Порядок ведення інженерного обладнання та маскування позицій

ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА МАСКУВАННЯ ПОЗИЦІЙ

Вимоги до вибору місця для обладнання одиночного окопу для стрільби

Для ведення вогню, спостереження та захисту від різних засобів ураження особовий склад підрозділів в першу чергу влаштовує одиночні окопи для стрільби лежачи з автоматів, кулеметів, ручних протитанкових гранатометів.

Місце для окопу необхідно вибирати так, щоб мати достатній огляд та обстріл в заданому секторі й не бути помітним для противника. Бруствер слід робити пологим, щоб він був якнайбільш непомітнішим для противника; його ущільнюють (вдаряючи лопатою) та маскують дерном, травою або гіллям.

Бійницю для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більше 60 градусів. У боковому схилі окопу обладнують нішу для боєприпасів. 

Окоп для двох стрільців влаштовують з двома секторами обстрілу та двома нішами для боєприпасів. Для захисту особового складу від проникаючої радіації в окопах обладнуються ніші з перекриттям з місцевих матеріалів (жердин, дощок, фашин), які обсипаються шаром ґрунту товщиною не менше 60 см.

Одиночний  окоп  для  автоматника  (кулеметника) влаштовується  спочатку  для  стрільби  з  положення  “лежачи”, потім  його  заглиблюють  для  стрільби  з  положень  “з  коліна” і “стоячи”.  Послідовність  відривання  окопу  залежить  від  умов переходу до оборони.

Послідовність відривання одиночного окопу для стрільби з положення  “лежачи”  (рисунок 1.1) під  впливом  вогню  противника:  солдат, лежачи на вибраному місці, кладе автомат праворуч від себе на відстані  витягнутої  руки;  повернувшись  на  лівий  бік,  витягує правою рукою піхотну лопату з чохла, бере держак двома руками і  ударами  на  себе  підрізає  дерен  або  верхній  ущільнений  шар землі,  позначаючи  спереду  і  збоку  межі  окопу;  після  цього ударами  від  себе  він  відгортає  дерен,  кладе  його  спереду  і приступає до відривання. Лопату слід врізати в землю не прямо, а під кутом; тонке коріння перерубувати гострим краєм лопати; для утворення  бруствера  дерен  і  землю  викидати  вперед  у  бік противника,  залишаючи  між  виїмкою  і  бруствером  невеликий майданчик, звану бермою, завширшки 30-40 см; голову тримати ближче до землі, не припиняючи спостереження за противником.

Рисунок 1.1

Послідовність відривання одиночного окопу для стрільби з положення “лежачи” під впливом вогню противника

Коли  в  передній  частині  окопу  буде  досягнуто  необхідну глибину  (30  см),  солдат  відсувається  назад  і  продовжує відривання  окопу  до  необхідної  довжини  (170  см),  щоб  укрити тулуб  і  ноги (рисунок 1.2).  Після  закінчення  відривання  окопу  бруствер розрівнюється  лопатою  і  маскується  дерном  або  іншими місцевими  матеріалами  (трава,  гілля  і  т.  ін.)  під  вигляд  і  колір місцевості.

Рисунок 1.2

Окоп для стрільби з автомата лежачи. Об’єм вийнятого ґрунту – 0,3 м3. На улаштування окопу піхотною лопатою необхідно 0,5 люд.-год.

Окоп  для  стрільби  з  автомата  з  коліна  (рисунок 1.3),  а  в подальшому  для  стрільби  стоячи  (рисунок 1.4)  влаштовується поглибленням окопу для стрільби з автомата лежачи відповідно до 60 см и 110 см. При відриві окопу ґрунт викидається вперед і в боки,  утворюючи  бруствер,  захищаючий  стрільця  від фронтального  і  флангового  автоматного  і  кулеметного  вогню  і осколків.  Бійниця  для  стрільби  влаштовується  з  сектором  не більше  60°.  В  боковій  частині  окопу  влаштовується  ніша  для боєприпасів.

Рисунок 1.3

Окоп для стрільби з автомата з коліна. об’єм вийнятого ґрунту – 0,8 м 3 ; на улаштування окопу піхотною лопатою необхідно 1,2 чол.-год.

Рисунок 1.4

Окоп для стрільби з автомата стоячи. Умовні познаки: 1 – сходинка для ведення кругового обстрілу; 2 – ніша для боєприпасів. Об’єм вийнятого ґрунту – 1,4 м3. На улаштування окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год.

Польові  споруди  для  розташування  військ

Польові споруди (житлові, господарські, медичні) улаштовують під час нетривалого розташування військ поза населеними пунктами. Вони є елементом інженерного обладнання районів, що займають частини і підрозділи, та призначені для створення сприятливих умов роботи штабам, для відпочинку, захисту від холоду, спеки й негоди, побутового обслуговування, збереження та відновлення боєздатності особового складу, догляду за пораненими.

Польові споруди зводять силами підрозділів поблизу доріг й джерел води з дотриманням вимог роззосередження, маскування, пожежної безпеки, санітарної гігієни, охорони, оборони. Збудовані споруди обкопують канавками для відводу води. 

Люди в польових спорудах можуть розміщуватися на підлозі, нарах, похідних ліжках. Поранені та хворі можуть розміщуватися на санітарних ношах. У випадках розміщення людей на підлозі, по можливості,  необхідно її утеплювати гілками дерев, соломою, очеретом.

Для розміщення однієї людини необхідно: 

у наметах на нарах або на підлозі – 1,2-1,5 м2;

у землянках на нарах – 1,6-2,2 м2;

у наметах на похідних ліжках – 2,5 м2

Польові споруди улаштовують з інвентарного майна (наметів) або місцевих матеріалів.

Намети з інвентарного майна розрізняють за призначенням і за конструкцією. За призначенням намети можуть бути похідними, табірними, уніфікованими. За конструкцією розрізняють намети некаркасні (встановлюються й розтягуються за допомогою стояків, кілків й відтяжок) й каркасні (натягуються на дерев’яний або металевий каркас). Похідні намети можуть улаштовуватися з комплектів солдатських плащ-наметів або із спеціальних комплектів.

Комплект солдатського плащ-намету складається з полотнища, розбірного напівстояка, шнуркової мотузки й двох приколювачів металевого й дерев’яного. З такого комплекту улаштовуються похідні намети на одну та на шість осіб. Полотнища можуть також використовуватися для покриття заслонів і куренів, завішування входів, а також як матрацні мішки.

Похідний намет на одну людину улаштовують з одного комплекту солдатського плащ-намету. Полотнище плащ-намету підпирають з одного боку стояком з відтяжкою і прикріплюють у всіх    кутах приколювачами.

Рисунок 5.6

Похідний намет на одну людину

Похідний намет на шість чоловік (мал. 30) улаштовується з шести комплектів солдатського плащ-намету.

Рисунок 5.7.

Похідний намет на 6 чоловік а - загальний вид намету б - підготовка полотнища 6 чоловіків встановлюють за 20 хвилин

Намет зводиться у такій послідовності:

двома мотузками зшиваются чотири полотнища двоскатної частини намету, складені трикутником інші два полотнища прошнуровують до них по торцям утворюючи намет; полотнища з боку вхідного торця виконують відкидними, шляхом пришнуровування тільки однієї її кромки; 

зшитий намет піднімають на три зібрані стояки й крайні з них закріплюють відтяжками;

намет розтягують й прив’язують кінцями шнуркових мотузок до приколювачів. 

Комплект намету табірного солдатського місткістю 10 чоловік складається з намету, середнього стояка, чотирьох кутових стояків, чотирьох мотузкових відтяжок, чотирьох кілків і 30 дерев’яних приколишів, що виготовляються на місці. Маса комплекту 33 кг. Розміри намету 4,07×4,07 м.

До польових споруд з місцевих матеріалів належать заслони, курені, будівлі з льоду й снігу, спрощені та збірні землянки.

Заслони являють собою вертикальні або похилисті стінки. Влаштовуються вони з підручних матеріалів. В якості заслонів можуть використовуватись плетені огорожі, забори, снігові вали. Напівкруглий  вертикальний плетений заслон з вогнищем всередині улаштовують забивкою по колу через 1 м кілків висотою 1,2 – 1,5 м й діаметром 6 – 8 см. Кілки з’єднують пов’язями у два ряди з прутів чи джгутів хмизу або очерету. Із зовнішнього боку роблять одежу з соломи, очерету. 

Заслони-навіси влаштовуються однобічними та двобічними (мал. 31) на відділення чи взвод, з розрахунку 0,5 м на чоловіка. Заслони влаштовуються біля дерев чи на козлах і покриваються гілками, очеретом, соломою, брезентом, наметовими полотнищами. В середині вкладається підстилка з цього ж матеріалу. 

Рисунок 5.8

Заслони-навіси: а – однобічний. 6 чоловік встановлюють за 2-3 год. Матеріал: жердини (l=4 м) – 10 шт.; хмиз та гілки для плетіння – 1,5 м3; хвоя-лапник – 3 м3; дріт – 2 кг; б – двобічний. 6 чоловік встановлюють за 6-8 год. Матеріал: жердини (l=6 м) – 2 шт.; жердини (l=4 м) – 32 шт.; хмиз та гілки для плетіння – 5 м3; хвоя-лапник – 8 м3; дріт – 4 кг

Рисунок 5.8

Заслони-навіси: а – однобічний. 6 чоловік встановлюють за 2-3 год. Матеріал: жердини (l=4 м) – 10 шт.; хмиз та гілки для плетіння – 1,5 м3; хвоя-лапник – 3 м3; дріт – 2 кг; б – двобічний. 6 чоловік встановлюють за 6-8 год. Матеріал: жердини (l=6 м) – 2 шт.; жердини (l=4 м) – 32 шт.; хмиз та гілки для плетіння – 5 м3; хвоя-лапник – 8 м3; дріт – 4 кг

Курінь улаштовується з жердин, гілок і хмизу. Вони бувають двосхильні  й конусні.

Для улаштування двохскатного куреня на відділення (мал. 32) на розчищеному майданчику відриваються дві паралельні канавки довжиною по 5 м на відстані 5 м одна від одної. Після цього зв’язуються з жердин (d=5-6 см)  дві прямокутні рами 4,5×3 м, які встановлюють під нахилом у відриті канавки таким чином, щоб верхні кінці жердин утворювали конус. Канавки засипають землею і на конус укладається жердина, що закріплюється з рамами дротом.

Рисунок 5.9

Покрівля куреня робиться з  гілок чи соломи, а торці закривають плетеною стіною (в одному з торців залишають вхідний проліт, який закривається плащ-наметом). Місця для відпочинку викладаються соломою, дрібними гілками. За необхідності влаштовуються нари. 

Взимку улаштовують укриття зі снігу. Всередині них може підтримуватися температура 2-30С. Найбільш простим в улаштуванні укриттям є снігова нора на 2-3 чоловіки, яку відривають у сніговому заметі або викладають з грудок щільного снігу.

Снігові хатини улаштовують з щільного снігу, який нарізається у вигляді блоків завширшки 25 – 50 см й довжиною 50 – 90 см. Блоки вкладаються за спіраллю з нахилом всередину, утворюючи купол. В хатині можна розводити вогнище, улаштувавши в її верхів’ї отвір для випуску диму.

Землянки улаштовують на відділення і взвод: двосхильними – на рівнинній місцевості й односхильними – на косогорі.

Для улаштування двосхильної землянки на відділення (мал. 33)  відривають котлован і одягають його стінки. По боках котловану укладаються  опорні колоди та лежні, а всередині встановлюються стояки й на них закріплюють прогін.

Рисунок 5.10

По прогону і лежнях через 90 см укладаються стропила, а поверх  них суцільний ряд жердин. Торці стін вище рівня землі закладаються жердинами. Вхідний тамбур влаштовується з двома дверима. На боці протилежному тамбуру влаштовують вікно. По покриттю з жердин  настеляють гілки чи солому, а поверх настилу укладається шар м’ятої глини й ґрунту товщиною 30-40 см. В середині землянки обладнуються нари шириною 180 см, довжиною з розрахунку 0,6 м на чоловіка. 

Для опалення землянок застосовуються табельні печі чи печі з підручних матеріалів. З метою пожежної безпеки печі розміщуються не ближче 25 см від частин землянки, що можуть спалахнути.

Інженерні заходи по маскуванню військ та об’єктів, захист озброєння та військової техніки від ВТЗ.

Інженерні заходи по маскуванню військ та об’єктів, захисту озброєння та військової техніки від ВТЗ.

Інженерні заходи по маскуванню військ та об’єктів проводяться військами самостійно за будь-яких обставин без додаткових вказівок, їх виконання організує командир підрозділу.

Здійснення інженерних заходів по маскуванню має мету:

спотворення (змінення) видових та інших властивостей озброєння, військової техніки (ОВТ) та військових об’єктів (ВО), місцевості, надання їм маскувальних властивостей або нехарактерного для них виду;

покращення (змінення) маскувальних властивостей місцевості у районах розташування та дій військ та об’єктів;

усунення видових та інших демаскуючих ознак ОВТ і БО. У взводних, ротних опорних пунктах, у батальйонних районах оборони маскуванню підлягає: особовий склад, техніка та озброєння підрозділів як в окопах (сховищах), так і за їх межами, фортифікаційні споруди, пункти управління та загородження, що використовуються військами.

Для проведення інженерних заходів по маскуванню в першу чергу використовуються табельні засоби маскування, а також місцеві та разового витрачення матеріали. При цьому маскувальні комплекти можуть бути витрачені цілими або по частинах, а при створенні масок великої площі — по кілька комплектів одноразово. Потреба в маскувальних комплектах для приховування ОВТ наведені в таблиці. Характеристики засобів маскування і порядок їх застосування викладені в інструкціях по їх застосуванню, а також в “Пораднику по інженерних засобах та способах маскування Сухопутних військ”.

Потреба в маскувальних комплектах для захисту техніки та озброєння.

Таблиця 5.1

Техніка та озброєння

Потреба в маскувальних комплектах, к-т.

Танк, САУ

 БТР, БМП

Самохідна пускова установка

 Бойова машина реактивної артилерії

 Гармати (гаубиці) калібру до 122 мм

 Гармати (гаубиці) калібру до 152 мм 

Міномети калібру до 120 мм

 Автомобілі класу ЗІЛ 131

 Автомобілі класу ГАЗ-66 (УАЗ-469)

 Автомобілі з одновісним причепом

 Автомобілі з двовісним причепом

1

0,5

2

2

1

2

0,5

0,5

0,25

0,75

1

 

При маскуванні траншей та ходів сполучення від повітряної розвідки приховуються тільки окремі ділянки, що підводяться до окопів та споруд. Захист ділянок траншей та ходів сполучень здійснюється плоскими масками-перекриттями. Каркаси масок-перекрить виготовляються з жердин та дроту на одному рівні з бруствером. Як маскувальні покриття використовуються гілки, зрізанні рослинності, хмиз, трава, дерен та інші місцеві матеріали в залежності від фону місцевості.

При наявності табельних маскувальних покрить останні розвертаються та вкладаються вздовж рову траншеї по укладених жердинах або дротяному каркасу.

Примкнуті окопчики для стрілків, площадки для протитанкових засобів та кулеметів, як правило, маскуються під фон брустверу траншеї. Маску-перекриття при цьому виготовляють з місцевих матеріалів під фон брустверу траншеї.

Винесені окопчики, а також споруди для спостереження відкритого типу захищаються масками-перекриттями під фон місцевості, що розташована за межами брустверу траншеї або ходу сполучення (додаток 10).

В зимовий час перекриття траншей, окопчиків та споруд для спостереження присипають шаром снігу.

Якщо споруда для спостереження розташована поза траншеєю та не має прихованого ходу сполучення, то така споруда може демаскувати окремі сліди та стежки, що ведуть до нього.

Щоб уникнути цього необхідно:

строго обмежити рух до споруди;

утворені сліди негайно приховувати, а стежки продовжувати до якої-небудь природньої маски або до існуючої дороги з таким розрахунком, щоб у спостережному пункті не утворився тупик.

Маскування споруд для захисту особового складу (бліндажів, сховищ) здійснюється тими ж способами та засобами, які використовуються для приховування споруд для спостереження, траншей та ходів сполучення (додаток 9,10).

Окопи для танків, бойових машин піхоти та бронетранспортерів повинні розташовуватись на позиціях з використанням маскувальних властивостей місцевості.

Для маскування ОВТ в окопах (сховищах) улаштовуються маски-перекриття з табельних маскувальних комплектів, що розтягуються над окопами (сховищами) та закріплюються по контуру кілками в грунт. Маскувальні покриття знизу підпираються стійками на висоту, що забезпечує вільне переміщення вогневих засобів під утвореною маскою. Перед початком стрільби приводиться в дію шов, який швидко розкривається. Аналогічно маскується ОВТ, що розташована за межами окопу.

У всіх випадках маскування необхідно приховувати сліди руху техніки до окопів. Це досягається шляхом присипки слідів грунтом та снігом, накидкою на них зрізаної рослинності, розчищенням грунту.

Головним способом використання маскувальних властивостей місцевості з метою забезпечення таємності переміщення військ є підготовка маршрутів руху з урахуванням природних масок та полів невидимості, утворених складками місцевості або місцевими предметами. Перед початком руху техніка може обладнуватись тепловідбиваючими екранами та деформуючими елементами з місцевих матеріалів (додаток 12). Для маскування техніки на маршрутах руху встановлюються наддорожні та придорожні маски.

Захист ОВТ на маршрутах руху від боєприпасів з тепловими головками самонаведення здійснюється встановленням удаваних теплових цілей (кожна ціль складається з чотирьох КФП-1-180) вздовж маршруту, через 40-50 м. При захисті ОВТ, що переправляється по мостам, удавані теплові цілі встановлюються вздовж мосту на пів човнах ДЛ-10 чи інших плав заходах з тим же інтервалом. При організації та здійсненні маскувальних-заходів командир підрозділу зобов’язаний вміло, з використанням маскувальних  властивостей місцевості, вказати місця обладнання позицій та об’єктів, вимагати дотримання особовим складом правил та вимог маскувальної дисципліни, проводити заходи по маскуванню у будь-яких обставинах, постійно, виключати шаблон при організації та виконанні маскувальних робіт.

 

#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя

ПРИЄДНАТИСЯ

Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви  зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.

Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Знайти своє ТрО →
icons

Гаряча лінія ТрО 0 800 507 028

ТрО G7 +38 (099) 612-80-82


Warning: Undefined array key "src" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 89

Warning: Undefined array key "dependencies" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 89

Warning: Undefined array key "version" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 89

Warning: Undefined array key "src" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 89

Warning: Undefined array key "dependencies" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 89

Warning: Undefined array key "version" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 89

Warning: Undefined array key "src" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 87

Warning: Undefined array key "dependencies" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 87

Warning: Undefined array key "version" in /home/spr7/sprotyvg7.com.ua/www/wp-content/plugins/elementor/core/page-assets/loader.php on line 87