут-ності зіткнення з противником.
«Під час постановки завдань бойовим групам командир механізованого відділення вказує:
бойовим групам (якщо вони створюються) – склад, старшого групи, місце (основне і запасне) на позиції відділення, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу з кожного; порядок їх обладнання і зміни в ході бою; екіпажу БМП (БТР) – основні та запасні (тимчасову) вогневі позиції для бойової машини, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної з них; укриття; завдання щодо відбиття атаки противника і знищення його броньованих цілей; порядок обладнання позиції; механіку-водію (водію), крім того, – порядок зміни і маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження і корегу-вання вогню».
«У бойовому наказі під час постановки завдань особовому складу командир механізованого відділення вказує: всьому відділенню – позицію, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу, порядок спостереження і ведення вогню по наземним і повітряним цілям, місця відділення в ділянках зосередженого вогню взводу;
кулеметнику, гранатометнику, стрільцям – основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції (стрільцям – місця для стрільби), основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; завдання щодо відбиття атаки противника і знищення противника, який увірвався на бойову позицію або обходить; порядок обладнання позицій (місць) і зміни в ході бою».
Визначення завдань особовому складу відділення (варіант).
Бойовій групі “A” у складі старшого стрільця (старший групи), гранатометника, стрільця помічника гранатометника — зайняти позицію на лівому фланзі відділення. Вести розвідку на відстані від 500 до 700 м, знищувати противника і його броньовані засоби на відстані від 300 до 500 м за моєю командою і самостійно.
Гранатометнику — основна вогнева позиція на лівому фланзі відділення фронтом на півд.; запасна – 50 м півн. основної, фронтом на сх.
Стрільцю-помічнику гранатометника — місце для стрільби 15м зах. вогневої позиції гранатометника, підготувати вогонь у секторі праворуч — Ор.1 , ліворуч – Ор.3.
Старшому стрільцю — старшому групи — місце для стрільби 25 м ліворуч мене. Підготувати вогонь у секторі праворуч — Ор.2, ліворуч – Ор.1.
Бойовій групі “B” на чолі зі мною у складі у складі снайпера та кулеметника — зайняти вогневі позиції і місця для стрільби на правому фланзі відділення. Вести розвідку на відстані від 500 до 700 м., знищувати живу силу противника і неброньовані засоби на відстані від 500 до 700 м за моєю командою і самостійно.
Кулеметнику – підготувати вогневі позиції: основну – на правому фланзі відділення. Сектори стрільби: основний: праворуч – півд. узлісся ур. Луцики, ліворуч – Ор.5, додатковий – перехрестя доріг 300 м зах. сарай; запасну – в 50 м. півд. основної фронтом на зах. Сектори стрільби: праворуч – півд. вежа автодрому, ліворуч – півд. зах. узлісся ур. Луцики, додатковий – зах. узлісся ур. Курники. Бути в готовності до переміщення на загрозливий напрямок за моєю командою.
Снайперу — вогнева позиція в 15 м зах. мене, підготувати вогонь у напрямку сх. узлісся ур. Луцики, сарай та здійснювати охорону командира відділення.
Бойовій групі “C” у складі заступника командира БМ навідника – оператора, механіка-водія.
Екіпажу БМП вогневі позиці БМП № 112 обладнати:
основну – в 50 м. позаду центру позиції відділення. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – сарай, додатковий – сх. сторона Ор.3.
Триповерхова будівля; запасну — в районі 50 м сх. основної, фронтом на схід. Сектори обстрілу: основний: праворуч – відм. 293,3, ліворуч — руїни, додатковий – відм. 282,8; другу запасну — в районі 50 м зах. основної, фронтом на півд. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5.
Сторожова будка, ліворуч – перехр. доріг, додатковий – вигин дороги 300 м зах. Ор.5.
Стрільцю (номеру обслуги) – з прибуттям до місця обладнання позиції відділення – зв’язківець до командира взводу, прибути до командира взводу та виконувати його розпорядження.
На позиції відділення відрити в першу чергу одиночні окопи і окоп для основної позиції БМП, в другу чергу одиночні (парні) окопи з’єднати в окоп на відділення. Обладнати перекриту щілину та ніші для боєприпасів і відрити окопи на запасних вогневих позиціях БМП.
Ураження противника здійснити:
- безпілотних літальних апаратів противника — черговим вогневим засобом (якщо він призначений від цього відділення) із тимчасової вогневої позиції;
- з виходом противника на рубіж півн. узлісся ур. Жеки (CFL “A”) — озброєнням БМП із запасних (тимчасових) вогневих позицій;
- з переходом противника в атаку – усім складом відділення з основних вогневих позицій (після 1-2 черг змінювати позицію самостійно);
- противника, який вклинився в оборону або намагається обійти, зупинити його просування в глибину та в бік флангів стійкою обороною та вогнем із запасних вогневих позицій в ходах сполучення та завершити його знищення і поновити положення по передньому краю.
Організація системи вогню
Система вогню механізованого відділення є складовою системи вогню взводу (роти) і включає: зони протитанкового вогню БМП (танків), протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню штатних і доданих вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони; ділянки зосередженого вогню взводу; підготовлений маневр вогнем.
Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей і узгоджених дій усіх видів зброї взводу і доданих йому вогневих засобів, і у поєднанні з інженерними загородженнями та природними перешкодами.
Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах й у глибині оборони, можливість ведення ефективного фронтального, флангового і перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту. Усі вогневі засоби, що включені в систему вогню, повинні бути готові до ведення вогню і здійснення маневру вночі та в інших умовах обмеженої видимості.
Основу системи вогню механізованого (танкового) взводу складає вогонь БМП, танків, протитанкових гранатометів і кулеметів.
Безпосередньо перед переднім краєм оборони створюється зона суцільного багатошарового вогню всіх штатних і доданих вогневих засобів взводу. Сутність його полягає в тому, що вся місцевість у смузі до 400 м перекривається дійсним вогнем взводу, а мертві простори – вогнем артилерії, гранатометів і прикриваються інженерними загородженнями, підступи до яких повинні прострілюватися вогнем усіх видів. Для доданих артилерійських підрозділів можуть готуватися вогневі позиції у місцях улаштування вогневих засідок.
Під час організації системи вогню механізованому відділенню вказуються: смуга вогню; додатковий сектор обстрілу, а взводу, крім того, – одна — дві ділянки зосередженого вогню.
Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.
БМП (БТР), танкам, ПТРК, ручним протитанковим гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначаються, як правило, декілька основних і запасних вогневих позицій (для чергових вогневих засобів – тимчасових) на кожен вогневий засіб, вказуються основний і додатковий сектори стрільби з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню.
Готовність системи вогню визначається: зайняттям БМП (БТР), танками та іншими вогневими засобами вогневих позицій; підготовкою даних для стрільби; також наявністю боєприпасів.
Вказівки з організації системи вогню (варіант) 1. 2 мвід – перейти до оборони позиції на лівому фланзі взводу: праворуч – сх. схил 2 м земляного насипу, ліворуч — викл. асфальтна дорога 150 м півд. сх. 2 м земляного насипу, з задачею вогнем усіх вогневих засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 1 мвід та бойовою групою «А» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку окреме дерево, ур. Курники та обходу позиції відділення ліворуч.
Смуга вогню: праворуч – сх. схил земляного насипу, перехрестя доріг 150 м сх. ур. Луцики; ліворуч — 150 м півд. сх. земляного насипу, перехр. доріг відм. 284,4, додатковий сектор обстрілу – 150 м півд. сх. центру 2 м. земляного насипу, руїни.
Місце зосередженого вогню відділення у зосереджених вогнях взводу (EA): №1 – з центром – Ор. 6 – темні дерева зах. 300 м ; № 2 – з центром – 100 м півн. сх. Ор.5; № 3 – з центром – 50 м півд. відм. 294,4.
У районі позиції відділення обладнуються основні і запасні позиції для мінометного розрахунку і розрахунку ЗУ–23-2.
- Праворуч переходить до оборони 1 мвід – з завданням обороняти позицію: праворуч – 150 м півд. – зах. 2 м земляного насипу, ліворуч — зах. схил 2 м земляного насипу, з задачею вогнем усіх засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 2 мвід та бойовою групою «В» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти в напрямку Ор.5. Сторожова будка, зах. бік ур. Курники та обходу позиції відділення праворуч.
Ліва межа смуги вогню 1 мвід – лівий фланг 2 мвід, перехр. доріг. Лівий фланг відділення прикритий вогнем кулемета.
Для введення противника в оману стосовно переднього краю оборони на стику між 2 та 1 мвід створюється хибна позиція на відділення та діє кочівний танк.
- Екіпажу БМП вогневі позиці БМП обладнати: основну – в 50 м. позаду центру позиції відділення. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – сарай, додатковий – сх. сторона Ор.3. Триповерхова будівля; запасну — в районі 50 м сх. основної, фронтом на схід. Сектори обстрілу: основний: праворуч – відм. 293,3, ліворуч — руїни, додатковий – відм. 282,8; другу запасну — в районі 50 м зах. основної, фронтом на півд. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – перехр. доріг, додатковий – вигин дороги 300м зах. Ор.5.
Бойовій групі “A” у складі старшого стрільця (старший групи), гранатометника, стрільця помічника гранатометника — зайняти позицію на лівому фланзі відділення. Вести розвідку на відстані від 500 до 700 м, знищувати противника і його броньовані засоби на відстані від 300 до 500 м за моєю командою і самостійно.
Гранатометнику — основна вогнева позиція на лівому фланзі відділення фронтом на півд.; запасна – 50 м півн. основної, фронтом на сх.
Стрільцю-помічнику гранатометника — місце для стрільби 15м зах. вогневої позиції гранатометника, підготувати вогонь у напрямку праворуч — Ор.1 , ліворуч – Ор.3.
Старшому стрільцю старшому групи — місце для стрільби 25м ліворуч мене. Підготувати вогонь у напрямку праворуч — Ор.2 , ліворуч – Ор.1.
Бойовій групі “B” на чолі зі мною у складі у складі снайпера та кулеметника — зайняти вогневі позиції і місця для стрільби на правому фланзі відділення. Вести розвідку на відстані від 500 до 700 м., знищувати живу силу противника і неброньовані засоби на відстані від 500 до 700 м за моєю командою і самостійно.
Кулеметнику – підготувати вогневі позиції: основну – на правому фланзі відділення. Сектори стрільби: основний: праворуч – півд. узлісся ур. Луцики, ліворуч – Ор.5, додатковий – перехрестя доріг 300 м зах. сарай; запасну – в 50 м. півд. основної фронтом на зах. Сектори стрільби: праворуч – півд. вежа автодрому, ліворуч – півд. — зах. узлісся ур. Луцики, додатковий – зах. узлісся ур. Курники. Бути в готовності до переміщення на загрозливий напрямок за моєю командою.
Снайперу — вогнева позиція в 15 м зах. мене, підготувати вогонь у напрямку сх. узлісся ур. Луцики, сарай та здійснювати охорону командира відділення.
Бойовій групі “C” у складі заступника командира БМ навідника – оператора, механіка – водія. Екіпажу БМП вогневі позиці БМП №112 обладнати: основну – в 50 м. позаду центру позиції відділення. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – сарай, додатковий – сх. сторона Ор.3. Триповерхова будівля; запасну — в районі 50 м сх. основної, фронтом на схід. Сектори обстрілу: основний: праворуч – відм. 293,3, ліворуч — руїни, додатковий – відм. 282,8; другу запасну — в районі 50 м зах. основної, фронтом на півд. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – перехр. доріг, додатковий – вигин дороги 300 м зах. Ор.5.
Стрільцю (номеру обслуги) – з прибуттям до місця обладнання позиції відділення – зв’язківець до командира взводу, прибути до командира взводу та виконувати його розпорядження.
На позиції відділення відрити в першу чергу одиночні окопи і окоп для основної позиції БМП, в другу чергу одиночні (парні) окопи з’єднати в окоп на відділення. Обладнати перекриту щілину та ніші для боєприпасів і відрити окопи на запасних вогневих позиціях БМП.
Ураження противника здійснити:
- безпілотних літальних апаратів противника — черговим вогневим засобом (якщо він призначений від цього відділення) із тимчасової вогневої позиції;
- з виходом противника на рубіж півн. узлісся ур. Жеки (CFL “A”) — озброєнням БМП з запасних (тимчасових) вогневих позицій.
- з переходом противника в атаку – усім складом відділення з основних вогневих позицій (після 1-2 черг змінювати позицію самостійно).
- противника, який вклинився в оборону або намагається обійти зупинити його просування в глибину та в бік флангів стійкою обороною та вогнем з запасних вогневих позицій в ходах сполучення та завершити його знищення і поновити положення по передньому краю.
Вимоги БС М і ТВ СВ щодо проведення бойового розрахунку
Під час проведення бойового розрахунку командир відділення повинен призначити спостерігача за противником, черговий вогневий засіб, зв’язківця і підношувача боєприпасів, визначити склад бойових “двійок”, “трійок” (груп) і їх старших.
Бойовий розрахунок особового складу відділення (варіант).
Спостерігач за противником і сигналами командира взводу солдат ____________________, місце спостереження – пагорб у центрі позиції відділення. Спостереження вести в секторі півд. узлісся ур. Луцики, перехрестя доріг 300 м півд. захід. сарай з завданням своєчасного виявлення противника. Особливу увагу звернути в напрямку Ор.6 – темні дерева. Про все помічене доповідати голосом.
Кулеметник солдат ____________________ – черговий вогневий засіб, вогнева позиція на правому фланзі відділення. Сектор вогню Ор.5 Сторожова будка, Ор.3.
Триповерхова будівля, додатковий сектор обстрілу – Ор.2 Зруйнована будівля. У випадку виявлення противника вогонь відкривати за моєю командою, з початком бою знищувати противника самостійно.
Підношувач боєприпасів – стрілець помічник гранатометника місце для стрільби 10 м праворуч гранатометника, доставку боєприпасів здійснювати з КсП взводу за моєю командою, використовуючи складки місцевості та хід сполучення.
Склад бойових груп на період ведення оборонного бою:
Бойова група “A” – старший стрілець (старший групи), стрілець гранатометник та стрілець помічник гранатометника;
Бойова група “B” – командир відділення, снайпер, кулеметник;
Бойова група “C” – навідник – оператор заступник командира БМ, механік — водій;
Стрілець (номер обслуги) – з прибуттям до місця обладнання позиції відділення – зв’язківець до командира взводу, прибути до командира взводу та виконувати його розпорядження.
Формування бойового наказу командиром механізованого відділення на перехід до оборони
Зміст бойового наказу командира механізованого відділення згідно з вимогами БС М і ТВ СВ ч. ІІІ (взвод, відділення, танк). Розділи 1 та 7.– К: КСВ, 2016. У бойовому наказі командир відділення вказує:
у першому пункті – стислі висновки із оцінки противника (склад, положення, характер можливих дій противника);
у другому пункті – завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира (начальника) в інтересах дій підрозділу, а також завдання сусідів;
у третьому пункті – бойове завдання взводу та порядок його виконання;
у четвертому пункті (після слова „наказую”):
бойові завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам і вогневим засобам, а також елементам бойового порядку (групам), що створюються;
у п’ятому пункті – витрата ракет і боєприпасів на
виконання бойового завдання; у шостому пункті – час готовності підрозділу до бою
(дій); у сьомому пункті – своє місце і заступника.
Вимоги МГП, які необхідно враховувати під час формування Бойового наказу. «Під час постановки завдань в Бойовому наказі крім звичайних питань командир відділення зобов’язаний:
- довести відомості про місця розташування осіб і об’єктів, що знаходяться під захистом права війни, та ступінь їх захищеності;
- визначити порядок обмеження, призупинення або зняття захисту з об’єктів, що знаходяться під захистом МГП; — встановити порядок дій підлеглих щодо цивільної влади та цивільного населення».
Бойовий наказ
командира 2 мвід на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником. 09.40 24.03.
Схема дій 2мвід.
(варіант).
- Підрозділи противника укомплектовані особовим складом та бойовою технікою на 75 %. Особовий склад має досвід ведення бойових дій. Враховуючи тактичні нормативи наступу підрозділів ЗС РФ, перед фронтом оборони відділення з урахуванням проміжку з сусідом праворуч ймовірний наступ до 1,5–2 мотострілецьких відділень з 1-2 танками. Розгортання противника у взводні колони можливе на рубежі (PLD “A”) півд. узлісся ур. Луцики, перехр. доріг 300 м півд. — зах. сарай , а перехід в атаку (LD) – Ор.4 Біла будівля, Ор.3 Триповерхова будівля.
Головний удар противника ймовірний вздовж асфальтної дороги СТАРИЧІ, поле підготовки миротворчих підрозділів. Перехід противника у наступ можливий з ранку 25.03, а дії його диверсійно – розвідувальних груп в будь-який час.
- Перед фронтом взводу засобами старшого командира готуються (Схема дій 2мвід): рухомий загороджувальний вогонь 101-102 «Тигр»; нерухомі загороджувальні вогні «Дуб» і «Граб»; зосереджені вогні 201-204.
Праворуч переходить до оборони 1 мвід – з завданням обороняти позицію: праворуч – 150 м півд. – зах. 2 м земляного насипу, ліворуч — зах. схил 2 м земляного насипу, з задачею вогнем усіх засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 2 мвід та бойовою групою «В» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти в напрямку Ор.5 Сторожова будка, зах. бік ур. Курники та обходу позиції відділення праворуч.
Ліва межа смуги вогню 1 мвід – лівий фланг 2 мвід, перехр. доріг. Лівий фланг відділення прикритий вогнем кулемета.
- 2 мвід – отримало завдання перейти до оборони позиції на лівому фланзі взводу: праворуч – сх. схил 2 м земляного насипу, ліворуч — викл. асфальтна дорога 150 м півд. – сх. 2 м земляного насипу, з задачею вогнем усіх вогневих засобів нанести ураження противнику під час його висування та розгортання та у взаємодії з 1 мвід та бойовою групою «А» 3 мвід не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку окреме дерево, ур. Курники та обходу позиції відділення ліворуч.
Смуга вогню: праворуч – сх. схил земляного насипу, перехрестя доріг 150 м сх. ур. Луцики; ліворуч — 150 м півд. – сх. земляного насипу, перехр. доріг відм. 284,4, додатковий сектор обстрілу – 150 м півд. – сх. центру 2 м. земляного насипу, руїни (Схема дій 2мвід).
Правий фланг відділення прикрити вогнем кулемета, лівий — вогнем гранатомета.
Місце зосередженого вогню відділення у зосереджених вогнях взводу (EA): №1 – з центром – Ор. 6 Темні дерева зах. 300м ; № 2 – з центром – 100 м півн. сх. Ор.5; № 3 – з центром – 50 м півд. відм. 294,4.
Для введення противника в оману стосовно переднього краю оборони на стику між 2 та 1 мвід обладнати хибну позицію з танком, який кочує.
Обмежити ведення вогню в напрямку району розташування табору біженців – ур. Луцики.
- НАКАЗУЮ
Бойовій групі “A” у складі старшого стрільця (старший групи), гранатометника, стрільця помічника гранатометника — зайняти позицію на лівому фланзі відділення. Вести розвідку на відстані від 500 до 700 м, знищувати противника і його броньовані засоби на відстані від 300 до 500 м за моєю командою і самостійно.
Гранатометнику — основна вогнева позиція на лівому фланзі відділення фронтом на півд.; запасна – 50 м півн. основної, фронтом на сх.
Стрільцю-помічнику гранатометника — місце для стрільби 15м зах. вогневої позиції гранатометника, підготувати вогонь у секторі праворуч — Ор.1 , ліворуч – Ор.3.
Старшому стрільцю старшому — місце для стрільби 25 м ліворуч від мене. Підготувати вогонь у секторі праворуч — Ор.2, ліворуч – Ор.1.
Бойовій групі “B” на чолі зі мною у складі у складі снайпера та кулеметника — зайняти вогневі позиції і місця для стрільби на правому фланзі відділення. Вести розвідку на відстані від 500 до 700 м, знищувати живу силу противника і неброньовані засоби на відстані від 500 до 700 м за моєю командою і самостійно.
Кулеметнику – підготувати вогневі позиції: основну – на правому фланзі відділення. Сектори стрільби: основний: праворуч – півд. узлісся ур. Луцики, ліворуч – Ор.5, додатковий – перехрестя доріг 300 м зах. сарай; запасну – в 50 м. півд. основної фронтом на зах. Сектори стрільби: праворуч – півд. вежа автодрому, ліворуч – півд. зах. узлісся ур. Луцики, додатковий – зах. узлісся ур. Курники. Бути в готовності до переміщення на загрозливий напрямок за моєю командою.
Снайперу – вогнева позиція в 15 м зах. мене, підготувати вогонь у напрямку сх. узлісся ур. Луцики, сарай та здійснювати охорону командира відділення.
Бойовій групі “C” у складі заступника командира БМ навідника-оператора, механіка- водія.
Екіпажу БМП вогневі позиці БМП №112 обладнати:
основну – в 50 м. позаду центру позиції відділення. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – сарай, додатковий – сх. сторона Ор.3.
Триповерхова будівля;
запасну — в районі 50 м сх. основної, фронтом на схід. Сектори обстрілу: основний: праворуч – відм. 293,3, ліворуч — руїни, додатковий – відм. 282,8; другу запасну — в районі 50 м зах. основної, фронтом на півд. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5. Сторожова будка, ліворуч – перехр. доріг, додатковий – вигин дороги 300 м зах. Ор.5.
Стрільцю (номеру обслуги) – з прибуттям до місця обладнання позиції відділення – зв’язківець до командира взводу, прибути до командира взводу та виконувати його розпорядження.
На позиції відділення відрити в першу чергу одиночні окопи і окоп для основної позиції БМП, в другу чергу — одиночні (парні) окопи з’єднати в окоп на відділення. Обладнати перекриту щілину та ніші для боєприпасів і відрити окопи на запасних вогневих позиціях БМП.
Ураження противника здійснити:
- безпілотних літальних апаратів противника — черговим вогневим засобом (якщо він призначений від цього відділення) із тимчасової вогневої позиції;
- з виходом противника на рубіж півн. узлісся ур. Жеки (CFL “A”) озброєнням БМП із запасних (тимчасових) вогневих позицій;
- з переходом противника в атаку – усім складом відділення з основних вогневих позицій (після 1-2 черг змінювати позицію самостійно);
- противника, який вклинився в оборону або намагається обійти зупинити його просування в глибину та в бік флангів стійкою обороною та вогнем із запасних вогневих позицій в ходах сполучення та завершити його знищення і поновити положення по передньому краю.
- На день бою (час несення чергування) виділяється: боєприпасів : для стрілецької зброї — 1,5 бк, для РІГ – 7 – 1,0 бк, для АГС-17 — 1,5 бк; ПММ – 1 заправка.
- Позицію 2 мвід зайняти – 241630BMarch18; Готовність системи вогню –241700BMarch18; Готовність інженерних робіт: першої черги – 250100BMarch18, другої – 250800BMarch18.
Сигнали оповіщення, управління та взаємодії:
— оповіщення:
Загроза застосування ЗМУ –„Сирена-28”;
Радіаційне зараження – „Радіаційна небезпека”, по радіо 777, СП червоного диму”;
Хімічне зараження – „Хімічна тривога”, по радіо 888, ракета СХТ;
Біологічне зараження – „Сітка-53”;
За цими сигналами, за відсутності противника, особовий склад надягає засоби захисту та укривається в щілинах на дні окопів і траншей, в готовності швидко зайняти свої вогневі позиції для відбиття атаки. Під час бою особовий склад, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту.
Напад повітряного противника – „Повітря”, по радіо 999, СП білого кольору. Відділення знаходиться в готовності до знищення низьколітних літаків (гелікоптерів) противника, під час бою – відбиття нападу повітряного противника здійснює особовий склад, не задіяний виконанням бойового завдання. Особовий склад, який не бере участь у відбитті нальоту авіації противника і не веде бою, за цим сигналом займає укриття;
— управління і взаємодії:
Зайняв визначену позицію – „Рубіж — 200”;
До бою готовий – „Багнет — 300”;
Відкрити вогонь артилерії – „Спалах — 400”;
Відкрити вогонь по ДЗВ – „Крапка — 1” (цифра – номер ДЗВ);
Припинити вогонь по ДЗВ –„Бар’єр — 1” (цифра – ДЗВ);
Припинити вогонь – «Туман-99”, сигнальний патрон білого вогню.
Цілевказівки – голосом від орієнтирів (місцевих предметів) і трасуючими кулями у напрямку цілі.
- Моє місце – в центрі бойового порядку відділення, заступник – старший стрілець.
Складання картки вогню механізованого відділення
Після організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню відділення, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них; положення противника; позицію відділення; основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і протитанкових ракетних комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанкового гранатомета); позиції сусідів і межі їх смуг вогню на флангах відділення; ділянки зосередженого вогню взводу та місце в ній відділення, що веде вогонь; загородження, що розташовані поблизу позиції відділення і прикриваються його вогнем.
Послідовність складання картки вогню мвід.
- При складанні картки вогню командир відділення спочатку наносить точку свого стояння на відстані, що складає приблизно 1/3 довжини аркушу від його нижнього краю, визначає сторони горизонту (північ або південь) та показує їх стрілкою, і наносить найбільш віддалений орієнтир. Відкладена до нього віддаль може служити масштабом при нанесенні інших орієнтирів, місцевих предметів і цілей.
- Після цього командир відділення наносить орієнтири, їх номери, найменування та відстань до них. Орієнтирами вибираються добре видимі місцеві предмети. При використанні нічних прицілів орієнтирами вибираються місцеві предмети з великою відбивною здатністю в межах дальності дії прицілів.
Орієнтири нумеруються справа наліво і по рубежах від себе вбік противника. Один із них призначається основним. Крім орієнтирів для управління вогнем можуть використовуватися добре видимі місцеві предмети.
- Нанести положення противника.
- Нанести позицію відділення, а командири гранатометного та протитанкового відділень — і положення механізованого підрозділу, якому вони додані.
- Нанести смугу вогню та додатковий сектор обстрілу.
- Нанести основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і ПТРК, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанкового гранатомета).
- Нанести позиції сусідів та межі їхніх смуг вогню на флангах відділення.
- Нанести ділянки зосередженого, а для гранатометного відділення і рубежі загороджувального вогню взводу та місця в них, по яких вести вогонь відділенням.
- Нанести загородження, розташовані поблизу позиції відділення, та ті, що прикриваються його вогнем.
Організація взаємодії, управління та всебічного забезпечення
Вимоги Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ч. ІІІ. (взвод, відділення, екіпаж). – К: КСВ, 2016 з організації взаємодії
Під час організації взаємодії командир відділення узгоджує дії особового складу штатних і доданих вогневих засобів між собою для успішного виконання єдиного розуміння отриманого бойового завдання, визначає порядок і способи його виконання.
Вказівки з організація взаємодії (варіант) Знищення противника здійснити:
- безпілотних літальних апаратів противника черговим вогневим засобом (якщо він призначений від цього відділення) із тимчасової вогневої позиції;
- з переходом противника у наступ нанести йому ураження вогнем БМП та стрілецької зброї з запасних (тимчасових) вогневих позицій.
- з переходом противника в атаку – усім складом відділення з основних вогневих позицій (після 1-2 черг змінювати позицію самостійно).
- противника, який вклинився в оборону або намагається обійти зупинити стійкою обороною та вогнем із запасних вогневих позицій в ходах сполучення, зупинити його просування в глибину та в бік флангів та завершити його знищення і поновити положення по передньому краю.
Вимоги Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ч. ІІІ (взвод, відділення, екіпаж). – К: КСВ, 2016 з організації управління
Під час організації управління командир відділення доводить радіодані, сигнали управління, оповіщення і порядок дій за ними.
Вказівки з організації управління (варіант) Сигнали:
а) оповіщення:
- про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ – „СЕРЕНА –28”;
- про радіаційне зараження –„РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА”;
- про хімічне зараження – „ХІМІЧНА ТРИВОГА”;
-про повітряний напад – „ПОВІТРЯ”;
За цими сигналами, за відсутності противника, особовий склад надягає засоби захисту і ховається в щілинах на дні окопів і траншей, в готовності швидко зайняти свої місця для відбиття атаки. В ході бою особовий склад, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту;
– про повітряного противника – „ПОВІТРЯ”; Відділення знаходиться в готовності до знищення низьколітних літаків (вертольотів) та безпілотних літальних апаратів противника, в ході бою – відбиття дій авіації здійснює особовий склад, не задіяний виконанням бойового завдання. Особовому складу, який не бере участь у відбитті нальоту авіації противника і не веде бою, за цим сигналом зайняти укриття; управління та взаємодії:
- відкрити вогонь по ділянці зосередженого вогню – трасуючі кулі в напрямку ділянки, по радіо (цифра за номером ділянки) – „КРАПКА — 1ˮ („КРАПКА -2ˮ);
- виклик вогню артилерії –„УРАГАН — 333ˮ;
- перенесення вогню артилерії –„ПЕРЕКАТ — 444ˮ;
- поставити димову завісу –„ХМАРА- 555“;
- спостерігаю рух колони противника –„СТРІЧКА — 666ˮ;
- зміна вогневих позицій – „БУРЯ-12ˮ; — вихід з бою і відхід – „ВІДКАТ — 13ˮ; — перехід на запасну частоту –„РЕВЕРСˮ.
Цілевказівки: передача даних по радіо, стрільба трасуючими кулями вбік цілі.
Таблиця позивних посадових осіб
Посадові особи | Циркулярний | Позивні |
Командир 1 мв | „Беркут -1ˮ | „Сокіл — 1ˮ |
Командир 1 мвід |
| „Сокіл — 11ˮ |
Командир 2 мвід. |
| „Сокіл — 12ˮ |
Командир 3 мвід. |
| „Сокіл — 13ˮ |
Командир танка № 505 |
| „Броня – 505ˮ |
Вимоги Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ч. ІІІ (взвод, відділення, екіпаж). – К: КСВ, 2016 з організації всебічного забезпечення.
Під час організації всебічного забезпечення командир відділення повинен визначити основні заходи з бойового забезпечення, послідовність і терміни їх виконання, сили і засоби, які залучаються, а також порядок виконання вказівок старшого командира з морально-психологічного, матеріально-технічного і медичного забезпечення.
У вказівках з бойового забезпечення командир механізованого відділення вказує:
З розвідки – порядок і способи ведення розвідки, завдання спостерігачам (сектор ведення розвідки, за чим спостерігати, що встановити, на що звертати особиву увагу, порядок доповіді).
- Спостереження за противником вести усім особовим складом відділення. Спостерігач — за противником — стрілець, місце спостереження пагорб в центрі позиції відділення.
Спостереження вести в секторі півд. узлісся ур. Луцики, перехрестя доріг 300 м півд. захід. сарай з завданням своєчасного виявлення противника.
Особливу увагу звернути в напрямку Ор.6 – темні дерева.
Про все помічене доповідати голосом.
З охорони – порядок здійснення охорони; скільки і де мати чергових вогневих засобів, чатових у місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин, а вночі — постів підслуховування; порядок спостереження за сигналами командира взводу (роти), місцевістю, повітрям і доповіді про обстановку; сигнали оповіщення і порядок дій під час раптового нападу противника, а також пропуск і порядок зміни.
- Охорону здійснювати черговим вогневим засобом – кулеметом на запасній вогневій позиції на правому фланзі відділення.
Спостереження за сигналами командира взводу, місцевістю, повітрям вести усім особовим складом відділення, доповідь про обстановку – голосом. Сигнали оповіщення та порядок дій особового складу за ними доведені в Бойовому наказі. Пропуск Самбір.
З тактичного маскування – завдання з маскування позицій, озброєння і техніки, терміни їх виконання; порядок використання табельних засобів і місцевих матеріалів; заходи щодо забезпечення режиму таємності і протидії розвідці противника.
- Тактичне маскування здійснити з метою введення противника в оману стосовно складу, положення і характеру дій відділення, побудови бойового порядку та підвищення живучості і збереження боєздатності.
До завершення виконання інженерних робіт першої черги – 01.00 25.05 провести маскування позицій підручними матеріалами.
- Суворо виконувати вимоги маскувальної дисципліни. Для забезпечення прихованості: використовувати місцеві матеріали; маскувальним фарбуванням під фон навколишньої місцевості, застосовувати аерозолі (дими) за моєю командою для зменшення оптичної, акустичної, теплової і радіолокаційної помітності.
Переміщення особового складу здійснювати з урахуванням (використанням) маскувальних властивостей місцевості, місцевих предметів, темного часу доби та інших умов обмеженої видимості.
- Для введення противника в оману стосовно переднього краю оборони на стику з 1 мвід обладнати позицію для кочівного танка.
З інженерного забезпечення – характер, черговість і терміни фортифікаційного обладнання позиції, а також завдання на добу; окреслення, довжину, глибину і профіль окопів, траншеї і ходів сполучення; місця для стрільби особовому складу і доданим вогневим засобам, основних і запасних вогневих позицій БМП та інших вогневих засобів; ділянки розчищення місцевості для секторів спостереження і ведення вогню, перекритих щілин (бліндажів); які місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні, місця їх заготівлі; місце установки мінного поля і невибухових загороджень, за допомогою яких матеріалів, де і як їх улаштовувати; які переносні загородження для боротьби з противником у траншеї виготовити і де їх розташувати; заходи щодо забезпечення захисту особового складу і техніки від ЗМУ і ВТЗ; де, коли і скільки отримати інструменту і матеріалів, хто виділяється для виконання робіт і час готовності.
- Позицію 2 мвід зайняти – 16.30 24.03; Готовність системи вогню – 17.00 24.03; Готовність інженерних робіт: першої черги – 01.00 25.03, другої – 8.00 25.03.
На позиції відділення відрити в першу чергу одиночні окопи і окоп для БМП, в другу чергу — одиночні (парні) окопи з’єднати в окоп на відділення.
Обладнати перекриту щілину та ніші для боєприпасів і відрити окоп на запасній вогневій позиції для БМП.
До обладнання позиції відділення залучається ПЗМ-2 машини і бульдозера складу ісв батальйону, які прибудуть до позиції відділення до 17.00 24.03. До цього часу провести трасування траншеї, ходу сполучення, визначити місця вогневих позицій для БМП. Місця робіт машин позначити віхами. Дообладнання здійснювати силами особового складу відділення.
- Вогневі позиці БМП обладнати:
основну – в 50 м позаду лівого флангу позиції відділення. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5 Сторожова будка, ліворуч – сарай, додатковий – сх. сторона Ор.3
Триповерхова будівля; запасну — в районі 50 м півд. основної, фронтом на схід. Сектори обстрілу: основний: праворуч – відм. 293,3, ліворуч — руїни, додатковий – відм. 282,8;
другу запасну — в районі 50 м зах. основної, фронтом на півд. Сектори обстрілу: основний: праворуч – Ор.5 Сторожова будка, ліворуч – перехр. доріг, додатковий – вигин дороги 300 м зах. Ор. 5.
Вогневу позицію кулеметника: основну – на правому фланзі відділення. Сектори обстрілу: праворуч – півд. узлісся ур. Луцики, ліворуч – Ор.5, додатковий – перехрестя доріг 300м захід. сарай; запасну – в районі захід. боку 2 м земл. насипу, сектор обстрілу з неї: праворуч – півд. узлісся ур. Луцики, ліворуч – захід. узлісся ур. Курники, додатковий – схід. узлісся ур. Курники.
Вогневу позицію гранатометника: — основну — в 50м захід. асфальтної дороги, сектор обстрілу праворуч — вишка, ліворуч — перехрестя доріг, додатковий — відм. 293,3; запасну – 10 м ліворуч від запасної, сектор обстрілу праворуч – відм. 282,8, ліворуч — руйнування, додатковий — відм. 293,3.
Стрільцю — помічнику гранатометника — місце для стрільби 8м праворуч від гранатометника; підготувати вогонь у напрямку Ор.5 праворуч 0-15.
Старшому стрільцю — місце для стрільби ліворуч від мене 10м; підготувати вогонь у напрямку Ор.5 вліво 0-15.
- Для інженерного обладнання застосовувати табельні засоби та підручні матеріали.
Протитанкове мінне поле обладнати двома саперами в 100 м від траншеї для чого старшому групи саперів до 13.00 24.03 отримати міни на складі. Прикриття дій саперів здійснити черговим вогневим засобом — кулеметом.
Додаткове мінне поле встановити в районі розташування секрету від відділення – Ор.2 – зруйнована будівля.
З радіаційного, хімічного і біологічного захисту – завдання з радіаційної, хімічної розвідки і спостереження; порядок організації радіаційного контролю і розподілу дозиметрів; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості та інших об’єктів; порядок застосування засобів аерозольної протидії, місце і час технічної перевірки протигазів і проведення спеціальної обробки.
- Радіаційний, хімічний, біологічний захист здійснити з метою запобігання або максимального зменшення втрат особового складу від ЗМУ створення сприятливих умов для виконання поставленого завдання в обстановці РХБ зараження та посилення захисту від ВТЗ, інших засобів ураження противника застосуванням аерозолів (димів).
- Позаштатному хіміку-розвіднику (кулеметнику) та механіку-водію БМП вести РХБр і про її зміни негайно доповідати мені.
З морально-психологічного забезпечення – які заходи, де, з ким і в який час провести.
- О 7.30 24.05 в розташуванні роти проводиться інформування щодо обстановки в зоні відповідальності підрозділу.
- О 9.30 24.05. в районі розташування роти проведення інформування заступником командира роти з виховної роботи: «Характер майбутніх бойових завдань та популяризація передового досвіду».
- О 13.30 20.10 в районі КСП роти під керівництвом заступника командира роти з виховної роботи проводиться прослуховування радіопередачі: «Політична обстановка в районі майбутнього виконання бойових завдань».
З технічного забезпечення – порядок підготовки озброєння і техніки до бойового застосування, поповнення ракет і боєприпасів, місце розміщення запасу боєприпасів взводу.
- Відділенню до 11.30 24.05 провести контрольний огляд та поточне технічне обслуговування БМП відповідно до технологічних карт.
- Доукомплектування відділення боєприпасами відбудеться на посту боєпостачання роти в районі КсП в термін з 11.00 до 11.20 24.05.
З тилового забезпечення – порядок дозаправлення техніки пальним, отримання речового майна і мийних засобів, інших матеріальних засобів, забезпечення гарячою їжею і питною водою, миття особового складу;
- Виконання заходів тилового забезпечення у відділенні проводиться з метою своєчасного створення запасів матеріальних засобів, заправки БМП пальним, забезпечення особового складу гарячою їжею і водою, видачі речового та іншого майна, миття особового складу.
- До 12.00 24.05 механіку-водію здійснити заправку бойової машини в районі парку бойових машин.
- До 12.30 24.05 отримати у старшини роти продовольство (сухі пайки) з розрахунком на три доби, РДВ для набору питної води, речове майно та додатковий шанцевий інструмент згідно поданою заявкою.
- Прийом горячої їжі з 13.00 до 13.30 в їдальні базового табору.
З медичного забезпечення – порядок надання само- і взаємодопомоги у разі отримання поранень і травм; збору, охорони і підготовки до евакуації поранених і хворих та їх евакуації; а також санітарно-протиепідемічні заходи.
- Медичного забезпечення у відділенні здійснити з метою розшуку поранених (потерпілих) на полі бою (у районах ураження) і своєчасного надання їм першої медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) з поля бою і підготовки до евакуації, попередження виникнення і розповсюдження захворювань.
- Першу медичну допомогу надавати на місці поранення (ураження) або в найближчому укритті особисто військовослужбовцем або його товаришем (само-або взаємодопомога).
- Місце збору поранених обладнати в перекритій щілині в районі запасної вогневої позиції БМП.
Управління діями механізованого відділення під час ведення оборонного бою
Дії відділення під час дій БПЛА противника та отримання сигналів оповіщення
До сильних сторін БПЛА можна віднести можливість діяти на висотах, недосяжних для вогню наявних засобів, та можливість передачі обстановки у режимі “он-лайн”.
До слабких сторін БПЛА відноситься неможливість отримання чіткого та детального зображення місцевості при польоті на висотах більше 1000 м, неспроможність виявляти зенітні засоби до відкриття ними вогню.
Противник застосував групу з двох БПЛА. При цьому перший БПЛА діяв як «приманка» для викриття вогневих позицій, а інший передавав інформацію артилерійському підрозділу.
Рекомендовані дії
- У взаємодії із засобами протиповітряної оборони у кожному ВОП (РОП) призначити відділення (взвод) для ведення загороджувального вогню по БПЛА зі стрілецької зброї та залучити до стрільби по БПЛА БМП-2.
- Враховуючи те, що над районами зосередження підрозділів ЗС України та у місцях вогневого впливу БПЛА керуються в ручному режимі, а на решті ділянках траєкторії польоту – в автоматичному режимі, стартові позицій необхідно обирати за межами базових таборів (РОП, ВОП).
- У разі збиття БПЛА необхідно вжити заходів щодо вилучення з нього джерел живлення (батарей може бути декілька) для знеструмлення апаратури і неможливості передачі координат точки падіння, по якій противник може нанести вогневе ураження. Для запобігання цьому необхідно пошкодити зовнішні антени радіозв’язку або помістити БПЛА у металевий ящик (бочку) для екранування радіовипромінювання.
ВВІДНА 1. Оперативний час
„Командир відділення спостерігає проліт БПЛА противника над сх. узліссям ур. Луцики в напрямку містечка „Гвардійськеˮ.
Оцінка обстановки:
Противник застосовує БПЛА для ведення повітряної розвідки на напрямку ймовірного наступу.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
Голосом доповісти про помічене командиру взводу;
- Визначити висоту прольоту БПЛА;
- Привести особовий склад відділення в бойову готовність;
- Черговими вогневими засобами сумісно з вогневими засобами взводу нанести ураження БПЛА з запасних вогневих позицій.
Розпорядження та команди:
- „Відділення, на запасні позиції, ДО БОЮ’’;
- “Кулеметнику, над сх. узліссям ур. Луцики БПЛА противника, 8, загороджувальним, 6 фігур вперед, ВОГОНЬ’’;
„112, над сх. узліссям ур. Липники БПЛА противника, 8, загороджувальним,6 фігур вперед, ВОГОНЬ’’.
ВВІДНА 2. Оперативний час 250730BApr18.
„Командир відділення спостерігає завдання удару бойовими гелікоптерами з району TRP-3 — Триповерхова будівляˮ.
Оцінка обстановки:
Противник застосовує бойові гелікоптери для виявлення та ураження вогневих засобів на передньому краї оборони.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
- Голосом доповісти про помічене командиру взводу;
- Привести особовий склад відділення в бойову готовність; — Черговими вогневими засобами сумісно з вогневими засобами взводу нанести ураження гелікоптерам противника з запасних вогневих позицій.
Розпорядження та команди:
- „Відділення, на запасні позиції, ДО БОЮˮ;
- „Кулеметнику, в напрямку TRP-3 – бойові гелікоптери, 7, загороджувальним, 4 фігури вперед, ВОГОНЬˮ;
- „112, в напрямку TRP-3 – бойові вертольоти, 7, загороджуваль-ним, 4 фігури вперед, ВОГОНЬˮ.
Підтримання живучості особового складу взводу (відділення, танка) в умовах РХБ зараження досягається: своєчасним оповіщенням особового складу про РХБ зараження; застосуванням засобів індивідуального та колективного захисту; виконанням режимно-обмежувальних заходів при діях на зараженій місцевості; проведенням спеціальної обробки ОВТ.
За сигналами оповіщення про РХБ зараження особовий склад, що іє у пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання бойового завдання, надіває засоби індивідуального захисту, а особовий склад в БМП (БТР), танках – засоби захисту органів дихання, зачиняє люки, жалюзі, бійниці та вмикає систему захисту від ЗМУ. За сигналом „Радіаційна небезпекаˮ особовий склад надіває респіратори (протигази), а за сигналом „Хімічна тривогаˮ – протигази.
ВВІДНА 3. Оперативный час „Командир взводу голосом подав сигнал оповіщення „СИРЕНА — 28».
Оцінка обстановки:
Існує імовірність застосування противником ЗМУ.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
- Продублювати сигнал оповіщення, який подав командир взводу.
- Контролювати виконання особовим складом заходів з підготовки індивідуальних засобі захисту.
Розпорядження та команди:
— „Відділення, “СИРЕНА — 28” .
Дії відділення під час знищення розвідки та дрібних груп противника
Вимоги БС МіТВ СВ ч.ІІІ (взвод, відділення, екіпаж) Розд.2.3. Статті 29-30.
Особовий склад відділення перебуває у постійній готовності до відбиття нападу противника, його ДРГ і вертольотів (літаків). До переходу противника у наступ на позиції відділення постійно несе службу спостерігач.
Для відбиття раптового нападу противника і знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку, намагаються пророблювати проходи в загородженнях або просочитись у глибину оборони, призначається черговий вогневий засіб (кулеметник або стрілець), який розташовується, зазвичай, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції.
Якщо черговим вогневим засобом призначається БМП (БТР), у ній розміщуються механік-водій (водій) і навідникоператор (навідник кулемета БТР), які ведуть спостереження за противником і місцевістю у готовності до негайного відкриття вогню.
Решта особового складу, залежно від обстановки, проводить інженерне дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагає механіку — водію (водію) у технічному обслуговуванні БМП (БТР) або відпочиває.
Поодиноких військовослужбовців і дрібні групи противника, які намагаються вести розвідку, діяти перед переднім краєм або на флангах бойової позиції, відділення захоплює у полон, а у разі неможливості захоплення – знищує вогнем, як правило, чергового вогневого засобу із запасної (тимчасової) вогневої позиції.
Великі групи противника, що наближаються до позиції відділення, знищуються вогнем кулемета або БМП (БТР), а за потреби – вогнем усього відділення. Вогонь відкривається за командою командира відділення.
ВВІДНА № 4. Оперативний час
„Спостерігач доповідає: „В районі окремого дерева далі 200 cпостерігаю висування БТР та групи піхоти противника в напрямку позиції відділенняˮ.
Оцінка обстановки:
Висувається противник силою до мотострілецького відділення імовірно розвідка або похідна охорона передових (розвідувальних) підрозділів противника.
Рішення командира 2мвід:
Вирішив:
- Голосом або через зв’язківця доповісти командирові взводу.
- Вогнем гранатомета з тимчасової вогневої позиції в районі зеленого пагорба нанести ураження БМП противника.
- Вогнем кулемета та снайпера з запасних вогневих позицій нанести ураження піхоті противника.
Розпорядження та команди:
- «Саперам, відкрити мінний шлагбаум»;
- «Гранатометник, в район зеленого пагорба, ДО БОЮ. В напрямку окремого дерева, далі 200, 5, під башту, пів корпуса вперед, ВОГОНЬ»;
- «Кулеметнику, в районі окремого дерева далі 200 — група піхоти, з запасної позиції, 5, в пояс короткими, ВОГОНЬ».
Дії відділення під час вогневої підготовки атаки противника
Під час вогневої підготовки атаки противника командир відділення і спостерігач ведуть спостереження, а решта особового складу укривається в окопах з протиосколковими козирками, підбрустверних протиосколкових нішах, щілинах і бліндажах або в БМП (БТР) у готовності швидко зайняти свої місця на позиції.
ВВІДНА № 5. Оперативний час 250830BМаrch18
„Командир відділення спостерігає вибухи снарядів навколо позиції відділенняˮ
Оцінка обстановки:
Імовірно противник розпочав вогневу підготовку атаки.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
- Укрити особовий склад відділення.
|
2. Посилити спостереження. Розпорядження та команди: — „Відділення, В УКРИТТЯˮ; — „Спостерігач, ПОСИЛИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯˮ. |
|
ВВІДНА № 6. Оперативний час „Спостерігач доповідає про виявлення групи противника в районі мінно-вибухового загородження перед позицією відділення„. |
Оцінка обстановки:
Противник намагається проробити прохід в мінновибуховому загородженні ручним способом.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
- Голосом (через зв’язківця) доповісти командиру взводу.
- Вогнем чергового вогневого засобу та БМП нанести ураження групі розгородження противника.
Розпорядження та команди:
- „Кулеметник, в районі мінно-вибухового загородження група піхоти противника, з запасної вогневої позиції, 4, під ціль, короткими, ВОГОНЬˮ;
- „112, в районі мінно-вибухового загородження група піхоти противника, з запасної вогневої позиції, 4, під ціль, короткими, ВОГОНЬˮ;
Дії відділення під час відбиття атаки противника та знищення противника, який намагається обійти позицію відділення
Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) „Відділення, ДО БОЮ” особовий склад негайно займає позиції і готується до відкриття вогню. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність ефективного вогню зброї відділення:
спочатку з ПТРК, БМП (БТР), потім з кулеметів, а з дистанції 400-600 м – з усієї зброї відділення і вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки й інші броньовані машини противника знищуються ПТКР, вогнем БМП, гранатометів і реактивними протитанковими гранатами, а піхота, що спішилася, – відсікається від танків та знищується вогнем кулеметів і автоматів.
Вогонь протитанкових засобів відділення зосереджується насамперед на головному танку або танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім — на інших танках і броньованих машинах, що атакують. З метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільця з реактивними протитанковими гранатами). Біля найбільш імовірного місця пророблення противником проходу в загородженнях може обладнуватись окоп і хід сполучення до нього (влаштовується вогнева засідка). В окопі розташовується гранатометник або кулеметник (стрілець), а також заздалегідь може готуватись мінний шлагбаум.
Кулеметник (стрілець) і снайпер у боротьбі з танками зосереджують свій вогонь на їх приладах прицілювання і спостереження.
У разі виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення він уражається реактивними протитанковими гранатами в борт або кормову частину. Екіпаж, який залишає уражений танк, знищується вогнем стрілецької зброї.
З підходом піхоти противника на відстань 30-40 м відділення застосовує гранати.
Противник, що увірвався на позицію відділення, знищується вогнем упритул, гранатами і в рукопашному бою. Розповсюдження противника траншеєю і ходом сполучення негайно затримується вогнем і швидким встановленням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків та інших переносних загороджень.
У ході оборонного бою БМП (БТР) веде вогонь самостійно і за командами (сигналами) командира відділення. У разі обходу або вклинення противника в оборону БМП (БТР) під прикриттям вогню відділення та аерозольних (димових) завіс займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і тил. Зміна вогневих позицій здійснюється тільки за наказом командира взводу.
У разі пошкодження БМП (БТР) екіпаж за можливості продовжує вогнем знищувати противника, вживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкодження. Екіпаж має право залишити БМП (БТР), якщо машина горить і всі вжиті для гасіння пожежі заходи виявилися безрезультатними.
ВВІДНА № 7. Оперативний час „Командир відділення спостерігає вихід БТР противника на рубіж TRP-4, TRP-3 та спішування піхотиˮ
Оцінка обстановки:
Підрозділи противника відповідно до тактичних нормативів вийшов на рубіж переходу в атаку.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
- Голосом доповісти командиру взводу.
- Привести відділення в бойову готовність.
- Нанести ураження противнику вогнем усіх вогневих засобів відділення та викликати вогонь засобами старшого командира.
Розпорядження та команди:
- „Відділення, на основні вогневі позиції, ДО БОЮˮ;
- „Відділення, „Крапка – 3ˮ;
- „Відділення, за визначеними секторами, короткими
(поодинокими), ВОГОНЬˮ;
- „Беркут – 1, я, Сокіл-12, „Спалах — 400ˮ, 101-104, я, Сокіл12, прийомˮ.
ВВІДНА № 8. Оперативний час 250900BМаrch18 ˮКомандир відділення спостерігає танк противника, який подолав мінно-вибухове загородження перед позицією відділенняˮ
Оцінка обстановки:
Танк противника подолав мінно — вибухове загородження та наближається до позиції відділення.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
Знищити танк противника вогнем ручного протитанкового гранатомета.
Розпорядження та команди:
— „Гранатометнику, прямо перед фронтом оборони — танк противника, 2, під башту, ВОГОНЬ”.
ВВІДНА № 9. Оперативний час «Командир відділення спостерігає піхота противника підійшла на відстань 30-40 м до переднього краю оборони».
Оцінка обстановки:
Піхота противника підійшла на віддалення кидка оборонної осколкової гранати.
Рішення командира 2 мвід:
Вирішив:
1. Нанести ураження противнику осколковими гранатами.
Розпорядження та команди:
— „Відділення, підготувати гранатиˮ; — „Відділення, гранатами ВОГОНЬˮ.
ВВІДНА № 10. Оперативний час 250910BМаrch18 „Противник зупинений перед позицією відділення намагається обійти позицію на стику з 1 мвідˮ.
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
