Відділення розбивається на номери № 1-6, командир відділення керує діями номерів. Для пошуку мін відділення розгортається уступом праворуч (ліворуч) як показано на рисунку 2.17.
Ширина смуги пошуку мін міношукачем приймається:
при роботі лежачи — 1,0 м.
при роботі стоячи — 1,5 м.
Першій номер має з собою міношукач, щуп, чорно-білу стрічку довжиною 100 м, прапорці для позначення знайдених мін. Закріпивши кінець котушки з чорно-білою стрічкою на вихідному рубежі, перший номер просувається вперед в напрямку переднього краю противника, видержуючи завданий напрямок, здійснює пошук мін у своїй смузі, позначаючи межу проходу чорно-білою стрічкою. Кожен з номерів 2,3,4,5 мають: міношукачі, червоні прапорці для позначення мін, кінцевик чорно-білої стрічки довжиною 10-15 м, який прикріплений до поясного ременю, пересуваються уступом праворуч (ліворуч) від першого номера на дистанції 10-12 м, відповідно на довжину кінцевика чорно-білої стрічки один за одним і здійснюють пошук мін в смузі шириною 1 м кожний. Шостий номер, маючи при собі теж саме, що і перший номер закріплює чорно-білу стрічку на рубежі розгортання і орієнтуючись по п’ятому номеру на дистанції 10-12 м здійснює пошук мін в смузі 1 м, а чорно-білою стрічкою позначає праву (ліву) межу проходу в мінному полі. Знайдені міни позначають червоними прапорцями або іншими однаковими позначками.
Діставшись кінця мінного поля:
1 і 6 номери залишаться в кінці проробленого проходу для організації комендантської служби і охорони проходу;
2 і 3 номера повертаються на вихідний рубіж орієнтуючись по чорно-білій стрічці, яку розтягнув перший номер, беруть односторонні знаки і позначають межі проходу — другий — ліворуч, третій — праворуч. Після цього вони змотують чорно-білу стрічку і приступають до організації комендантської служби на початку проходу (облаштовують окоп, ровик і готують мінний шлагбаум ( в залежності від обстановки); 4 і 5 номера під головуванням командира відділення готують міни до знищення (готують заряди ВР та електровибухову мережу) або стягують їх. Після закінчення пошуку мін, виготовлення мінного шлагбаума, позначення проходу односторонніми знаками відділення за командою командира відділення групами по 2-3 чоловіки повертаються на вихідний рубіж, орієнтуючись по чорно-білій стрічці, яку розтягнули перший та шостий номера.
При знищенні знайдених мін накладними підривними зарядами 2 і 3 номери після позначення проходу і повернення відділення у вихідне положення беруть тротилові шашки масою 200—400 г і укладають їх на кожну знайдену ПТМ зверху, а на ППМ — збоку. Командир відділення з 4 і 5 номерами в’яжуть електровибухову мережу або мережу з детонуючого шнуру і з’єднують її із зарядами, після чого за встановленим сигналом здійснюють підрив мін.
Невибухових загороджень
Подолання невибухових загороджень здійснюють проходами й переходами, які влаштовують інженерні підрозділи, а також підрозділи родів військ із використанням інженерної техніки, навісного бульдозерного обладнання й вибухових речовин.
Для влаштування переходу через протитанковий рів вибуховим способом необхідно підірвати чотири заряди по 25 кг кожний, які укладають на ґрунт, або чотири заряди по 6-8 кг кожний, що встановлюються у ґрунт на глибину 1 м.