Перевезення військ, озброєння і військової техніки на залізничному рухомому складі
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВІЙСЬК, ОЗБРОЄННЯ І ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ РУХОМОМУ СКЛАДІ
Загальні положення
Перевезення військ залізничним транспортом здійснюється у відповідності з вимогами статутів ЗС України, а також Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, Положенням з військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом (посилання х) та інших наказів та нормативних актів, погоджених з відповідними міністерствами (далі — Положення).
Перевезення повинні виконуватись, як правило, з максимально можливими швидкостями. Виконання перевезення військ у встановлені строки є одною з найважливіших обов’язків посадових осіб, пов’язаних з перевезеннями. Зміни строків перевезення військ можуть проводитись тільки по узгодженню з органами військових сполучень.
Посадові особи військ що перевозяться, органів військових сполучень і посадові особи на транспорті, відповідальні за організацію і виконання військових перевезень (в подальшому — посадові особи на транспорті), зобов’язані знати і виконувати вимоги Положення.
Вказівки посадових осіб органів військових сполучень по питанням перевезення військ підлягають виконанню всіма військовослужбовцями. Всі питання, пов’язані з виконанням перевезень повинні виконуватись посадовими особами військ, що перевозяться через представників органів військових сполучень, а при їх відсутності на станції — через посадових осіб на транспорті.
Військові частини, а також команди великої чисельності для перевезення залізничним транспортом організовуються в військові ешелони.
Зброя, військова техніка, що слідує під охороною варт, в окремих випадках може перевозитись військовим ешелоном.
Військовий ешелон повинен знаходитись в постійній готовності до виконання бойової задачі.
Кожному військовому ешелону, військовій команді і військовому транспорту органом військових сполучень, що планує перевезення, присвоюється номер, що не змінюється від пункту формування до пункту призначення (в тому числі при перевантаженні з одного виду транспорту на інший).
Безпека перевезення військ забезпечується виконанням правил і інструкцій, що діють на транспорті, а також виконанням заходів бойового забезпечення.
Особовий склад військового ешелону (команди) зобов’язаний дотримуватись “Правил поведінки і заходів безпеки особового складу військового ешелону (команди) при навантаженні (вивантаженні, перевантаженні) і на шляху слідування”.
Командири військових частин зобов’язані у відповідності з планами бойової підготовки навчати штаби і особовий склад перевезенням залізничним, транспортом, використовуючи для цього спеціальні класи, учбові центри і реальні перевезення частин і підрозділів, а також рухомий склад, що виділяється для навчання.
Під час навчання передбачається:
вивчення питань організації і виконання військових перевезень (у тому числі перевезень військ);
відпрацювання навичок в розрахунках на перевезення військової частини залізничним; вивчення обов’язків посадових осіб і осіб добового наряду військового ешелону (команди);
тренування особового складу в практичному навантаженні і кріпленні штатних озброєння і військової техніки на транспортні засоби і вивантаження їх, в тому числі на непідготовлених станціях, перегонах;
показові навантаження нових зразків озброєння і військової техніки на транспортні засоби;
відпрацювання заходів по приховуванню перевезень військ, застосуванню засобів і способів маскування.
Залізничний рухомий склад
Для перевезення озброєння й військової техніки у складі військових ешелонів та транспортів залізниця надає платформи, напіввагони й транспортери.
Залізниця зобов’язана надавати під навантаження платформи, напіввагони й транспортери справні та придатні для перевезення даного вантажу, очищені від залишків бруду й сміття.
Придатність вагонів для перевезення в технічному відношенні визначає залізниця.
Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначає відправник вантажу, якщо навантаження здійснюється його силами, або залізниця, якщо навантаження здійснюється силами залізниці.
Платформи, які подаються під навантаження техніки, яка закріплюється за допомогою багаторазових пристроїв типу металевих шпор, упорних металевих башмаків, універсальних багаторазових кріплень (далі — УБК), повинні мати настил полу із щільно підігнаних цілих дошок, укріплених по всьому периметру сталевим кутом.
Основні характеристики платформ і напіввагонів наведені в Положення по перевезенню військ залізничним, морським, річковим і повітряним транспортом (далі — Положення).
Розміщення озброєння та військової техніки
Під час перевезення в складі військових ешелонів, а також транспортів, що прямують під охороною військових варт, техніку розміщають і закріплюють на платформах (у напіввагонах) відповідно до діючих Технічних умов.
УВАГА! Перевірку правильності розміщення, закріплення й маскування техніки при навантаженні військового ешелону проводить начальник ешелону, а при навантаженні військового транспорту — відправник вантажу, які відповідають за дотримання діючих технічних умов, у тому числі кількості, розмірів і якості матеріалів та пристроїв, які використовувались при закріпленні техніки.
Начальник станції після навантаження перевіряє відповідність фактичних розмірів навантаженого вантажу вказаному ступеню негабаритності і правильність розміщення озброєння і військової техніки а також відповідність способу кріплення та його надійності відповідно до типових схем кріплення військової техніки.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Башти танків, самохідних артилерійських гармат, та направляючі пускових установок ракет і рухомі частини іншої техніки встановлюють у положення для транспортування по залізниці, закріплюють стопорними пристроями, що виключають їх розворот. Стопорні пристрої опломбовуються. При несправності стопорних пристроїв застосовують надійне дротове, тросове або ланцюгове кріплення.
Начальник військового ешелону (відправник) у маршрутному листі військового ешелону і залізничній накладній, а відправник військового транспорту в описі військового транспорту, який вручається начальнику варти, і в залізничній накладній робить запис, засвідчуючи його своїм підписом, наприклад: “Техніка розміщена й закріплена на залізничному рухомому складі правильно, стопорні й фіксуючі пристрої справні й приведені в положення, що виключає розворот або відхилення окремих частин і вузлів техніки та опломбовані ’’.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Під час переміщення контроль за правильним положенням техніки, її кріпленням і маскуванням організує начальник ешелону, а у транспорті — начальник варти, які при необхідності вживають заходи щодо усунення виявлених недоліків і забезпечення безпеки руху поїздів.
Працівники залізниці здійснюють контроль за дотриманням діючих технічних умов шляхом огляду навантажених вагонів. Вони можуть вимагати у начальника ешелону або відправника вантажу військового транспорту необхідні креслення або схеми, на яких повинні бути зазначені габарити та вагові характеристики техніки, спосіб кріплення із вказівкою матеріалів і пристроїв, які застосовувались для закріплення цієї техніки, а також в окремих випадках акт узгодження схем навантаження й розрахунків кріплень техніки з дирекцією залізничних перевезень на якій здійснено навантаження.
Залежно від ваги, розмірів і конструктивних особливостей техніка може розміщуватися на платформах (у напіввагонах) горизонтально, або в нахиленому положенні.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Борти платформ, люки й двері напіввагонів повинні бути закриті й замкнені на запори, коли це можливо по конструктивним особливостям техніки, яка перевозиться.
Дозволяється борти платформ не замикати на запори, а закріплювати у вертикальному положенні за допомогою дерев’яних стояків, встановлених у торцеві та бічні скоби для стояків у платформах. Стояки повинні мати висоту не менше висоти борту та усіма чотирма краями щільно прилягати до стінок стоякових скоб.
Під час перевезення техніки, яка не вміщується в межах підлоги платформ (напіввагонів), торцеві борти платформ опускають на кронштейни; секції бічних бортів опускають і закріплюють за кільця на поздовжніх балках, а при відсутності кілець ув’язують дротом діаметром не менш 4 мм. Двері напіввагонів відкривають і закріплюють.
Техніка не повинна спиратися на відкинуті борти платформ.
Вихід окремих елементів техніки за межі торцевого брусу вагону не повинен перевищувати 400 мм. Техніка, що виходить за межі торцевого брусу більше ніж на 400 мм, перевозиться на зчепах вагонів з опорою на один або два вагони.
При навантаженні на зчеп можливі два варіанти розміщення машин:
колісна машина може встановлюватися над зчепленням вагонів, при цьому колеса заднього (заднього й середнього) мосту повинні перебувати в межах полу одного вагону, колеса переднього мосту — сусіднього вагона;
гусенична або колісна машина може встановлюватися на одному вагоні, а частина її (стовбур, стріла крану тощо) виходити за межі торцевого бруса більш ніж на 400 мм, що вимагає прикриття іншим вагоном (рис. 1).
Над зчепленням вагонів не дозволяється встановлювати гусеничні машини, машини з небезпечними вантажами, автоцистерни та іншу техніку з резервуарами, у які залиті легкозаймисті рідинами, або зріджені гази, колісні машини із кількістю осей більше трьох, колісні крани й екскаватори.
УВАГА! При встановлені техніки на зчеп відправник вантажу на бічних бортах платформ (напіввагонів) зчепу по обидва боки робить напис “ЗЧЕП НЕ РОЗ’ЄДНУВАТИ”, ручки ланцюгових важелів автозчеплення закріплюють у гніздах кронштейнів м’яким дротом у положенні, що виключає розчеплення.
Техніка, навантажена й закріплена на платформах (напіввагонах) з урахуванням маскування, повинна розміщуватися в межах встановленого габариту навантаження за умови знаходження вагона на прямій горизонтальній ділянці колії та збігатися в одній вертикальній площині повздовж вісі вагона і колії (рис. 2).
Перевезення техніки, яка має негабаритність 1-2 ступенів верхньої та нижньої, 1- бокової, здійснюється без пред’явлення органам залізничного транспорту креслень або ескізів навантаження з розрахунками кріплень і без комісійних оглядів на станції навантаження й шляху проходження.
Перевезення техніки інших ступенів негабаритності проводяться відповідно до “Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України” (посилання й).
Маса навантаженої техніки не повинна перевищувати вантажопідйомності платформ (напіввагонів) з урахуванням допустимого перевантаження. Вісі вагонів повинні бути завантажені рівномірно. Якщо це неможливо забезпечити то дозволяється зміщення загального центру маси техніки від вертикальної площини, в якій знаходиться поперечна вісь вагону, не більше ніж на одну восьму довжини бази вагону.
Різниця в завантаженні візків чотиривісних вагонів не повинна перевищувати 10 т, шестивісних — 15 т, восьмивісних — 20 т. Одночасно необхідно, щоб навантаження на кожний візок цих вагонів, не перевищувала половини вантажопідйомності, встановленої для вагонів даного типу.
Поперечний зсув загального центра маси від вертикальної площини, у якій перебуває поздовжня вісь вагона, допускається не більше 100 мм.
При розміщенні на одній платформі або зчепі із платформ декількох військових гусеничних машин (далі — ВГМ), закріплених за допомогою універсальних багаторазових кріплень (далі — УБК), шпор або упорних башмаків (ВГМ і колісної машини), відстань між ними повинна бути не менше 220 мм. Якщо ВГМ закріплені за допомогою упорних брусків і розтяжок або струбцин (струбцин — розтяжок), то відстань між машинами повинна бути не менше 100 мм (рис. 3).
Кріплення умовно не показані 220 мм кріплення ВГМ за допомогою УБК, шпор або башмаків 100 мм — кріплення за допомогою дерев’яних упорних брусків і розтяжок або струбцин. При розташуванні на одній платформі (у напіввагоні) або зчепі з них колісних машин відстань між ними повинна бути не менше 50 мм.
Відстань між колісною машиною, навантаженою над зчепленням вагонів і не закріпленої на платформі (напіввагоні) від поздовжнього переміщення, і колісною машиною, навантаженою на цій же платформі (напіввагоні), повинна бути не менше 270 мм, а з протилежної сторони — не менше 50 мм.
Якщо поруч із колісною машиною, навантаженою над зчепленням і не закріпленої на платформі від поздовжніх переміщень, розташована ВГМ, закріплена за допомогою УБК, шпор або упорних башмаків, то відстань між ними повинна бути не менше 440 мм, а при закріпленні ВГМ за допомогою упорних брусків і розтяжок — не менше 270 мм (рис. 1, рис. 4).
Борти платформ показані умовно відкритими. Кріплення умовно не показані: 440 мм кріплення ВГМ за допомогою УБК, шпор або башмаків; 270 мм — кріплення за допомогою дерев’яних упорних брусків і розтяжок або струбцин.
Порожні вантажні автомобілі можуть розташовуватися на платформі
(у напіввагоні) або на зчепі з них у нахиленому положенні. У напіввагони можуть завантажуватися автомобілі типу ГАЗ-53.
Навантаження автомобілів у нахиленому положенні проводяться своїм ходом з використанням в’їзних трапів, автомобільними й залізничними кранами, автонавантажувачами із крановими стрілами й комбінованим засобом.
При підготовці автомобілів до навантаження в похилому положенні дуги каркаса, брезент і бічні сидіння знімають і перевозять окремо.
Задні борти всіх автомобілів, за винятком встановлених останніми, повинні бути відкриті й закріплені, у кузовах не повинно бути ніяких предметів.
При навантаженні автомобілів різних марок з більш широкими кузовами встановлюють попереду автомобілів, що мають кузов меншої ширини.
Автомобілі встановлюють симетрично поздовжньої осі платформи (напіввагона) з дотриманням мінімальних відстаней між ними.
Мінімальна відстань між автомобілями, встановленими похило складає 50 мм, а з боку автомобіля, встановленого над зчепленням і не закріпленого на цій платформі (напіввагоні) від поздовжнього переміщення — не менш 270 мм.
Між нижньою, найбільш виступаючою частиною автомобіля, який встановлено в похилому положенні, і підлогою кузова попереднього автомобіля повинна бути відстань не менше 50 мм.
Для зручності вивантаження останній автомобіль на зчепі може бути встановлений горизонтально (рис. 5).
Борти платформ показані умовно відкритими. Паливні баки всіх похило завантажених автомобілів повинні бути залиті пальним не більше ніж на одну третину.
Перед навантаженням напіввагонів, опірні поверхні техніки й пристосування для закріплення повинні бути очищені відправником вантажу від бруду (снігу та криги взимку).
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! У зимовий час підлогу вагонів у місцях обпирання техніки відправник зобов’язаний посипати тонким шаром (1-2 мм) сухого піску.
Матеріали, пристрої для розміщення та закріплення озброєння і військової техніки:
Для розміщення й закріплення техніки застосовують дротові розтяжки (ув’язування, обв’язки), дерев’яні упорні й бічні бруски, дерев’яні вкладиші, підкладки, прокладки, розпірні бруски, стійки, цвяхи, скоби, а також стандартне кріплення багаторазового використання (УБК, шпори, упорні башмаки, струбцини — розтяжки, струбцини, табельні розтяжки).
Дріт для закріплення техніки застосовується м’який, термічно оброблений (відпалений), круглий, діаметром не менше 4 мм, без тріщин, закручувань та інших дефектів. Вага та довжина дроту в нормальному й зменшеному мотках (бухтах) наведені в таблиці 1.
| Діаметр дроту, мм | Вага 1000 пог.м, кг | Нормальний моток (бухта) | Зменшений моток (бухта) | ||
| довжина, м | вага, кг | довжина, м | вага, кг | ||
| 4 | 99 | 202 | 20 | 101 | 10 |
| 5 | 154 | 162 | 25 | 78 | 12 |
| 6 | 222 | 113 | 25 | 54 | 12 |
Дерев’яні деталі кріплення (упорний й бічні бруски, вкладиші, підкладки, прокладки, розпірні бруски, стійки) виготовляють тільки із якісної деревини.
Упорні бруски (напівкругляки, четвертушки полін, обрізки шпал тощо) перешкоджають переміщенню ВГМ і колісних машин вздовж платформ (рис. 6).
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Використовувати осику, вільху, липу й сухостійну деревину інших порід. У деталях кріплення із твердих порід (дуб, граб тощо) для цвяхів просвердлюють отвори.
Розміри брусків встановлюють залежно від ваги ВГМ або діаметру колеса та приведені в таблицях 2 і 3.
|
Таблиця 2
|
|||||||||||||||||||||||||||
Таблиця 3
| |||||||||||||||
Довжина бруска при приляганні його довгою стороною до гусениці або колеса повинна бути не менше ширини гусениці або трохи більше ширини колеса (при двоскатних колесах більше ширини обох скатів).
Для закріплення колісних машин допускається застосування упорних брусків прямокутного перетину, складених із двох частин по висоті.
Бічні бруски поряд зі скобами перешкоджають поперечному переміщенню ВГМ на платформі при деяких способах закріплення і колісних машин, коли борти платформ не можуть бути закриті, а також при розташуванні їх над зчепленням платформ.
Бічні бруски для закріплення ВГМ повинні мати розміри не менше 100x100x2000 мм.
Для колісних машин з діаметром коліс до 1200 мм розміри брусків повинні бути не менше 75x75x400 мм, при більшому діаметрі — не менше 100x100x1000 мм.
Типові упорні й бічні бруски перешкоджають поздовжньому й поперечному переміщенню колісних машин на платформах і використовуються багаторазово (рис. 7). Виготовлюються вони вантажовідправником. Дозволяється виготовлення типових брусків з матеріалів, наданих залізницею для закріплення техніки військових ешелонів.
У типових брусках для цвяхів просвердлюють отвори.
Дерев’яні вкладиші застосовують при закріпленні ВГМ для запобігання перекочування опорних катків по нижніх частинах гусениць (рис. 8).
Підкладки, прокладки й розпірні бруски застосовують для розосередження навантажень, запобігання ушкоджень техніки та іншого.
Довжина поперечних підкладок повинна дорівнювати ширині вагонів, а прокладки — ширині вантажу. Дозволяється вихід кінців прокладок за навантажений вантаж до 200 мм.
Умовні позначення: а — повздовжній вкладиш для гусениць с одинарними гребнями; б — поперечний вкладиш для гусениць з подвійними гребнями. |
Для закріплення техніки використають цвяхи, розмір яких наведений у таблиці 4.
Таблиця 4
|
Цвяхи діаметром 6 мм дозволяється заміняти цвяхами інших діаметрів згідно таблиці 5.
Таблиця 5
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
УВАГА! Цвяхи повинні мати довжину на 50 — 60 мм більше висоти деталей кріплення й пробивати дошки підлоги платформи.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Цвяхи забивають вертикально на відстані не менше 90 мм від торців деталей кріплення, дошок підлоги платформи або один від іншого в напрямку уздовж волокон і не менше 30 мм від країв деталей кріплення й дошок підлоги платформи або один від іншого в поперечному стосовно волокон напрямку.
|
Розміри скоб, мм |
Вага 100 скоб, кг |
||
|
діаметр стрижня |
довжина скоби |
довжина рога |
|
|
8 |
250 — 300 |
70 — 80 |
150 — 160 |
|
10 |
250 — 300 |
70 — 80 |
210 — 250 |
|
12 |
250 — 300 |
70 — 80 |
300 — 360 |
Скоби застосовують для скріплення дерев’яних деталей кріплення між собою, а також для закріплення ВГМ на платформах. Розміри скоб наведені в таблиці 6.
Розтяжки (ув’язки, обв’язки) для закріплення техніки можуть бути одноразового використання (дротові) або багаторазового (табельні).
Табельні розтяжки (стропи механізовані) можуть бути тросові й ланцюгові (рис. 9).
Умовні позначення:
а — тросова розтяжка; б — ланцюгова розтяжка.
Рисунок 9 — Табельні розтяжки (стропи механізовані)
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Розтяжки закріплюють на машинах за буксирні гаки або петлі, мости, рами та інші деталі, які забезпечують міцність закріплення і не можуть бути ушкоджені розтяжками.
На ВГМ розтяжки дозволяється закріплювати за гусениці в обхват.
На колісних машинах, встановлених над зчепленням вагонів, розтяжки закріплюють за задні або за задні й середні мости.
Розтяжки не повинні торкатися гумових шин коліс машин, гострих металевих деталей вагонів, техніки і одна іншої.
На платформах розтяжки закріплюють за стоїчні скоби, опорні кронштейни з торцевої сторони платформ, а в напіввагонах — тільки за ув’язочні пристрої.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Закріплювати розтяжки до інших деталей вагонів, у тому числі до лісних скоб напіввагонів, ув’язочним кільцям, розташованим на верхньому обв’язувальному брусі напіввагонів і бічних балок платформ. Як виняток під час перевезення машин масою до 3,3 т розтяжки в напіввагонах, що не мають ув’язочних пристроїв, дозволяється ув’язувати за лісні скоби.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! На платформах з металевими бортами розтяжки пропускають під відкритими бортами або через борт, якщо місце закріплення розтяжок на техніку знаходиться вище бортів, а якщо борта дерев’яні — тільки під борти. При цьому повинна бути забезпечена збереженість бортів платформ від ушкодження. При необхідності борта платформи можуть бути опущені й закріплені.
Розтяжки встановлюють таким чином, щоб одночасно кути між розтяжкою і підлогою вагону, між проекцією розтяжки на підлогу вагона й поздовжньою віссю вагону не перевищували 45°. Якщо такі кути забезпечити неможливо, то дозволяється збільшення їх з обов’язковим збільшенням січення розтяжок. При цьому кожні дві нитки дроту діаметром 6 мм заміняють згідно таблиці 7.
Таблиця 7
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Дротова розтяжка повинна складатися з одного відрізка дроту, який зв’язують між місцями закріплення. Нитки дроту в розтяжці повинні бути скручені між собою, кінці заплетені.
Кількість ниток дроту в розтяжці визначають у найбільш слабкому її розтині (в місцях закріплення розтяжки за ув’язочний пристрій).
УВАГА! Допускається заміняти кожні дві нитки дроту діаметром 6 мм трьома нитками дроту діаметром 5 мм або п’ятьома нитками дроту діаметром 4 мм.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Повторне використання дроту в розтяжках не допускається
Універсальні багаторазові кріплення (УБК-1Г и УБК-2М) застосовують для закріплення на залізничних платформах всіх типів ВГМ (рис. 10).
1 — гребінь; 2 — опорна плита; 8 — хвостовик; 4 — штирі.
Рисунок 10 — Універсальні багаторазові кріплення (УБК-1М) для закріплення військових гусеничних машин
Кріплення представляють собою металеву опорну плиту з привареними вертикальними штирями, які під дією ваги машини входять у дошки підлоги платформи. На плиті є гребінь із хвостовиком, що втримує машину від поздовжніх і поперечних переміщень.
Залежно від ваги ВГМ застосовують два типи кріплень. Основні характеристики кріплень наведені в таблиці 8.
Таблиця 8
|
Універсальні багаторазові кріплення (УБК-1К и УБК-2К) застосовують для закріплення на залізничних платформах колісних машин (рис. 11).
Поздовжній і поперечний упор УБК в зібраному положенні
Поперечний упор УБК у робочому положенні
Поперечний упор УБК у неробочому положенні
Кріплення представляють з себе складні упори з вертикальними штирями, що вільно переміщуються, які забивають у підлогу платформи та фіксуються спеціальними пристроями (фіксаторами).
Залежно від маси машин застосовують два типи кріплень. Основні характеристики кріплень наведені в таблиці 9.
У неробочому положенні (для зберігання) комплект складають у два пакети
Тип УБК | Вага колісних машин, т | Розміри комплекту (довжина х ширина х висота), мм | Кількість штирів, од. | Розміри штирів (довжина х діаметр), мм | Вага комплекту *, кг |
УБК-1К | До 15 | 480 х 200 х 280 | 2 у бокових упорах; 4 у повздовжніх упорах | 45 х 10 у бокових упорах; | 36 |
УБК-2К | 15,1 — 26 | 540 х 245 х 280 | 2 у бокових упорах; 6 у повздовжніх упорах | 45 х 14 у повздовжніх упорах | 80 |
Металеві шпори застосовують для закріплення на залізничних платформах певних типів ВГМ (рис. 12).
Шпори представляють з себе металеву опорну плиту з вертикальними полками у вигляді гребенів, які під дією маси машини входять у дошки підлоги платформи
Для з’єднання із траком гусениці на плиті є дві вертикальні стійки з фіксаторами (поворотними притискними прапорцями). Основні характеристики шпор наведені в таблиці
Тип шпори | Розміри опорної плити (довжина х ширина х товщина), мм | Висота гребня (штиря), мм | Вага комплекту (чотирьох шпор), кг |
Ш-429 | 580х130х16 | 30 | 108,0 |
Ш-137 | 585 х 140 х 12 | 30 | 48,0 |
Ш-434 | 545 х 150 х 16 | 28 | 57,4 |
Ш-216 | 605 х 140 х 25 | 30 | 84,0 |
Ш-575 | 370х120х9 | 23 | 26,8 |
Ш-915 | 250х100х5 | 30 | 8,0 |
Ш-350 | 375х130х 12 | 25 | 31,0 |
Ш-70 | 590 х 146 х 14 | 28 | 48,0 |
Ш-65Л | 530х170х14 | 28 | 60,0 |
Ш-303 | 500 х 140 х 12 | 30 | 38,8 |
Ш-78 | 380х110х10 | 30 | 25,0 |
Упорні металеві башмаки застосовують для закріплення на залізничних платформах ВГМ (рис. 13).
Залежно від ваги машини та конструкції траків гусениці упорні башмаки мають конструктивні особливості. Застосовуються башмаки чотирьох типів. Основні характеристики упорних башмаків наведені в таблиці 11.
Упорний башмак представляє з себе металеву опорну плиту з привареними до неї шістьома штирями й корпусом з фіксатором або стрижнем з гайкою замість фіксатора.
Умовні позначення:
а — КТТ: 1 — палець; 2 — прапорець; 3 — корпус; 4 — плита; 5 — штир;
б — КТ-137; в — КТ-34; г — КТП; 6 — стрижень; 7 — скоба
Рисунок 13 — Металеві упорні башмаки
Тип башмака | Розміри опорної плити (довжина х ширина х товщина), мм | Розміри штиря (довжина х діаметр), мм | Вага комплекту (чотирьох башмаків), кг |
КТП | 150 х120 х6 | 25 х 3 | 5,0 |
КТ-34 | 170 х 120 х 8 | 35 х 12 | 9,2 |
КТ-137 | 170 х 130 х 8 | 35 х 12 | 11,4 |
КТТ | 200 х 150 х 10 | 35 х 12 | 14,0 |
Струбцини — розтяжки МК-765 і струбцини С-765 допускається застосовувати для закріплення на залізничних платформах об’єктів 765, 675 і машин на їхній базі при транспортуванні на платформах залізниць України
(рис. 14).
Умовні позначення:
а — струбцина-розтяжка МК-765: 1 — скоба; 2 — стрижень;- гайка; 4 — фіксатор гайки;
б — струбцина С-765: 1 — скоба; 2 — стопорний болт; 3 — контргайка
Рисунок 14 — Струбцина — розтяжка й струбцина
Струбцина-розтяжка представляє з себе круглий стрижень із захопленням на одному та стопорній гайці на іншому кінці. По стрижню вільно переміщується скоба з фіксатором стопорної гайки.
Струбцина представляє з себе металеву скобу зі стопорним (затискним) болтом.
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
