Ведення охоронних, оборонних та патрульних дій у складі відділення (взводу).
Охорона та оборона важливих об’єктів і комунікацій в різних умовах обстановки в складі відділення (взводу). Ведення охоронних, оборонних та патрульних дій.
Охорона та оборона важливих об’єктів і комунікацій в різних умовах обстановки в складі відділення (взводу)
Під час охорони та оборони важливих об’єктів і комунікацій основними завданнями механізованого (танкового) підрозділу є недопущення проникнення до об’єктів сил спеціальних операцій (ССО) противника, ДРС (НЗФ) та відбиття їх нападу.
В залежності від завдання, умов обстановки, а також характеру функціонування об’єктів (комунікацій) підрозділи ведуть охоронні, оборонні, сторожові, загороджувальні, патрульні дії.
Охорона організовується і здійснюється відповідно до положень статуту щодо ведення сторожової охорони, оборона – відповідно до положень щодо оборонного бою з урахуванням особливостей ведення стабілізаційних дій.
За розмірами об’єкти поділяються на: малі об’єкти (з довжиною периметру до 1 км) – склади, невеликі мости тощо; середні об’єкти (з довжиною периметру до 3 км) – заводи, великі мости тощо; великі об’єкти (з довжиною периметру 9-27 км) – аеродроми, базові райони тощо.
Залежно від розмірів та місця розташування об’єктів (всередині населеного пункту, на його околиці або поза населеним пунктом) на взвод може покладатися охорона та оборона до трьох малих об’єктів або одного середнього, на відділення – одного малого об’єкту.
Взвод (відділення, танк), що призначений для охорони та оборони важливого об’єкту, може входити до складу основних сил, підрозділу посилення охорони і оборони, протидиверсійного резерву, підрозділу для ліквідації наслідків нападу.
З прибуттям взводу (відділення, танка) і зайняттям визначеного об’єкту командир організовує спостереження і безпосередню охорону та готує підрозділ і об’єкт до оборони. Територія об’єкту і підступи до нього обладнуються в інженерному відношенні. Для бойової техніки і вогневих засобів готуються вогневі позиції, для особового складу, боєприпасів та інших матеріальних засобів улаштовуються укриття. На прихованих підступах виставляються секрети і сторожові пости, висилаються дозори і патрулі. На закритих від спостереження ділянках встановлюються мінні поля і сигнальні засоби. За необхідності організовується кругова оборона.
Виявлені ССО і ДРС противника (НЗФ) на підступах до об’єкта блокуються, сковуються вогнем та знищуються. У разі раптового нападу противника на об’єкт, що охороняється, чергова зміна охорони, а також особовий склад, що перебуває поблизу об’єкта, відбиває напад вогнем усіх засобів з метою недопущення проникнення противника до об’єкту.
Охорона організовується і здійснюється з метою недопущення раптового нападу наземного противника, проникнення його розвідки і забезпечення часу і вигідних умов для розгортання підрозділів у бойовий порядок і введення в бій.
У всіх умовах обстановки у взводі (відділенні, танку) здійснюється безпосередня охорона. За розпорядженням старшого командира взвод (відділення, танк) може виконувати завдання в інших органах охорони: в бою – у бойовій, на марші – у похідній, при розташуванні на місці – у сторожовій охороні.
Безпосередня охорона організовується командиром взводу (відділення, танка) на основі отриманого завдання, умов обстановки і вказівок старшого командира та здійснюється спеціально призначеними спостерігачами; в обороні і при розташуванні на місці, крім того, –черговими вогневими засобами і чатовими біля бойових машин та місць відпочинку особового складу; а при розташуванні взводу на місці окремо від роти також парними патрулями.
Під час організації охорони командир взводу (відділення, танка) вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира роти (взводу), призначає спостерігача, вказує його місце і завдання, а також встановлює порядок дій особового складу у разі раптового нападу противника. В обороні і при розташуванні на місці, крім цього, командир взводу визначає необхідну кількість чергових вогневих засобів і чатових, їхні місця і завдання, а при розташуванні взводу на місці окремо від роти – склад патрульних і маршрути їх руху.
На кожну добу для розпізнавання своїх військовослужбовців встановлюються пропуск і відгук. Пропуском служить найменування озброєння або бойової техніки, наприклад “Кулемет”, а відгуком – назва населеного пункту, що починається з тієї ж літери, що і пропуск, наприклад, “Ковель”.
Пропуск повідомляється усно усьому особовому складу підрозділів, які призначені в охорону, розвідку і особам, які висилаються за межі підрозділу, а вночі і в межах розташування свого підрозділу; відгук – командирам цих підрозділів, а також особам, що посилаються для передачі усних наказів.
Пропуск запитується у всіх осіб, які проходять через рубіж охорони і переміщуються по розташуванню підрозділу вночі, а відгук – у осіб, які передають наказ командира, і командирів підрозділів, що ведуть розвідку.
Пропуск і відгук вимовляються тихо. Усі особи, які не знають пропуску, а прибулі з наказом – відгуку, затримуються. Затриманих командир взводу (відділення, танка) опитує особисто, і залежно від обставин дозволяє їм прямувати далі або направляє під конвоєм до командира, що вислав охорону.
Особовий склад, який призначений в охорону, повинен знаходитися у постійній готовності до дій; дотримуватись встановленого порядку чергування, відпочинку; виконувати заходи маскування і виявляти високу пильність, рішучість і стійкість.
Спостережний пост (СП) – це укомплектована особовим складом позиція створена для контролю та спостереження за певною територією, об’єктом або подіями. СП може бути постійним або тимчасовим.
Спостереження проводиться з метою нагляду та вчасного повідомлення про будь-яку ситуацію або інциденти, що можуть мати місце в районі відповідальності.
Спостережний пост (пост РХБ спостереження) призначається для ведення розвідки наземного і повітряного противника (радіаційної і хімічної розвідки об’єктів і місцевості).
В обороні і при розташуванні на місці за рішенням старшого командира від взводу може виділятися СП. Пост розташовується у місці, яке забезпечує найкращий огляд місцевості перед фронтом, на флангах, а за можливості і в тилу підрозділу. Він повинен мати скриті підходи та бути ретельно замаскованим.
СП складається з двох-трьох спостерігачів, один з яких призначається старшим. На СП мають бути прилади спостереження, великомасштабна карта або схема місцевості, журнал спостереження, компас, годинник, засоби зв’язку і подачі сигналів, а у спостерігача – прилади спостереження. Для спостереження вночі та в інших умовах обмеженої видимості виділяються ліхтарі, прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості. На посту РХБ спостереження, крім цього, мають бути прилади радіаційної і хімічної розвідки та засоби для подачі сигналів оповіщення про зараження.
Під час постановки завдання СП (посту РХБ спостереження) командир взводу вказує: склад, старшого поста; орієнтири та умовні найменування місцевих предметів; відомості про противника (де знаходиться, що робить, звідки очікується його поява); відомості про свої підрозділи; місце поста; сектор (смуга, об’єкт) спостереження; за чим спостерігати, що установити, на що звертати особливу увагу; порядок ведення РХБ розвідки, сигнали оповіщення; порядок доповідей результатів розвідки; час готовності.
З отриманням завдання старший СП організовує його зайняття, обладнання, маскування і ведення розвідки. Він зобов’язаний: вивчити противника і місцевість у зазначеному секторі спостереження; скласти схему орієнтирів; встановити порядок спостереження і визначити черговість зміни спостерігачів; перевірити справність приладів спостереження, засобів зв’язку і оповіщення; доповідати командиру про готовність до виконання завдання і результати спостереження. Старший посту РХБ спостереження, крім того, повинен встановити порядок вмикання приладів РХБ розвідки, знати сигнали оповіщення про зараження та порядок їх передачі.
Перед початком розвідки спостерігач повинен детально вивчити місцевість у секторі спостереження; визначити відстані до орієнтирів і характерних місцевих предметів і де, ймовірніше всього, противник може розташувати живу силу, бойову техніку і вогневі засоби, інженерні споруди і загородження; запам’ятати кількість, форму, розміри і місця розташування місцевих предметів.
Розвідка ведеться безперервно і в залежності від обстановки здійснюється позмінно або всім складом СП одночасно. Спостереження починається, як правило, з ближньої зони і ведеться справа наліво, від себе в глибину послідовним оглядом місцевості і місцевих предметів за зонами спостереження. Виявивши ціль, спостерігач визначає її положення відносно орієнтирів (місцевих предметів) і доповідає старшому СП. Старший СП встановленим порядком доповідає про виявлену ціль командиру, який виставив пост, наносить її на карту (схему місцевості) і робить запис у журналі спостереження.
Розвідка повітряного противника ведеться з метою своєчасного виявлення засобів повітряного нападу та оповіщення підрозділів. Спостереження за повітрям ведеться безперервно усім особовим складом, окремо можуть призначатися спостерігачі та обладнуватися пост повітряного спостереження. Спостереження ведеться за допомогою оптичних приладів послідовним переглядом повітряного простору, починаючи від обрію. Виявивши повітряну ціль, спостерігач негайно подає сигнал оповіщення, визначає характер цілі, напрямок польоту і доповідає командиру (старшому СП).
Пост РХБ спостереження безперервно веде спостереження у визначеному районі. У встановлений час іа при кожному артилерійському та авіаційному нальоті противника вмикає прилади РХБ розвідки і стежить за їхніми показниками.
У разі виявлення дози випромінювання 0,5 рад/рентген і більше старший поста доповідає командиру, який його виставив, і за його вказівкою подаєсигнал “Радіаційна небезпека”.
У разі виявлення хімічного або біологічного зараження старший поста негайно подає сигнал “Хімічна тривога” і доповідає командиру, який виставив пост. Результати спостереження заносяться у журнал спостереження.
Організація і здійснення спостереження є важливою складовою завдання з охорони та оборони важливого об’єкту. Для ведення спостереження в призначених районах (секторах) розгортаються постійні і тимчасові спостережні пости.
У залежності від умов обстановки й обсягу завдань до складу спостережного посту може бути включено від одного військовослужбовця до 2 механізованих відділень на штатній техніці з необхідним запасом боєприпасів, засобами зв’язку, радіолокаційного огляду, нічного бачення і освітлення місцевості. Склад спостережного посту під час охорони важливого об’єкту зазвичай нараховує 2 військовослужбовці.
Для встановлення та організації служби на СП необхідно:
визначити точне місце знаходження СП на місцевості;
створити систему зв’язку;
визначити захисні позиції СП та сектори стрільби.
Спорудження та вдосконалення СП включає в себе:
побудова СП;
обнесення території колючим дротом на відстані 40-50 метрів від СП якщо це можливо (межа ураження ручними гранатами);
будівництво сховищ та захисних позицій (обладнуються в фортифікаційному відношенні місця для стрільби з різних видів зброї, підготовлені укриття для особового складу та техніки);
підключення електропостачання. Встановлення пристроїв для безперебійного та постійного забезпечення засобів зв’язку електроенергією;
встановлення системи сигналізації навколо СП;
розроблення та введення в дію інструкції для несення служби, панорамної схеми місцевості з нанесеними секторами спостереження;
розбудова інфраструктури СП (будівель, санітарних умов, тощо).
Місце розташування СП обирається з максимальним урахуванням завдання покладеного на підрозділ.
При виборі місця встановлення СП необхідно враховувати:
що саме необхідно бачити для виконання поставленого завдання (саме це часто визначає, місце встановлення СП);
розташування конфронтуючих сторін;
які райони і напрямки необхідно тримати під спостереженням;
наявність між сусідніми СП прихованого від спостереження (“мертвого”) простору;
умови взаємодії із сусідніми СП;
висоту розташування самого СП;
географічні особливості місцевості.
Укомплектування СП особовим складом.
СП як правило комплектується особовим складом з розрахунку цілодобового спостереження та забезпечення мінімальної безпеки. Особовий склад повинен бути поділений на дві зміни:
чергова (яка веде спостереження);
відпочиваюча зміна.
На спостережному посту повинно знаходитись щонайменш дві особи. Один спостерігає а інший відпочиває.
Потрібно мати на увазі, що при веденні спостереження в нічний час, кількість спостерігачів збільшується.
Якщо ситуація в зоні відповідальності є напружена, кількість особового складу збільшується.
Рекомендоване обладнання спостережного посту (рисунок 1):
засоби для ведення спостереження (біноклі, прилади нічного бачення (якщо можливо), спеціальне освітлення для читання карти, або документів, камера або відеокамера, якщо є в наявності, прожектор на спостережній вежі, комплект для обслуговування оптичних приладів);
Рисунок 1 – обладнання спостережного посту.
документація (витяги зі стандартних операційних процедур (SОР), правила застосування зброї, карта району спостереження з позначеними на ній районами особливої уваги; панорамні фотографії або схеми із позначенням характерних місцевих предметів та відстаней до них, довідник з малюнками літаків, вертольотів, танків, БМП (БТР), що використовуються сторонами, які беруть участь у конфлікті, а також типове обмундирування і знаки розпізнавання, журнал реєстрації спостережень, план охорони та оборони СП, зразки подачі рапортів, графік чергування, перелік ступенів бойової готовності, переговорні і кодові таблиці, інструкції про порядок оповіщення і підйому по тривозі, дій при пожежі, затриманні порушників і їх конвоюванні, по застосуванню і обслуговуванню наявної техніки та обладнання; приладів зв’язку, зокрема керівництво зі зв’язку, в якому вказані позивні, частоти, та час доповідей);
озброєння (СП має бути здатним захистити себе протягом часу необхідного для прибуття допомоги (підкріплення)). Крім особистої зброї на СП повинен бути створений запас боєприпасів на випадок ведення оборони, включаючи гранати та сльозоточивий газ, сигнальні пістолети, освітлювальні ракети та трасуючі боєприпаси. Підступи до посту повинні бути розчищенні для створення широкого сектору обстрілу. Поруч або на території важливого об’єкту повинна бути обладнана площадка для прийому гелікоптера, обладнання для приземлення і зльоту гелікоптера, особовий склад повинен бути навченим приймати гелікоптер як в день так і вночі);
додаткові запаси продовольства та питної води що знаходяться в укриттях;
засоби надання першої медичної допомоги;
ліки від простуди та інших хвороб, що притаманні місцевості;
запасні батареї;
інструменти для простого ремонту;
засоби пожежогасіння;
генератор для електропостачання;
місце заряджання та розряджання зброї;
біля СП повинен стояти плакат, який повинен вказувати на приналежність цього СП, а також на дії місцевого населення, наприклад “Ви наближаєтесь до охороняємого об’єкту, подальший рух заборонено”.
Секрет
Секрет загалом має ті ж функції що й СП але його виставлення та несення служби на ньому має бути прихованим.
Секрет розгортається за вказівкою командира, на обмежений час (зазвичай в ночі), за межами периметру важливого об’єкту, на найбільш загрозливих підступах до нього. Кількість обладнання визначається можливістю особового складу взяти з собою необхідні засоби та обладнання.
Мінімальне устаткування для секрету – засоби спостереження та зв’язку та журнал реєстрації спостереження.
Секрети зазвичай застосовуються для спостереження за зонами та подіями тимчасового характеру які не можуть спостерігатися зі стаціонарного спостережного посту.
Секрет виставляється від району розташування батальйону або від сторожової застави на віддаленні до 400 м у складі 2-3 солдатів, один з них призначається старшим. Секрет потай займає і обладнує вказане місце і веде безперервне спостереження за противником та місцевістю. Старший секрету встановлює порядок спостереження, підтримує постійну бойову готовність секрету і зв’язок з командиром, який його виставив. Секрет несе службу беззмінно протягом дня або ночі, потай, нічим себе не виявляючи. Він нікого не затримує і не опитує. Про появу одиночних солдатів (цивільних осіб) та груп противника старший секрету доповідає командиру, що вислав секрет. Під час нападу противника на секрет він відкриває вогонь і відходить, продовжуючи вести спостереження. Із закінченням часу несення служби або за командою (сигналом) командира, який вислав секрет, особовий склад повертається на сторожову заставу.
Рухомий патруль
Рухомий патруль – це група військовослужбовців на штатній техніці або в пішому порядку, яка виконує завдання щодо спостереження за місцевістю на підступах до важливого об’єкту з метою виявлення порушень особливого режиму, а також затримання, огляду осіб, які порушують правила особливого режиму, і доставки їх до військової поліції (або місцевої поліції), вилучення зброї і боєприпасів, інші завдання. До складу рухомого патруля входить:
піший рухомий патруль в межах периметру важливого об’єкту – 2 військовослужбовця;
рухомий патруль в межах периметру важливого об’єкту на техніці (автомобілі) 2-3 військовослужбовці;
рухомий патруль за межами зовнішнього периметру важливого об’єкту – до механізованого взводу зі штатним озброєнням.
В залежності від розміру важливого об’єкту, для патрулювання периметру може призначатись декілька піших або рухомих патрулів, для кожного патруля призначається маршрут патрулювання (наприклад піший патруль №1, маршрут СП №1-СП №2-СП №3 тощо), при чому патруль який рухається вздовж визначеного маршруту має мати зв’язок зі спостережними постами вздовж яких здійснює патрулювання та взаємодіяти з зазначеними СП.
Контрольно-перепусний пункт (блок-пост)
КПП (блок-пост) – це укомплектована особовим складом військова позиція створена для перевірки, огляду та контролю руху транспорту та людей в або з певної території чи об’єкту. В залежності від специфіки операції та завдання створюється стаціонарний або тимчасовий КПП (блок-пост) (рисунок 1.8).
КПП (блок-пост) на в’їзді або виїзді до (з) важливого об’єкту призначене для контролю за пересуванням людей і транспортних засобів на території та з території важливого об’єкту. В залежності від розмірів важливого об’єкту може обладнуватись декілька КПП, основне та допоміжне.
В склад КПП (блок-пост) яке являється одним із об’єктів системи охорони та оборони важливого об’єкту може входити від 1 відділення до взводу (в залежності від обстановки та оцінки загроз). Несення служби на КПП організовується в три зміни, найбільш оптимальна тривалість чергування кожної зміни складає 4 години, а в загрозливій обстановці коли КПП посилюється додатковими силами та засобами, тривалість зміни може складати 8 годин.
Кількість особового складу, який несе службу на КПП (блок-посту) залежить перш за все від загальної ситуації в зоні відповідальності.
На КПП (блок-посту) повинно бути достатньо особового складу відповідно до завдання та можливості захисту. Зазвичай КПП (блок-пост) укомплектовується щонайменш одним відділенням. Якщо доступні собаки вони дуже ефективні для перевірки людей та машин.
Якщо обстановка спокійна, місцеве населення з повагою ставиться до військових, на КПП (блок-пост) застосовується мінімальна кількість особового складу.
Якщо обстановка в зоні відповідальності несе собою загрозу для підрозділів, на КПП (блок-посту) призначається більша кількість особового складу з відповідним озброєнням яке дозволить належним чином реагувати на ту чи іншу загрозливу ситуацію.
Ведення охоронних, оборонних та патрульних дій
Несення служби на СП
Перше та основне правило роботи СП полягає у тому, що все обладнання, яке встановлене на СП повинно функціонувати, карти, книги та інші документи повинні бути готовими до роботи. Особисті предмети, такі як радіоприймачі, плеєри і журнали суворо заборонені, так як відволікають від несення служби. Коли проводиться зміна спостерігачів, спостерігач, що заступає на чергування повинен прибути за 20-30 хвилин до початку несення служби, це робиться з метою введення спостерігача в обстановку та надання можливості його очам пристосуватися до темряви у нічний час.
Спостереження на СП повинно проводитися планово та систематично. Відповідно до інструкції спостерігач повинен оглядати всю місцевість та прилягаючі дороги. Оптичні засоби спостереження застосовуються у разі потреби. Для якісного спостереження та швидких доповідей, місцевість за якою ведеться спостереження поділяється на сектори. Спостереження ведеться зліва на право від себе в глибину. В книгу реєстрації спостереження записуються всі інциденти, яки були помічені, навіть якщо вони здаються неважливими.
Під час несення служби вночі спостерігач повинен використовувати прилади нічного бачення, але не більше як 3-5 хвилин, після чого повинен дати очам відпочити на протязі 10-15 хвилин.
УВАГА! Тривалість несення служби на СП не повинна перевищувати 4 години, а в умовах напруженої обстановки, коли спостережні пости посилюються додатковим особовим складом, не більше 8 годин, після чого здійснюється зміна.
Спостерігач завжди повинен бути озброєним та готовим до здійснення попереджувальних пострілів з особистої зброї та подачі встановлених сигналів за допомогою сигнальних ракет.
При виникненні небезпечних ситуацій, таких як стрільба поблизу розташування СП та ін., спостерігач повинен негайно доповісти командиру підрозділу або черговому КСП підрозділу.
Принципи ведення спостереження та здійснення доповідей:
шукати та бачити;
слухати та чути;
оцінювати, те за чим спостерігали;
доповідати про те, що спостерігали.
Організація зв’язку на СП є головною складовою частиною ефективного несення служби. Під час несення служби на СП який є складовою важливого об’єкту, зв’язок повинен бути з командиром підрозділу (черговим КСП підрозділу який розгорнутий на території важливого об’єкту), з резервом, та сусідніми спостережними постами. Це може бути телефонна лінія або радіо мережа. При цьому для зв’язку з командиром підрозділу бажано мати обидві лінії. Перевірка зв’язку повинна проводитись під час заступання кожної зміни на СП.
Щоб виключити можливість виходу засобів зв’язку з ладу, на СП потрібно мати резервну радіостанцію та батареї до неї. Особливо це стосується віддалених СП. Для ведення переговорів по засобах зв’язку розробляється спеціальна переговорна таблиця, яка має бути на кожному СП. В таблиці передбачаються кодовані слова та сигнали управління (оповіщення). Це робиться для захисту інформації (яка передається) від небажаного прослухування.
Індивідуальне спорядження особового складу який заступає для несення служби на СП, завжди повинно включати в себе: відповідну форму одягу, особисту зброю, захисне спорядження (шолом, куле захисний жилет) та індивідуальну медичну аптечку. Більш детальні вказівки повинні міститися в стандартних операційних процедурах підрозділу.
Несення служби на блокпосту (КПП)
Основними завданнями блокпосту (КПП) є повне або часткове блокування в’їзду (виїзду) в окремі місцевості, попередження ввозу (вивозу) в них зброї, боєприпасів та інших заборонних засобів, що можуть бути використані для протиправної діяльності, демонстрація військової присутності (“демонстрація прапора”), спостереження і збір інформації від місцевого населення
Крім того на блокпост (КПП) покладається наступні завдання: огляд і перевірка людей, транспорту і вантажів, що перетинають зону роз’єднання (буферну, контрольовану, демілітаризовану зону); запобігання проникнення порушників і незаконної доставки зброї, боєприпасів, вибухових речовин; блокування руху транспорту і людей (часткового чи повного); затримання громадян і транспортних засобів, що порушують встановлений режим поводження; спостереження за місцевістю; контроль комунікацій.
Особовий склад КПП може застосовувати силу і зброю для:
особистого захисту від збройного нападу;
забезпечення власної безпеки або безпеки іншого персоналу, якому загрожує небезпека;
при спробі захоплення, пошкодження або викрадення цивільного чи військового персоналу;
при перешкоді персоналу в виконанні завдань;
при намаганні вкрасти або знищити обладнання КПП.
Варіант застосування сили проти транспортного засобу який не виконує вказівки особового складу КПП:
якщо час дозволяє, дається попередження голосом (сигнал рукою), щоб зупинитися, при цьому зброя знімається з запобіжника та досилається патрон у патронник;
якщо час дозволяє, розгортається смуга з цвяхами (для проколювання шин);
особовий склад займає захисні позиції;
якщо час дозволяє, викликається допомога;
якщо автомобіль не зупиняється, робиться попереджувальний постріл в землю перед автомобілем, наступний постріл в водія (так як даний випадок може нести пряму загрозу всьому особовому складу КПП, автомобіль може бути начинений вибухівкою, стрільба по колесам та в двигун не зупинить вчасно транспортний засіб). Якщо можливо, повинні використовуватися трасуючі набої.
необхідно уникнути ушкодження сторонніх людей.
Варіант застосування сили проти людини яка не виконує вказівки особового складу КПП:
здійснити окрик “Стій, лягти на землю інакше буде застосовано зброю”;
якщо команду не виконано здійснюється попереджувальний постріл в землю перед порушником, якщо порушник не зупиняється робиться у разі можливості ще один попереджувальний постріл в землю перед ним, якщо і це не допомагає здійснюється постріл по ногах;
застосування сили повинно припинитися, як тільки попередження виконано або ситуація нормалізувалася;
якщо особовому складу КПП загрожує натовп, може використовуватися сльозоточивий газ;
рух повинен бути блокований всіма доступними засобами;
особовий склад КПП залишає дорогу і займає захисні позиції;
здійснюється доповідь і виклик допомоги (підсилення);
якщо хтось намагається розблокувати дорогу, можуть робитись попереджувальні постріли;
якщо спроби не припиняються, застосовується сльозоточивий газ або дими;
якщо спроби не припиняються, ведеться вогонь в землю перед порушниками, якщо і це не діє та відсутні інші засоби впливу, а дії порушників несуть пряму загрозу життю та здоров’ю персоналу КПП, застосовується зброя на враження.
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
