Встановлення інженерних загороджень
ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ, ЇХ УЛАШТУВАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ
Встановлення та зняття протитанкових та протипіхотних мін
Протитанкові міни призначені для мінування місцевості проти танків та іншої броньованої техніки противника. Вони спрацьовують від дії на них танків, самохідних установок, бронетранспортерів, інших бойових або транспортних машин, та виводять їх з ладу. Протитанкові міни бувають проти гусеничними, протиднищевими та проти бортовими. Проти гусеничні міни спрацьовують при наїзді на них гусениці танка (колеса автомобіля) й забезпечують руйнування елементів ходової частини машини. Протиднищеві міни спрацьовують під усією проекцією цілі (танка, БТР, автомобіля) та забезпечують пробивання днища, ураження екіпажу й пошкодження вузлів та агрегатів або руйнування ходової частини. Проти бортові міни спрацьовують при входженні танків або іншої рухомої техніки в зону дії підривника міни та забезпечують пробивання бортової броні, ураження екіпажа, пошкодження вузлів та агрегатів цілі. Найбільш розповсюдженими протитанковими мінами є міни серії ТМ-62. Залежно від пори року, типу ґрунту й наявності часу протитанкові міни можна встановлювати в ґрунт (сніг) з маскуванням або на поверхню ґрунту. Засоби механізації мінування забезпечують встановлення мін у ґрунт із маскуванням дерном або ґрунтом, у сніг із маскуванням снігом або на поверхню ґрунту й у сніг без маскування.
Таблиця 1
Технічні характеристики основних протитанкових мін
|
Показник |
ТМ-57 |
ТМ-62М |
ТМ-62П3 |
ТМ-62П |
ТМ-72 |
|---|---|---|---|---|---|
|
Тип Матеріал корпуса Маса, кг: заряду ВРміни Розміри, мм: діаметр висота Зусилля, що необхідне для спрацювання, Н Підривник |
Проти гусеничні фугасні |
Протиднищеві |
|||
|
Сталь 6,5-7 9-9,5 320 128;110;320 2000-5000 МВЗ-57, МВШ-57 |
Сталь 7-7,5 9,5-10 320 128 1500-5500 МВЧ-62 |
Поліетилен 6,5-7,2 8-8,7 320 128 1500-6000 МВП-62М, МВН-80 |
Пластмаса 7,5-8 9-11 340 129 2000-5000 МВП-62, МВН-80 |
Сталь 2,5 6 250 128 МВН-80 |
|
При встановленні протитанкових мін вручну в ґрунт влітку, для них відривають лунки у відповідності до їх форми й розмірів.
Рисунок 1 – встановлення протитанкової міни в ґрунт вручну з маскуванням дерном.
Умовні познаки: а – відкопування лунки; б – маскування міни; 1 – обсипання ґрунтом; 2 – маскуючий дерен; 3 – міна.
У центрі майданчика, де зрізаний дерн, відривають лунку для міни, міну встановлюють в лунку, з боків обсипають ґрунтом і маскують дерном.
Заборонено встановлювати міни у заглиблення й вибоїни, а також поряд з пеньками та валунами.
Протитанкову міну натискної дії встановлюють у лунку таким чином, щоб кришка міни у твердому ґрунті була на 2-3 см вища, відносно рівня поверхні ґрунту.
Взимку міни встановлюють на поверхню ґрунту, а при сніговому покрові більш ніж 25 см на ущільнений шар снігу й маскують шаром пухкого снігу.
У болотистих ґрунтах під міну підкладають щит із дощок, жердин або хмизу, розміри яких удвічі-втричі перебільшують діаметр міни.
Рисунок 2 - встановлення протитанкової міни вручну.
Умовні познаки: а – у твердий ґрунт; б – у сніг з маскуванням; в – у болотистий ґрунт; 1 – маскуючий ґрунт; 2 – міна; 3 – маскуючий шар снігу; 4 – ущільнений шар снігу; 5 – сніг; 6 – маскуюча дернина; 7 – обсипка ґрунтом; 8 – підкладка з дощок (жердин, хмизу).
Протипіхотні вибухові пристрої (міни) призначені для мінування місцевості з метою ураження живої сили противника
Осколкові протипіхотні вибухові пристрої (міни) поділяють на пристрої (міни) кругового та направленого ураження. Під час вибуху вони вражають декілька осіб, які знаходяться в зоні розльоту осколків. Протипіхотні вибухові пристрої (міни), згідно вимог міжнародного гуманітарного права, повинні застосовуватись у керованому варіанті.
У залежності від обстановки, умов місцевості, конструктивних особливостей протипіхотних вибухових пристроїв (мін), їх можна встановлювати в ґрунт, на ґрунт, у сніг або з піднесенням над поверхнею ґрунту (на місцеві предмети).
Таблиця 2
Технічні характеристики протипіхотних вибухових пристроїв (мін)
Показник | МОН-90 | ПОМЗ-2М | ОЗМ-72 | МОН-50 |
|---|---|---|---|---|
Тип Матеріал корпуса Маса, кг: заряду ВР вибух. пристрою (міни) Характеристика зони суцільного ураження | Осколковий Пластмаса 6,2 12,1 Ширина 60 м на віддаленні 90 м | Осколковий Чавун 0,075 1,2 Радіус ураження 4 м | Осколковий Сталь 0,66 5 Радіус ураження 25 м | Осколковий Пластмаса 0,7 2 Ширина 45/54 м на віддаленні 50/58 м |
Протипіхотні міни ОЗМ-72, ПМН, ПМН-2
ОЗМ-72 — протипіхотна вистрибуюча осколкова міна кругового ураження (у просторіччі — «міна-жаба»), розроблена в СРСР. Абревіатуру розшифровують як «осколкова загороджувальна міна». Своє походження веде від німецької виплигуючої міни SMI-44 часів Другої світової війни.
При спрацьовуванні підривача (штатний підривник — МУВ 4) вогонь полум’я запалює пороховий сповільнювач, який по центральній запальній трубці підпалює пороховий вибивний набій. Останній викидає бойову частину міни зі «склянки» на висоту близько 0,6-0,8 м. Спрацювання міни після підстрибування відбувається під впливом натяжного троса, один кінець якого закріплений на дні міни, а другий за внутрішній клиноподібний замок, який приводить у дію детонатор, що підриває бойовий заряд. Це — одна з конструктивних відмінностей від американського аналога — міни M-16, у якій використовують піротехнічний сповільнювач. Якщо міна не злетіла на потрібну висоту, то вибуху не відбувається зовсім, однак використання натяжного тросу підвищує надійність боєприпасу. Ураження здійснюється готовими вражаючими елементами (2400 роликів або кульок).
Характеристика | Значення |
Матеріал корпусу | Сталь |
Маса | 5 кг |
Маса вибухової речовини | 660 г |
Діаметр | 10,8 см |
Сила тиску | 1-17 кг |
Висота стрибка | 50-60 см |
Радіус суцільного ураження | 25 м |
Температурний діапазон застосування | −60…+60 °С |
Кількість готових осколків | 2400 шт. |
Рисунок 3 - міна ПМН.
Основні ТТХ:
Корпус пластмасса
Масса 550 гр.
Масса взрывчатого вещества (тротил) — 200 гр.
Диаметр — 11 см.
Высота — 5.3 см.
Диаметр датчика цели – 10 см.
Чувствительность — 8 — 25 кг.
Температурный диапазон применения: -40 — +50 град.
В літніх умовах міни встановлюються в ґрунт с підвищенням кришки на 1-2 см над поверхнею ґрунту та маскуються місцевим матеріалом (трава, листя, ґрунт тощо). Зимою встановлюються в сніг з маскувальним шаром снігу 3-5 см.
В твердий втрамбований сніг міни встановлюються так само як в ґрунт.
Для установки міни необхідно :
відрити лунку за розміром міни глибиною 3,5-4 см
встановити міну в лунку та тримаючи за ковпачок висмикнути чеку, замаскувати міну.
Протипіхотні осколкові міни ПОМЗ-2 і ПОМЗ-2М
Міна протипіхотна осколкова натяжної дії. Призначена для виведення з ладу особового складу супротивника. Поразка людині (або декільком одночасно) завдається осколками корпусу міни при її підриві в той момент, коли солдат противника, зачепившись ногою за дротяну розтяжку, мимоволі висмикне бойову чеку підривника.
Основні тактико — технічні характеристики:
Корпус — чавун
Маса корпусу (без ВВ) — 1.5 кг.
Маса вибухової речовини (тротил) — 75 гр.
Діаметр — 6 см.
Висота корпусу — 13 см.
Довжина датчика цілі (в одну сторону) — 4 м.
Чутливість — 1 — 17 кг.
Радіус суцільного ураження — 4м.
Температурний діапазон застосування — від -60 до +60 град.
Протипіхотна міна ПОМЗ — 2:
Рисунок 4 - протипіхотна міна ПОМЗ – 2.
Умовні познаки: 1- корпус; 2 - заряд ВВ - 75 г тротилову шашку; 3 - детонатор МУВ - 2; 4 - Р - образна чека; 5 - карабін з відрізком дроту; 6 - дротова розтяжка; 7- кілочки; 8 - запал МД - 2
Протипіхотна міна ПОМЗ — 2М:
Рисунок 5 - протипіхотна міна ПОМЗ - 2М.
Умовні познаки: 1 - корпус; 2 - заряд ВВ - 75 г тротилову шашку; 3 - детонатор МУВ - 2; 4 - Р - образна чека; 5 - карабін з відрізком дроту; 6 - дротова розтяжка; 7- кілочки; 8 - запал МД - 5М
Порядок установки
Міни ПОМЗ-2М і ПОМЗ-2 рекомендується встановлювати на місцевості з рослинним покривом (травою, дрібним чагарником і т.п.), що забезпечує хорошу їх маскування. При установці хв в лісі і високій траві слід мати на увазі, що міни можуть спрацювати від падіння гілок і грудок снігу з дерев на дротяну розтяжку. Тому місце для установки міни слід вибирати так, щоб по можливості виключити спрацьовування міни від падаючих гілок, снігу і вилягання трави.
При установці хв в лісі і чагарнику не рекомендується прив’язувати дротові розтяжки до дрібних дерев і чагарників, так як вони при вітрі розгойдуються, що може привести до спрацьовування хв.
Міна ПОМЗ-2 (ПОМЗ-2М) може встановлюватися з однієї або двома гілками дротяною розтяжки.
Рисунок 6 – установка міни ПОМЗ - 2М (ПОМЗ - 2) з двома гілками дротяною розтяжки.
Умовні познаки: 1 - міна; 2 - інсталяційний кілочок; 3 - дротова розтяжка; 4 - кілочки розтяжки.
Для установки міни з двома гілками дротяною розтяжки необхідно:
забити в ґрунт два кілочка розтяжки на відстані близько 8 м один від іншого
прив’язати кінці дротяної розтяжки до забитих кілочків з слабким місцем 5-8см (дротова розтяжка повинна вільно провисати до поверхні землі)
на рівні середини дротяної розтяжки, відступивши від неї в сторону противника 1м, забити інсталяційний кілочок і надіти на нього корпус міни з вкладеною в нього тротилової шашкою
згорнути на середині дротяної розтяжки петлю
примірявши довжину відрізка дроту, прив’язати карабін до петлі на дротяної розтяжці
всі залишилися операції виконати так само як при установці міни з однією гілкою дротяної розтяжки
При установці міни на мерзлому ґрунті без снігового покриву і при тонкому шарі снігу (до 15 см) отвори для кілочків пробиваються в ґрунті за допомогою лома. При сніговому покриві понад 15 см кілочки уморожували в утрамбований сніг. При установці хв в лісі і чагарнику в передбаченні снігових заметів міни можуть підв’язувати до товстих деревах або встановлюватися на кілках на висоті грудей людини.
Знешкодження мін
МІНИ ПМН, ПМН-2 І ПМН-3 ЗНЕШКОДЖУВАТИ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
Знімати (знешкоджувати) ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ міни, установлені ТІЛЬКИ в КЕРОВАНОМУ варіанті. Такі міни допускається встановлювати повторно лише в керованому варіанті не раніше ніж за 1 годину після зняття.
Встановлені міни знищуються вибухами зарядів ВР масою 0,2 кг, покладених поряд з міною.
Так само міни знищуються багаторазовим проїздом по мінному полю тралів з танками і буксируваними катками або танків без тралів (гусеницями).
Надійне спрацьовування хв при проїзді танків забезпечується тільки на рівній місцевості.
Знешкодження мін ПОМЗ-2 і ПОМЗ-2М, встановлених з підривачем МУВ-2 або МУВ-3, забороняється.
Вони знищуються на місці установки траленням кішками, накидаються на дротяні розтяжки з укриття.
Для знешкодження міни ПОМЗ-2 або ПОМЗ-2М, встановленої з детонатором МУВ, необхідно:
знайшовши міну, переконається, що бойова чека надійно утримується під детонатор (чека повинна бути вставлена до відмови; якщо чека підривника зрушила з місця і утримується в штоку ударника тільки кінцем, міну знешкоджувати забороняється: така міна знищується траленням кішкою)
вставити запобіжну чеку або шпильку в верхній отвір штока детонатора (у підривника старого випуску попередньо надіти на шток запобіжну трубочку)
перерізати дротяну розтяжку або відчепити карабін від чеки
витягти з міни детонатор, відгвинтити запал і укласти його в пенал (сумку мінера)
зняти міну з установочного кілочка.
Невибухові загородження
Невибухові загородження діляться на протитанкові та протипіхотні.
Протитанкові – рви, ескарпи, контрескарпи, надовби, бар’єри, металічні їжаки, лісові та кам’яні завали та завали в містах.
Протипіхотні загородження є постійні та переносні.
Протитанкові невибухові загородження
Завали влаштовуються в лісі з дерев діаметром не менше 20 см та в разі відстані між ними не більше 6 м. Вони влаштовуються на узліссі, галявинах, просіках та дорогах.
Рисунок 7. – завал в лісі (розміри в метрах)
Рисунок 8 – бар’єр в лісі (розміри в метрах)
Умовні познаки: а – із колод; б – із колод та каменю; 1 – 4–6 мм дріт у п’ять ниток; 2 – щільно укладене каміння; 3 – колоди (жердини); 4 – ймовірний напрямок руху техніки.
Під час улаштування завалів дерева валяться хрест-навхрест з вершинами в бік противника. Висота пнів, що залишаються, повинна бути 60–120 см, глибина завалу не менш 30 м. Для ускладнення розбирання завалів дерева від пнів повністю не відокремлюються, крім цього, стовбури повалених дерев можуть кріпитися до пнів дротом або скобами. Завали підсилюються закручуванням дерев колючим дротом, встановленням мін та фугасів.
Час на влаштування 100 м завалу шириною 30 м інженерно-саперним взводом за допомогою мотовил – 3 години, вибуховим способом – 1 година.
Бар’єри влаштовуються переважно на лісних дорогах, просіках та галявинах, де найбільш ймовірний рух танків, бронемашин або колон противника. Бар’єри влаштовують з колод, каменів або змішаної конструкції.
Час на влаштування 10 м бар’єра інженерно-саперним взводом із колод – 4 години, із колод та каменю – 9 годин.
Рисунок 9 – надовби (розміри в метрах)
Надовби (рисунок 9) влаштовуються із колод діаметром 25–30 см, залізобетонних або металевих балок, стовпів та великих каменів. Надовби встановлюються в три–п’ять рядів у шаховому порядку. Риття ям здійснюється екскаватором, а встановлення надовб – автомобільним краном.
Надовби можуть застосовуватись разом із протитанковими земляними загородженнями або з природними перешкодами. На окремих ділянках місцевості, де швидкість руху танків обмежена, надовби можуть улаштовуватись, як самостійне загородження. Надовби, замотані колючим дротом, є одночасно і протипіхотним загородженням.
На влаштування одного ряду загороджень довжиною 100 м із колод (залізобетонних або металевих стовпів – 90 штук) необхідно 12 годин роботи інженерно-саперного взводу, 6 машино-годин екскаватора та 12 машино-годин автокрана; на влаштування одного ряду надовб довжиною 100 м із каменю (50 м3) – 30 годин роботи інженерно-саперного взводу.
Металеві (залізобетонні) їжаки (рисунок 2.10) застосовуються для швидкого влаштування загороджень на дорогах, особливо в гірській місцевості, на проїздах та вулицях у населених пунктах, на блок-постах, а також для швидкого закривання проходів в інших загородженнях. Їжаки виготовляють із металу прокатного профілю (двотавра, швелера, кутика тощо) та встановлюють у шаховому порядку в два–чотири ряди з відстанню між рядами 2 м. Для більшої стійкості їжаки скріплюють між собою балками або колодами.
Час на влаштування 10 м їжаків у два ряди інженерно-саперним відділенням – 6 годин.
Рисунок 10 – металеві їжаки
Як загородження на дорогах також можуть застосовуватись камені-валуни міцних порід діаметром 0,8–1 м, які встановлюються на проїжджій частині дороги.
Барикади влаштовуються із місцевих матеріалів на ділянках доріг, які проходять у дефіле (тіснинах) або на вулицях у населених пунктах. Каркас барикад роблять з колод, старих шин, металевого прокату, залізобетонних та бетонних елементів, що збираються; заповнення – із каменю, бетонних уламків, мішків із землею та місцевих матеріалів. За потреби в барикадах улаштовуються бійниці. Для забезпечення маневру та руху своїх військ у барикадах залишаються проходи, які закриваються раніше підготовленими переносними загородженнями (їжаками, рогатками тощо).
Протипіхотні невибухові загородження
До протипіхотних невибухових загороджень відносяться: малопомітні перешкоди, які влаштовуються з малопомітних дротяних сіток МЗП (далі – МЗП), дротяні спіралі, загородження з гірлянд колючого та гладкого дроту, дротяні сітки на кілках “спотикачі”, паркани, їжаки та рогатки.
МЗП влаштовуються зі стандартних елементів (пакетів) заводського виготовлення, які надходять у війська, виконаних із кільцевих петель гладкого дроту діаметром 0,5–0,9 мм. Під час встановлення одного пакета створюється чотириярусна просторова сітка висотою до 1,2 м, довжиною та шириною 10 м.
Розгортання пакета в стрічку шириною близько 2 м, а після цього розтягування стрічки в ширину до повного розміру сітки виконується інженерно-саперним відділенням. Час на влаштування 100 м сітки (10 пакетів) інженерно-саперним відділенням – 1 година.
Рисунок 11 – МЗП
.
Нижні кінці сітки кріпляться до землі кілками-рогульками довжиною
25 см, які забиваються через кожні 2 м по всьому периметру сітки. Встановлені пакети зрощуються між собою зверху та понизу через кожний метр кільцями або гладким дротом.
Загородження зі стандартних елементів МЗП є одночасно і дуже ефективним протитанковим загородженням, особливо в разі встановлення на схилах з нахилом більше 15° та в поєднанні з іншими протитанковими загородженнями.
Дротяні спіралі встановлюються на місцевості в два – три ряди по ширині та в один – два яруси по висоті. Під час встановлення спіралі з’єднуються між собою дротом та кріпляться кілками до землі. Після встановлення кожна спіраль являє собою циліндр довжиною 10 м та висотою 90 см.
Спіралі можуть виготовлятися вручну в польових умовах на шаблонах із кілків забитих у землю по периметру з діаметром 1,2 м. Кілки обгортаються 50 витками колючого дроту з відстанню 3 см між витками.
Час на виготовлення 100 м загородження інженерно-саперним
відділенням – 5–6 годин, на встановлення – 0,5–1 година.
Рисунок 12 – дротяні спіралі із колючого дроту (розміри в метрах)
Колючий дріт у накид застосовується у випадку, коли недостатньо часу або немає умов для влаштування та виготовлення інших дротяних загороджень. Колючий дріт у накид доцільно застосовувати у високій траві або в мілкому чагарнику, на заболочених ділянках, на лісосіках серед пнів, а також у місцях, покритих камінням та валунами.
Під час улаштування загороджень із колючого дроту в накид одночасно розтягуються три – чотири мотки колючого дроту для створення смуги шириною 4–6 м. Один моток розтягується розрахунком у складі трьох чоловік: двоє несуть моток, третій розтягує та укладає дріт. Під час укладання дріт перегинають та перекручують для утворення петель та одночасно обплітають пні, чагарники, каміння, які зустрічаються. Дріт закріплюють кілками, рогульками, камінням. На влаштування 100 м загородження інженерно-саперним відділенням необхідно 0,5 годин.
Дротяні сітки влаштовуються на високих та низьких кілках.
Дротяна сітка на високих кілках влаштовується із трьох – п’яти рядів кілків висотою 1–1,8 м, які забиваються в шаховому порядку та обплітаються колючим дротом так, щоб вийшла простора сітка шириною
3–5 м та висотою 1,2 м.
Рисунок 13 – дротяна сітка (19 ниток) на високих кілках в три ряди (розміри в метрах)
Рисунок 14 – дротяна сітка на низьких кілках (розміри в метрах)
Для влаштування 100 м дротяної сітки в три ряди необхідно 10 мотків колючого дроту, 100 кілків та 25 кг металевих скоб. Час на влаштування 100 м загороджень інженерно-саперним відділенням – 12–14 годин.
Зовнішні ряди кілків обплітають п’ятьма нитками: три – горизонтально, дві – по діагоналям. Внутрішні ряди кілків та проміжки між рядами обплітають трьома нитками: двома – по діагоналям, одною (горизонтальною) – зверху.
Дротяна сітка на низьких кілках влаштовується шириною 6м. Кілки довжиною 70 см забиваються рядами на відстані 1,5м один від одного в шаховому порядку з відстанню від поверхні землі25 см. Кожен ряд кілків та проміжки між рядами обплітають дротом у дві нитки, одну з яких роблять з петлями.
Для влаштування 100 м сітки шириною 6 м необхідно 20 мотків колючого дроту, 350 кілків та 15 кг металевих скоб. Час на влаштування 100 м сітки шириною 6 м інженерно-саперним відділенням – 10–12 годин.
Дротяні паркани влаштовують із одного ряду кілків, обплетених п’ятьма нитками колючого дроту (три – горизонтально, дві – по діагоналям).
Рисунок 15 – дротяний паркан (розміри в метрах)
Умовні познаки: а – звичайний; б – підсилений.
Підсилений дротяний паркан являє собою звичайний дротяний паркан, посилений відтяжками, на які прикріплюються дві-три горизонтальні нитки дроту. Відтяжки кріплять до малих кілків, які забиваються по обидва боки паркану на відстані 1,5 м від нього в проміжках між кілками. Дріт прикріплюють до кілків скобами.
Їжаки та рогатки являють собою каркас із жердин, обплетених колючим дротом, і застосовуються як переносні загородження для встановлення на дорогах, у траншеях, для закриття проходів у загородженнях.
Рисунок 16 – переносні дротяні загородження (розміри в метрах)
Умовні познаки: а – рогатка; б – їжак.
Для влаштування 100 м дротяного паркану необхідно: звичайного – два мотки колючого дроту, 34 коли та 4 кг металевих скоб; підсиленого – п’ять мотків колючого дроту, 34 коли, 68 кілків та 5 кг металевих скоб. Час на влаштування 100 м дротяного паркану інженерно-саперним відділенням: звичайного – 4 години, підсиленого – 5 годин.
На виготовлення однієї рогатки необхідно 2 людино-години та 7 кг колючого дроту; на виготовлення одного їжака – 1 людино-година та 2,5 кг колючого дроту. Час на встановлення 10 м загородження розрахунком у складі двох осіб із рогаток – 20 хвилин, із їжаків – 25 хвилин.
Проходи в дротяних загородженнях проробляють танками (окрім малопомітних перешкод), вибуховим способом або вручну ножицями та шанцевим інструментом. Для пророблення проходів у дротяних загородженнях вибуховим способом застосовують подовжені заряди, які укладають під дріт кілків або на дріт. Довжина зарядів повинна бути не менше ширини загородження. У результаті вибуху подовженого заряду масою 4-6 кг у загородженні утворюється прохід шириною 4-5 м.
Дротяні загородження також долають влаштовуючи переходи шляхом накидання на дріт матів з хмизу, соломи, дощок, жердин, одягу. У малопомітних і переносних дротяних загородженнях проходи проробляють розтягуючи окремі ланки за допомогою кішок і гаків, які прикріплені канатами до танків і тягачів.
#Підготовка населення до ТрО #тероборона #ТериторіальнаОборона #НаціональнийСпротив #ЗСУ #ТрОЗСУя
ПРИЄДНАТИСЯ
Скориставшись даними, наведеними на цій сторінці, кожен з вас зможе з легкістю знайти контакти Сил територіальної оборони Збройних сил України у своєму регіоні. Відповідні дані відкриються при натисканні на конкретну область на карті. Так ви зможете дізнатися адресу, контактні телефони та електронну пошту ТрО свого міста.
Дані наведені для кожного міста області. Зверніть увагу: у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, деякі дані можуть бути неактуальними. Для уточнення інформації рекомендуємо зв’язатися з представниками ТрО своєї області (району) за телефоном або звернутись на гарячу лінію Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
