Вогнева засідка

Засідка – це завчасне і приховане розміщенні підрозділу на вірогідних напрямках руху ДРГ (НЗФ) перед об’єктом з метою нанесення йому максимального ураження з близької відстані раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним і перехресним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Мета засідки – завдати поразки противнику, захопити полонених, озброєння, техніку, зірвати його маневр, блокувати дорогу. Організація засідок займає особливе місце в конфліктах незначної інтенсивності.

Більшість засідок будується на основі:

інформації, отриманої з прямих або непрямих джерел, від терористів які здалися або захоплених в полон, агентів і інформаторів;

випадкової інформації;

оцінки ймовірного пересування і активності терористів, заснованої на досконалому знанні місцевості, разом з прикладами попередніх пересувань терористів в певному районі.

Засідки можуть відрізнятися за розмірами, починаючи від операцій, що проводяться невеликими групами з чотирьох осіб, закінчуючи більш масштабними операціями, що проводяться взводом (ротою). Основним способом в даному випадку є спосіб економії сил. Чим менші засадні сили, тим легше їм проникнути в район, провести операцію і евакуюватися після її проведення.

Важливо, щоб для кожної засідки підбиралася оптимальна за складом група. До складу засадної групи можливе включення командира взводу (роти), незважаючи на те, що вона може бути нечисленною. Основною умовою при відборі є підбір особового складу, який найбільш підходить для виконання конкретної задачі.

У вогневу засідку спеціально виділяється підрозділ (група бойових машин), який завчасно і приховано розміщується на вірогідних напрямках руху (наступу) противника з метою завдання йому максимального ураження з близької відстані несподіваним вогнем прямою наводкою, кинджальним і перехресним вогнем, застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Як правило, призначений у засідку взвод (відділення) (розвідувальний, механізований, танковий, парашутно-десантний або розвідгрупа спецпризначення), посилений обслугою мінометів, групою вогнеметників і саперів. В її склад додається санітар із засобами для надання першої медичної допомоги, артилерійський корегувальник (якщо засідка влаштовується в зоні досяжності вогню своєї артилерії) і авіанавідник.

Від засідки можуть виставлятись секрети і пости спостереження.

Успіх дій взводу (відділення, танка) у засідці досягається:

дотриманням прихованості під час висування в місце вогневої засідки і ретельним його маскуванням;
умілою організацією системи вогню, створенням зони вогневого ураження (вогневого мішка) із широким застосуванням мін;
постійним веденням розвідки;
правильним визначенням моменту відкриття вогню з гранично близької дистанції (упритул) і його розподілом, застосуванням несподіваних і раптових дій;
чіткою організацією взаємодії у взводі (відділенні), а також з батальйоном (ротою), від якого виділено вогневу засідку, та з артилерійськими підрозділами, які підтримують дії вогневої засідки;
проявленням особовим складом витримки, сміливості й ініціативи, застосуванням оманних дій.

Спорядження вогневої засідки

Спорядження засідки від механізованого взводу (відділення) включає:

штатну укомплектовану техніку;
визначену форму огляду;
бронежилет та шолом (сталевий або кевларовий);
особисту зброю та боєприпаси;
сигнальний пістолет та освітлювальні ракети;
ручні та димові гранати;
пакети першої медичної допомоги;
засоби зв’язку із запасними батареями;
засоби спостереження вдень та вночі;
ліхтарі, компаси, годинник;
документація на СП;
продукти харчування та питну воду;
за необхідністю – спальні мішки;
інше майно, виходячи з конкретної обстановки.

Улаштування вогневої засідки

Вогнева засідка в оборонному бою влаштовується попереду бойового порядку батальйону (роти) на танконебезпечному напрямку, у проміжках між опорними пунктами або на флангах у місцях, які ускладнюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу з-під вогню. Для дій у вогневій засідці взводу (відділенню, танку) призначається позиція (вогнева позиція), яка повинна забезпечувати приховане розташування взводу (відділення, танка), мати добрі умови для спостереження, ведення вогню і шляхи відходу. Найбільш вигідними місцями для позицій вогневої засідки є зворотні схили висот, складки місцевості, околиці населених пунктів, узлісся і чагарники, місця подолання водних бар’єрів, заболочених ділянок.

Особовий склад механізованого взводу (відділення), залежно від обстановки, може діяти на БМП (БТР) або в пішому порядку і виконувати завдання щодо спостереження за противником, охорони засідки та знищення противника вогнем всіх засобів. Дії вогневої засідки можуть підтримуватися вогнем БМП (БТР), танків з опорних пунктів взводів (рот) і артилерією з тимчасових вогневих позицій.

Приховане розміщення засідки на вірогідних напрямках руху (наступу) противника

Позиція вогневої засідки створюється на основі вогневих позицій БМП (БТР), танків, вогневих засобів і місць розміщення стрільців, для яких можуть відриватися окопи. Усі фортифікаційні споруди ретельно маскуються, позиція прикривається мінно-вибуховими загородженнями.

Побудова бойового порядку взводу (відділення) повинна забезпечити ураження противника раптовим кинджальним і перехресним вогнем. Залежно від місця засідки, умов місцевості і характеру дій противника вона може бути лінійною (односторонньою, двосторонньою), розосередженою, кутом назад або іншою. Механізоване відділення, як правило, діє бойовими групами (“двійками”, “трійками”).

Бойовий порядок вогневої засідки може складатися з групи спостереження, декількох вогневих груп, групи прикриття.

Група спостереження призначена для ведення розвідки і недопущення раптового виходу противника до позиції вогневої засідки, для цього на ймовірних маршрутах його висування виставляються спостерігачі, а від механізованого взводу за наявності сил і засобів може виставлятися спостережний пост та висилатися дозорні. До складу групи включаються сапери (окремі військовослужбовці) для мінування можливих шляхів підходу (відходу) противника.

Вогневі групи призначаються для нанесення раптового ураження противнику, знищення живої сили і техніки, у них концентруються основні сили взводу (групи) та озброєння.. Кількість вогневих груп визначається побудовою бойового порядку засідки. Призначенням вогневих груп є безпосереднє виконання мети засідки.

Для прикриття взводу (відділення) при відході після виконання завдання зі складу засідки може створюватись група прикриття.

Група прикриття служить для прикриття основної групи під час її відступу у випадку якщо буде організована погоня. Функції двох вищезазначених груп можуть дублюватися. Групи спостереження і прикриття контролюють всі підходи до місця засідки у своєму секторі, та прикривають вразливі місця загону (як правило фланги).

Побудова бойового порядку (Варіанти)

Класична лінійна засідка (рисунок 1). Червоними точками позначена групи нападу, квадратами група спостереження. Підрозділ знищують з близької відстані масованим вогнем автоматичної зброї.

Рисунок 1 — класична лінійна засідка.

Засідка, де вогонь ведеться лише з одного напрямку (рисунок 2). Такий вид засідки організовується при наявності з протилежного боку важкодоступної або непрохідної природної або штучної перешкоди, наприклад скеля.

Рисунок 2 – засідка, де вогонь ведеться лише з одного напрямку.

Засідка з використанням мін (рисунок 3).Для знищення живої сили та техніки використовуються в засідках міни. Загалом використовуються міни направленої дії. При появі піхотного підрозділу в секторі враження таких мін особовий склад може бути знищений навіть без застосування стрілецької зброї.

Рисунок 3 – засідка з використанням протипіхотних мін напрямної дії (на малюнку позначені згори, стрілками вказано напрямок ураження)

Організація засідки на піхотний підрозділ у лісі (рисунок 4, 5).

Рисунок 4 – організація засідки на піхотний підрозділ противника. Місце засідки густий листяний ліс з чагарниками.

Рисунок 5 – знищення основних сил противника раптовим вогнем.

В засідці при появі НЗФ в секторі обстрілу, чекають коли весь підрозділ, або більша його частина, потрапить в сектори обстрілу групи нападу, та одночасно відкривають вогонь.

L – подібна засідка (рисунок 6).Транспортні колони, як правило, пересуваються по комунікаційним артеріям певної території. Це є шосейні та ґрунтові дороги, мости. Засідку зазвичай організовують у місцях, які забезпечують приховане перебування групи в засідці, де є велика кількість природних укриттів. Засідку можуть влаштувати на повороті, звуженнях дороги, ділянок дороги з великими канавами або з непрохідною перешкодою по один бік (скелі, яри, урвища). Також засідки влаштовують на поворотах, так як це дає можливість розділити групу на дві підгрупи та обстрілювати колонну по всій площині (L – подібна засідка).

Рисунок 6 – загальний вигляд L – подібної засідки.

Під час атаки, в першу чергу, знищується головна та замикаюча машини. Таким чином вся колонна опиниться в пастці, так як роз’їзди відсутні, а рух вперед і назад неможливий через підбиті машини. В такій ситуації вся колонна стає вразливою мішенню. Для виключення ситуації, коли машини будуть покидати сектор обстрілу виїхавши на узбіччя або намагатимуться перекинути підбиту машину, щоб розблокувати колонну, засідку можуть доповнити природними або штучними перешкодами, вибуховими пристроями, які ще більше обмежать маневр колони.

Якщо метою засідки є колонна в складі неброньованих транспортних засобів атаку можуть розпочати вогнем снайперів. Снайпери виводять з ладу машину вогнем по колесам або вогнем снайперської пари по водіям (перший пострілом розбиває скло, другий уражає водія).

Якщо залучаються для вогневого прикриття транспортних колон танки, то при організації засідки група проводить наступні дії:

на кожний танк буде зосереджено вогонь мінімум трьох протитанкових засобів (ручних протитанкових гранатометів, протитанкових ракетних комплексів);

танк буде атакований у його основні вразливі місця (стик башті та корпусу, прилади спостереження, ходова частина, борт та корма);

будуть уражатися в першу чергу головна та замикаюча машина, їх знищення дозволить “закоркувати” всю колонну (рисунок 7).

Рисунок 7 – засідка проти колони бронетанкової техніки.

Гранатометники (позначені прямокутниками) зосереджують вогонь на головній та замикаючій машинах, їх знищення дозволяє закоркувати всю танкову колонну.

В межах щільної міської забудови танки стають вкрай вразливими для влучного вогню.

Ведення бою у засідці

Будьте обережні у виборі сигналів на відкриття вогню. Ніхто не повинен відкривати вогонь без сигналу або поки противник не помітив вас. Командир знаходиться в групі управління і повинен спостерігати противника в момент віддачі команди на його поразку. Ніколи не починайте засідку криком “Вогонь”, освітлювальною ракетою або пострілом вгору, будь-який з цих способів дає противникові шанс сховатися і опередити вас у відкритті вогню.

Якщо ви командуєте засідкою, то почніть її:

вибухом міни МОН-50 або фугасу;

прицільним вогнем з кулемета, РПГ або РПО;

прицільним пострілом з снайперської гвинтівки по найбільш важливій цілі.

Весь склад вогневої підгрупи повинен одночасно відкрити вогонь, мінери підривають міни МОН-50 і фугаси. Перекрийте шляху відходу противника із зони ураження і зворотну сторону дорогі мінами МОН-50 і ОЗМ-72, використовуйте загороджувальний вогонь підствольних гранатометів (автоматичного гранатомета або міномета групи). Таким чином, ви будуєте “молот і ковадло”: з одного боку – вогонь стрілецької зброї, з іншої – вибухи мін і розриви гранат. В ході вогневої поразки противника із засідки необхідно періодично на короткий час переривати стрільбу і “ловити тишу”, спостерігаючи за місцевістю в районі засідки. Виявивши того, хто чинить опір або противника, який відходить, — знищите його. Не допускайте відходу противника, оскільки перегрупувавшись або викликавши підкріплення він зможе провести контрзасадний маневр або блокувати вас.

Автоматник перший магазин використовує прицільними чергами, а в подальшому веде прицільний одиночний вогонь. Вести вогонь довгими чергами рекомендується тільки в лісовій місцевості коли відстань між противником і вами не перевищує 40 метрів, ви його не спостерігаєте, а тільки чуєте крики і стрільбу.

Кулеметники (кулеметник), які розташовані на флангах засідки вражають противника перехресним вогнем (рисунок 8). Перша черга повинна бути довгою, але прицільною — “злий”, уздовж всієї колони противника або по місцю його найбільшого скупчення. Якщо у вас один кулемет розмістите його на фланзі засідки, протилежному від очікуваного напряму руху противника.

а – на фланзі;

б – в центрі;

Рисунок 8 – збільшення зони ураження вогнем з кулемета в засідці при рівних секторах стрільби.

Снайпер може знаходитися поряд з командиром (у групі управління), займати окрему вогневу позицію або використовуватися як спостерігач. Якщо снайпер займає окрему вогневу позицію, яка віддалена від основних сил групи, його повинні прикривати підгрупа забезпечення або спеціально призначені розвідники (розвідник). Снайперську пару в засідці розмістить на деякому видаленні від групи і поставте їй окреме завдання (рисунок 9). Снайпер в першу чергу уражає найбільш важливі і небезпечні цілі самостійно або по команді командира.

Рисунок 9 — розташування снайперської пари в засідці.

Підствольні гранатомети, автоматичний гранатомет (АГС-17) або міномет групи можуть використовуватися для знищення противника в зоні ураження, прикриття відходу групи, а міномет і для освітлення поля бою і постановки димової завіси. Підтримуюча артилерія і бойові вертольоти використовуються для знищення противника, який вийшов з зони поразки групи, або намагається провести контрзасадний маневр або блокувати район.

Під час вогневої засідки з метою нанесення максимального ураження противника з близької відстані використовуються фронтальний, перехресний вогонь та вогонь в глибину.

Фронтальний вогонь

Коли цілі вишикувані перед фронтом підрозділу убік застосовуються фронтальний вогонь (рисунок 10). Системи озброєння ведуть вогонь по цілях перед своїм фронтом. Наприклад, лівий фланг веде вогонь по цілях зліва, вогневі засоби правого флангу ведуть вогонь по цілях, що розташовані справа. По мірі того, як підрозділи знищують цілі, військовослужбовці переносять вогонь у центр бойового порядку противника та від себе у глибину.

Рисунок 10 – фронтальний вогонь.

Перехресний вогонь

Перехресний вогонь (рисунок 11) застосовуються коли цілі вишикувані убік перед фронтом підрозділу таким чином, що дозволяє вести діагональний вогонь на фланги противника, або коли перешкоди заважають підрозділу вести вогонь фронтально. Правий фланг веде вогонь по цілях, що розташовані зліва, а лівий фланг по цілях справа. Діагональна стрільба через район ураження забезпечує більший фланговий вогонь, таким чином збільшує шанси на знищення. По мірі того, як підрозділи знищують противника, військовослужбовці переносить вогонь у центр бойового порядку противника.

Рисунок 11 – перехресний вогонь.

Вогонь у глибину

Вогонь у глибину (рисунок 12), ведуть коли цілі розосереджені у глибині, перпендикулярно підрозділу. Центральні вогневі засоби ведуть вогонь по ближнім цілям, а флангові ведуть вогонь по цілях в глибині. По мірі того, як підрозділи знищують цілі, військовослужбовці переносять вогонь у центр бойового порядку противника.

Рисунок 12 – вогонь у глибину.

Дії після вогневого ураження противника

Припинивши стрільбу, кожен військовослужбовець повинен бути зосередженим і готовим у будь-який момент знов відкрити вогонь. Уважно спостерігайте за пораненим противником, будьте обережні, він ще може чинити опір. Переконаєтеся, що у вказівках по взаємодії ви передбачили все. Ви повинні переконатися, що в зоні ураження все мертво, тільки після цього можете висилати групу захоплення (огляду). Доцільно групу захоплення озброювати безшумною зброєю, тоді будь-який чутний постріл буде належать противнику. Розвідники підгрупи захоплення працюють парами або трійками. Краще коли група захоплення бере участь у вогневої поразки противника або виділяється з складу вогняної підгрупи (тобто розвідники спостерігали противника в ході бою). Для огляду підгрупі захоплення виділяється ділянка місцевості або групи тіл знищеного противника. Її дії прикриває весь особовий склад групи. Розвідники повинні рухатися так, щоб не потрапити під вогонь тих, хто прикриває їх, краще від одного флангу до іншого або від центру до флангів двома парами (трійками). Місцевість в районі засідки, противник і його речі повинні бути ретельно обстежені. Зазвичай командир рухається з досмотровою підгрупою, щоб самому все перевірити.

Вночі не рекомендується проводити огляд противника, оскільки зберігається високий ступінь ризику потрапити під вогонь противника або своєї групи. Вночі, для перешкоджанню винесення (евакуації) противником поранених, убитих і озброєння, а також скритного підходу резервів противника місцевість в районі проведення засідки може підсвічуватися освітлювальними снарядами або авіабомбами. Використання вами реактивних і 26-мм (30-мм) освітлювальних патронів не рекомендується із-за демаскування свого місцезнаходження. Ретельний огляд місцевості необхідно проводити з настанням світлого часу доби під прикриттям бронегрупи і (або) вертольотів. Якщо ваше подальше місцезнаходження в районі проведення засідки не безпечне, після огляду вам потрібно негайно відійти. На місці засідки, після її проведення, не повинно залишитися ніяких слідів вашого перебування. Якщо ви хочете уціліти, ви повинні швидко покинути місце засідки після її проведення. Принаймні, на перших порах ви повинні рухатися дуже швидко. Противник може викликати підкріплення або вогонь своєї артилерії.

Якщо в засідку потрапили крупні сили противника, використовуйте тільки міни типу МОН-50 (МОН-90) і одиночний, але влучні і нечастий вогонь (сковування снайперським вогнем), не дозволяй противнику визначити вашу чисельність і позицію. Для прикриття свого відходу викликайте, якщо можливо, вогонь артилерії або вертольоти. Звичайно, не весь противник потрапить в зону ураження. Частина, яка не потрапила в зону ураження, зробить контрзасадний маневр. Якщо противник спробує атакувати вогневу підгрупу вона повинна залишатися на місці і вести вогонь, але для цього вам буде потрібно добре захищені позиції.

Вогнева підгрупа може здійснити відхід лише після відбиття атаки противника під прикриттям вогню підгрупи забезпечення і інших розвідників. Підгрупа забезпечення повинна бути чисельно рівна з вогневою підгрупою, щоб успішно відбити контратаку противника. Підгрупа забезпечення, яка своїм вогнем не дає можливості противнику провести переслідування групи, яка відходить, повинна мати міни типу ПОМ-2Р, МОН-50 або ОЗМ-72 і бути в готовності відсікти або відвести за собою противника, щоб в подальшому відірватися від нього або заманити в засідку (рисунок 13).

Рисунок 13 – порядок відходу (варіант).

Якщо відхід неможливий (ви блоковані вогнем противника, у вас є поранені і загиблі, ви оточені) — вам необхідно окопатися, щоб захистити себе від вогню противника, дії своїх інженерних мін, вогню авіації і артилерії підтримки. При переході до оборони необхідно перегрупуватися, організувати кругову оборону, уточнити завдання кожній підгрупі.

Після нападу на противника ви можете залишатися в районі проведення засідки до підходу бронегрупи, резерву або вертольотів. Такий варіант дій застосовується для ретельнішого огляду району проведення засідки і збору трофеїв. Він прийнятний тільки в контрольованих військами районах. Рішення на відхід або блокування і огляд району проведення засідки командир групи приймає особисто і повідомляє його старшому начальнику.

#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя

ПРИЄДНАТИСЯ

Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.

Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Знайти своє ТрО →