Рекомендації з планування та організації бою за стандартами нато (частина 2)

Рисунок 8 — позначення на макеті загальної бойової обстановки (фрагмент).

Підготовка макету місцевості включає в себе:

• підготовку топогеодезичної основи місцевості;
• підготовку топографічних знаків щодо позначення елементів побудови бойового порядку своїх військ та військ противника;
• накриття макету місцевості у відповідності з рішенням командира бригади на ведення бойових дій та рішень командирів підпорядкованих підрозділів.

Підготовка топогеодезичної основи місцевості покладається як правило на начальника топографічної служби бригади.

Підготовка топографічних знаків щодо позначення елементів побудови бойового порядку своїх військ та військ противника, накриття макету місцевості покладається на начальника топографічної служби, начальника оперативного відділення, заступників командира бригади та НРВіС за напрямками діяльності.

Керує роботою по підготовці макету місцевості як правило — начальник штабу бригади.

На макеті місцевості відображається:

• геодезична основа місцевості (рельєф місцевості);
• населені пункти, річки, озера, ліса, болота;
• державний кордон;
• основні автомобільні шляхи та залізничні напрямки;
• об’єкти атомної та хімічної промисловості;
• масштаб макету;
• основний напрямок дій з вказанням сторін горизонту;
• смуга ведення бойових дій;
• положення противника та його ймовірний характер дій;
• положення своїх підрозділів та ймовірний характер їх дій, рубежі, райони та позиції;
• замисел бою (головний напрямок, завдання бригади, вогневе ураження, порядок дій підрозділів);
• завдання сусідів та часові показники;
• тактичні епізоди які можуть виникнути під час виконання завдань, можливі варіанти рішень по обстановці що склалась.

Під час роботи на макеті місцевості можуть використовуватись такі способи:

• віддачі вказівок командиром бригади (в умовах обмеженого часу на планування бою);
• віддачі вказівок командиром бригади з заслуховуванням командирів підпорядкованих підрозділів та офіцерів управління бригади з розіграшем основних тактичних епізодів.

В окремих випадках, за можливістю, на макети місцевості встановлюється електричне підсвічення, яке для більшої наочності виділяє основні елементи тактичної обстановки (розмежувальні лінії і завдання військ, командні пункти, основні угруповання своїх військ і військ противника). Завдяки електричному підсвіченню розвиток оперативно- тактичної обстановки та поетапний перебіг за часом її окремих елементів відображається на макеті у відповідності з розвитком бойових дій військ.

Організація взаємодії в основних видах бою (оборона, наступ)

В обороні взаємодія організується за завданнями, імовірними напрямками наступу противника і варіантами дій своїх підрозділів.

Під час організації взаємодії командир бригади узгоджує зусилля:

авіації, артилерії і танків — під час вогневої підготовки відбиття наступу противника; вогневої підтримки військ, що обороняються; вогневого ураження противника при проведенні контратак; вогневого ураження систем ВТЗ, ЗМУ та основного угруповання противника на підступах до оборони, у вихідному положенні для наступу, при висуванні до переднього краю, розгортанні і переході в атаку; ведення бою за утримання смуги забезпечення (передової позиції) і смуги оборони бригади;

підрозділів, які обороняють смугу забезпечення (передову позицію), авіації, артилерії, підрозділів інженерних військ, які застосовують у смузі забезпечення загородження, а також підрозділів першого ешелону — щодо ведення бою у смузі забезпечення і за утримання передової позиції;

підрозділів першого ешелону, авіації, артилерії і підрозділів других ешелонів і резервів — щодо зміни підрозділів, які втратили боєздатність, відбиття атак противника, який вклинився в оборону, і знищення десантів та ДРС противника;

засобів ППО бригади — щодо прикриття військ від ударів повітряного противника, знищення його десантів і аеромобільних груп у польоті, порядку їх маневру.

Крім того командир бригади під час організації взаємодії, узгоджує:

• дії підтримуючої авіації за періодами вогневого ураження;
• час зайняття площадок підскоку і засідок;
• порядок виклику авіації, уточнення завдань і перенацілювання в ході бою;
• заходи щодо запобігання ударам підтримуючої авіації по своїх підрозділах і забезпечення безпеки її прольоту над бойовими порядками і через зони вогню протиповітряних засобів;
• заходи щодо введення противника в оману;
• порядок дій підрозділів у випадку застосування противником ЗМУ;
• сигнали і порядок переходу до дій в умовах її застосування;
• заходи щодо захисту підрозділів від ВТЗ;
• відновлення їх боєздатності та ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;
• заходи щодо забезпечення бойових дій уночі;
• кому, які і де мати чергові вогневі засоби.

Організація взаємодії в наступі

В наступі взаємодія організовується на всю глибину бойового завдання бригади за завданнями, способами їх виконання, напрямками наступу, рубіжами і часом. Найбільш детально взаємодія організується на глибину найближчого завдання.

Під час організації взаємодії командир бригади узгоджує:

дії підрозділів родів військ і спеціальних військ під час зайняття вихідного положення для наступу або їх висування і розгортання у бойовий порядок, особливо під час завдання противником ураження ударами авіації, вогнем артилерії, дистанційного мінування на маршрутах висування і рубежах розгортання;

зусилля підрозділу 1ПЮ і підрозділів, які ним прикриваються, при створенні бойового порядку бригади і в ході бою;

порядок висування і розгортання пунктів управління;

спільні дії інженерних підрозділів та підрозділів РХБ захисту щодо забезпечення маскування підрозділів під час проведення перегрупування (заміни), висування і розгортання бригади в бойовий порядок;

зусилля підтримуючої авіації, артилерії бригади, засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою, з вогневого ураження противника під час вогневої підготовки атаки і переході від неї до вогневої підтримки військ, що наступають;

дії підрозділів першого ешелону під час подолання загороджень і руйнувань перед переднім краєм оборони противника, у ході атаки і порядок реалізації ними результатів вогневого ураження противника;

зусилля підрозділів першого ешелону з вогнем артилерії та ударами авіації під час оволодіння першою позицією противника, розвитку наступу у глибині, оволодіння важливими об’єктами, прикриття флангів і стиків і відбиття контратак противника;

спільні дії із сусідами бригади, особливо під час атаки, відбиття контратак (контрударів) і введення у бій других ешелонів;

порядок введення у бій другого ешелону (ЗВРез), особливо його пропуску підрозділами першого ешелону та їх подальших дій, вогневе ураження противника, відбиття ударів його засобів повітряного нападу, заходи щодо захисту від ВТЗ та інженерного забезпечення;

спільні дії ПТРез, РЗЗ з підрозділами авіації СВ, механізованими (мотопіхотними) і танковими підрозділами під час відбиття контратак (контрударів) противника, введення у бій другого ешелону (ЗВРез) бригади і закріпленні захоплених рубежів;

дії підрозділів першого ешелону, передового (рейдового, обхідного) загону і ТакПД з ударами авіації, вогнем артилерії під час виконання завдань у глибині оборони противника, його переслідування і розгрому резервів, які підходять;

порядок виклику, уточнення завдань, цілевказання, взаємного розпізнавання для виключення завдання ударів авіацією по своїх військах і забезпечення безпеки її прольоту над бойовими порядками та через зони вогню зенітних засобів у ході бою, зайняття підрозділами авіації СВ площадок підскоку та засідок, ураження об’єктів ННО противника засобами бригади в інтересах дій авіації.

Командир бригади уточнює й узгоджує при виділенні від бригади тактичного повітряного десанту:

порядок вогневого ураження противника, у першу чергу його зенітних засобів, у смузі прольоту та у районі десантування;

організацію вогневої підтримки дій ТакПД;

порядок виходу до повітряного десанту підрозділів бригади, які наступають, та їх спільних дій;

сигнали взаємного розпізнавання і порядок підтримання зв’язку.

Організація роботи на макеті місцевості

Методика роботи командира бригади по організації взаємодії на макеті місцевості включає:

• підготовку документів для організації взаємодії;
• підготовку макету місцевості;
• безпосередню роботу командира бригади по організації взаємодії на макеті місцевості.

Під час роботи на макеті місцевості можуть використовуватись такі способи:

• віддачі вказівок командиром бригади (в умовах обмеженого часу на планування бою);
• віддачі вказівок командиром бригади з заслуховуванням командирів підпорядкованих підрозділів та офіцерів управління бригади з розіграшем основних тактичних епізодів(комбінований).

Для організації роботи на макеті місцевості відпрацьовуються такі документи:

• план роботи командира бригади на макеті місцевості по організації взаємодії;
• планова таблиця взаємодії;
• сигнали бойового управління.
• Крім того для організації роботи використовується:
• план бою (текстуальна та графічна частини) з додатками;
• плани начальників родів військ та служб;
• інші документи плану бойових дій бригади.

Типовий порядок (сценарій) проведення взаємодії на макеті місцевості

Для організації подальшої роботи по управлінню бригадою в ході ведення бойових дій у визначеної смузі, проводимо організацію взаємодії на макеті місцевості.

Мета роботи:

домогтись єдиного розуміння усіма посадовими особами поставлених завдань бригаді та способів їх виконання;

узгодити дії військових частин (підрозділів), родів військ бригади та доданих військових частин (підрозділів в ході відбиття ударів засобів повітряного нападу противника, ведення наступальних та оборонних та дій;

переконатись в знанні сигналів управління, оповіщення, взаємодії при виконанні завдань.

Час роботи: 3 години — з 09.00 — 12.00 20 серпня 2018року;

оперативний час — 09.00 20 серпня 2018 року.

Взаємодію організуємо за наступними завданнями:

1. Перехід в наступ із висуванням із глибини, форсування водній перешкоди, знищення противника в ротних опорних пунктах, виконання найближчого завдання батальйонів — до 50 хв.

Для більш якісного розуміння щодо порядку виконання завдань, взаємодію між військовими частинами (підрозділами) бригади, іншими військовими формуваннями “Південних”, організувати та здійснити за завданнями, місцем, часом та способами дій.

Метод та порядок роботи, посадові особи, які залучаються, показані на слайді №3.

Метод роботи:

комбінований (сполученням віддачі вказівок, з послідовним заслуховуванням посадових осіб та розіграшем основних тактичних епізодів по можливим варіантам дій).

До роботи залучаються:

від управління ОК — заступники командира, начальники служб бригади; командири батальйонів, дивізіонів (підрозділів посилення); старший оперативної групи НГ.

Порядок роботи:

1. Доповідь начальника оперативного відділення щодо орієнтування на макеті місцевості — до 7хв.
2. Перевірка знань сигналів бойового управління та бойових завдань — до 3 хв.

Командир бригади

Панове офіцери!

У кого є питання до начальника секції S3.

Начальнику штабу перевірити знання присутніми основних сигналів бойового управління.___________________________________________________

Рисунок 9 — таблиця сигналів бойового управління (варіант).

Порядок проведення взаємодії (Варіант):

Командир бригади

Панове офіцери!

Приступаємо до розгляду порядку організації взаємодії за першим завданням.

Перехід в наступ із висуванням із глибини, форсування водній перешкоди, знищення противника в ротних опорних пунктах, виконання найближчого завдання батальйонів.

Мета та завдання показані на слайді (Слайд №10)

Мета:

1. Узгодити порядок дій підрозділів бригади в ході виконання завдання.

Завдання:

1. Уяснити послідовність та порядок дій підрозділів бригади в ході: висування із глибини на рубіж переходу в атаку;

форсування водній перешкоди,

знищення противника в ротних опорних пунктах, виконання найближчого завдання батальйонів.

2. Узгодити порядок дій по сигналам управління та оповіщення в ході виконання завдань.

Панове офіцери!

Оперативний час — 09.00 20 серпня

Оперативно-тактичне угруповання “” (доведення складу угрупування та ситуації яка склалася)

Начальнику штабу бригади

Доповісти порядок дій підрозділів бригади за сигналом ЩЕПЛЕННЯ 5547 (Роботу радіо засобів на передачу та РЛС заборонити) (зміст доповіді).

За сигналом ЩЕПЛЕННЯ 5547 — роботу радіо засобів на передачу та РЛС заборонити.

Командиру

Доповісти порядок дій підрозділів батальйону з отриманням сигналів Шершавий 7909 (Укрити особовий склад, озброєння i техніку)

Зміст доповіді командира

З отриманням сигналу Шершавий 7909 доводжу до командирів підрозділів загрозу щодо нанесення противником повітряного удару. В підрозділах проводиться укриття особового складу та техніки в бліндажах, посилюються пости візуального спостереження.

Заступники командира бригади, начальники секцій здійснюють доповідь за своїми напрямки (кого стосується).

Командир підрозділів доповідають свої рішення (кого стосується).

Командир бригади

Панове офіцери!

Доповіді командирів та начальників секцій ЗАТВЕРДЖУЮ.

Командир бригади надає вказівки щодо розглянутого питання взаємодії.

У кого є запитання?

В подальшому командир бригади організовує роботу по визначеним питанням взаємодії аналогічно роботі, що була проведена при розгляді першого завдання.

Панове офіцери!

На цьому роботу завершуємо, у кого є запитання?

Командир бригади

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИЧНИХ НАРАД (БРИФІНГІВ)

Види тактичних нарад (брифінгів)

У мовленні українських військовослужбовців домінують терміни “нарада” та “інструктаж” для позначення цього виду міжособистісної взаємодії. Проте, дедалі частіше у службово-діловому спілкуванні уживається слово іншомовного походження брифінг, яке є порівняно новим в українській мові та увійшло у вжиток наприкінці 70-х — на початку 80-х років. У професійній мові англійських льотчиків брифінг означає “короткий передпольотний інструктаж”. Поступово термін вийшов за межі вузькоспеціального вживання, розширив своє значення до “інструктаж”, “інструктивна нарада”, а потім перейшов до професійної мови журналістів, де став позначати один із різновидів спілкування журналістів з офіційними представниками. Згідно з дефініційним аналізом брифінг (англ. briefing від англ. brief — короткий, нетривалий) — це коротке інформаційне повідомлення для представників засобів масової інформації (ЗМІ), яке робиться зазвичай офіційною особою, представником влади чи інших вищих інстанцій стосовно актуальних питань суспільно-політичного життя країни; коротка прес- конференція. На відміну від прес-конференції, брифінг є менш масштабною подією, на якій інформується про важливі події, хід міжнародних переговорів, конференцій, симпозіумів, семінарів, пропозиції та погляди учасників, досягнуті результати. Часто брифінг схожий на суху інформаційну довідку. Брифінг стає своєрідним звітом про виконану протягом певного часу роботу (як правило, один тиждень), а також способом поінформувати про найближчі плани організації чи установи.

Брифінги — традиційна практика інформаційної діяльності оборонного відомства США (Пентагону). Саме під час таких брифінгів роз’яснюють офіційну позицію Сполучених Штатів Америки щодо актуальних питань політичного життя в межах самої держави та на міжнародному рівні. Досліджуючи спілкування, що відбувається відносять дискурс брифінгу до сфери політичного та військового дискурсу, а також до типу дискурсу у сфері паблік рілейшнз, тому що, окрім військових і політичних питань під час брифінгу обговорюють питання пропаганди позитивного іміджу американського уряду та американської армії як у самих Сполучених Штатах Америки, так і поза їх межами. До того ж участь у брифінгах беруть не тільки представники американських ЗМІ, а й журналісти світових інформагенцій. У дискурсі англомовного брифінгу переважає інформаційна функція, спонукальна ж (домінантна для рекламного дискурсу) наявна лише імпліцитно. Таким чином, дискурс англомовного брифінгу є складним типом дискурсу і виступає як інтегроване утворення гібридного типу дискурсу, оскільки виявляє ознаки різних типів дискурсів, насамперед, політичного, інформаційного та дискурсу , що функціонує в межах дискурсу.

У військовій сфері:

брифінг (англ. military briefing, Brief meeting) — це коротка інформаційна нарада; детальний інструктаж перед початком військової операції; звіт про підсумки проведення військової операції.

Потреба у проведенні брифінгів виникає, коли необхідно швидко повідомити службову інформацію керівному чи особовому складу, надати інструктаж, оперативно прийняти рішення стосовно певного питання тощо.

За ступенем ефективності брифінги випереджають письмові та навіть електронні види службово-ділового спілкування, адже вони забезпечують негайну, взаємоузгоджену та конструктивну міжособистісну взаємодію. Це набуває особливого значення під час безпосереднього проведення конкретної операції, коли несвоєчасне донесення інформації та незлагоджений аналіз ситуації може призвести до трагічних наслідків.

На відміну від промови та дискусії брифінг — це такий вид ділової взаємодії, який передбачає пряму, безпосередню передачу фактичної тезової інформації без використання риторичних прийомів мовлення (пишномовних та гіперболічних висловів, емоційних жестів, анекдотів та жартів), довгих передмов, складних пояснень, широких висновків.

Характерна особливість і, безперечно, позитивна риса брифінгу — його офіційний характер, а отже, виключення двозначних формулювань та оцінок.

Саме ця особливість різнить його від прес-конференції та інтерв’ю. Для брифінгів у військовій сфері характерні такі риси: об’єктивний, усебічний, доцільний, стислий та лаконічний виклад інформації; неупереджене ставлення до предмета повідомлення; діловий стиль мовлення.

У військовій сфері існує чотири основних типи брифінгів:

• інформаційний брифінг;
• брифінг — нарада з метою прийняття рішень;
• оперативний брифінг (брифінг — інструктаж);
• брифінг — нарада для персоналу.

Інформаційний брифінг спрямований на повідомлення: внутрішньої, робочої інформації, яка необхідна для ефективної діяльності підрозділів; надзвичайно важливої, термінової інформації, що потребує негайної реакції чи обговорення; комплексної інформації, що містить складні плани, порядки дій, ситуації, статистичні дані, схеми, графіки тощо, які вимагають детального пояснення; суперечливої інформації, що також потребує уточнення і пояснення.

Ключовим під час проведення інформаційних брифінгів є: уміння об’єктивно повідомляти важливу фактичну інформацію по суті. Проведення інформаційних брифінгів не передбачає надання коментарів, рекомендацій, висновків чи повідомлення рішень стосовно цієї інформації.

Особливості, структура та формат проведення інформаційних брифінгів становлять основу для інших типів цього виду службово-ділового спілкування.

Саме тому офіцери багатонаціональних штабів у першу чергу повинні оволодіти технікою проведення інформаційних брифінгів.

Брифінг — нарада з метою прийняття рішень є найскладнішим з огляду на особливості та формат проведення. Цей тип брифінгів спрямований на отримання відповідей, обговорення та прийняття рішень щодо певного питання. Як правило, прийняттю рішення передує ретельний аналіз та вивчення проблеми. Брифінги такого типу різняться за ступенем дотримання формальностей та детальності під час проведення, що залежить від рівня командування та обізнаності головуючого і присутніх у предметі обговорення.

Оперативний брифінг (брифінг — інструктаж) спрямований на коротке висвітлення плану операції або віддавання наказу про бойові дії чи розгортання (передислокацію) військ. Під час проведення оперативних брифінгів можливий обмін важливою інформацією, повідомлення рішень командування, віддавання розпоряджень, роз’яснення порядку дій та інструктаж безпосередньо перед початком операції.

Брифінг — нарада для персоналу спрямована на:

обмін важливою інформацією між представниками керівного й особового складу; повідомлення керівному й особовому складу про поточний стан військової операції;

вирішення питань, що потребують спільного узгодження; оголошення рішень;

визначення та постановка завдань; роз’яснення порядку дій чи інструктаж.

Для проведення брифінгу-наради для персоналу встановлюється перелік питань для обговорення (порядок денний), згідно з яким представники особового складу повідомляють відповідну інформацію. Цей тип брифінгів поєднує у собі специфічні особливості трьох попередніх типів, однак не є засіданням з метою вирішення певних питань чи повідомлення рішень. Основним призначенням брифінгу-наради для персоналу є координація спільних зусиль та діяльності підрозділу, хоча подекуди керівний склад може приймати рішення безпосередньо під час обміну й обговорення інформації.

Не існує єдиної загальноприйнятої структури брифінгів. Формат проведення цього виду службово-ділової взаємодії залежить від складності повідомлюваної інформації, рівня підготовленості аудиторії та місцевих особливостей.

У структурі проведення інформаційних брифінгів виділяють три основні етапи:

• вступ;
• виклад основної інформації;
• висновок.

Вступна частина інформаційного брифінгу включає: привітання та офіційне представлення (за потреби); повідомлення грифу секретності (за умови, що під час брифінгу повідомляється секретна інформація); повідомлення мети зібрання (яка інформація повідомляється і навіщо); коротке висвітлення плану, основного змісту та ключових ідей повідомлення; повідомлення процедури та методів презентації інформації.

Основна частина інформаційного брифінгу передбачає логічний виклад інформації, використання наочних засобів (прилади для відображення інформації, демонстративний матеріал, моделі, перекидні лекційні блокноти, слайди) для виділення основної та допоміжної інформації, використання ефективних мовних засобів при переході від одного питання до іншого. Доповідач має бути готовим до запитань на будь-якій стадії презентації інформації.

Заключна частина повідомлення включає дуже стислий висновок та коротке заключне речення, відповіді на запитання, оголошення на- ступного доповідача (за необхідності).

Під час проведення брифінгу-наради з метою прийняття рішень слід дотримуватися такої структури:

• вступна частина;
• обговорення рішень;
• підбиття підсумків.

Вступна частина брифінгу-наради з метою прийняття рішень містить: привітання та офіційне представлення (за потреби); повідомлення грифу секретності (за умови, що під час брифінгу повідомляється секретна інформація); повідомлення мети зібрання; постановку та стислий опис проблеми; надання рекомендацій щодо рішень стосовно поставленої проблеми. Якщо командир (будь-яка інша особа, уповноважена приймати основні рішення) вже ознайомлений з проблемою і володіє усією не­обхідною інформацією, то на цьому етапі проведення брифінгу можна перейти до безпосереднього донесення рішень до особового складу, пропустивши подальші структурні елементи проведення брифінгу.

Етап обговорення рішень передбачає обговорення та визначення критеріїв і вимог, висунення припущень, визначення обмежуючих обставин та умов, обговорення різних варіантів вирішення проблеми, резюмування дискусії, надання рекомендацій командиру щодо вибору найоптимальнішого шляху вирішення проблеми, обґрунтування причин.

На заключній стадії проведення брифінгу-наради з метою прийняття рішень відводиться певний час на запитання та відповіді. Головуючий повинен ретельно формулювати свої висловлювання та добирати словесні засоби під час підбиття підсумків, що дозволило б командиру швидко схвалити чи відхилити рекомендоване рішення. Варто також зазначити, що перед початком брифінгу командир має отримати заздалегідь підготовлені розпорядження чи інші виконавчі документи для підпису на випадок прийняття відповідного рішення.

Оперативний брифінг (брифінг — інструктаж) за своєю структурою подібний до процедури віддавання бойового наказу.

Брифінг — нарада для персоналу має таку саму структуру як і інформаційний брифінг, але є менш структурованим.

Порядок підготовки та проведення тактичних нарад (брифінгів).

Запорукою успішного перебігу та високої продуктивності брифінгів є дотримання процедури підготовки та проведення, яка містить чотири основних кроки:

• планування;
• підготовку;
• виконання;
• аналіз та оцінку результатів.

Етап планування передбачає ретельний огляд усіх деталей проведення брифінгу, а саме: аналіз основних цілей зібрання та визначення ключових питань, аналіз цільової аудиторії (особливості, потреби та очікування), ретельний аналіз організаційних моментів (методи проведення, наочні засоби представлення інформації та обладнання, раціональний розрахунок і розподіл часу, узгодженість у діях усіх учасників). Кінцевим результатом цієї стадії підготовки до проведення брифінгу є складання деталізованого плану презентації інформації.

Етап планування передбачає ретельний огляд усіх деталей проведення брифінгу, а саме: аналіз основних цілей зібрання та визначення ключових питань, аналіз цільової аудиторії (особливості, потреби та очікування), ретельний аналіз організаційних моментів (методи проведення, наочні засоби представлення інформації та обладнання, раціональний розрахунок і розподіл часу, узгодженість у діях усіх учасників). Кінцевим результатом цієї стадії підготовки до проведення брифінгу є складання деталізованого плану презентації інформації.

На етапі безпосередньої підготовки до проведення брифінгу відбувається дослідження, збір та вивчення інформації; відбір необхідного матеріалу (що відповідає цілям і завданням брифінгу); визначення ключових питань та ідей, організація відібраного матеріалу в логічній послідовності, підбір наочних засобів зображення інформації; словесне оформлення виступу та підготовка коментарів для демонстрації наочних засобів зображення інформації; аналіз стилю мовлення та відбір мовних засобів (що відповідають ситуації мовлення та специфічним особливостям цільової аудиторії); ретельна перевірка й уточнення підготовлених матеріалів (уточнення вимови та правопису окремих слів, а також імен, прізвищ, посад, звань учасників; уточнення та перевірка всіх розхідних матеріалів і наочних посібників тощо).

Під час безпосереднього проведення брифінгу (етап виконання) ключовим є налагодження контакту з аудиторією та забезпечення умов для свідомого сприймання інформації аудиторією та продуктивного зворотного зв’язку. Надзвичайно важливим у цьому відношенні є сама особистість військовослужбовця, який проводить брифінг, та кредит довіри до нього від колег і підлеглих. Успішні доповідачі, як правило, поєднують такі якості, як упевненість, невимушеність поведінки, обізнаність у предметі розмови, чітке, зрозуміле мовлення, тактовність і вихованість.

На заключному етапі (аналіз та оцінка результатів) підбиваються підсумки проведення брифінгу та складається звіт про результати проведення брифінгу із зазначенням теми та питань, дати та місця проведення, списку учасників, а також подається короткий виклад основного матеріалу (інформаційні брифінги), перелік рекомендацій та відповідне їх схвалення, часткове схвалення з певними змінами або відхилення, розпорядження тощо (інші типи брифінгів).

Існує чотири основних методи викладення інформації під час проведення брифінгу:

• без підготовки, імпровізовано;
• читання з рукопису; промова з пам’яті;
• використання стислого плану та нотаток.

Зазвичай, перевага надається останньому методу презентації інформації, коли військовослужбовець, який доповідає, лише використовує заздалегідь підготовлений план виступу з важливими нотатками, що створює ефект невимушеного, живого та природного виступу. Використання цього методу викладення інформації вимагає від мовця добре розвинених комунікативних навичок, глибокої обізнаності у предметі обговорення, ретельної підготовки, репети цій свого виступу, досвіду участі у брифінгах та інших службових заходах.

Незважаючи на обраний метод презентації, важливим є лаконічний виклад інформації простою, зрозумілою для аудиторії мовою. Також надзвичайно корисним є використання доречних невербальних засобів комунікації (міміка обличчя, погляд, жести, знаки привертання уваги, постава тощо) та різноманітних наочних засобів презентації інформації. Під час проведення брифінгу слід уникати емоційних звернень, добровільних коментарів та думок від аудиторії, суперечок та дискусій, запитань до аудиторії. Водночас варто зазначити, що завдання мовця полягає у тому, щоб не перетворити брифінг у нудну, втомлювальну презентацію інформації. Брифінги можуть бути жвавими, динамічними, майстерно організованими службовими заходами, подекуди із використанням яскравих висловів, дотепних відповідей та гумористичних ремарок. Необхідною умовою успішного проведення брифінгу є створення ненапруженої та доброзичливої атмосфери.